Металургійні підприємства України в січні-квітні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $823,406 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 6,18% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 15,65% за січень-квітень-2022.
У квітні надходження від експорту чорних металів становили $239,718 млн, тоді як у попередньому місяці – $226,613 млн.
При цьому Україна за чотири місяці поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 27,4% – до $360,802 млн. У квітні ввезено продукції на $100,221 млн.
Крім того, в січні-квітні Україна скоротила експорт металовиробів на 0,6% – до $334,065 млн. У квітні їх експортовано на $90,859 млн.
Водночас імпорт металовиробів у перші чотири місяці року зріс на 11,1% – до $221,719 млн. У квітні в Україну поставлено цієї продукції на $47,423 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в I кв. -2023 скоротили надходження від експорту чорних металів учетверо порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $583,689 млн із $2 млрд 364,56 млн. Водночас за цей період країна наростила імпорт аналогічної продукції на 4,5% – до $260,487 млн.
Крім того, в січні-березні Україна скоротила експорт металовиробів на 9,6% – до $243,726 млн, імпорт – на 30,1%, до $174,191 млн.
Метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн – на чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 18,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 533,844 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $203,125 млн (зниження на 7,7%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (60,42% поставок у грошовому виразі), Іспанії (15,23%) і Чехії (9,84%).
За перші чотири місяці року Україна імпортувала 32 тонни чавуну на $42 тис. з Німеччини (52,38%) і Бразилії (47,62%), тоді як у січні-квітні-2022 країна імпортувала 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Україна в січні-квітні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
Експорт і реекспорт цієї продукції в січні-квітні як поточного, так і минулого року Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 56,449 тис. тонн з 12,470 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період склав $16,684 млн (збільшення в 3 рази).
При цьому в березні та квітні відбулося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, а в квітні – близько 16,19 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-квітні-2023 здійснювався до Польщі (97,37%), Нідерландів (1,10%) і Словаччини (0,67%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-квітні ввезла 176 тонн брухту на $64 тис. (49,23% зі Словаччини, 21,54% з Молдови і 15,38% з Нідерландів).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до 1,824 тис. тонн, а у натуральному – до 1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Власник Twitter Ілон Маск у п’ятницю повідомив, що новою главою компанії стала Лінда Яккаріно, яка до цього була керівником рекламного напрямку американської медіакорпорації NBCUniversal.
“Я радий вітати Лінду Яккаріно як нового гендиректора Twitter”, – написав Маск у Twitter.
Він додав, що Яккаріно зосередиться, головним чином, на бізнес-процесах, а він сам на “дизайні продукту і нових технологіях”.
Раніше в п’ятницю NBCUniversal оголосила, що Лінда Яккаріно залишає свою посаду в цій компанії.
Сам Маск напередодні повідомив, що знайшов нового главу для купленої ним соціальної мережі.
Нещодавно Маск і Яккаріно з’явилися разом на конференції в Маямі, де виступили з програмною промовою під назвою “Twitter 2.3: Від розмов до партнерств”.
Маск купив сервіс мікроблогів за $44 млрд минулого року. Оголошена у квітні угода була закрита тільки наприкінці жовтня після довгих розглядів між сторонами.
Швейцарська Nestle, найбільший виробник продуктів харчування та безалкогольних напоїв у світі, розпочала анонсоване будівництво підприємства з виробництва макаронних виробів та інших продуктів харчування в селі Смолигів Торчинської громади Волинської області, інвестиції в яке раніше оцінювало в інвестувала CHF40 млн (майже $45 млн), повідомляє business.rayon.
Генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в середу на урочистому заході з приводу старту будівництва висловив упевненість, що завод у Торчині стане європейським регіональним хабом для категорії кулінарних виробів.
“Я бачив українські міста, які були зруйновані після різного роду атак і як їх відновили протягом року. Українці успішно працюють із відновлення інфраструктури. Звичайно, ми підраховуємо можливі ризики, але ми впевнені, що чинимо правильно. Україна варта того, щоб у неї інвестувати”, – заявив виконавчий віцепрезидент Nestlé, головний виконавчий директор Європейської зони Марко Саттембрі.
Вказується, що на першому етапі роботи підприємство створить 300-400 робочих місць. До роботи на заводі залучені фахівці з Харкова, де вже працює фабрика з виробництва локшини швидкого приготування “Мівіна”, і місцевий персонал.
Nestle – один із найбільших у світі виробників продуктів харчування зі штаб-квартирою у Веве (Швейцарія). Компанія має 376 фабрик у 84 країнах, і випускає шоколадні та кондитерські вироби, готові сніданки, корми для домашніх тварин, дитяче та лікувальне харчування, каву, мінеральну воду тощо. Її портфель охоплює понад 2 тис. брендів, зокрема марки Nestle, Nescafe, KitKat, Gerber, Maggi.
Nestle в Україні виробляє каву і напої, кондитерські вироби, продукти кулінарії (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин. Найвідоміші українські бренди компанії – “Світоч”, “Торчин” і “Мівіна”.
Як повідомлялося, у грудні 2022 року компанія Nestle повідомила про рішення відкрити виробництво “Мівіни” на Волині.
