Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки єврозони у 2023 році до 0,8% з очікуваних раніше 1,1%.
У 2024 році, як очікується, ВВП єврозони зросте на 1,3%, а не на 1,6%, йдеться в огляді ЄК.
Прогноз збільшення економіки Євросоюзу на поточний рік погіршено до 0,8% з 1%, на наступний рік – до 1,4% з 1,7%.
“Останні статдані підтверджують, що економічна активність у ЄС у першій половині 2023 року була стриманою у зв’язку з серйозними потрясіннями, які доводиться відчувати країнам регіону. Слабкість внутрішнього попиту, особливо споживчих витрат, демонструє, що високі ціни на більшість товарів і послуг чинять серйозніший тиск на економіку, ніж ми вважали в нашому попередньому прогнозі”, – ідеться в огляді.
“Різке скорочення обсягів банківського кредитування свідчить про те, що посилення грошово-кредитної політики в єврозоні чинить свій вплив на економіку, – зазначають у ЄК. – Різні опитування вказують на уповільнення економічної активності в літній період і наступні місяці. Слабкість у промисловому секторі зберігається, й імпульс до зростання у сфері послуг слабшає”.
Експерти ЄК підкреслюють, що ситуація у світовій економіці в першому півріччі була дещо кращою, ніж очікувалося, незважаючи на слабку динаміку в Китаї. Проте прогнози ЄК для світової економіки та обсягів міжнародної торгівлі практично не змінюються, і це означає, що європейські країни не можуть розраховувати на підтримку за рахунок зовнішнього попиту.
Як очікують в ЄК, глобальний ВВП збільшиться на 3,2% як цього, так і наступного року.
“Імпульс до сповільнення зростання в ЄС, імовірно, збережеться і 2024 року, оскільки жорстка грошово-кредитна політика і далі обмежуватиме економічну активність. Водночас, ми очікуємо деякого збільшення темпів зростання ВВП наступного року, оскільки інфляція сповільнюється, європейський ринок праці залишається сильним, а доходи населення поступово відновлюються”, – йдеться в огляді ЄК.
Прогноз інфляції в єврозоні (індекс HICP) на поточний рік знижено до 5,6% з 5,8%, на наступний – підвищено до 2,9% з 2,8%. У ЄС, згідно з оновленим прогнозом ЄК, інфляція цього року становитиме 6,5% (раніше – 6,7%), наступного – 3,2% (раніше – 3,1%).
ЄК очікує, що ціни на енергоносії в Європі продовжуватимуть знижуватися до кінця 2023 року, проте повільніше, ніж раніше. При цьому у 2024 році вони можуть знову трохи зрости у зв’язку з очікуваним підйомом цін на нафту.
В огляді ЄК наголошується, що війна в Україні та інші геополітичні чинники, як і раніше, несуть у собі ризики для Європи.
Крім того, експерти попереджають, що посилення монетарної політики може чинити серйозніший тиск на економіку, ніж очікують наразі. З іншого боку, воно може призвести до більш швидкого ослаблення інфляції і, відповідно, прискорити відновлення реальних доходів населення, наголошується в огляді.
Згідно з прогнозом ЄК, ВВП Німеччини 2023 року скоротиться на 0,4%, а наступного зросте на 1,1%. Раніше очікувалося підвищення першого показника на 0,2%, другого – на 1,4%.
Прогноз зростання економіки Франції на 2023 рік підвищено до 1% з 0,7%, на наступний – знижено до 1,2% з 1,4%.
Економіка Італії, як очікується, зросте на 0,9% і 0,8% у 2023 і 2024 роках відповідно, Іспанії – на 2,2% і 1,9%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна в січні-серпні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 934,196 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $356,293 млн (зниження на 25,1%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (63,07% поставок у грошовому виразі), Іспанії (20,66%) і Чехії (7,05%).
За вісім місяців 2023 року Україна імпортувала 65 тонн чавуну на $97 тис. з Німеччини (32,99%) і Бразилії (67,01%), водночас у червні та липні ввезення чавуну не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
При цьому, із року в рік кількість таких проваджень зменшується
З 2020 року в Україні було відкрито понад 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям або нападу на них. В результаті суддями було винесено 1,4 тис. вироків.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані ГПУ та власне дослідження пошуковика по судовому реєстру Бабуся.
