Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на приватизацію Кам’янський спиртогорілчаний комбінат у Черкаській області, повідомила прес-служба відомства.
При цьому уточнюють, що стартова ціна підприємства становить 6,6 млн грн. Аукціон відбудеться в системі “Прозорро.Продажі” 22 березня, пропозиції приймаються до 21 березня.
Об’єкт включає 49 одиниць нерухомого майна та інфраструктури (виробничі, адміністративні, складські будівлі та споруди). Виробнича площа – 25 719,4 кв. м.
Основним видом діяльності відповідно до Статуту є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. Середньооблікова чисельність працівників станом на 30 вересня 2023 року – сім осіб. Підприємство припинило свою діяльність у 2010 році, не здійснює виробничої діяльності. Основні засоби надмірно зношені.
Дебіторська заборгованість на 30 вересня 2023 року становить 3143 тис. грн; кредиторська заборгованість становить 9766 тис. грн, зокрема: за товари, роботи, послуги – 5803 тис. грн, за розрахунки з бюджетом – 1487 тис. грн, за розрахунками з оплати праці 1190 тис. грн, за страхуванням – 510 тис. грн, інша заборгованість – 786 тис. грн.
ДП “Кам’янський СХК” надає послуги з водопостачання, водовідведення та електропостачання для житлових будинків, які обліковуються на балансі підприємства і не підлягають приватизації.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір спрямувати на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн із розрахунку 0,58 грн на одну акцію з прибутку за 2023 рік.
Таке питання внесено до порядку денного загальних зборів акціонерів, призначених на 18 квітня поточного року, які проводяться дистанційно.
У проєкті рішення зазначено термін виплати дивідендів – до 31 жовтня 2024 року.
Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Акціонери також підведуть підсумки роботи компанії у 2023 році, зокрема заслухають звіт гендиректора про фінансово-господарську діяльність товариства за минулий рік, визначать основні напрямки діяльності та ухвалять рішення за результатами розгляду звіту. Також розглянуть звіт наглядової ради за 2023 рік та аудитора, ухвалять щодо них рішення.
Ухвалять рішення про розподіл прибутку товариства за 2023 рік. Пропонується 60,5 млн грн спрямувати на дивіденди, решту прибутку залишити нерозподіленим. Водночас у документах не вказується розмір прибутку, отриманий підприємством у 2023 році.
Як повідомлялося, позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ “ВО “Стальканат”, що відбулися 22 лютого 2024 року, ухвалили рішення провести додаткову емісію акцій зі збільшенням статутного капіталу компанії удвічі. При цьому планується розмістити додатково 104 млн 330,753 тис. шт. простих іменних акцій наявним номіналом 0,17 грн і збільшити статутний капітал із 17 млн 736 тис. 228,01 грн до 35 млн 472 тис. 456,02 грн.
Розміщення акцій здійснюється в один етап із 1 до 31 травня 2024 року включно (виключно серед осіб, які є акціонерами станом на 22 лютого 2024 року).
Згідно з офіційною інформацією компанії, 100% залучених від емісії акцій коштів у розмірі 17 млн 736,228 тис. грн буде спрямовано на погашення зобов’язань за кредитним договором від 28 вересня 2012 року між ПрАТ “Стальканат” і Першим українським міжнародним банком (ПУМБ).
В інформації компанії констатують, що за результатами 2019, 2020 і 2021 рр. дивіденди не нараховували і не виплачували. За результатами 2022 року було нараховано дивіденди в розмірі 197 млн 185,123 тис. грн і виплачено за винятком податків у розмірі 1,89 грн на акцію. За результатами 2023 року було нараховано дивіденди в розмірі 105 млн 374,060 тис. грн і виплачено за винятком податків у розмірі 1,01 грн на акцію. Також збори 22 лютого 2024 року ухвалили рішення спрямувати на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн із розрахунку 0,58 грн на одну акцію. Термін виплати дивідендів – з 20 березня до 14 серпня 2024 року.
“Стальканат” – один з найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними компанії на 22 січня 2024 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, у Антона Михаленка – 23,7%, у Марії Кондратюк – 23,1%, у Віталія Дубовича – 3,199998%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату, який зупинив роботу в Луганській області, в січні-лютому збільшив випуск гофротари на 12,3% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 25,8 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у такий спосіб комбінат прискорив темп приросту випуску цієї продукції – у січні він становив 5% до січня-2023.
У лютому ТУК збільшив виробництво гофротари на 21% до лютого минулого року.
Комбінат стабільно посідає друге місце з випуску гофротари після Київського картонно-паперового комбінату (33,4 млн кв. м).
