Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт граничного чавуну в натуральному вираженні на 59,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 877,631 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період експорт чавуну в грошах скоротився на 57,8% – до $475,533 млн.
При цьому експорт здійснювався в основному в США (40,42% поставок у грошовому вираженні), Польщу (33,23%) та Туреччину (9,3%).
У січні-серпні-2022 Україна імпортувала 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис., тоді як за 8 міс.-2021 імпортувала 149 тонн чавуну на $163 тис. з Німеччини (64,42%), РФ (28,22%) та Словаччини (7,36%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт чавуну в натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 3 млн 235,772 тис. тонн, експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 78,1% – до $1 млрд 642,596 млн При цьому експорт здійснювався в основному в США (53,61% поставок у грошовому вираженні), Італію (22,08%) та Туреччину (9,74%).
За 2021 рік Україна імпортувала 185 тонн чавуну на $226 тис. із Німеччини (74,34%), РФ (20,35%) та Словаччини (5,31%), тоді як 2020 року ввезла 593 тонн на $417 тис.
Експорт автомобілів з РФ за нинішнього валютного курсу збитковий для “КАМАЗа”. Про це заявив журналістам гендиректор автовиробника Сергій Когогін у кулуарах Петербурзького міжнародного газового форуму-2022.
“Експорт за сьогоднішнього курсу дуже збитковий. Ми нашу експортну компанію поставили в умови, коли вони зобов’язані скоротити обсяг продажів на експорт, щоб не допускати складного фінансового становища компанії”, – сказав Когогін журналістам.
Водночас, за його словами, “КАМАЗ” визначив квоти постачання на кожен базовий ринок присутності. “Продаватимемо за цінами, які є для нас комерційно невигідними”, – зазначив Когогін.
Основними експортними ринками “КАМАЗа” останні роки були Казахстан, Узбекистан та В’єтнам. Минулого року компанія експортувала загалом близько 6 тис. автомобілів. На ринку РФ було продано близько 39 тисяч машин.
У середині червня Когогін говорив журналістам, що “КАМАЗ”, незважаючи на очікуване зниження виручки у 2022 р. через падіння продажів найбільш маржинальних сучасних моделей (К5), зберігає намір реалізувати за цей рік у РФ 39 тис. вантажівок. Експорт, за його оцінкою на той момент, за роком може бути на рівні 4-5 тис. машин.
Спілкуючись із журналістами на газовому форумі в Петербурзі, Когогін підтвердив намір “КАМАЗу” зберегти обсяг виробництва компанії у 2022 р. на рівні бізнес-плану початку року. При цьому раніше компанія повідомляла про зростання випуску автомобілів за підсумками 8 місяців на 5,8% до 28,6 тис. шт.
Агрохолдинг МХП у другому кварталі 2022 року отримав $20 млн чистого прибутку порівняно з $232 млн у другому кварталі 2021 року, у тому числі без урахування курсових різниць чистий прибуток знизився до $17 млн із $201 млн.
Як йдеться у звіті компанії на Лондонській фондовій біржі в середу, її виручка склала $595 млн, збільшившись на 10% порівняно з минулим роком.
Згідно з документом, на експорт припало $333 млн. доходів або 56%, тоді як у другому кварталі 2021 року – $285 млн. або 53%.
Операційний прибуток знизився на 72% – до $67 млн, а скоригований EBITDA (за вирахуванням МСФЗ 16) – до $111 млн з $277 млн у другому кварталі минулого року.
“Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах та логістиці, тепер компанія змогла відновити виробництво м’яса птиці на своїх українських підприємствах майже до 100% потужності. В останні місяці були створені нові, хоч і більш складні та дорогі логістичні маршрути, і обсяги експорту зростають. Ми розраховуємо завершити збирання зернових практично на всіх наших землях у другій половині року”, – наголошується у звіті.
Згідно з ним, до кінця року МХП планується скористатися можливостями Череноморської зернової ініціативи для експорту агропродукції.
