АТ “Волиньгаз” перейшло під контроль держави та увійшло до групи “Нафтогаз”, – повідомила компанія в п’ятницю.
“Це 17-те обласне газорозподільне підприємство, яке перейшло під контроль держави з початку року. Зміни були зумовлені необхідністю розв’язання стратегічних енергетичних завдань, що стосуються надійного захисту критичних об’єктів, а також якнайшвидшого відновлення інфраструктури в разі ворожих атак”, – зазначили в групі.
“Волиньгаз” забезпечує розподіл газу в бюджетні організації та понад 250 тис. будинків області.
“Тарифи на послуги розподілу та особисті рахунки для жителів області залишаються незмінними. Про зміну реквізитів ми інформуватимемо додатково”, – поінформували в “Нафтогазі”.
Раніше до НАК “Нафтогаз України” увійшли АТ “Вінницягаз”, АТ “Дніпрогаз”, АТ “Дніпропетровськгаз”, АТ “Донецькоблгаз”, АТ “Івано-Франківськгаз”, АТ “Житомиргаз”, АТ “Київоблгаз”, АТ “Криворіжгаз”, АТ “Кіровоградгаз”, АТ “Львівгаз”, АТ “Миколаївгаз”, АТ “Сумигаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківгаз”, АТ “Хмельницькгаз” та АТ “Черкасигаз”.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) вимушено скорочує поставки в ЄС через обмеження на польських кордонах, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко.
“Ми наразі працюємо приблизно орієнтовно на 60% на експорт, і на 40% на внутрішній ринок. Але останнім часом поставки в ЄС затримуються через Польщу, а йдуть поставки з країн Азії”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, компанія підготувалася до зимового періоду обмежень, хоча ситуація складна.
І додав, що сподівається, що держава захищатиме українські компанії на зовнішніх ринках.
Як повідомлялося, “Стальканат” розглядає питання придбання генератора для стабілізації роботи після обстрілів енергоінфраструктури.
ПрАТ “Стальканат” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
За даними НДУ, станом на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Михаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Аграрії всіх областей України намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур, з них 39,228 млн тонн зернових, 18,457 млн тонн олійних культур, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8275,3 тис. га за врожайності 47,4 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 77,4 тис. га (93%) отримано 162,4 тис. тонн, і гречки – з 136,6 тис. га (97%) намолочено 203,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1376,7 тис. га (34%) намолочено 9,282 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 961,6 тис. тонн з 331,2 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, соняшнику – 10,211 млн тонн (9,042 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,358 млн га (86%), сої – 4,2411 млн тонн (3,776 млн тонн) з 1,641 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 125,3 тис. га (96,4 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 5,912 млн тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу відстежує інформацію щодо врожайності всіх сільгоспкультур. Так, урожайність пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39 ц/га, гороху – 25,7 ц/га, проса – 21 ц/га, гречки – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 67,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої -25,8 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 471,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що аграрії Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Хмельницької намолотили понад 2 млн тонн зерна в кожній області. В Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській – більш ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збирання зернових культур.
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго” 18 жовтня відкрило пропозиції учасників тендеру на послуги туристичних агентств і подібні послуги з очікуваною вартістю 32,010 млн грн, повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Найменша цінова пропозиція була у турагентства Elegant Travel (ТОВ “Агентство Елегант Тревел”, Київ) у розмірі 31,899 тис. грн. Другий учасник тендера – ТОВ “Ворлдсервіс Груп” із пропозицією 32,095 млн грн.
Учасники тендера очікують на остаточне рішення.
Як повідомлялося, на початку березня 2023 року туристична агенція Elegant Travel стала переможцем відкритих торгів із надання послуг корпоративного обслуговування НЕК “Укренерго” із пропозицією 11,4 млн грн. Компанія була єдиним учасником тендера. Предметом закупівлі було надання різноманітних послуг туристичної агенції: бронювання та придбання авіа- та залізничних квитків, готельних номерів, послуги трансферу, міжрегіональні перевезення, виписки страхування. Термін надання послуг – до кінця 2023 року.
Згідно з інформацією на сайті Elegant Travel, турагентство працює у сфері ділового туризму, зокрема надаючи послуги корпоративного обслуговування.
В.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв анонсував уже найближчим часом повернення в Україну колекції “скіфського золота”, яку було виставлено в музеї в Нідерландах, повідомляє пресслужба відомства.
“Міністерство спільно з партнерами з Нідерландів проводить низку заходів, спрямованих на якнайшвидше повернення колекції артефактів в Україну”, – сказав Карандєєв.
Як повідомлялося, виставка “Крим. Золотий острів у Чорному морі”, що презентує колекцію скіфських золотих прикрас, була сформована в музеї Алларда Пірсона з колекцій п’яти музеїв, один із яких розташований у Києві, чотири – у Криму. Після окупації Криму РФ, що сталася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію – 565 музейних предметів загальною страховою вартістю EUR10 млн.
На частину колекції, що належить кримським музеям, після окупації заявила свої права РФ. Україна, своєю чергою, заявила, що експонати не можуть бути повернуті на окуповану територію, яка тимчасово перебуває не під українським контролем, і мають бути передані безпосередньо державі Україна.
У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама визнав права України на колекцію і постановив передати її до Києва. У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама підтвердив рішення суду першої інстанції. Після чого, у січні 2022 року, “Кримські музеї” подали касацію на рішення Апеляційного суду.
9 червня Верховний суд Нідерландів підтримав рішення попередньої інстанції у справі про долю “скіфського золота” і постановив передати його Україні.