За рахунок зростання темпу виробництва гофротари комбінат за два місяці вийшов на позитивну динаміку обсягу виробництва в грошовому вираженні, випустивши продукцію на 435,35 млн грн (на 0,1% більше), тоді як за підсумками січня падіння становило 6,6%.
Як повідомлялося, основні підприємства галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, за січень-лютий наростили випуск картонних ящиків на 12,3%, до 87,3 млн кв. м.
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості. Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг “МХП”, група Lactalis.
Трипільський КК у 2023 році збільшив обсяг товарної продукції на 13,7% до 2022 року, до 2 млрд 480 млн грн, при цьому виробництво гофротари зросло на 17,9% до 145,8 млн кв. м.
АТ “Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів” (“Дніпровагонрембуд”) у 2023 році, за попередніми даними, отримало чистий прибуток у розмірі 27,76 млн грн, що на 35,6% більше за аналогічний показник 2022 року (20,47 млн грн).
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства 18 квітня, непокритий збиток на початок 2024 року становив 565,8 млн грн.
Отриманий за 2022 рік чистий прибуток акціонери, як і роком раніше, планують спрямувати на погашення збитків минулих років, дивіденди не виплачувати.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2023 року понад 98,8% акцій АТ “Дніпровагонрембуд” належить венчурному закритому корпоративному інвестфонду “Унібудінвест”, афілійованому з бізнесменом Леонідом Юрушевим.
За даними підприємства, за минулий рік його поточні зобов’язання скоротилися на 11,7% – до 243 млн грн, довгострокові зменшилися на 30%, склавши 8,56 млн грн.
Вартість активів “Дніпровагонрембуду” скоротилася на 6,3% – до 122 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість зросла на 28% – до 24,75 млн грн.
Власний капітал компанії негативний – 129,6 млн грн.
Основна спеціалізація “Дніпровагонрембуду” – ремонт і виробництво рухомого складу залізниць та його комплектуючих.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія наростила чистий дохід від реалізації на 21,4% до 2022 року – до 309 млн грн.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.11.23 по 30.11.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
В Україні стартувала робота неурядової Національної асоціації з гуманітарного розмінування, повідомила її голова Мері Акопян у понеділок під час презентації асоціації.
“Ключова місія асоціації полягатиме у сприянні якнайшвидшому та професійному очищенню територій України від вибухонебезпечних предметів із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів, включно з виробниками протимінного обладнання, акредитованими операторами розмінування, державними структурами”, – заявила вона.
Серед основних напрямів діяльності Акопян виокремила об’єднання зусиль і комунікацію з державними органами влади з питань гуманітарного розмінування, розроблення рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері гуманітарного розмінування, сприяння підвищенню якості профпідготовки спеціалістів галузі, розроблення, обговорення та внесення пропозицій щодо обґрунтованих видів класифікаторів, стандартів, експлуатаційної надійності та безпеки розмінування, підвищення обізнаності населення,
Першочерговим завданням асоціації стане підготовка державного професійного стандарту нової професії “Сапер з гуманітарного розмінування”, а також створення системи та методології підготовки таких саперів, підготовка змін до закону України про “Протимінну діяльність” та комунікація зі ЗМІ.
Як наголосив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, Національна асоціація з гуманітарного розмінування є ініціативою, яка походить від бізнесу та громадянського суспільства і може стати передумовою для формування в державі ринку розмінування.
Зокрема, за його словами, наразі в країні функціонують 32 оператори з гуманітарного розмінування, з них близько 20 є українськими у статусі Товариств з обмеженою відповідальністю.
“Це свідчить про те, що український бізнес іде у сферу розмінування, готовий вкладати ресурси, гроші, розвиватися в цьому напрямі та розвивати ринок”, – сказав заступник міністра.
Своєю чергою, посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда заявив, що одним із пріоритетів діяльності японського уряду є якраз надання Україні допомоги у сфері гуманітарного розмінування.
“Ми 25 років працюємо з камбоджійським центром із розмінування. Ми напрацювали багато методологій і будемо ділитися власними напрацюваннями і технологіями з Україною… Японія буде підтримувати весь український сектор розмінування доти, доки остання міна в Україні не буде розмінована”, – сказав він.
Він нагадав, що японський уряд уже передав Україні 30 спецтракторів, десятки вагонів і пікапів для визначення місцезнаходження мін, і ще 22 спецмашини для розмінування буде передано в червні поточного року.
Як повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні від вибухонебезпечних предметів постраждали 950 осіб. З них 289 загинули і 661 дістали поранення або каліцтва.
