Національний банк України застосував заходи впливу до ТОВ «ФК «Атлана», наклавши на фінансову компанію штраф у розмірі 198,88 тис. грн та винісши їй письмове застереження.
Як повідомив НБУ 20 серпня, регулятор виявив порушення законодавства у сфері надання фінансових послуг, а також недоліки, пов’язані зі своєчасним і повним наданням Національному банку інформації, пояснень та документів.
Компанія має сплатити штраф протягом місяця після набрання рішенням чинності. Виявлені порушення та недоліки «Атлана» має усунути до 8 вересня 2026 року.
Рішення було ухвалено Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ 17 серпня 2026 року.
Це не перший захід впливу НБУ щодо компанії. У листопаді 2025 року регулятор оштрафував ФК «Атлана» на 595 тис. грн за низку порушень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, зокрема за недоліки в оцінці ризиків та перевірці клієнтів.
NBU, Атлана, нагляд, ФИНКОМПАНИЯ, ШТРАФ
Як повідомляє Еxperts.news, людський організм, ймовірно, старіє не з постійною швидкістю: кілька великих досліджень останніх років виявили періоди особливо інтенсивної перебудови білків, метаболітів, імунної системи та інших молекулярних показників у середньому та похилому віці. Однак широко поширений висновок про два конкретні «стрибки старіння» приблизно у 44 та 60 років тепер потребує перегляду.
Дослідження вчених Стенфордського університету, опубліковане в журналі Nature Aging 14 серпня 2024 року, аналізувало 108 осіб віком від 25 до 75 років. Дослідники збирали кров, зразки мікробіома та інші біоматеріали кожні кілька місяців і вивчали одразу десять типів молекулярних даних — від транскриптоміки та протеоміки до метаболоміки, ліпідоміки та цитокінів. Початковий аналіз виявив два найвираженіші періоди змін приблизно у 44 та 60 років.
У період близько 44 років особливо помітно змінювалися процеси, пов’язані з ліпідним та алкогольним обміном, серцево-судинною системою, шкірою та м’язами. Близько 60 років автори спостерігали зміни імунної регуляції, вуглеводного обміну, функції нирок та низки метаболічних процесів.
Однак 15 липня 2026 року Nature Aging додав до публікації спеціальне редакційне застереження. Після додаткової перевірки авторами та незалежними дослідниками надійність частини аналізу, використаного для виявлення піків молекулярних змін у конкретних вікових періодах, була поставлена під сумнів. Автори разом із редакцією продовжують оцінювати масштаб проблеми та можливі виправлення.
Це означає, що твердження «людина різко старіє саме у 44 та 60 років» наразі не можна вважати надійно встановленим науковим фактом.
При цьому більш загальний висновок про те, що біологічне старіння може відбуватися нерівномірно, підтверджується низкою незалежних досліджень.
Ще у 2019 році вчені, які досліджували 2 925 білків плазми крові у 4 263 осіб віком від 18 до 95 років, виявили нелінійні зміни протеому та три періоди посиленої перебудови — приблизно у 34, 60 та 78 років. Робота була опублікована в Nature Medicine.
Відмінність першого піку від пізнішої роботи Стенфорда автори останньої пояснювали, зокрема, різними методами вимірювання білків та різним віковим діапазоном учасників. При цьому обидві роботи вказували на виражені зміни приблизно у віці близько 60 років.
Ще один важливий результат з’явився у 2025 році.
Дослідження, опубліковане в журналі Cell, створило масштабний протеомний атлас старіння різних тканин людини. Вчені виявили, що зміни білкового складу більшості досліджених органів помітно прискорювалися приблизно у віці близько 50 років, особливо в діапазоні 45–55 років. Одними з найбільш чутливих до віку виявилися кровоносні судини.
Таким чином, ця робота також підтримує ідею існування періоду прискореної біологічної перебудови в середньому віці, хоча й не підтверджує конкретно вік 44 років.
Автори розробили окремі «протеомні годинники» для різних тканин, оскільки органи однієї людини можуть старіти з різною швидкістю. Це відповідає сучасному уявленню про біологічний вік як про неоднорідний процес, під час якого стан серця, судин, печінки, нирок або інших систем не обов’язково збігається з календарним віком людини.
