Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов вважає, що під час відновлення конкурсних доборів на державну службу категорії “А” потрібно відтермінувати конкурси на посади, які вже заповнені в умовах воєнного стану.
“Найбільш чутливим для наших партнерів, є питання державних службовців категорії “А”. І в принципі я думаю, що якщо народні депутати внесуть зміни до законодавства, яке дозволить це зробити, можна знайти механізм. Ми зараз провели конкурс на голову НАЗК, і, в принципі, можна організувати конкурсну процедуру для держслужбовців категорії “А”. Але що стосується тих держслужбовців, які зараз уже призначені в умовах воєнного стану, то їхнє перепризначення, мені здається, потрібно дуже акуратно виписати в законодавство. Тому що комісія вищого корпусу це, здається, семеро людей, які зараз фізично мають пропустити кілька десятків призначень. Тобто, грубо кажучи, я думаю, що потрібно запускати конкурси на нові призначення, а для перепризначень встановити, як пишеться в юриспруденції, певні розумні строки”, – сказав Немчінов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Що стосується відновлення конкурсних відборів на посади держслужби категорії “Б” і “В”, міністр зазначив, що в цьому питанні є комплексна проблема.
“Наприклад, у прифронтових областях – це питання з безпекою, а на територіях відносної безпеки – це питання наявності/відсутності броні в чоловіків та конкурентності заробітної плати в територіальних органах і місцевих державних адміністрацій для жінок. Тому тут потрібно думати. Але, по суті, крім прифронтових територій, ми можемо як другий етап почати в умовно безпечних регіонах з категорії “Б”, а потім перейти на категорію “В”, – заявив він, але зауважив, що навряд чи це буде в поточному році.
Коментуючи можливі зміни в процедуру проведення конкурсів на держслужбу, Немчінов заявив, що, на його думку, необхідно збільшувати вагу співбесід з майбутнім керівником або з самою конкурсною комісією під час визначення переможця, а також розглянути питання встановлення випробувальних термінів під час призначення.
На запитання, що він думає щодо ідеї введення в комісію вищого корпусу держслужби іноземців, міністр заявив, що якщо людина добре знає ситуацію в Україні, вона може бути в складі комісії, якщо вона експерт.
“Але якщо ми візьмемо просто людину, яка є доктором філософії в публічному адмініструванні, але не розуміє, як працює українська “урядова машина”, або в принципі, що таке державна служба в Україні, просто з формальних підстав, я тоді не дуже в захваті від такої ідеї”, – додав Немчінов.
Як повідомлялося, з 20 травня 2022 року на період дії воєнного стану на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування можна призначати без конкурсного відбору. Станом на кінець 2023 року без конкурсного відбору було призначено на посади 49,9 тис. держслужбовців, із них: 84 особи – держслужбовці категорії “А”, 10 725 осіб – категорії “Б” і 39 106 осіб – категорії “В”.
У серпні 2023 року голова Нацагентства з питань державної служби Наталя Алюшина заявила, що є всі технічні та організаційні можливості для відновлення конкурсів у всіх державних органах. У грудні того ж року Алюшина виступила за вдосконалення і повернення конкурсної процедури на держслужбі.
6 лютого 2024 року перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко спрогнозував відновлення конкурсів на держслужбу до осені, але заявив, що процедура потребує низки змін.
Повний текст інтерв’ю з Немчиновим буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, у 2022-2023 роках проклав майже 11 тис. км оптичних ліній, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
“За час повномасштабної війни, “Укртелеком” побудував майже 11 тисяч кілометрів оптичних ліній. За цей час компанія забезпечила ще сотням тисяч домогосподарств у всіх областях країни можливість користуватися сучасними послугами”, – сказано в повідомленні.
Найбільше волоконно-оптичних ліній було прокладено в Одеській, Київській, Житомирській, Львівській, Дніпропетровській областях.
Розширення оптичної інфраструктури відбувається за рахунок прокладання нових ліній, заміни старих мідних мереж на оптоволоконні та відновлення мережі на деокупованих територіях, уточнили в компанії.
“Попри непрості умови роботи “Укртелеком” продовжує забезпечувати українцям доступ до швидкісного оптичного інтернету. Компанія відповідно до своєї довоєнної стратегії ухвалила рішення продовжувати амбітні проєкти з розбудови оптичних мереж по всій країні та оптичної модернізації мідної інфраструктури”, – процитувала пресслужба компанії генерального директора АТ “Укртелеком” Юрія Курмаза.
Він наголосив, що безперебійний якісний інтернет критично необхідний, оскільки дає змогу громадянам миттєво отримувати інформацію щодо безпекової ситуації, підвищує стійкість роботи бізнесу, слугує основою сталості освітніх процесів, безперервної взаємодії державних структур.
“Укртелеком” у 2024 році продовжить розбудову сучасної оптичної мережі, інвестуючи в розвиток технології енергонезалежного інтернету GPON, додав Курмаз.
В “Укртелекомі” уточнили, що 2023 року до оптичної інфраструктури компанії підключилися понад 150 медичних і 185 освітніх закладів. Доступ до високошвидкісного оптичного інтернету мають 1,25 тис. медичних і 1,7 тис. освітніх установ.
Населені пункти, в яких оператор розбудовує волоконно-оптичні мережі, отримують можливість доступу до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с, що, своєю чергою, дає змогу використовувати весь потенціал цифрових сервісів у державному та приватному секторах, уточнили у пресслужбі оператора зв’язку.
Для населення стали доступними послуги на базі IP-технологій, зокрема, інтерактивне телебачення в HD і 4К якості, відеоконференції та інтернет-телефонія, повідомили в компанії.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів складають держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Заплановані перевірки державної податкової служби у 2024 році за регіонами
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за видами бізнесу
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Шведське експортно-кредитне агентство (EKN) з 1 березня почало приймати заявки на надання спеціальних кредитних гарантій для експорту в Україну, загальний ліміт гарантій згідно з бюджетом країни на 2024 рік становить SEK333 млн ($32,1 млн за поточним курсом).
Як ідеться в повідомленні EKN, це стало можливим після ухвалення урядом Швеції відповідної постанови 29 лютого.
Як наголошується в прес-релізі уряду, крім нових гарантій експортних кредитів, вирішено також відкрити офіс торгового секретаря в Києві і призначити нового торгового секретаря.
“Гарантії експортних кредитів і відкриття нового торгового офісу в Києві полегшать шведським компаніям інвестування в Україну. Це також конкретний приклад того, як уряд працює над підвищенням синергії між допомогою, торгівлею та просуванням бізнесу”, – наводять у повідомленні слова міністра з питань співробітництва задля розвитку та зовнішньої торгівлі Юхана Форсселла.
Зазначається, що гарантії надаватимуться на експорт, який може сприяти розвитку та добробуту України.
Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.
