Як повідомляє Experts.news Тайванська система чекової лотереї залишається одним із найвідоміших прикладів того, як держава може підвищити податкову дисципліну не за рахунок репресій, а за рахунок зміни мотивації покупців і продавців.
Ідея була запроваджена на Тайвані в 1951 році. Замість того, щоб намагатися перевіряти кожен магазин, кафе чи кіоск, влада перетворила касовий чек на потенційний лотерейний квиток. На кожному стандартизованому рахунку з’явився номер, а покупець отримав особистий стимул вимагати офіційний чек навіть під час невеликої покупки.
Міністерство фінансів Тайваню зазначає, що правила єдиної рахунку-фактури та тимчасові заходи щодо призових виплат були розроблені Рен Сяньцюнем 12 грудня 1950 року й почали застосовуватися з 1 січня 1951 року. Відомство пояснює логіку системи так: надія на виграш спонукала громадян вимагати чеки, що допомагало запобігати ухиленню від податків і збільшувати надходження до бюджету.
Механізм виявився простим: якщо продавець не видає чек, продаж може залишитися непомітним для податкової. Але якщо чек дає покупцеві шанс на грошовий приз, інтереси сторін змінюються. Продавець може бути зацікавлений у неврахованій готівковій операції, а покупець — навпаки, в офіційному підтвердженні покупки. Так держава фактично перетворює мільйони споживачів на добровільних контролерів касової дисципліни.
Сьогодні система продовжує працювати. Податковий портал Мінфіну Тайваню публікує номери виграшів за двомісячні періоди. У поточній структурі призів спеціальний приз становить 10 млн тайваньських доларів, головний приз — 2 млн тайваньських доларів, а менші призи починаються з 200 тайваньських доларів.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, головний урок цієї моделі полягає не в самій лотереї, а в правильному перерозподілі стимулів. Держава не збільшує кількість інспекторів до нескінченності, а створює ситуацію, в якій покупець сам зацікавлений у фіскалізації операції.
«Тайванський приклад показує, що податкова дисципліна часто залежить не тільки від суворості покарань, а й від архітектури стимулів. Якщо громадянин отримує зрозумілу особисту вигоду від прозорої операції, держава може досягти більшого ефекту, ніж за рахунок масових перевірок», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Тайвань не залишився єдиним прикладом. У Європі подібні інструменти застосовували або обговорювали Португалія, Греція, Словаччина, Італія, Польща та Мальта.
У Португалії боротьбу з ухиленням від сплати ПДВ розглядали не лише як завдання податкової служби, а й як суспільний проєкт. У рамках системи електронних рахунків компанії мали виставляти рахунки за всіма операціями та щомісяця передавати їхні дані податковим органам, а споживачі могли отримувати податкові пільги за рахунки в окремих секторах послуг.
У Греції податкова лотерея пов’язана насамперед з електронними платежами. Громадяни можуть перевіряти кількість і номери лотерейних квитків, сформованих на основі щомісячних електронних транзакцій, а податкова служба оприлюднює результати розіграшів.
Словаччина у 2013 році запустила Національну чекову лотерею на тлі одного з найбільших розривів у сплаті ПДВ у Європі. Вже за перші два тижні громадяни зареєстрували понад 7 млн чеків. До вересня 2014 року кількість зареєстрованих чеків зросла майже до 87 млн.
Італія також запровадила механізм, за яким більшість чеків із ПДВ мають містити унікальний код для участі в регулярному державному грошовому розіграші. Цей крок став продовженням подібних рішень в інших європейських країнах.
Ще один несподіваний приклад — Південна Корея, де держава стимулювала не чеки як такі, а платежі, що відстежуються в електронному вигляді. У 1999 році корейські податкові органи запровадили податковий стимул для платежів кредитними та дебетовими картками, а також електронними грошовими чеками. Ця політика допомогла перевести економіку на безготівкові розрахунки та різко збільшити частку бізнес-доходів, що надходили до податкової системи.
У Бразилії подібна логіка була реалізована через програми повернення частини податку та стимулювання споживачів вказувати свої дані в чеках. Програма Nota Fiscal Paulista у штаті Сан-Паулу використовувала електронну звітність підприємств та участь громадян для підвищення прозорості роздрібних операцій.
Ці рішення виглядають незвично, оскільки змінюють звичну філософію податкового адміністрування. Замість схеми «податкова проти бізнесу» держава будує трикутник: продавець, покупець і податковий орган. Якщо покупець зацікавлений у чеку, продавцю складніше приховати оборот. Якщо платіж електронний, податкова отримує більше даних. Якщо громадянин отримує частину вигоди від прозорої операції, контроль стає дешевшим і масовішим.
При цьому такі інструменти не є універсальним рішенням. Вони вимагають цифрової інфраструктури, довіри до держави, захисту персональних даних, зрозумілих правил для бізнесу та контролю за тим, щоб система не перетворювалася на формальність. Досвід Словаччини показує, що початковий ажіотаж може спадати, а окремі учасники починають використовувати систему не стільки як громадянський контроль, скільки як звичайну лотерею.