Додаткові дані з’явилися вже у 2026 році. У березні дослідники опублікували в журналі Cell Metabolism аналіз плазмових білків 50 506 учасників UK Biobank. Вони дослідили 2 911 білків і виявили 1 339 білків, пов’язаних з ознаками старечої крихкості — frailty.
Під час аналізу змін із віком вчені отримали двофазну картину: найбільш виражені періоди протеомної перебудови, пов’язаної з крихкістю організму, спостерігалися приблизно у 50 та 63 роки.
Це особливо цікаво у порівнянні з попередніми дослідженнями: точні цифри різняться, але кілька незалежних наборів даних знову вказують на середній вік близько 45–55 років та період після 60 років як на етапи значної молекулярної перебудови організму.
Окреме велике дослідження Nature Medicine проаналізувало дані 45 441 учасника UK Biobank та 2 897 білків плазми, після чого вчені побудували протеомні «годинники старіння».
З’ясувалося, що різниця між протеомним і календарним віком пов’язана з подальшим ризиком захворювань і смерті. Вищий розрахунковий біологічний вік асоціювався, зокрема, з ризиком деменції, хвороби Альцгеймера, хронічної хвороби нирок, ішемічної хвороби серця та діабету другого типу навіть після врахування низки інших факторів ризику.
Дослідження підтверджує ширшу концепцію: важливим є не стільки конкретний день народження, після якого людина нібито починає старіти швидше, скільки індивідуальна швидкість змін у різних системах організму.
Початкова робота Стенфордського університету мала кілька суттєвих обмежень, на які самі автори вказували ще до появи редакційного застереження.
У дослідженні брали участь лише 108 осіб, причому в групі від 25 до 40 років було всього вісім учасників. Медіанний термін спостереження становив лише 1,7 року, хоча найтриваліший період сягав 6,8 року.
Тому значна частина вікових відмінностей фактично визначалася порівнянням людей різного віку, а не спостереженням за тим, як одні й ті самі учасники досягають віку 40, 50 або 60 років. Автори прямо вказували на цю особливість роботи та на обмеженість екстраполяції результатів на всю популяцію.
Після редакційного застереження Nature Aging це обмеження стає особливо суттєвим.
Сукупність досліджень поки що не дозволяє назвати універсальний вік, у якому організм кожної людини переживає певний «стрибок старіння».
Різні дослідження виявляли найбільш виражені зміни приблизно у 34, 44, 50, 60, 63 та 78 років, причому результат залежав від досліджуваних молекул, тканин, методів аналізу та складу учасників.
При цьому картина, що повторюється в кількох незалежних роботах, вказує на два досить широкі періоди підвищеної біологічної перебудови: середину життя — приблизно 45–55 років — і початок похилого віку після 60 років.
Тому найбільш коректний висновок сучасних досліджень полягає не в тому, що людина обов’язково «старіє стрибком» у конкретний рік життя, а в тому, що швидкість молекулярного та функціонального старіння різних систем організму змінюється в часі й суттєво різниться між людьми.
Додатковим підтвердженням клінічної значущості такого підходу стають дослідження біологічного годинника: молекулярний вік може помітно відрізнятися від календарного і в ряді великих когорт пов’язаний із майбутнім ризиком хронічних захворювань та смертності.
Міжнародна бізнес-репутація формується не лише через маркетинг. Іноземні банки, дистриб’ютори, торговельні мережі та корпоративні закупівельники можуть використовувати зовнішні бізнес-бази для перевірки постачальника. Якщо дані про українську компанію неповні, суперечливі або застарілі, це може створити додаткові питання ще до початку переговорів.
«Експортер має дивитися на себе очима покупця. Для української компанії може бути очевидно, що вона реально працює, має виробництво, команду і клієнтів. Для партнера за кордоном це потрібно підтвердити даними. Прозорий міжнародний бізнес-профіль знижує інформаційний бар’єр і допомагає швидше перейти від знайомства до контракту», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Доцільно перевірити, як у міжнародних джерелах відображаються юридична назва, адреса, керівництво, структура власності, галузева класифікація та інші базові характеристики компанії. Особливу увагу варто приділяти узгодженості англомовної назви в договорах, на сайті, у банківських документах і міжнародних базах.
Для експортера це важливо не лише під час першої угоди. Профіль компанії може використовуватися під час встановлення кредитного ліміту, страхування торговельного ризику, відкриття рахунку, підключення до закупівельної платформи або оцінки постачальника великим корпоративним клієнтом.
