Нафтопереробні потужності в Європі та США скорочуватимуться протягом наступного десятиліття, тоді як на Близькому Сході, в Африці та Азії їхнє зростання триватиме, прогнозують експерти S&P Global Energy.
Уряди західних держав закликають компанії нарощувати потужності НПЗ, щоб забезпечити безперебійні поставки критично важливих ресурсів під час майбутніх криз, проте інвестори не виявляють бажання вкладати кошти в нові проєкти, що створить проблеми в майбутньому — як у Європі, так і в Північній Америці, пише газета Financial Times.
Цього року НПЗ у США та Європі працюють майже на межі своїх можливостей, оскільки галузь намагається впоратися з дефіцитом, спричиненим війною на Близькому Сході, і отримують високі прибутки.
Згідно з прогнозом S&P Global Energy, потужності європейських НПЗ скоротяться на 20 % за десять років до 2035 року включно, до рівня трохи вище 9 млн барелів на добу (б/д). Минулого року в Європі було закрито підприємства із сукупною потужністю переробки близько 500 тис. б/д, а, наприклад, Велика Британія втратила два з шести своїх НПЗ.
S&P Global Energy також очікує зменшення потужностей у США за цей період на 7%, до 16,7 млн б/д.
Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, не змінила траєкторію розвитку галузі, зазначає Деніел Еванс, який у S&P Global відповідає за ринок нафтопереробки.
«Недавні перебої з постачанням змусили переглянути уявлення про стратегічну важливість нафтопереробної галузі на Заході. Але чи змінює це фундаментальні фактори в довгостроковій перспективі? Я б сказав, що, найімовірніше, ні», — зазначив він.
На відміну від Північної Америки та Європи, компанії в Китаї, на Близькому Сході, в Індії та в Африці побудували великі нові та висококонкурентні НПЗ.
Урожайність лохини в Україні у сезоні 2026 року виявилася низькою майже по всій країні, при цьому в окремих господарствах урожай середньостиглих сортів практично відсутній, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
Основною причиною проблем стали весняні заморозки, які найсильніше вплинули на середньостиглі та пізні сорти лохини.
«Урожайність цього року дійсно погана. І так майже по всій Україні», — сказав Баштанник. За його словами, в окремих місцях врожайність середньостиглих сортів виявилася «абсолютно нульовою».
При цьому ситуація на споживчому ринку виглядає зовсім інакше: незважаючи на проблеми з врожайністю, лохина в розпал сезону суттєво подешевшала. За оцінкою голови УПОА, відпускна ціна ягоди безпосередньо з господарств становить близько 100 грн/кг, тоді як роздрібна ціна перебуває приблизно на рівні 200 грн/кг.
Баштанник зазначає, що лохина поступово перестає бути нішевою дорогою ягодою і перетворюється на масовий продукт для українського ринку. Зростання внутрішнього споживання супроводжується розширенням пропозиції, хоча найефективніші виробники, як і раніше, орієнтуються, зокрема, на експорт.
«Лохина стала «народною» ягодою, тому що її зараз багато і вона подобається споживачам», — зазначив президент УПОА.
Додатковим обмеженням для галузі залишається дефіцит працівників, особливо під час збору врожаю. За словами Баштанника, нестача робочої сили стосується практично всіх виробників і здатна стримувати подальше розширення ягідного бізнесу.
Вирощування лохини в контейнерах і тунелях, що дозволяє частково зменшити вплив несприятливої погоди, поки що також не стало масовим в Україні. Голова УПОА вважає цю технологію скоріше нішевою через високу вартість субстратів, інфраструктури та додаткових вимог до виробництва.
Проблеми з урожаєм виникають на тлі складної ситуації з експортом української лохини. За опублікованими 12 серпня даними асоціації «Ягодарство України», у 2025/26 маркетинговому році експорт лохини скоротився майже втричі — до 7,6 тис. тонн проти 24,4 тис. тонн у попередньому сезоні. Експортна виручка знизилася на 40% — до 44,5 млн євро, незважаючи на зростання середньої експортної ціни до 5,85 євро за кг.
