Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), за підсумками роботи у 2023 році збільшив сплату податків і зборів на 34,8% порівняно з 2022 роком – до 2,154 млрд грн.
Згідно з пресрелізом, незважаючи на економічні, логістичні та енергетичні складнощі роботи в умовах воєнного стану, “Каметсталь” минулого року збільшила податкові надходження порівняно з 2022 роком. При цьому майже 605 млн грн отримав бюджет міста Кам’янського. До обласного та державного бюджету надійшло понад 1,549 млрд грн.
Найзначніші джерела наповнення “Каметсталі” бюджетів різних рівнів: єдиний соціальний внесок, що склав понад 401 млн грн; земельний податок – понад 364,5 млн грн; податок на доходи фізичних осіб торік склав 352,5 млн грн.
Також до скарбниці 2023 року перераховано майже 156,5 млн грн податку на прибуток і понад 154 млн грн екологічного податку.
Фінансовий директор “Каметсталі” Сергій Полухін зазначив, що всупереч випробуванням і викликам воєнного часу “Каметсталь” поряд з іншими підприємствами групи “Метінвест” залишається стабільним виробником важливої для економіки країни металопродукції та відповідальним платником податків.
“Нині меткомбінат також є надійною опорою економіки Кам’янського і найбільшим донором для міського бюджету. Відраховані підприємством кошти значною мірою допомагають підтримувати стабільність виплати зарплати співробітникам комунальних підприємств міста, забезпечувати роботу лікарень та інших міських програм. Ми разом працюємо для України та українців”, – сказав фіндиректор.
При цьому наголошується, що 2023 року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств група “Метінвест” перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. Відмова від податкових пільг, що належать компанії за законодавством, дала змогу спрямувати додаткові кошти на ті напрямки, де це потрібно найбільше.
Як повідомлялося, “Каметсталь” у 2022 році сплатила 1,598 млрд грн податків і зборів, що вище за показник 2021 року.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за типами
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кременчуцький завод металевих виробів (Полтавська обл.) за підсумками 2023 року наростив чистий прибуток у 4,66 раза порівняно з 2022 роком – до 1 млн 324,366 тис. грн із 284 тис. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 22 березня поточного року, які пройдуть дистанційно, збори завершать голосування 1 квітня 2024 року.
Водночас акціонери мають намір підбити підсумки роботи 2023 року і залишити прибуток нерозподіленим.
Планується також затвердити статут у новій редакції, затвердити рішення наглядової ради щодо призначення зовнішнього аудитора ТОВ “АФ “Інтелект-Капітал” за 2023 рік.
Збори мають намір провести вибори членів наглядової ради.
Як повідомлялося, Кременчуцький завод металовиробів у 2022 році скоротив чистий прибуток на 51,5% порівняно з попереднім роком – до 284 тис. грн.
Кременчуцький завод металевих виробів створено 1994 року на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій і виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВБЗ, належить 75% АТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал АТ становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
Індикатор ділової впевненості в промисловості в Україні в лютому 2024 року підвищився на 2 в.п. порівняно із січнем 2023 року – до “мінус” 9%, при цьому в переробній промисловості він зріс на 3,6 в.п. – до “мінус” 8,3%, повідомила Державна служба статистики.
Своєю чергою індикатор ділового клімату в промисловості зріс на 0,2 п.п. – до +0,2%, а в переробній промисловості підвищився на 0,4 п.п. – до 0,4%.
Як повідомлялося, очікування перспектив ділової активності у 2023 році почали погіршуватися у травні, коли індикатор ділової впевненості становив “мінус” 6,8% та “мінус” 5% у промисловості та переробці відповідно, та впродовж червня-грудня продовжив зниження, становивши у грудні “мінус” 13,5% та “мінус” 15,6% відповідно.
Однак у січні поточного року цей індикатор підвищився на 2,6 в.п. порівняно з груднем-2023 року – до “мінус” 11%, при цьому в переробній промисловості він зріс на 3,9 в.п. – до “мінус” 11,8%.
Водночас індикатор ділового клімату в промисловості та переробній промисловості в січні, як і в грудні-2023 року, зберігся на нульовому рівні.
Складові для розрахунків цих індикаторів мають сезонно скориговані значення балансів, сформованих на основі поданих підприємствами звітів. Зокрема, оцінка поточного обсягу замовлень на виробництво продукції (попит) у промисловості в лютому становила “мінус” 42% (у січні “мінус” 44%), у переробній “мінус” 45% (проти “мінус” 47%).
Своєю чергою лютневі очікування щодо обсягів виробництва продукції в найближчі три місяці істотно покращилися – у промисловості вони підвищилися до +5% з нуля в січні-2023, у переробній – до +11% з “мінус” 1%.
Як повідомлялося, найкращого значення у 2023 році цей показник досягав у квітні-2023, склавши +10% у промисловості та +17% – у переробній.
Оцінка поточного обсягу запасів готової продукції в лютому становила відповідно “мінус” 10% і “мінус” 9% (“мінус” 11% і “мінус” 12% у січні); оцінка обсягу виробництва за попередні три місяці – “мінус” 1% і +1% (у січні “мінус” 6% і “мінус” 3%).