“Група зазнала значних витрат, пов’язаних з війною, після російського вторгнення 24 лютого. За період, що закінчився 30 червня 2022 року, вони склали майже $50 млн, включаючи пожертвування на підтримку спільноти, списання запасів та біологічних активів та інші витрати, пов’язані з війною” , – Вказується в документі.
Водночас матеріальні збитки об’єктам, інфраструктурі та продукції в Україні у компанії були відсутні за винятком руйнування орендованого сховища (із втратою продукції близько $6 млн) у березні та призупинення виробництва “Українського бекону” в Донецькій області, яке наразі переміщено в інші місця в Україні.
У Києві розпочався демонтаж історичної будівлі за адресою Андріївський узвіз, 26.
“На будівельному майданчику відсутній паспорт об’єкта з інформацією про дозвільну документацію та захисний паркан. Роботи здійснюються за полотном намальованого історичного фасаду”, – повідомив у Facebook юрист та член організації “Центр розвитку міст” Дмитро Перов.
Агентство “Інтерфакс-Україна” надіслало запит про деталі проекту до Державної інспекції архітектури та містобудування.
Член Єврокомісії (ЄК) з енергетики Кадрі Сімсон повідомила, що в середу, 14 вересня, буде оприлюднено пропозицію ЄК щодо вирішення низки проблем, що виникли на ринку енергії ЄС.
“Завтра ми представимо пропозицію, яка має на меті усунути ці проблеми”, – заявила єврокомісар у вівторок, виступаючи на пленарній сесії Європейського парламенту у Страсбурзі.
У числі заходів вона, зокрема, назвала скорочення попиту на електроенергію, обмеження доходів енергокомпаній, які виробляють електроенергію з низькими витратами, внески від компаній, що отримують надприбутки, з виробництва газу, нафти та вугілля.
Торкаючись російського газового імпорту, Сімсон зазначила, що “стеля” на російський газ дозволила б вирішити проблему спекуляцій із ціною. Разом з тим, необхідно більше роботи, щоб оцінити ризик можливого негативного впливу такого заходу на деякі держави-члени ЄС. Крім того, Єврокомісія продовжить аналізувати, як змогло б функціонувати обмеження ціни на весь газовий імпорт та якими будуть наслідки.
Європейське регіональне бюро ВООЗ та Єврокомісія (ЄК) підтвердили свої спільні зусилля щодо профілактики віспи мавп, яка загрожує стати ендемічною у Європі, повідомляється в опублікованому у вівторок у Брюсселі комюніке.
“Ми є свідками безпрецедентного розповсюдження ортопоксвірусу, що викликає віспу мавп, у нашому регіоні та в усьому світі”, – йдеться у спільній заяві директора Європейського бюро ВООЗ Ханса Клюге та члена ЄК з охорони здоров’я Стелли Кіріакідіс з нагоди 72-ї.
“Цей зоонозний вірус, який раніше був пов’язаний лише з обмеженим поширенням від людини до людини в неендемічних країнах, тепер є глобальною транскордонною санітарною загрозою в Європі та надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я міжнародного масштабу”, – наголошується в документі.
У заяві повідомляється, що з початку травня 2022 року в європейському регіоні ВООЗ зареєстровано понад 23 тис. випадків віспи мавп, з яких понад 18 тис. припадає на ЄС та Європейську економічну зону.
“Скоординовані та спільні зусилля щодо реагування наших європейських національних та регіональних закладів охорони здоров’я та влади були дуже важливими, і тепер ми спостерігаємо зниження кількості випадків захворювання за останні тижні. Ми вважаємо, що спосіб запобігти перетворенню хвороби на ендемічну в нашому регіоні – це спочатку боротьба зі спалахами, а потім робота над стійким усуненням віспи мавп у Європі, що означає відсутність стійкої передачі від людини до людини”, – пояснюють Клюге та Кіріакідіс.
Вони пообіцяли, що Європейська комісія та ВООЗ продовжать спільну роботу, консультуючись із державами-членами з метою “визначити спільні терміни, критерії та індикатори для запобігання тому, щоб хвороба стала ендемічною в Європі”.
VIRUS, віспа мавп, ВООЗ, ЄС