Основними закордонними ринками для української лохини залишалися Польща, Австрія та Чехія.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників лохини складається неоднозначно: внутрішній попит зростає, і ягода стає доступнішою для споживачів, проте весняні заморозки різко знизили врожайність частини сортів, галузь відчуває брак працівників, а обсяги експорту залишаються значно нижчими за попередній сезон.
Українська плодоовочева асоціація об’єднує виробників, переробників та експортерів плодоовочевої продукції й займається розвитком внутрішнього ринку та просуванням української продукції на зовнішніх ринках.
У Стамбулі щороку зносять і перебудовують близько 10 тис. потенційно небезпечних будівель у рамках масштабної програми оновлення житлового фонду, яку влада прискорює через високий ризик сильного землетрусу в районі Мармурового моря.
Як повідомила турецька газета Hürriyet Daily News з посиланням на офіційні дані та оцінки фахівців у галузі містобудування, на Стамбул припадає приблизно половина всіх проєктів зі знесення та реконструкції аварійних будівель у Туреччині. По всій країні щороку демонтується близько 20 тис. таких об’єктів.
Особливо масштабна програма діє в самому Стамбулі, де проживає понад 15 млн осіб. За оцінками турецької влади, близько 1,5 млн самостійних житлових і комерційних об’єктів у місті належать до групи ризику, причому приблизно 600 тис. потребують термінової реконструкції.
Темпи оновлення міста помітно зросли. За даними Anadolu Agency станом на 25 липня 2026 року, з моменту ухвалення в Туреччині закону про міську трансформацію у 2012 році в Стамбулі до програми реконструкції було включено понад 1,274 млн самостійних об’єктів нерухомості. Будівництво 998 тис. з них уже завершено, ще понад 276 тис. об’єктів реконструюються у всіх 39 районах міста.
Одним з основних інструментів прискорення реконструкції стала державна програма Yarısı Bizden — «Половина від нас». Власникам квартир у будівлях, визнаних небезпечними, держава надає 875 тис. турецьких лір гранту, 875 тис. лір пільгового кредиту та 125 тис. лір допомоги на переїзд. Загальний пакет підтримки для одного житлового об’єкта таким чином може сягати 1,875 млн лір.
Програма діє до 31 грудня 2026 року. У лютому влада додатково пом’якшила умови: скористатися державною підтримкою зможуть усі власники житлових і комерційних об’єктів у Стамбулі, будівлі яких будуть офіційно визнані ризикованими до цієї дати. Таким чином, програма поширюється, зокрема, на об’єкти, які отримали цей статус у 2025–2026 роках.
На цьому тлі власники прискорюють подання заявок, а будівельні та демонтажні роботи тривають практично в усіх районах мегаполісу. Старі п’яти-восьмиповерхові будинки поступово замінюються новими будівлями, спроектованими відповідно до сучасних вимог сейсмостійкості. При цьому представники будівельної галузі застерігають, що прискорення знесення не повинно відбуватися за рахунок безпеки мешканців та екологічних вимог.
Сейсмічний ризик для Стамбула залишається одним із ключових факторів міської політики.
В офіційному сценарії Стамбульської муніципалітету на випадок землетрусу магнітудою 7,5 передбачається, що близько 48 тис. будівель можуть зазнати важких або дуже важких пошкоджень, а кількість будівель із пошкодженнями середнього ступеня та вище може сягнути 194 тис.
Таким чином, нинішній будівельний бум у Стамбулі пов’язаний не лише з розвитком ринку нерухомості, а насамперед із спробою влади прискорити заміну найбільш вразливого житлового фонду до можливого сильного землетрусу.
Національний банк України призупинив діяльність ТОВ «ФК «Есаймент» щодо надання іншим особам коштів на умовах договорів про поворотну фінансову допомогу до 17 серпня 2027 року.
