За процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора повідомлено про підозру голові правління гірничо-збагачувального комбінату, що належить до групи компаній, власником яких є народний депутат VII та VIII скликань.
У пресрелізі не вказується назва комбінату, проте на фото та відео видно символіку гірничорудної компанії Ferrexpo, до якої входить ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК).
Голові правління інкриміновано незаконний видобуток корисних копалин та зловживання повноваженнями, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України).
За даними слідства, голова правління, вступивши у злочинну змову з іншими невстановленими службовими особами гірничо-збагачувального комбінату, налагодили незаконну схему використання корисних копалин з метою збагачення.
Під керівництвом підозрюваного підприємство, маючи ліцензію на видобуток лише залізної руди, незаконно обробляло та реалізовувало інші породи корисних копалин, отриманих у процесі видобутку. Ці породи мають зберігатися у спеціально відведених сховищах. Їх обробляли та отримували щебінь трьох різних фракцій, які продавали суб’єктам підприємницької діяльності.
З 2015 по 2021 роки було незаконно видобуто понад 20 млн куб. м корисних копалин – це приблизно 164 тис. вагонів. Сума завданих збитків становить понад 157 млрд грн. За ці кошти можна придбати щонайменше чотири нові комплекси Patriot.
Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу та накладення арешту на майно з метою подальшого відшкодування збитків. Встановлюються інші особи, причетні до скоєння злочину з метою притягнення їх до відповідальності.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Нацполіції України за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції України та у співпраці з Державною службою геології та надр України.
У пресрелізі нагадується, що згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як повідомлялося в піврічному звіті Ferrexpo, ПГЗК продовжує відслідковувати й аналізувати ситуацію зі звинуваченнями керівництва підприємства Державним бюро розслідувань (ДБР) у видобутку корисних копалин без дозволу та подальшому їх продажу.
ДБР 10 січня 2023 року провело кілька обшуків у зв’язку з розслідуванням ймовірного незаконного видобутку корисних копалин. Національна поліція України також провела розслідування у цій самій справі і провела 17 січня обшуки та взяла зразки у відвалах.
“Позиція ПГЗК полягає в тому, що корисні копалини, які розглядаються, не є окремим мінеральним ресурсом, а є відходами – продуктами, отриманими в результаті дроблення залізної руди під час технічного процесу виробництва залізорудних котунів”, – констатувалося у звіті.
Крім того, повідомляється, що 29 червня 2023 року ДБР висунуло підозри трьом представникам вищого керівництва ПГЗК і керівнику одного з підрозділів за підозрою в продажу щебеню без відповідного дозволу. Співробітники ПГЗК були затримані ДБР і згодом звільнені після внесення застави на загальну суму 122 млн грн, які були затверджені судом.
У звіті пояснюється, що продажі щебеню протягом багатьох років перебували під контролем Державної служби геології та надр України і були припинені групою у вересні 2021 року.
“Позиція ПГЗК полягає в тому, що на підставі наявної ліцензії на видобуток ПГЗК дотримується відповідного законодавства. Група продовжує відстежувати й аналізувати ситуацію щодо оголошених ДБР підозр”, – резюмувалося у звіті компанії.
Раніше ДБР поширило пресреліз, у якому стверджувало, що керівники комбінату протиправно заволоділи майже 400 млн грн від видобутку та реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів.
“Співробітники ДБР у взаємодії з СБУ та Офісом генпрокурора повідомили про підозру керівництву ПрАТ: керівництву правління комбінату, начальникам відділів, через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, керівництву фірми-прокладки, через яку здійснювали махінації”, – вказувалося в повідомленні правоохоронців.
За їхніми даними, “готівку від продажу виводили через конвертцентри і розподіляли між учасниками злочинної групи”.
ДБР вказало, що було проведено 15 обшуків в офісних приміщеннях і за місцями проживання топ-менеджерів ПрАТ, фірм-прокладок і підприємств транзитно-конвертаційного сектора.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні, їй належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
ПрАТ “Укргідроенерго” і канадська компанія “Ейкон Констракшн Глобал Сервісес Інкорпорейтед” (AECON) підписали в Оттаві (Канада) Меморандум про співпрацю в будівництві гідроелектростанцій в Україні.
Як повідомляє пресслужба президента України, Меморандум скріпили підписами генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота та засновник і голова “Ейкон Груп Інкорпорейтед” Джон М. Бек.
Підписання відбулося в присутності президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо.
Документ передбачає опрацювання можливої участі канадської AECON у будівництві Канівської ГАЕС і Каховської ГЕС.