Dun & Bradstreet надає міжнародним компаніям інструменти для ідентифікації та аналізу бізнесу. Через D&B – «Інтерфакс-Україна» українські підприємства можуть працювати з міжнародними бізнес-даними та перевіряти, як їхні корпоративні відомості виглядають для потенційних партнерів за кордоном.
Прозорість не замінює конкурентну ціну або якість товару, але вона зменшує невизначеність для покупця. На ринку, де постачальники конкурують не лише продуктом, а й надійністю, це стає окремою складовою експортної конкурентоспроможності.
Dun & Bradstreet — міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. D&B працює з даними про компанії у світі та надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та управління ланцюгами постачання.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B – «Інтерфакс-Україна» надає українським компаніям доступ до міжнародних бізнес-даних, допомагає перевіряти іноземних контрагентів та працювати з інструментами D&B.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Посольство України в Німеччині прокоментувало нові правила отримання тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зазначивши, що українці, незалежно від статі, повинні мати підтвердження легального перетину кордону України.
«З метою мінімізації можливих проблем під час оформлення тимчасового захисту в державах-членах ЄС громадянам України, незалежно від статі та віку, під час виїзду з України рекомендується отримувати штамп/відмітку про перетин кордону та виїзд з України в паспортному документі у співробітників прикордонної служби України», – йдеться у повідомленні у Facebook.
Для тих українців, які вже перебувають за кордоном і потребують офіційної інформації про дату та факт перетину кордону, передбачена можливість запиту документів через Головний центр обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України. Найближчим часом додаткові роз’яснення з цього приводу будуть опубліковані на офіційних ресурсах Міністерства закордонних справ України та дипломатичних представництв.
Як повідомлялося, Євросоюз розіслав державам-членам рекомендації щодо оновлених правил продовження тимчасового захисту для українців, які передбачають відмову у наданні статусу військовозобов’язаним громадянам України.
Як наголосили в Єврокомісії, нові правила застосовуються до всіх громадян України незалежно від статі.
Директором ТРЦ Lavina Mall став Олександр Гавриш, на цій посаді він замінив Дмитра Лашина, про що повідомляється в OpenDataBot.
Як раніше повідомляв генеральний директор ТРЦ Lavina та Blockbuster Mall Лашин, його контракт із Mandarin Plaza Group завершився після восьми років, рішення про його непродовження було двостороннім. Також про завершення контракту після дев’яти років роботи в Mandarin Plaza Group повідомила Інна Дзядзин, яка відповідала за орендний напрямок Lavina Mall, Mandarin Plaza, Blockbuster Mall та Ocean Mall.
«Нове керівництво ми представимо найближчим часом. Планами щодо подальшого розвитку групи поділимося пізніше», – сказав агентству «Інтерфакс-Україна» директор групи Mandarin Plaza Олександр Черницький. Він додав, що зараз нагальною проблемою є актив групи на столичній Петрівці (ТОВ «Книжковий ринок»): «Там майже все знищено. Ми ще до кінця не оцінили весь масштаб лиха».
Mandarin Plaza Group – девелопер та керуюча компанія, що займається операційним управлінням комерційною нерухомістю в Україні. Під її управлінням перебувають завершені об’єкти: Mandarin Plaza, Lavina Mall, Blockbuster Mall, на фінальній стадії перебуває Ocean Mall (загальна площа яких перевищує 940 тис. кв. м), а також сім об’єктів на стадії девелопменту.
Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 51,627 тис. об’єктів житла, що приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і стало максимальним показником за всю історію відповідної статистики іспанських реєстраторів.
Найактивнішим виявився другий квартал: іноземці уклали понад 26,8 тис. угод, а їхня частка у всіх зареєстрованих покупках житла сягнула 15,98% — історичного максимуму, свідчать дані Colegio de Registradores de España.
При цьому загальний іспанський ринок житла у другому кварталі, навпаки, дещо охолов. Кількість угод скоротилася на 5,7% порівняно з попереднім кварталом — до 167 934 тис., у тому числі продажі новобудов впали на 11,5%, до 34 919 тис. Таким чином, іноземний попит посилювався на тлі зниження загальної активності покупців.
Найбільшою групою іноземних покупців за підсумками першого півріччя залишилися громадяни Великої Британії. Вони придбали 3 567 об’єктів, однак кількість угод скоротилася приблизно на 10% у річному вимірі.
