Держава частково компенсуватиме експортерам нараховані та сплачені у поточному році відсотки за кредитами, застрахованими в Експортно-кредитному агентстві (ЕКА), повідомляється на сайті Міністерства економіки у середу.
Відповідне рішення ухвалено Кабміном на засіданні 23 серпня.
Вказується, що держава частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, які беруться від двох до 12 років і становлять не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту.
Такі кредити мають бути спрямовані на поповнення оборотних коштів, придбання обладнання, виконання умов зовнішньоекономічного контракту, будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів.
Зазначається, що позичальник має бути ФОП або юрособою, зареєстрованою на території України (крім тимчасово окупованих територій), не мати відкритих справ про банкрутство та не перебувати у стадії ліквідації.
Міністерство уточнило, що за порушення позичальником термінів виплати відсотків більш ніж на 15 днів компенсацію тимчасово призупинять.
Україна у січні-липні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 501,779 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період скоротився на 59,3% – до $955,049 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (21,68% поставок у грошовому вираженні), Італії (14,75%) та Туреччини (11,2%).
Крім того, Україна у січні-липні імпортувала 5,532 тис. тонн такої продукції, що на 56,8% менше, ніж у січні-липні-2021. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 55,2% – до $3,576 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,49% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,25%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 рази – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
Гірничорудні підприємства України у січні-липні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 28,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 571,940 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 49,8% – до $2 млрд 357,073 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,80% поставок у грошовому вираженні), Китаю (16,07%) та Польщі (15,6%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $14 тис. у сумарному обсязі 25 тонн, тоді як у січні-липні-2021 завезено ЗРЗ на $130 тис. у сумарному обсязі 1,134 тис. тонн. Імпорт за січень-липень-2022 здійснювався з Британії (78,57%), Італії (14,29%) та РФ (7,14%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” з початку повномасштабного вторгнення Росії збудував 230 нових базових станцій 4G, з них понад 130 – на заході країни, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
“З 24 лютого 2022 року “Київстар” встановив 30 базових станцій у Київській області, 21 – в Одеській та Миколаївській, по сім – у Житомирській та Харківській та по 10 – у Кіровоградській, Дніпропетровській та Вінницькій областях”, – повідомили у компанія.
За її даними, її витрати на розвиток та відновлення мережі у першому півріччі становили понад 1,7 млрд грн.
“Київстар” завдяки розширенню мережі може забезпечувати зв’язок у тих регіонах, де є зростання трафіку, зокрема, на заході України, куди мігрувало понад 5 млн. населення. Порівняно з “довоєнним” часом мобільний трафік у населених пунктах західного регіону зріс на 60%, а в окремих містах, як Мукачево чи Трускавець, він підскочив майже вдвічі.
За інформацією на сайті компанії, її мережа базових станцій на початок року становила 48,721 тис.
За підсумками перших п’яти місяців року “Київстар” повідомив про будівництво 108 нових базових станцій, зокрема, 53 на заході України, 27 – у центрі, 20 – на сході (з них найбільше у Харківській області) та вісім – на півдні.
Компанія нагадала, що за час війни також обладнала безкоштовним інтернетом понад 1260 укриттів у різних містах України та 360 модульних будинків для переселенців, а також виділила 300 млн. грн. для підтримки кібербезпеки та відновлення цифрової інфраструктури країни в рамках держплатформи United24.
Термін самоізоляції осіб, які мали контакт із хворим Covid-19, тепер визначатиме лікар відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Відповідну норму затвердив Кабінет міністрів ухвалою №928 від 19 серпня, яка опублікована на його сайті.
В даний час такий термін повинен становити 14 днів за рядом винятком, серед яких повні вакцинації, що пройшли курс, або перехворіли в останні 180 днів.
Нова норма відповідає нормі про термін самоізоляції хворих на Covid-19 та мають підозру на інфікування Covid-19 – його також визначає лікар.
Крім того, як і повідомлялося, ухваленою постановою карантин продовжено з кінця серпня до кінця грудня цього року.
Президент Польщі Анджей Дуда прибув в Україну та виступив у вівторок у Верховній Раді перед українськими парламентаріями, повідомляється на сайті Канцелярії глави Польської держави у вівторок.
Як зазначено в повідомленні, депутати зустріли його оплесками, пролунав гімн Польщі.
“У вільного світу обличчя України… Дякую, що ви захищаєте Європу від навали російського імперіалізму, що дух вільної нації сильніший. Я дякую вам від щирого серця за ваш спротив, мужність і любов до свободи”, – сказав Дуда у своєму зверненні до українського парламенту. За його словами, настав час підписати нову добросусідську угоду, яка “враховуватиме те, що ми вибудували в наших відносинах хоча б за останні місяці”. За словами президента Польщі, російська агресія показала, що мережа автомобільних, залізничних та інфраструктурних зв’язків між Україною та Польщею є недостатньою і її необхідно вдосконалити.
“Польсько-український кордон має об’єднувати, а не розділяти”, – сказав Дуда і наголосив, що ознакою добрих польсько-українських відносин буде швидкісне залізничне сполучення між Києвом та Варшавою. “Ми збудуємо його разом”, – запевнив він під оплески українських парламентаріїв.
За словами президента Польщі, лише Україна має право вирішувати своє майбутнє. “Нічого про тебе без тебе”, – наголосив він.
В Україні 23 серпня відзначають День Державного прапора.
Дуда також візьме участь у другому саміті Кримської платформи, що відбудеться у вівторок.