Таке рішення ухвалено за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю компанії.
Як повідомив регулятор, НБУ встановив, що компанія здійснює ризиковану діяльність, яка може загрожувати інтересам її клієнтів або кредиторів. Серед виявлених регулятором порушень зазначено проведення операцій, що не мали економічної доцільності.
Захід впливу стосується конкретного виду операцій і не означає повного відкликання ліцензії фінансової компанії.
Рішення про застосування обмеження Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 серпня 2026 року.
Як повідомляє «Сербський економіст», китайська компанія Reliance планує інвестувати 100,5 млн євро у будівництво високотехнологічного заводу з виробництва батарей у сербському місті Інджія; проект передбачає створення близько 250 робочих місць, заявив 20 серпня президент Сербії Александар Вучич.
За його словами, на підприємстві вироблятимуть батареї для безпілотних літальних апаратів, безпілотного транспорту, роботів, побутової техніки та інших пристроїв.
«Мова йде про високотехнологічну компанію, одну з найкращих у світі у виробництві батарей для дронів, безпілотних автомобілів, роботів, побутової техніки та інших пристроїв», — наводить слова Вучича видання Danas із посиланням на його інтерв’ю Радіо та телебаченню Сербії (RTS).
Передбачається, що рамкова угода з інвестором буде підписана наприкінці серпня 2026 року, а будівельні роботи можуть розпочатися вже наприкінці жовтня.
Вучич уточнив, що Reliance була однією з 14 компаній, з представниками яких сербська сторона проводила переговори під час його останньої поїздки до Китаю.
Судячи з назви та описаного президентом профілю продукції, йдеться про Jiangsu Reliance New Energy Technology Co., Ltd., що працює під брендом Reliance Battery. При цьому сербська влада поки що публічно не розкрила повну юридичну назву інвестора в проєкті в Інджії.
За даними самої Reliance, компанія була заснована в китайському Чанчжоу в листопаді 2021 року і спеціалізується на розробці та виробництві високопотужних циліндричних літій-іонних елементів. Вона випускає елементи форматів 21700 і 46-series на основі NCA та LFP, а також проводить дослідження напівтвердотільних і твердотільних акумуляторів та технології сухих електродів.
Компанія прямо вказує серед сфер застосування своїх акумуляторів дрони, eVTOL, гуманоїдних і логістичних роботів, електроінструмент, побутову прибиральну техніку, електричні мотоцикли та велосипеди, автомобілі, системи резервного живлення та спеціальну техніку.
Таким чином, у разі реалізації проєкту Індія отримає ще одне високотехнологічне виробництво, пов’язане з електротехнічною промисловістю. Місто вже сформувало великий промисловий кластер між Белградом і Нові-Садом. Зокрема, у квітні 2025 року тут розпочала роботу перша в Європі фабрика японської компанії JFE Shoji вартістю понад 50 млн євро, яка випускає сердечники електродвигунів для побутової техніки та автомобільної промисловості.
В Інджії також працює завод Toyo Tire Serbia, а в 2026 році японська компанія розпочала будівництво тут нового європейського центру досліджень і розробок вартістю 29 млн євро.
Національний банк України призупинив до 17 серпня 2027 року проведення ТОВ «Профіт Файненс» операцій з надання іншим особам коштів на умовах договору про поворотну фінансову допомогу.
Захід впливу було застосовано після проведення безвиїзного нагляду.
За даними НБУ, у діяльності компанії виявлено операції, які регулятор кваліфікував як ризиковану діяльність, що загрожує інтересам клієнтів або кредиторів. Зокрема, Нацбанк встановив проведення операцій, що не мали економічної доцільності.
Йдеться не про відкликання ліцензії компанії в цілому, а про тимчасову заборону конкретного виду операцій — надання коштів іншим особам на умовах поворотної фінансової допомоги.
Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 серпня 2026 року.
