Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами в січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 24% — до $655 млн, свідчать розрахунки Open4Business на підставі даних Державної митної служби.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд, тоді як імпорт становив $1,023 млрд.
За аналогічний період 2025 року експорт сягав $1,816 млрд, а імпорт, виходячи з його нинішнього зростання на 7,2%, становив близько $954 млн. Таким чином, тоді торговельний профіцит перебував приблизно на рівні $862 млн.
Скорочення позитивного сальдо пов’язане одразу з двома тенденціями: експортна виручка українських металургів знизилася на 7,6%, тоді як вартість ввезеної до країни продукції зросла на 7,2%.
У липні розрив між експортом та імпортом скоротився ще сильніше: експорт чорних металів становив $199,9 млн, імпорт — $176,4 млн.
Попри погіршення динаміки, торгівля чорними металами залишається профіцитною для України. Однак перевага експорту над імпортом стає суттєво меншою.
Джерело: Державна митна служба України, розрахунки Open4Business.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що республіка надала Україні 2026 року військову допомогу на суму понад EUR50 млн, з яких понад EUR40 млн становила продукція естонської оборонної промисловості.
“Внесок цього року в розмірі не менше ніж 0,28% ВВП і зростання частки естонської оборонної продукції в допомозі Україні демонструють послідовність нашої підтримки. Україна може розраховувати і на нас, і на інших своїх союзників”, – сказав Певкур, слова якого наводить пресслужба відомства.
Він зазначив, що 2023 року уряд республіки поставив за мету підтримувати Україну на рівні не менше ніж 0,25% від ВВП на рік. У 2025 році ця допомога сягнула 0,35% ВВП.
Основна частина військової допомоги Естонії надається у вигляді продукції естонських підприємств. Частину пакету допомоги на 2026 рік уже доставлено: Естонія закупила для України безпілотники й супутнє обладнання. Про заходи допомоги на 2027 рік буде оголошено найближчим часом.
У рамках ініціативи країн НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) для України закуповують також продукцію оборонної промисловості США. Естонія підтримала ініціативу на суму EUR21 млн.
Загалом від початку війни в Україні у 2022 році Естонія в рамках різних ініціатив з надання військової допомоги підтримала країну на суму понад EUR850 млн, повідомило Міноборони.
Уряд Норвегії запропонує Стортингу (парламенту) продовжити надзвичайну підтримку України у розмірі 85 мільярдів норвезьких крон (близько $9,1 млрд) також у 2027 році, повідомила пресслужба уряду.
“Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україна переживає важку зиму. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія продовжуватиме підтримувати її, як цивільну, так і військову підтримку” – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Як зазначається, пропозицію уряду передано президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі Стере з ним у Києві в неділю.
Прем’єр-міністр Норвегії зазначив, що підтримка та відбудова України важливі також для європейської безпеки. Норвезька підтримка надається через Програму Нансена для України та спрямована як на цивільні, так і на військові цілі.
“Основна частина піде на військову підтримку, зокрема закупівлі в української оборонної промисловості. Уряд повернеться до розмежування між військовими та цивільними службами пізніше”, – йдеться у пресрелізі.
Програма Нансена для України – це довгострокова державна програма Норвегії з підтримки України, започаткована у лютому 2023 року за широкої міжпартійної підтримки норвезького парламенту – Стортингу. Спочатку вона передбачала 75 млрд NOK на 2023-2027 рр., але згодом програму розширили й продовжили до 2030 року.
Як повідомляє Experts Club, ціна на цинк на Лондонській біржі металів піднялася до найвищого рівня за останні понад чотири роки на тлі скорочення доступних запасів та ризиків перебоїв у виробництві в найбільших країнах-постачальниках.
За підсумками торгів 21 серпня вартість металу становила близько 3,82 тис. доларів за тонну, збільшившись приблизно на 2% за день. Під час торгів котирування піднімалися ще вище, оновивши максимум з середини 2022 року.
За останній місяць цинк подорожчав приблизно на 6,5%, а за рік — більш ніж на 36%, що робить його одним із базових металів, які найшвидше дорожчають.
Головним чинником зростання залишається фізична напруженість ринку. Запаси цинку в системі LME опустилися нижче 100 тис. тонн, а різниця між ціною металу з негайною поставкою та тримісячними ф’ючерсами істотно збільшилася, що вказує на підвищений попит на доступний метал. За даними Shanghai Metals Market, 20 серпня запаси LME становили близько 94,4 тис. тонн.