Для країн із високою часткою готівкових розрахунків і тіньового обороту такі моделі залишаються цікавими. Вони дають змогу збільшити збір податків без прямого підвищення ставок. Особливо перспективними є не самі розіграші, а їхнє поєднання з електронними чеками, онлайн-касами, цифровими податковими кабінетами та податковими бонусами для громадян.
Господарський суд Львівської області визнав ПАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПК) банкрутом із загальною сумою кредиторських вимог понад 18 млрд грн та відкрив процедуру ліквідації, йдеться в постанові суду від 25 червня 2026 року, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«ПАТ «НПК Галичина» визнати банкрутом та відкрити процедуру ліквідації. Встановити строк проведення процедури ліквідації у дванадцять місяців», – зазначено в документі.
Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року і відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області.
Згідно з судовим рішенням, контроль над НПК «Галичина», загальний борг якого перевищує 18 млрд грн, переходить до комітету кредиторів, до складу якого входять державні компанії АТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Суд дійшов висновку, що фінансово-майновий стан комплексу є критичним, оскільки в останні роки його діяльність була глибоко збитковою. Зокрема, за підсумками 2024 року збитки підприємства склали майже 7 млрд грн, у 2025 році — понад 3,46 млрд грн, а нестача активів для покриття боргу становить понад 15,2 млрд грн.
Дрогобицький НПК «Галичина» вважається активом Ігоря Коломойського та його бізнес-партнерів і перебуває під арештом з 2023 року.
UKRNAFTA, банкрутство, ЛИКВИДАЦИЯ, НПК Галичина, УКРТАТНАФТА
Євросоюз планує обмежити доступ дітей до соціальних мереж у всіх 27 країнах блоку, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Єврокомісія розглядає багатоступеневий підхід до доступу дітей та підлітків до цифрових платформ. Згідно з рекомендаціями експертів, діти віком до 13 років зможуть користуватися соціальними мережами лише протягом обмеженого часу та під наглядом батьків, опікунів або вчителів. У міру дорослішання підлітків обмеження мають поступово пом’якшуватися.
«Очевидно, що нам потрібні вікові обмеження для платформ», — заявила фон дер Ляєн журналістам у Брюсселі. Вона зазначила, що питання тепер полягає не в тому, чи стикаються діти з ризиками в Інтернеті, а в тому, як забезпечити їм безпечніший старт у цифровому середовищі.
Єврокомісія, як очікується, представить конкретну пропозицію після літа. Reuters пише, що фон дер Ляйєн може оголосити її під час щорічного виступу про стан Європейського Союзу у вересні.
Під дію нових правил можуть потрапити не тільки класичні соціальні мережі, а й ширше коло сервісів із «віково невідповідними» та такими, що викликають звикання, функціями. Фон дер Ляйєн назвала це категорією «social media plus», до якої можуть входити платформи з нескінченною прокруткою, автозапуском відео, персоналізованими алгоритмами та іншими механізмами утримання уваги.
Основними сервісами, яких це стосуватиметься, можуть стати TikTok, YouTube, Instagram та Facebook. Reuters зазначає, що в різних країнах світу вже діють або обговорюються подібні обмеження, спрямовані насамперед на найбільші платформи короткого відео та соціальні мережі.
Associated Press уточнює, що експертна група ЄС рекомендувала обмежити доступ дітей віком до 13 років до соціальних мереж доти, доки технологічні компанії не доведуть, що їхні платформи безпечні для дітей. Для підлітків старше 13 років пропонується поступовий доступ лише до тих сервісів, які відповідають вимогам безпеки та вікової доречності.
Єврокомісія також готує власний додаток для перевірки віку користувачів в Інтернеті. Така система має допомогти платформам і державам ЄС застосовувати вікові обмеження, хоча в Брюсселі визнають, що технічно повністю унеможливити обхід таких заходів неможливо.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у травні 2026 року зросли на 21,8 % порівняно з травнем 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, у травні 2026 року порівняно з травнем 2025 року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві — на 18,7% (на 1,9% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому — на 22,8% (1,9%), в інженерному — на 22,4% (1,9%).
У січні–травні поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на будівельні матеріали та обладнання зросли на 14,3%, зокрема в житловому секторі — на 12,6%, у нежитловому — на 15%, в інженерному — на 14,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на будівельні матеріали та обладнання зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 році – на 15,8%.
Мережа UKRNAFTA зібрала 2 млн грн на закупівлю наземних роботизованих комплексів для Третього армійського корпусу. Кошти акумулюються в межах спільної ініціативи за участі клієнтів мережі.
До збору можна долучитися, заправляючи автомобіль пальним А-95 Energy, а також купуючи каву, хот-доги, бургери та пончики на АЗК UKRNAFTA. Частина коштів із кожної такої покупки спрямовується на підтримку військових.
Наземні роботизовані комплекси допомагають виконувати завдання у небезпечних зонах, зменшуючи ризики для особового складу. Їх можуть використовувати для логістики, евакуації, транспортування обладнання та інших завдань на фронті.
Збір триває. Долучитися до нього можна на АЗК мережі UKRNAFTA по всій Україні.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.