Канада знову надасть Україні макрофінансову допомогу у 2024 фіскальному році, сказав у п’ятницю в Оттаві прем’єр-міністр Джастін Трюдо після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
“Підтвердили, що Канада зробить фінансовий внесок у створені лідером Великої Британії консорціуми для надання військового спорядження Україні. Щоб уряд мав необхідні ресурси для надання послуг своєму населенню,… сьогодні я підтверджую, що ми знову надамо серйозну макроекономічну допомогу Україні у 2024-му фіскальному році”, – сказав він.
За його словами, Канада “змінює підхід”, і тепер ми будемо нашу допомогу надавати на перспективу на кілька років, щоб Україна знала і могла отримати підтримку на двосторонній основі.
“Ми допомагаємо фермерам, діяльність якої була перервана діями Росії. Ми також надамо допомогу музею Голодомору в Україні, а також будемо допомагати всім українцям для того, щоб сприяти психічному здоров’ю”, – сказав він.
Він зазначив, що “нова допомога, про яку було оголошено, будується на базисі майже 9 мільярдів доларів, який ми зобов’язалися виділити і допомагати Україні”.
У неділю, 24 вересня, в Україні без опадів, лише в західних областях короткочасний дощ, місцями гроза, повідомляє Укргідрометцентр.
Вночі та вранці в Одеській області місцями туман.
Вітер південно-східний, у західних областях північний, 5-10 м/с.
Температура вночі 11-16°, на узбережжі морів місцями до 20°. Удень 25-30°, у західних областях 19-24°.
У Києві без опадів, вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 26-28°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 24 вересня в Києві було зафіксовано 2015 року, вона становила 30,0°, найнижчу вночі – 2,2° нижче нуля 18881 року.
У понеділок, 25 вересня, у більшості областей без опадів, лише вночі в західних областях місцями короткочасний дощ.
Вночі та вранці в західних областях місцями туман.
Вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 10-15°, на Закарпатті та узбережжі морів 13-18°. Удень 23-28°, на крайньому заході країни 19-24°.
У Києві без опадів, вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 13-15°, вдень 25-27°.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо провели зустріч із представниками канадського бізнесу в Торонто, повідомляє пресслужба президента.
“Учасники зустрічі приділили увагу перспективам інвестування в Україну та необхідним передумовам для того, щоб розпочати цей процес ще до закінчення війни”, – вказується в повідомленні.
Зеленський подякував Канаді за допомогу, яку отримує Україна, і наголосив на важливості реалізації проєктів із відновлення країни.
“Ми дуже зацікавлені у вашому приході в Україну, дуже зацікавлені у відновленні України – це те, чого ми сьогодні потребуємо. Це всі напрямки, в яких ви сильні. Ми дуже зацікавлені у вашій роботі, бізнесі та технологіях”, – сказав Зеленський.
Зі свого боку Трюдо наголосив на важливості економічної підтримки України.
“Багато треба зробити в сенсі гуманітарної та військової допомоги. Але також багато треба зробити в економічному плані. Тому я радий, що ми можемо обговорити це з президентом Зеленським”, – наголосив прем’єр-міністр.
Зазначається, що в зустрічі взяли участь керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, його заступник Ростислав Шурма, віцепрем’єр-міністерка та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд, президентка Конгресу українців Канади Олександра Чічій, керівники компаній, що працюють в інвестиційній, банківській, експортній сферах, а також у галузі будівництва, енергетики, технологій тощо.
Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка проходить у Києві в п’ятницю.
Директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.
“Але чому зараз у нас ще є інформація з грифом ДСП? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я по своєму проєкту не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем’єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Усі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСП”, – задається питаннями Альошин.
На його думку, це дуже простий і дуже дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, “нехай не інвестицій, але намірів”. Нині це дуже болюче питання для індустрії, підкреслив менеджер.
Торкаючись діяльності “Укрлітію”, він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого – 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім – гідроксид/карбонат літію.
“Стратегія – працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани – переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування”, – сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині – кваліфіковані кадри.
Своєю чергою заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: “що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам”.
“Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСП щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів”, – наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.
При цьому менеджер назвав серед переваг України – доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.
“Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, низька вартість землі ($3 тис., а, наприклад, у Польщі – $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)”, – констатував заступник директора.
На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.
“Ми інвестували в більшість проєктів в Україні – у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів”, – пояснив менеджер.
Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.
“Компанії зараз узяли чималі ризики і вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці і герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії у держави, немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і одному впоратися з проблемами дуже важко”, – наголосив топ-менеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, “щоб побудувати і видобуток, і процес”.
Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.