Додатковий тиск на пропозицію чинять виробничі проблеми. Сильні дощі та повені в окремих регіонах Китаю створили ризики для видобувних і металургійних підприємств. Коригування обсягів виробництва на одному з родовищ на південному заході країни може скоротити серпневий випуск концентрату приблизно на 1 тис. тонн, а технічне обслуговування одного з підприємств Центрального Китаю — виробництво рафінованого цинку ще на 1–1,5 тис. тонн.
Зниження виробництва фіксують і великі міжнародні компанії. Власний видобуток цинку компанією Glencore у першому півріччі скоротився, випуск концентрату компанією Boliden знизився порівняно з попереднім кварталом, а MMG повідомила про скорочення виробництва у другому кварталі в річному вимірі.
Цинк насамперед використовується для оцинкування сталі та захисту металевих конструкцій від корозії, тому попит на нього тісно пов’язаний із будівництвом, автомобілебудуванням та інвестиціями в інфраструктуру. Додатковими довгостроковими драйверами стають відновлювана енергетика та нові технології зберігання енергії.
При цьому висока ціна здатна стимулювати відновлення видобутку та поставок. Раніше ринок кілька років перебував під тиском після цінового піку 2022 року, що призводило до закриття або консервації частини менш рентабельних потужностей.
Experts Club раніше оприлюднив рейтинг найбільших виробників цинку на основі даних USGS та International Lead and Zinc Study Group. За підсумками 2024 року лідером був Китай із близько 4 млн тонн, далі йшли Перу — 1,3 млн тонн та Австралія — 1,1 млн тонн.
Як повідомляє Experts Club, ціни на мідь завершили останній торговельний тиждень зростанням: 21 серпня тримісячні контракти на Лондонській біржі металів (LME) торгувалися на рівні близько 14,23 тис. доларів за тонну, додавши приблизно 1,4% за день.
Підтримку ринку надали ослаблення долара США та заяви китайської влади про намір збільшити роль бюджетних витрат у стимулюванні внутрішнього попиту. Китай залишається найбільшим світовим споживачем міді, тому очікування додаткових державних витрат традиційно надають підтримку котируванням промислового металу.
Протягом тижня волатильність залишалася високою. У понеділок вартість міді піднялася до 14 396 доларів за тонну — максимуму за шість місяців. Зростання було пов’язане насамперед із побоюваннями щодо обмеженої пропозиції доступного металу за межами США.
Однак потім ситуація дещо стабілізувалася завдяки надходженню міді на склади LME. Премія готівкової міді до тримісячного контракту скоротилася з $436 за тонну в понеділок до близько $55 до п’ятниці, що свідчить про послаблення напруженості з поставками для негайної доставки.
При цьому фундаментальні ризики дефіциту повністю не зникли. У середині серпня на LME стався короткочасний squeeze: великі довгі позиції виявилися порівнянними з доступними біржовими запасами, що призвело до різкого підвищення вартості металу для найближчої поставки. Після цього на біржові склади почала надходити додаткова мідь із США та Азії.
Додатковий сигнал з боку Китаю залишається неоднозначним. Премія Yangshan, що відображає попит китайських покупців на імпортну мідь, до кінця тижня збільшилася приблизно на 7% — до $93 за тонну. Одночасно запаси міді на складах Шанхайської ф’ючерсної біржі за тиждень зросли на 28%.
У більш довгостроковій перспективі ринок залишається у вираженому висхідному тренді. Індикативні котирування міді на 21 серпня були приблизно на 47% вищими за рівень річної давності.
Зростання попиту підтримується розширенням електромереж, будівництвом дата-центрів, розвитком електромобілів, сонячної та вітрової енергетики, тоді як швидко збільшити видобуток міді складно через тривалі терміни запуску нових родовищ.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував коротке відео про динаміку світового видобутку міді у 1970–2024 роках. Згідно з наведеними даними, найбільшим виробником у 2024 році залишалася Чилі з 5,3 млн тонн, за нею йшли ДР Конго з 3,3 млн тонн і Перу з 2,6 млн тонн.
Переглянути відеоролик Experts Club про світовий видобуток міді – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=dDXmg9cHOYbbGUaX
https://www.experts.news/posts/svitovi-tsiny-na-mid-znovu-zrostayut
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершив тиждень 17-23 серпня різким зростанням: Bitcoin подорожчав приблизно на 23%, Ethereum – більш ніж на 30%, а низка великих альткоїнів показала ще вищу динаміку. Головними драйверами стали приплив коштів у американські спотові криптовалютні ETF, ослаблення долара, зміни на ринку держоблігацій США та позитивні регуляторні сигнали з Вашингтона.
