Президент Володимир Зеленський хотів би провести саміт країн Латинської Америки та України для донесення своєї позиції щодо формули миру.
“Латинська Америка дуже важлива, я дуже б хотів зробити конференцію, хотів би зробити зустріч, саміт країн Латинської Америки та України”, – сказав Зеленський на прес-конференції в п’ятницю.
Він зазначив, що йому важко виїжджати з країни, але саме на таку зустріч він би поїхав.
“Я зміг би їм донести, їхнім медіа, їхньому суспільству”, – наголосив Зеленський.
Також президент зазначив, що Україні необхідно робити кроки на зустріч до країн Африканського континенту.
“Ми дуже погано працювали багато років, ми не звертали уваги – це велика помилка. Тому ухвалено спеціальну програму розширення посольської присутності в регіоні”, – додав він.
Зеленський знову наголосив, що Україна хотіла б залучити і Індію, і Китай до формули миру
“Там є пункт фіксації і кінця війни, нам потрібні гарантії безпеки. Коли є виконання пунктів – тоді є і повага до людей, до українців”, – сказав Зеленський.
Національне агентство з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), завершило приймання заявок від кандидатів на посаду управителя активами виробників і реалізаторів мінеральних вод, зокрема “Моршинської”, що виробляється холдингом IDS Ukraine.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, в АРМА подали документи шість компаній, представники яких мали намір узяти участь у конкурсному доборі управителя для заарештованих активів виробників і реалізаторів мінеральних вод.
Воно уточнило, що розгляне пропозиції потенційних управителів і ухвалить рішення щодо результатів відбору після ретельного вивчення поданих ними документів на предмет відповідності вимогам конкурсу. Інформацію про підсумки конкурсу агентство оприлюднить одразу після ухвалення рішення.
Відомство нагадало, що 9 лютого оголосило конкурс, учасникам якого запропоновано управління корпоративними правами компанії-виробника безалкогольних напоїв і мінеральних вод у вигляді 100% частки в статутному капіталі цієї юрособи в розмірі 8,8 млн грн. Крім того, АРМА шукає управителя корпоративними правами іноземної компанії, а саме акціями юрособи, що спеціалізується на оптовій торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, загальною номінальною вартістю 4,5 млн грн.
Як повідомлялося, АРМА 10 лютого оголосило конкурс із відбору управителя для заарештованих активів компанії IDS Ukraine, що виробляє та реалізує мінеральну воду під ТМ “Моршинська”, “Миргородська” та Borjomi.
Раніше генеральний директор IDS Ukraine Марко Ткачук у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна” повідомив, що передача АРМА корпоративних прав компанії на загальну суму понад 10 млрд грн не вплине на господарську діяльність групи. Він також нагадав, що рішення про передання АРМА корпоративних прав акціонерів IDS із російським громадянством, які перебувають під санкціями, Шевченківський районний суд Києва ухвалив 9 і 11 листопада 2022 року.
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) 23 листопада минулого року повідомило про арешт корпоративних прав росіян-акціонерів IDS Ukraine з метою уникнення виведення ними з України активів семи підприємств із виробництва та реалізації питної води. За даними БЕБ, зазначені підприємства перебувають у їхній фактичній власності через підконтрольну офшорну компанію-нерезидента.
IDS Ukraine – українська група компаній, заснована 1996 року, найбільший національний виробник бутильованих вод. До складу холдингу входить Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”, “Миргородський завод мінеральних вод”, дистриб’юторська компанія “ІДС” і оператор доставки води “ІДС Аква Сервіс”.
ГК володіє торговими марками “Моршинська”, “Миргородська”, “Аляска” і “Аква Лайф”.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з 16 лютого 2023 року і на період дії воєнного стану дозволила профучасникам ринку відмовитися від розрахунку і подачі пруденційних нормативів, а також зупинила правозастосування за цим напрямком.
“Чинним залишається інструмент, запроваджений під час дії воєнного стану – норматив ліквідності активів”, – ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в четвер.
Водночас НКЦПФР пом’якшила норматив ліквідності активів: тепер із 1 січня 2023 року він становить щонайменше 0,1, із 1 березня – щонайменше 0,3 і з 1 жовтня цього року – щонайменше 0,5. Під час його введення у вересні минулого року було заявлено, що з 1 січня 2023 року нормативне значення ліквідності активів має становити не менше ніж 0,3, з 1 липня – не менше ніж 0,5 і з 1 січня 2024 року – не менше ніж 1.
Тоді передбачалося, що для профучасників, які отримуватимуть ліцензію після 1 січня 2023 року, цей норматив уже буде на рівні щонайменше 1, однак тепер достатньо і 0,5.
“НКЦПФР зробила черговий крок для зменшення навантаження на професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Комісія розраховує, що нововведення сприятиме дотриманню фінансової стабільності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, об’єктивній та регулярній оцінці активів та фінансового стану професійних учасників і захисту прав інвесторів”, – наголошується в релізі.