Водночас оцінка поточного обсягу експортного попиту в промисловості погіршилася на 2 п.п. до “мінус” 31%, а в переробній збереглася на рівні “мінус” 38%.
За даними статвідомства, забезпеченість замовленнями підприємств, як і раніше, в середньому на чотири місяці.
Як деталізує Держстат, виходячи з результатів опитування промпідприємств у лютому, зростання відпускних цін на продукцію в найближчі три місяці (лютому-квітні) очікують 31% опитаних підприємств промисловості порівняно з 33% у січні, зниження – як і раніше, 2%; у переробній промисловості відповідно 35% і 2%.
При цьому 25% промпідприємств очікують у лютому-квітні 2024 року зниження обсягів виробленої продукції (у січні 20%), і 20%, як і місяцем раніше, очікують зростання.
У переробній промисловості зростання виробництва очікують 28% (на 8 п.п. більше), зниження – 17% опитаних (у січні 20%).
Зменшення кількості працівників у найближчі три місяці очікують 17% опитаних промпідприємств, зростання – 7%, тоді як у січні цей показник становив відповідно 16% і 6%.
За попередні три місяці (листопад 2023 – січень 2024) 23% промпідприємств відзначили зростання обсягів виробництва, тоді як зниження – 31% (у січні відповідно 28% і 29%), а поточний обсяг замовлень на виробництво (попит) вищий від норми відзначили лише 1%, тоді як 39% – нижчий за норму і 60% – нормальний для сезону.
Основним фактором, що стримує виробництво, як і раніше, залишається недостатній попит – його зростання в листопаді-січні відзначають 19% промпідприємств (у переробній – 18%), тоді як зниження – відповідно 30% і 32%.
Первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні у січні-лютому зросли в 1,5 раза порівняно з тим самим періодом 2023 року – більш ніж до 10 тис. од., повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, водночас у лютому реалізовано майже 5,7 тис. нових легковиків, що на 51% більше, ніж того самого місяця 2023 року, і на 29,5% більше, ніж у січні поточного.
“Від лютневого показника довоєнного 2021 року реалізація нових авто відстає лише на 11%”, – констатує “Укравтопром”.
Найкращий результат місяця продемонструвала Toyota з приростом до лютого-2023 на 70% – до 858 авто. Другою стала Renault – 706 од. (+64%), на третьому місці Volkswagen – 472 од. (+53%).
До ТОП-5 місяця також увійшли Skoda – 452 од. (+38%) і Peugeot – 348 од. (+364%).
Бестселером на українському ринку нових легковиків залишається кросовер Renault Duster, у заліку якого в лютому 603 реєстрації.
За даними асоціації, в лютому минулого року в Україні було продано трохи більше ніж 3,7 тис. нових легкових авто, що на 30% менше, ніж у лютому-2022.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting у повідомленні на сайті називає “потужними” показники лютневого авторинку: реалізовано майже 6 тис. легкових авто, що на 58% більше, ніж у минулорічному лютому та на 24% більше, ніж у січні-2024.
Лідерство, за даними аналітиків, за Toyota, яким віддали перевагу 15% усіх покупців (906 авто). На другому місці – Renault (664 авто), якій вдалося трохи зрушити VW, що посідав у січні другу сходинку і реалізував у лютому 548 авто.
Четвертою фінішувала Skoda (503 авто), а на п’яте місце (з 10-го в січні-2024) вийшла марка Peugeot, яка додала вдвічі до січня (336 авто).
Аналітики зазначають, що преміальний сегмент уже не зростає, як торік, а лідирують у ньому BMW, Audi і Lexus.
“Електромобілі впевнено тримали 20% українського ринку в лютому, і, схоже, це тепер новий рубіж, який вони продовжать утримувати ще деякий час”, – наголошується в повідомленні.
Крім того, AUTO-Consulting відзначає падіння інтересу українських покупців до різних китайських невідомих “електричок”.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації “Укравтопром”, 2023 року первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні зросли на 60,6% порівняно з 2022 роком – майже до 61 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі зросли на 62,4%, перевищивши 65 тис. од.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) у першому півріччі 2024 року проведе плановий моніторинг 63 законтрактованих медзакладів.
Як повідомляє відомство на своєму сайті, перелік медзакладів, у яких проводитиметься моніторинг, визначено за підсумками розрахунку систем індикаторів, що можуть підтвердити або спростувати факт наявності ризиків у роботі клінік.
Моніторинг буде проведено в медзакладах, законтрактованих за пакетами “Медична допомога при гострому мозковому інсульті”, “Медична допомога при гострому інфаркті міокарда”, “Медична допомога при пологах”, “Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках”.
Моніторинг, зокрема, буде проведено в 16 клініках, законтрактованих на пакет медичної допомоги в разі гострого мозкового інсульту, в 11 клініках, які мають контракт за пакетом медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда, у 28 медзакладах, які мають контракт за пакетом медичної допомоги під час пологів, а також у восьми клініках, законтрактованих на пакет неонатальної допомоги.
Крім того, НСЗУ повідомляє, що перелік медзакладів, де буде проведено моніторинг, буде доповнено установами, які мають контракт із реабілітації.
