Національний банк України відповідно до вимог нового закону “Про платіжні послуги” включив до реєстру платіжної інфраструктури та видав ще вісім ліцензій на надання фінансової платіжної послуги “Укрпошті”, “НоваПей” і ще шести компаніям.
Як йдеться в повідомленні НБУ ввечері в п’ятницю, до їх числа також увійшли ТОВ “ФК МБК”, “Даймонд Пей”, ФК “Єдиний Простір”, ФК “Фінекспрес”, “Кепітал бізнес груп” і ФК “Платіжний Центр”.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 27 і 28 квітня 2023 року.
Нацбанк нагадав, що 1 серпня 2022 року було введено в дію закон “Про платіжні послуги”, згідно з яким до 30 квітня 2023 року включно учасники фінансового ринку, які мають ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, можуть звертатися до Національного банку з метою “переоформлення” їхньої ліцензії відповідно до вимог цього закону.
Згідно з даними НБУ, до реєстру платіжної інфраструктури наразі внесено СЕП і ще 83 компанії та організації.
Кількість структурних підрозділів українських банків у першому кварталі 2023 року скоротилася на 2,7%, або на 147 – до 5,192 тис., йдеться в інформації на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з нею, найбільше відділень у січні-березні цього року закрили Райффайзен Банк – 27 і А-Банк – 10, після чого в їхніх мережах стало відповідно 323 і 205 структурних підрозділів.
Укрбудінвестбанк скоротив кількість відділень на 6 – до 44, Сенс Банк і ПУМБ – на 5 кожен, відповідно до 138 і 221, Укрсиббанк – на 3, до 230.
З менших банків найбільше за часткою зменшення мережі зафіксовано у банку “Кліринговий дім” – з 5 до 3 відділень, Європромбанку – з 6 до 5 і у банку “Конкорд” – з 14 до 12.
Найбільше відділень у першому кварталі цього року відкрив ТАСкомбанк – 3, збільшивши їхню кількість до 93.
По 2 відділення додали до своїх мереж Кредобанк і Комінбанк, наростивши їх відповідно до 67 і 52.
Загалом темп скорочення кількості банківських відділень у першому кварталі цього року сповільнився до 2,7%, оскільки в четвертому кварталі минулого року він становив 3,3%, у третьому – 7,9% і в другому – 8,1%.
Багато в чому це пов’язано з тим, що держбанки, ймовірно, дослухалися до заклику Нацбанку, який у лютому цього року запропонував Мінфіну, як власнику держбанків, запровадити мораторій на скорочення мережі їхніх відділень у період війни.
За минулий рік в Ощадбанку вона знизилася на 420 структурних підрозділів – до 1,182 тис., у ПриватБанку – на 287, до 1,21 тис., в Укргазбанку – на 51, до 217, і в Укрексімбанку – на 5, до 48. У першому кварталі ж цього року Ощадбанк навіть відкрив одне відділення, а ПриватБанк закрив лише одне.
Згідно з даними НБУ, найбільшими мережами відділень на 1 квітня цього року в Україні володіли ПриватБанк – 1209, Ощадбанк – 1183, Райффайзен Банк – 323, Укрсиббанк – 230, ПУМБ – 221, Укргазбанк – 217, А-Банк – 205, Акордбанк – 143, Креді Агріколь банк – 141 і Сенс Банк – 138.
На частку держбанків на початок квітня 2023 року припадало 51,2% усіх банківських відділень в Україні, що відповідає ситуації до війни, хоча на кінець минулого року їхня частка трохи скоротилася – до 49,8%.
Як повідомлялося, кількість структурних підрозділів українських банків 2022 року скоротилася на 20,2%, або на 1349 відділень – до 5,336 тис.
Український науково-дослідний криголам “Ноосфера” в суботу, 29 квітня, прибув з Антарктики до Кейптауна (ПАР), завершивши другий антарктичний сезон, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“Із крижаного континенту на “велику землю” криголам доправив 3 експедиції: зимувальний загін 27-ї Української антарктичної експедиції, учасники та учасниці якої протягом року працювали на нашій станції “Академік Вернадський”. Це науковці за напрямами: геофізика, біологія, метеорологія, а також команда життєзабезпечення; сезонний загін, який виконував завдання на “Вернадському” впродовж антарктичного літа. Це вчені та технічні фахівці; учасників польської антарктичної експедиції зі станції “Артцовський”, – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Загалом другий сезон “Ноосфери” тривав 4 місяці і складався з 2 частин.
ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) завершило 2022 рік із чистим збитком у розмірі 29,995 млн грн, тоді як у 2021-му отримало чистий прибуток 13,212 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід підприємства торік скоротився на 23,6%, до 154,645 млн грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець минулого року становив 119,213 млн грн.
Компанія “Промарматура” створена в грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на кінець 2022 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
Чехія має намір відкрити в Дніпрі своє генеральне консульство, заявив чеський президент Петр Павел.
“Ми прагнемо посилити нашу присутність і поглибити співпрацю в Україні. Для цього ми делегуватимемо двох осіб, які працюватимуть у Дніпрі. Там ми відкриватимемо генеральне консульство”, – заявив він у п’ятницю на спільній пресконференції з президентами України та Словаччини в Києві.
Зокрема, робота консульства буде пов’язана зі спрощенням реалізації Чехією проєктів щодо взаємного співробітництва у сферах енергетики, економіки, транспорту та житлового господарства в рамках відновлення Дніпропетровської області.
Про терміни відкриття не повідомлялося.
Державний бюджет України в п’ятницю отримав черговий транш грантових коштів від США в розмірі $1,25 млрд.
“Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку в рамках четвертого додаткового фінансування для Проекту “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE)”, – зазначив Мінфін.
Він уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від США вже близько $16,7 млрд у формі грантів.
“Партнерство зі США та командою Світового банку під час війни дає змогу уряду України фінансувати першочергові соціальні витрати в повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять понад $42 млрд.
Від початку цього року до 26 квітня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже сягнуло $15,285 млрд порівняно з $32,144 млрд за весь минулий рік. Зокрема цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів. Великі кредити вже також надали ЄС – $6,501 млрд, МВФ – $2,706 млрд і Канада – $1,757 млрд.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $4,839 млрд.
