У понеділок, 4 березня, у західних областях України очікується невеликий дощ, вночі місцями з мокрим снігом, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 5-10° тепла, на Закарпатті та Прикарпатті вночі 1-6° тепла, вдень 10-15°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 6-8° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезневського, у Києві 4 березня найвища температура вдень була 16,1° у 1995 р., найнижча вночі -21,1° у 1987 р.
У вівторок, 5 січня, в Україні без опадів, лише в західних областях місцями невеликий дощ.
Вітер східний, північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, у західних областях 0-5° тепла; вдень 5-10° тепла, на півдні та заході країни до 13°, на Закарпатті та в Криму 12-17°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер східний, північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 6-8° тепла.
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
Віртуальний Monobank, другий за величиною емітент платіжних карток в Україні, повідомляє про труднощі в роботі застосунку в неділю вранці.
“У нас технічний збій. Чинимо. Вибачте”, написав співвласник банку Олег Гороховський у телеграм.
Додаток Monobank після завантаження повідомляє про помилки в його роботі й обіцяє відновлення найближчим часом.
Згідно з даними НБУ, на 1 грудня 2023 року в Monobank було 7,87 млн активних карток (упродовж листопада з ними було здійснено хоча б одну опекрацію) за загального обсягу випущених карток, термін дії яких не закінчився, 17,85 млн.
Лідером ринку залишається державний ПриватБанк – відповідно 28,03 млн і 50,33 млн, а замикає трійку також державний Ощадбанк – 7,07 млн і 16,40 млн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 20 лютого скасувала реєстрацію випуску простих іменних акцій ПрАТ “Концерн “Оранта” у зв’язку з припиненням шляхом приєднання до ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Київ), повідомляється на сайті комісії.
Як повідомлялося наприкінці травня 2022 року, акціонери НАСК “Оранта” ухвалили рішення про приєднання до ПрАТ “Концерн “Оранта”. У жовтні 2021 року НАСК “Оранта” скоротила свій пакет акцій у ПрАТ “Концерн “Оранта” зі 100% до 76,19%. ПП “Інтерінформцентр” стало власником 23,809% акцій концерну “Оранта”.
Концерн “Оранта” зареєстровано 1998 року. Спеціалізується, зокрема, на наданні в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна (основний вид діяльності), а також на діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, наданні в оренду офісних машин і устаткування, зокрема комп’ютерів, генеральному прибиранні будинків.
Статутний капітал – 21 млн грн.
НАСК “Оранта” є правонаступником “Укрдержстраху”, заснованого 25 листопада 1921 року. Свою діяльність страховик здійснює на підставі 33 ліцензій: 15 обов’язкових і 18 добровільних видів страхування. ТОВ “НС-Фінанс” українського бізнесмена Олександра Ярославського є власником 72,24036% НАСК “Оранта”.
Середня зарплата в Україні сягнула 19,5 тис. грн на початку 2024 року, що на 30%, або 4,5 тис. грн більше, ніж на початку 2022 року, такі результати дослідження пропозицій роботи компанії Work.ua.
“Від початку повномасштабного вторгнення за кількістю вакансій ринок праці відновився на 93%”, – стверджується в дослідженні.
Згідно з опублікованими даними, у січні 2024 року роботодавці опублікували понад 91 тис. вакансій, що на 6% менше, ніж у грудні 2023 року, і на 7% менше, ніж у січні 2022 року, але приблизно в 11 разів більше, ніж у березні 2022 року.
Зазначається, що, як порівняти з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у Закарпатській (на 55%), Івано-Франківській (46%), Хмельницькій (25%), Львівській (23%), Вінницькій (20%), Рівненській (18%) та Чернівецькій (16%) областях.
Областями-лідерами за абсолютною кількістю пропозицій роботи, як і раніше, залишаються Київська (30,9 тис. вакансій), Львівська (майже 8,5 тис.), Дніпропетровська (8,45 тис.), Одеська (5 752) і Харківська (3 347) області. У цих областях зосереджено 63% усіх вакансій.
Що стосується приросту за категоріями порівняно з довоєнними показниками, ТОП-5 склали медицина і фармацевтика (+26%, до 6 тис. пропозицій), освіта і наука (+23%, до 4,8 тис.), охорона і безпека (+22%, до 2,3 тис.), юриспруденція (+13%, до 1,8 тис.), а також роздрібна торгівля (+9%, до 12 тис.).
Водночас у 19 категоріях у січні 2024 року пропозицій роботи було менше, ніж у січні 2022 року. Найповільніше відновлюється “IT, комп’ютери, інтернет”.
Дослідження Work.ua свідчать про те, що українці хочуть працювати віддалено: у січні 2024 року пропозицій віддаленої роботи було вже на 3% більше (6,2 тис.), ніж у січні 2022 року.
Підкреслюється, що стало набагато більше вакансій у громадському секторі – у неприбуткових, благодійних і громадських організаціях: якщо в січні 2022 року їх було 100, то зараз їхня кількість перевищила 1100.
Крім того, збільшилася кількість вакансій для ветеранів – утричі. Водночас такі пропозиції роботи поки що становлять 7% від ринку праці.
Також із січня 2022 року вдвічі збільшилася кількість вакансій для пенсіонерів (близько 4% від ринку праці). Для людей з інвалідністю кількість пропозицій роботи зросла на 22%, для студентів – лише на 1%.
“Зміни в житті країни позначилися і на ринку праці. Так, на Work.ua з’явилися професії, яких раніше не було на сайті. Насамперед, це фахівці Сил оборони: бойовий медик, гранатометник, мінометник, пілот дрона тощо”, – констатують у дослідженні.
Підкреслюється, що в суспільстві є запит на ментальне здоров’я: приріст вакансій можна побачити для психологів (+136% у січні 2024 року до січня 2022 року) і психіатрів (+129%).
Зростає попит на фахівців із реабілітації та лікарів: масажистів (+69%), доглядальниць (+67%), кардіологів (+67%), реабілітологів (+58%), хірургів (+56%), санітарів (+51%), асистентів стоматолога (+44%).
Вимушений виїзд українців за кордон спонукав попит на викладачів англійської (+40%), польської (+69%), німецької (+93%), французької (+200%), іспанської (+218%).
Повномасштабне вторгнення позначилося на роботі працівників сфери туризму, морських перевезень, будівництва, тож поменшало роботи для менеджерів з туризму (-62%), крюїнг-менеджерів (-56%), архітекторів (-54%), дизайнерів інтер’єру (-53%), а також через відмову від російського програмного забезпечення – аналітиків 1C (-55%).
Найбільше падіння пропозицій роботи – у сфері IT: Front-end розробник (-81%), back end розробник (-75%), тестувальник (-63%) тощо.
Фахівці Work.ua заявили, що відмова від російської мови вплинула на ринок праці, і в січні 2024 року абсолютна більшість вакансій, а саме 96%, були складені українською.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 2023 року поставив на глобальні ринки понад 1 млн тонн продукції, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, основними споживачами кукурудзи стали Китай, Іспанія, Португалія, Нідерланди, пшениці – Іспанія, Індонезія, Португалія, Шрі-Ланка.
Цукор, соєву олію та шрот “Астарта” постачала переважно на ринки країн Європи, органічну продукцію – до Німеччини, Франції, Швейцарії, Чехії.
Агропромхолдинг за дев’ять місяців 2023 року знизив чистий прибуток на 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс. Під урожай цього маркетингового року компанія засіяла 201 тис. га, що на 40% більше, ніж минулого.