Комісія вказала, що вимоги щодо подання звітних даних і провадження у справах про порушення вимог законодавства відновляться через 90 днів після завершення дії воєнного стану.
Усі перераховані вище зміни закріплені рішенням НКЦПФР №153 від 15 лютого цього року.
Норматив ліквідності активів розраховується за формулою, яка включає грошові кошти, облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, фінансові інструменти та зобов’язання професійного учасника щодо мінімального розміру початкового капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Розрахунок та подання нормативу ліквідності здійснюється з 1 січня 2023 року та здійснюється інвестфірмами, компаніями з управління активами та депозитарними установами – станом на кінець кожного робочого дня, іншими профучасниками – станом на кінець останнього дня кожного місяця.
Українські IT-компанії залучили близько $1 млрд венчурних інвестицій 2022 року, головним чином, це були інвестиції іноземних компаній, тоді як активність більшості українських компаній з інших секторів, які інвестували в розвиток IT до війни, впала до нуля, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
“Чітко цифру не назву. Можу припускати, що до $1 млрд минулого року доходила (цифра венчурних інвестицій в IT) навіть в умовах повномасштабної війни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни інтерес венчурних інвесторів до сектору різко знизився, проте влітку активність відновилася. Зокрема, було засновано Blue&Yellow Heritage Fund (перший венчурний фонд американської компанії Venture Capital для роботи з українськими IT-проектами – ІФУ) на $50 млн. Також відомо про кілька зарубіжних фондів, готових інвестувати понад $10 млн кожен, додав заступник міністра.
“Я не бачу сьогодні в Україні людей, які б виділяли на це кошти. Уявіть, до війни ті ж самі “ДТЕК”, “Метінвест” мали групи, які займалися інноваціями, інвестиціями. Однак, я не думаю, що на тлі того, скільки об’єктів постраждало через повномасштабне російське вторгнення, ці групи мають фінансування. Аналогічні проєкти мали компанії “Київстар”, Vodafone, група Пінчука. Зараз більшість проєктів згортається”, – зазначив Борняков.
Він додав, що близько $15 млн вдалося залучити як гранти і донати. Приблизно $0,5 млн грантової підтримки надали партнери з USAID CEP, WNISEF, GIST, EIT Raw materials, YEP. Близько $40 млн від початку повномасштабної війни оцінює свій внесок Google, гранти сервісами надавали також Microsoft і Amazon.
У ТОП-3 напрямки, що викликають інтерес у інвесторів, за словами Борнякова, входять web3, mil-tech, штучний інтелект.
Заступник міністра не став робити прогнозів щодо можливих інвестицій, які можуть бути виділені для IT-сфери в Україні 2023 року, зазначивши, що “багато чого залежатиме від ситуації з військовими діями”.
“Однак, з ініціативою, яку ми запускаємо (mil-tech стартапи), якщо все робити правильно, можна залучити навіть більше коштів (ніж у 2022 році)”, – сказав він.
МЗС України подякувало державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і сталого миру в Україні”, яка була ухвалена напередодні ввечері.
“Генеральна Асамблея висловила рішучу підтримку важливості відновлення всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні на принципах, закладених у Статуті ООН. Ми вітаємо, що бачення шляху досягнення миру в Україні, запропоноване президентом України Володимиром Зеленським в українській Формулі миру, знайшло чітке відображення в ухваленій сьогодні резолюції”, – йдеться в коментарі, оприлюдненому в четвер увечері.
У МЗС зазначили, що Генасамблея підтвердила свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, і визначила подальші кроки, спрямовані на припинення агресії Росії, відновлення миру й територіальну цілісність України та глобальну.
“Резолюція поновлює заклик Росії невідкладно вивести всі війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”, – наголосили у відомстві.
Також ідеться, що важливим підсумком стало те, що ООН визнала необхідність гарантування відповідальності за злочини відповідно до норм міжнародного права, скоєні на території України.
“Ми дякуємо державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, яка стане важливим кроком на шляху до подальшого втілення Формули миру президента Володимира Зеленського задля відновлення миру та територіальної цілісності й суверенітету України”, – заявили в МЗС.
Як повідомлялося, у четвер, 23 лютого, в рамках оновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 141 держава проголосувала “ЗА” ініційовану Україною резолюцію “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні”.
Розширити бізнес у поточному році планують 76% українських підприємців, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“76% підприємців планують розширення бізнесу в поточному році. Незважаючи на всі виклики та кризи. Українські підприємці – основа успішної економіки. Основа для майбутнього відновлення і відродження нашої держави”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
Прем’єр також нагадав, що 28 тис. підприємств залучено до мобілізаційних завдань, для того, щоб армія і критичні потреби були забезпечені.