За даними Генпрокуратури, за останні чотири роки в Україні було відкрито більш ніж 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям, нанесення їм тілесних ушкоджень або посягання на їхнє життя. Відповідальність за дані злочини передбачена статтями 342, 345 та 348 Кримінального кодексу України.
З року в рік кількість таких проваджень поступово зменшувалася. Якщо в 2020 році їх було відкрито 1,2 тис., то в 2022-ому — лише 647 справ. Що стосується поточного року, станом на початок осені було порушено 564 справ за напад на правоохоронців.
Більше половини цих проваджень потрапляють на розгляд суддів — 2,2 тис. або 63% справ.
При цьому, за результатами судового розгляду було ухвалено 1,4 тис. вироків. Опендатабот під час аналізу вказаних категорій справ за допомогою пошуковика по судовому реєстру Бабуся підрахував, що 91% з них — обвинувальні.
Нагадаємо, 29 серпня 2023 року в місті Дніпро патрульний поліцейський застосував вогнепальну зброю до чоловіка, який здійснив напад на нього і його напарницю. За попередніми даними, це трапилося під час затримання жінки, яка перебувала в одній автівці з цим громадянином, порушила ПДР і не виконувала законні вимоги правоохоронців. За результатом інциденту чоловік помер на місці події, а обидва постраждалі патрульні пізніше потрапили до лікарні через отримання тілесних ушкоджень.
У відношенні патрульного, який використав пістолет, Державним бюро розслідувань було відкрито кримінальне провадження за фактами умисного вбивства (ч.1 ст. 115 ККУ) та перевищення службових повноважень (ст. 365 ККУ). У свою чергу, Нацполіція після даного інциденту розпочала слідство за фактом посягання на життя патрульних (ст. 348 ККУ).
63% справ щодо нападників на правоохоронців потрапляють до суду — Опендатабот
За дорученням уряду німецький оборонний концерн Rheinmetall AG поставить Україні ще 40 бойових машин піхоти Marder, повідомляють у прес-службі компанії.
“Уряд Німеччини доручив компанії Rheinmetall поставити Україні 40 бойових машин піхоти Marder. Замовлення було розміщене в серпні 2023 року й оцінюється у двозначну суму. Rheinmetall продовжує роботи над наявними машинами повним ходом, щоб нову партію машин Marder можна було поставити відповідно до контракту, починаючи з 2023 року”, – йдеться в тексті, розміщеному на сайті Rheinmetall.
Зазначається, що загальна кількість БМП Marder, які Rheinmetall поставить Україні, сягне 80.
У компанії нагадують, що перші 20 БМП, замовлених німецьким урядом для України, були запущені 21 березня 2023 року. Також у червні 2023 року було замовлено ще 20 БМП, які були нещодавно поставлені.
“Поставлені бойові машини піхоти являють собою капітально відремонтовані Marder 1A3, які компанія Rheinmetall раніше прийняла на озброєння бундесверу (Збройні сили Німеччини – ІФ-У). Уже навесні 2022 року компанія Rheinmetall власним коштом розпочала ремонт бойових машин піхоти, щоб вони були готові до негайного розгортання”, – ідеться в тексті повідомлення.
Наразі БМП Marder створюються на заводах Rheinmetall в Унтерлюсі та Касселі. На місяць може поставлятися до десяти таких машин.
Зазначається, що ця бойова машина є однією з найбільш перевірених систем озброєння подібного роду у світі.
Кількість вакансій на 01.07.2023 за даними порталу Work.ua
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 85,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $77,287 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 21,7% – до $50,197 млн.
У серпні імпортовано міді на $9,975 млн, експортовано – на $6,273 млн.
Крім того, Україна за вісім місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 75,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,038 млн (у серпні – $2,599 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 17,8%, до $243,990 млн ($38,614 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 67,9% – до $722 тис. ($9 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 33,8%, до $1,633 млн ($208 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 10,1%, до $28,775 млн ($3,934 млн).
Експорт алюмінію і виробів з нього в січні-серпні поточного року знизився на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $63,289 млн (у серпні – $8,201 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 13,6% – до $9,866 млн ($0,876 млн), нікелю та виробів становив $201 тис. ($76 тис.), тоді як за 8 міс. 2022 року він був $1,339 млн.
Цинку за кордон поставлено за вісім місяців на $88 тис. (у серпні – $2 тис.) проти $1,302 млн у січні-серпні-2022. Експорт олова та виробів становив $53 тис. (у серпні $1 тис.) проти $396 тис. за 8 міс-2022.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
