Міський голова Одеси Геннадій Труханов, якого було взято під варту в рамках розслідування справи у справі одеського заводу “Краян”, вийшов із СІЗО. За нього було внесено заставу в 13,4 млн грн, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
“Мер Одеси вийшов із СІЗО під заставу в 13,420 млн грн, визначену раніше судом як альтернатива арешту”, – зазначили в САП.
При цьому в прокуратурі не уточнили, хто саме вніс суму застави.
Як повідомлялося, 4 травня міський голова Одеси Геннадій Труханов був узятий під варту в рамках розслідування справи у справі одеського заводу “Краян”.
“Справа Одеського “Краяна” – міський голова Одеси взятий під варту. Деталі згодом”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в четвер.
Пізніше прокуратура уточнила: “4 травня 2023 року колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу одному з обвинувачених у справі Одеського “Краяну” – міському голові Одеси”.
За інформацією САП, з огляду на те, що обвинувачений не вніс 30,866 млн грн застави, визначеної судом, прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
“ВАКС, заслухавши доводи сторін, частково задовольнив клопотання і застосував до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з альтернативою внесення 13,420 млн грн застави. На виконання рішення суду обвинуваченого взято під варту в залі суду”, – зазначалося в повідомленні.
У САП нагадали, що Одеський міський голова та інші особи обвинувачуються в заволодінні коштами бюджету на суму понад 92 млн грн унаслідок реалізації схеми придбання в комунальну власність приміщення адміністративного корпусу колишнього заводу “Краян” за завищеною вдвічі ціною.
Медична мережа “Добробут” до Всесвітнього Дня меланоми проведе безоплатні заходи “Перевірка шкіри” і “Тиждень меланоми в “Добробуті”, що включатимуть у себе медичні консультації з дерматоскопією.
Як повідомляють у пресрелізі медмережі, 11 травня в межах кампанії пройде спільний із фондом Inspiration Family і Peremoga захід “Перевір родимки. Поінформованість, а не тінь врятує від раку шкіри”, в рамках якого лікарі-дерматологи “Добробуту” проведуть безкоштовні медичні консультації з дерматоскопією для всіх охочих за попередньою реєстрацією. За необхідності, яку визначає лікар, за підтримки нашого партнера медичної лабораторії “ДІЛА” в медичних центрах “Добробуту” також можна буде пройти безоплатні дослідження “ексцизійна біопсія” або “панч-біопсія” впродовж місяця з дати консультації.
Крім того, в рамках заходу провідний дерматолог і онкохірург “Добробуту” Марія Кукушкіна прочитає лекцію “Правда і міфи про меланому і раки шкіри”.
Крім того, з 22 до 29 травня в рамках заходу Тиждень меланоми в “Добробуті” аналогічні послуги всі охочі зможуть отримати в будь-якому з медичних центрів Добробут.
“За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють близько 57 тис. смертей від меланоми. Щорічно в Україні діагностують близько 2,4 тис. нових випадків – третину з них виявляють під час масових оглядів. Захворюваність на меланому швидко зростає протягом останніх десятиліть, і становить до 10% усіх знову виявлених пухлин шкіри. На жаль, під час війни багато хто не має доступу до діагностики або нехтує обстеженнями, тому експерти прогнозують зростання кількості виявлених випадків на більш пізніх стадіях захворювання найближчими роками”, – підкреслили в “Добробуті”.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій, зокрема Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також з однойменним благодійним фондом. За даними комапнії, завдяки діяльності благодійних фондів Direct Relief International і “Фонд Добробут” у лікувально-діагностичному центрі “Добробут” можуть отримати безоплатну допомогу поранені військові та люди, які опинилися в скрутному становищі через війну.
За даними компанії, “Добробут” став першою приватною медмережею в Україні, яка отримала фінансування від федерального уряду США: за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
Платоспроможні банки України в січні-березні 2023 року одержали 34 млрд грн чистого прибутку проти 152 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року, повідомив Національний банк України в п’ятницю.
“Головні чинники прибутковості сектору – зростання доходів унаслідок поступового відновлення банківської діяльності та порівняно несуттєві обсяги доформування резервів”, – зазначив він на своєму сайті.
Тільки п’ять банків із 65 за підсумками першого кварталу були збитковими із сукупним збитком 40 млн грн.
Згідно з даними НБУ, у березні чистий прибуток банків зріс до 12,58 млрд грн з 6,78 млрд грн у лютому.
Зазначається, що банки за квартал збільшили операційний дохід на 48% у річному обчисленні, зокрема чистий відсотковий дохід у річному обчисленні зріс на 41%, незважаючи на значне збільшення відсоткових витрат унаслідок підвищення відсоткових ставок за депозитами.
Чистий комісійний дохід за вказаний період, за даними НБУ, зріс на 20% порівняно з результатом першого кварталу 2022 року.
У березні порівняно з лютим чистий процентний дохід збільшився на 40,4% – до 38,16 млрд грн, чистий комісійний – на 14,7%, до 23,7 млрд грн, тоді як процентні витрати зросли лише на 17,4% – до 7,93 млрд грн, а комісійні витрати навіть скоротилися на 15,8% – до 3,02 млрд грн.
“Обсяги банківських послуг відновлюються з поступовим відновленням економічної активності, зокрема після обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці минулого – початку поточного року”, – констатував регулятор.
Він додав, що підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у першому кварталі був у 2,3 раза вищим у річному обчисленні.
Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви збільшився в I кварталі 2023 року в річному обчисленні вдвічі – до 45,9 млрд грн, а темпи відрахувань до резервів під збитки від активних операцій упали порівняно з показниками 1 кварталу попереднього року в 5,6 разу, зокрема, до резервів під кредити – у 10 разів.