Станом на 23 серпня Bitcoin торгувався приблизно по $77,2 тис. проти близько $62,9 тис. наприкінці попереднього тижня. Протягом 21 серпня котирування піднімалися до $79,3 тис., що стало максимумом приблизно за три місяці. Таким чином, BTC показав найкращу тижневу динаміку більш ніж за два роки.
Ethereum зростав ще швидше. ETH піднявся приблизно з $1,88 тис. до $2,46 тис., або більш ніж на 30%. Лише 19 серпня друга за капіталізацією криптовалюта додала близько 17,5%, а 21 серпня – ще понад 8%.
Ралі поширилося і на альткоїни. XRP протягом тижня зростав приблизно на 40% і більше, Solana – більш ніж на 20%, суттєве зростання також демонстрували Chainlink, Hyperliquid, Dogecoin та низка інших великих цифрових активів. Таким чином, цього разу зростання не обмежилося лише Bitcoin.
Одним із головних факторів став різкий розворот потоків у американські криптовалютні ETF. За п’ять торгових сесій 17-21 серпня спотові Bitcoin та Ethereum ETF у США залучили сукупно близько $2,6 млрд, що стало їхнім найкращим тижневим результатом з жовтня 2025 року.
На Bitcoin ETF припало близько $1,92 млрд, на Ethereum ETF – близько $697 млн. При цьому фонди на Bitcoin фіксували чистий приплив усі п’ять торгових днів поспіль. Обсяг торгів Bitcoin ETF за тиждень перевищив $22 млрд і більш ніж утричі перевищив показник попереднього тижня.
Додатковий імпульс ринок отримав 19 серпня після рішення Міністерства фінансів США збільшити обсяги викупу довгострокових казначейських облігацій. Це спричинило зниження прибутковості частини держпаперів та послаблення долара, а інвестори активізували покупки золота і Bitcoin як альтернативних активів.
За даними Reuters, долар до кінця тижня опустився до тримісячного мінімуму щодо євро, що також створило сприятливий фон для криптовалют. Bitcoin у цей період розглядався частиною інвесторів поряд із золотом як елемент так званої debasement trade – ставки на активи з обмеженою пропозицією на тлі побоювань щодо боргу та бюджетної політики США.
Важливим фактором стало і закриття великих коротких позицій. Стрімке проходження Bitcoin рівнів $65 тис., $70 тис. і $75 тис. змусило трейдерів, які ставили на подальше падіння, масово закривати позиції. За різними оцінками, протягом найбільш активної частини ралі було ліквідовано понад $4 млрд коротких позицій на крипторинку, що додатково прискорило зростання.
Позитивним для сектору став і регуляторний фон у США. 18 серпня Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) запропонувала новий спеціалізований режим для певних операцій та розміщень криптоактивів. SEC зазначає, що мета змін – адаптувати правила до особливостей цифрових активів, полегшити залучення капіталу та водночас зберегти вимоги щодо захисту інвесторів.
Таким чином, за один тиждень на ринку одночасно зійшлися кілька сприятливих факторів: сильний інституційний попит через ETF, ослаблення долара, покращення очікувань щодо ліквідності та пом’якшення регуляторної невизначеності.
Водночас вихідні показали, що після настільки швидкого зростання інвестори почали частково фіксувати прибуток. Bitcoin після максимуму понад $79 тис. повернувся до району $76-77 тис., Ethereum після перевищення $2,5 тис. торгувався біля $2,4-2,5 тис. Це поки більше схоже на консолідацію після різкого стрибка, ніж на повноцінний розворот тенденції.
Ключовим випробуванням для криптовалют уже наступного тижня стане монетарна політика США. 27-29 серпня відбудеться економічний симпозіум у Jackson Hole, а 28 серпня запланований виступ голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша. Ринок уважно стежитиме за його оцінкою інфляції, процентних ставок та ситуації на ринку облігацій.
Для Bitcoin найближчою важливою зоною опору залишається район $79-80 тис. Закріплення вище цього рівня може відкрити шлях для продовження відновлення після падіння з рекордних рівнів 2025 року. Водночас після зростання більш ніж на 20% за один тиждень ризик короткострокової корекції залишається високим.
Для Ethereum ключовим стане утримання зони $2,3-2,4 тис. та продовження припливу коштів у спотові ETH ETF. Саме стійкість інституційного попиту після найкращого тижня для ETF у 2026 році покаже, чи переросте нинішнє ралі у довший висхідний тренд.
Fixygen продовжить стежити за потоками в криптовалютні ETF, політикою ФРС, динамікою долара та поведінкою Bitcoin біля рівня $80 тис., які можуть визначити напрямок ринку наприкінці серпня.