Упритул до них наблизилися громадяни Нідерландів — 3 489 покупок, що на 12% більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Розрив між двома найбільшими групами становив усього 78 угод. Саме у другому кварталі британці уклали 1 843 угоди, а голландці — 1 830.
Офіційна статистика за другий квартал показує, що на британців припало 6,99% усіх угод іноземців, на громадян Нідерландів — 6,94%. Третіми стали німці з часткою 6,11%.
Німеччина зберегла третє місце серед найбільших іноземних ринків, хоча попит німецьких покупців за півріччя дещо знизився — приблизно на 2%. Водночас кількість покупок громадян Італії зросла на 11%, Польщі — також на 11%, Франції — на 3%, Ірландії — на 6%. Бельгійський попит, навпаки, скоротився приблизно на 16%.
Таким чином, структура закордонного попиту в Іспанії стає дедалі більш диверсифікованою. Ще десять років тому британці значно випереджали інші національності, тоді як зараз різниця між Великою Британією, Нідерландами, Німеччиною та наступною групою європейських покупців істотно скоротилася. У першому кварталі 2026 року, наприклад, частки британців і голландців становили відповідно 6,82% і 6,56% іноземних покупок.
Найбільш детальний офіційний звіт Colegio de Registradores за перший квартал 2026 року показує, що українці посідали 10-те місце серед іноземних покупців, забезпечуючи 3,08% усіх іноземних угод з нерухомістю; на громадян України припало приблизно 765 покупок за три місяці.
За кількістю угод на початку року українці поступалися британцям, голландцям, марокканцям, німцям, італійцям, французам, румунам, полякам і бельгійцям, але випереджали громадян Китаю, Швеції, Ірландії, США та Росії.
Для порівняння: на китайців припадало 2,69% іноземних покупок, на росіян — лише 1,44%. Таким чином, частка українців була більш ніж удвічі вищою за російську.
Повний офіційний звіт за перше півріччя щодо кожної національності поки що не представлено у короткому прес-релізі реєстраторів, тому точну кількість покупок українців за шість місяців слід оцінювати обережно. Якщо частка збережеться на рівні близько 3%, мова може йти приблизно про 1,5 тис. угод за січень-червень, однак це розрахункова оцінка, а не окремо опублікований офіційний показник.
На підтвердження цієї статистики найбільше агентство закордонної нерухомості в Україні — Homium — відзначає стабільне зростання попиту на нерухомість в Іспанії та підтверджує довгостроковий інвестиційний потенціал цього напрямку.
За словами генерального директора компанії Артура Бразилевського: «Кожен п’ятий клієнт нашого агентства купує нерухомість саме в Іспанії».
Протилежна тенденція спостерігається серед громадян Росії. За перше півріччя росіяни придбали менше 1 тис. об’єктів нерухомості, а кількість угод скоротилася більш ніж на 20% у річному вимірі.
У другому кварталі частка іноземних покупців сягнула 32,27% на Балеарських островах і 31,03% у Валенсійському співтоваристві. При цьому частка іноземців зросла в усіх автономних спільнотах країни.
У першому кварталі підвищена концентрація іноземного попиту також спостерігалася на Канарських островах — 22,78 % угод та в регіоні Мурсія — 21,73 %. У провінції Аліканте іноземці забезпечили близько 44,7% продажів житла, а в Малазі — понад третину.
Загалом за останні 12 місяців іноземні громадяни придбали в Іспанії близько 99,4 тис. об’єктів житла, тобто ринок впритул наблизився до позначки 100 тис. іноземних угод на рік.
Зростання міжнародного попиту відбувається одночасно зі стрімким підвищенням вартості нерухомості. Середня зареєстрована ціна житла у другому кварталі досягла нового історичного максимуму — 2 487 євро за кв. м, збільшившись на 2,4% за квартал і на 9,2% у річному вимірі. Індекс повторних продажів показав ще більш значне річне зростання — 16,7%.
Таким чином, незважаючи на зниження загальної кількості угод в Іспанії, закордонний попит продовжує посилюватися. При цьому ринок стає менш залежним від традиційних британських і німецьких покупців: зростає роль Нідерландів, Польщі та низки інших європейських країн, а українці зберігають місце серед найпомітніших національностей на іспанському ринку нерухомості.
Homium, Бразилевський, ЖИТЛО, іноземець, НЕРУХОМІСТЬ, УКРАЇНА