За квартал відрахування зросли лише на 3,81 млрд грн, зокрема в березні – на 1,29 млрд грн, а загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну банки сформували резерви під кредитні втрати на 108 млрд грн.
Нацбанк констатує, що рентабельність капіталу сектору на 1 квітня 2023 року становила 58% порівняно з -0,25% рік тому.
Нарахований за квартал податок на прибуток – 6,72 млрд грн – перевищив відповідний річний показник історично найбільш прибуткового 2021 року, зазначив регулятор.
12 травня 2023 р. у рамках програми VINNYTSIA WINE DAYS
Спеціальний дегустаційний конкурс “Кращий Одеський Чорний 2023”, присвячений популяризації локального сорту винограду “Одеський чорний”.
Конкурс 2023 є продовженням проекту Best Riedel glass for Odesa Black variety, який допоміг визначити за методологією сенсорного аналізу та авторською методикою RIEDEL оптимальний келих для локального вина Одеський чорний/Odesa Black. Саме цей келих використовуватимуть на конкурсі у 2023 році.
В Україні вино із сорту винограду «Одеський чорний» виробляють понад 40 виробників, і ми запрошуємо всіх взяти участь у цьому унікальному проекті.
Дегустаційний конкурс Best Odesa Black спрямований на просування бренду «українське вино», формування іміджу вина Одеський чорний/Odesa Black як візитки українського виноробства у світі – за аналогією з Сапераві (Грузія), Фетяска (Молдова), Мальбек (Аргентина), Карменер (Чилі), Шираз (Австралія) та ін.
Експертна комісія складається з виноробів, сомельє, представників HoReCa, рітейлу та інших фахівців.
Конкурс проходить відповідно до Правил міжнародних конкурсів, розроблених O.I.V в умовах навчально -науковій лабораторії сенсорного аналізу ОНТУ .
Конкурсний відбір вин, дегустація. Визначення найкращого вина Одеський чорний/Odesa Black.
НАГОРОДИ КОНКУРСУ. Переможцями конкурсу враховуються учасники, яки отримали найвищий бал у категоріях Гран при, золота та срібна медаль. Урочиста церемонія нагородження переможця та учасників проекту «The Best Odesa Black 2023 » (із запрошенням преси та громадськості) пройде 27 травня у рамках Vinnytsia Wine Days .
За підтримки УКРСАДВИНПРОМ
Генеральний інформаційний партнер медіагрупа «Drinks +»
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Навчальна-наукова лабораторія сенсорного аналізу ОНТУ Україна, Одеса, вул. Канатна, 112, к. Б-302
ЧАС ПРОВЕДЕННЯ : 11.00-14.00
КОНТАКТИ: ННЛСА: Наталя Каменева тел.: +38(067) -922-11-71 E-mail: lsa.onaft@gmail.com
Інтерфакс-Україна, open4business – інформаційний партнер
ТОВ “Оператор ДТСУ” отримало заявки від понад 10 компаній, які розглядають можливість будівництва в Україні 31 біометанового заводу продуктивністю 225 млн куб. м на рік, повідомив генеральний директор підприємства Дмитро Ліппа в четвер на парламентських слуханнях, присвячених розвитку альтернативних джерел енергії.
“Вдале позиціонування українського біометану на ринках ЄС потребує деталізованого та виваженого підходу, метою якого є напрацювання механізмів транскордонної торгівлі біометаном, зокрема, зняття бар’єрів для реалізації до країн ЄС біометану, який транспортує газотранспортна система”, – цитує підприємство у Facebook слова свого очільника.
Ліппа вказав, що Україні необхідно уніфікувати нормативні вимоги щодо біометану з країнами ЄС, щоб усунути внутрішні обмеження для його експорту. Йдеться про узгодження митного оформлення переміщення біометану через кордон, видачі гарантій і сертифікатів його походження, які будуть визнаватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Галузь альтернативної енергетики також потребує створення додаткових фінансових інструментів транскордонного кредитування, які можуть бути застосовані для повного або часткового покриття витрат виробника на підключення до мереж, упевнений директор “Оператора ДМСУ”.
Своєю чергою заступник міністра аграрної політики Віталій Головня наголосив на актуальності виробництва біометану та біоетанолу для України через проблеми з енергетикою та логістикою. “Імпортозаміщення, енергетична та економічна безпека – першочергове завдання держави”, – зазначив заступник міністра, чиї слова наведено на сайті аграрного відомства.
Заступник міністра зазначив, що виробництво біоетанолу – це харчова та продовольча безпека, оскільки продукти переробки біоетанолу є сировиною для багатьох галузей. Зокрема, для кормів у тваринництві та біогазових заводів, що виробляють електроенергію або біометан.
Народний депутат від фракції “За майбутнє” Сергій Лабазюк також вказав на необхідність внесення змін до законодавства для розблокування експорту біометану. Він вважає за доцільне розробити постанови щодо експорту та окремо щодо реєстру біометану, який досі повноцінно не працює.
“Будемо виправляти законодавчі прогалини, впорядковувати ринок біометану і дати поштовх для запуску інвестицій у розвиток альтернативного палива. Ми велика і потужна аграрна країна, і повинні використовувати по максимуму агровідходи, переробляючи власну продукцію”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року агрохолдинг “Галс Агро” запустив у Чернігівській області перший в Україні біометановий завод потужністю 3 млн куб. м газу на рік і розраховує поставити перші партії біометану на експорт уже поточного року.
Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.
“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.
Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.
Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.
“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.
Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.
“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.
Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.
Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.
