Міністерство оборони Німеччини повідомило про підготовку нового “зимового пакета” допомоги для України на суму близько 1 мільярда євро, куди ввійдуть додаткові ЗРК Patriot і IRIS-T, а також зенітні самохідні установки Gepard.
“Німеччина готує другий зимовий пакет для України: для захисту критично важливої інфраструктури та надання подальшої підтримки ФРН надає додаткову протиповітряну оборону за допомогою Patriot, IRIS-T SLM і SLS на суму приблизно 1 мільярд євро, а також три зенітні самохідні установки Gepard”, – йдеться в повідомленні Міноборони в Х.
Також у Міноборони повідомили, що в найближчі кілька тижнів в Україну прибудуть ще 10 основних бойових танків Leopard1 А5, 15 захищених транспортних машин і майже 20 захищених медичних машин.
“Німеччина продовжить підтримувати Україну тим, чого вона потребує найбільше – протиповітряною обороною, боєприпасами і танками”, – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
В Україні триває посів озимих культур, які вже посіяно на 3,7 млн га порівняно з 2,992 млн га тижнем раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за минулий тиждень аграрії засіяли озимими зерновими 2583 тис. га (764,7 тис. га тижнем раніше), з яких пшениці посіяно на 2352 тис. га (1,743 млн га), ячменю – 171 тис. га (109 тис. га), жита – 60 тис. га (53,6 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що в посіві озимих зернових культур лідирують аграрії Сумської області – 97% до прогнозу. Лідерами в темпах посіву пшениці є Дніпропетровська область з 271,3 тис. га, ячменю – Миколаївська з 25 тис. га, жита – Волинська з 13 тис. га.
У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку. Ним зайнято 1,111 млн га (1,087 млн га), що становить 91,7% плану. Лідерами з посіву озимого ріпаку є Дніпропетровська та Одеська області з 117,3 тис. га і 103,6 тис. га відповідно.
Як повідомлялося з посиланням на опитування, проведене Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).
Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.
У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).
Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.
Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).
Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.
Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.
Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.
Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.
Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.
Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.
Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).
Міжурядову угоду про співпрацю у сфері розмінування підписали у вівторок у Загребі перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч у присутності прем’єра Хорватії Андрея Пленковича, повідомляє Мінекономіки України.
“Україна дуже вдячна хорватському народові та уряду Хорватії за політичну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку, яку отримує наша держава та українці від початку широкомасштабного вторгнення… І сьогодні Україні потрібен досвід Хорватії у сфері розмінування та реконструкції і відбудови”, – зазначила Свириденко під час розмови з Пленковичем.
Вона також подякувала Хорватії за програми з оздоровлення українських захисників та дітей українських бійців.
Виступаючи під час підписання угоди про співпрацю у сфері розмінування, Свириденко зазначила, що машини для розмінування хорватського виробництва вже працюють на українських полях, а влітку українські та хорватські виробники домовилися про локалізацію виробництва таких машин в Україні.
“Сьогодні ми посилюємо взаємодію. Міжурядова угода про співробітництво у сфері розмінування започатковує новий етап співробітництва урядів, експертів, фахівців у сфері розмінування, виробників обох країн”, – сказав перший віцепрем’єр.
Угода передбачає співробітництво, зокрема, за такими напрямами: заходи нетехнічного і технічного обстеження, розмінування, очищення територій; навчання населення ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, надання допомоги постраждалим від мін; розробка нормативно-правової бази та стандартних процедур у сфері протимінної діяльності.
Крім того, в його рамках передбачаються тренінги для фахівців, обмін досвідом серед експертів, викладачів з підготовки фахівців з розмінування, передача експертних знань і найкращих практик; обмін знаннями з виробництва засобів захисту, обладнання для пошуку мін і розмінування, у сфері підготовки та сертифікації мінно-пошукових собак.
Під час зустрічі в Загребі сторони обговорили також питання посилення співпраці між країнами в економічній сфері та питаннях відновлення.
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перший зерновий порт у Польщі побудують у Гданську, зокрема для експорту українських агротоварів, повідомив на зустрічі з виборцями в Пшисусі міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телус, пише polskieradio24.pl.
Згідно з повідомленням, RSSI (Агропродовольча інвестиційна компанія – ІФ-У) підписала з портом Гданськ угоду для реалізації цього проєкту.
“Державне бюджетне підприємство RSSI у вівторок підписало договір з портом Гданськ про створення зернового порту. У нас є зерновий порт”, – сказав міністр і додав, що це винятково важлива подія.
Він зазначив, зерновий порт поліпшить транспортування зерна, зокрема з України.
Створення подальших “коридорів солідарності”, що дають змогу транспортувати українське зерно морським шляхом, є дуже важливим, пояснив він, водночас наголосивши, що відсутність постачань агротоварів до країн Африки вигідна президенту РФ Володимиру Путіну.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
