Національний банк України (НБУ) відніс АТ “Український будівельно-інвестиційний банк” (Укрбудінвестбанк, Київ) до категорії неплатоспроможних через відсутність дієвих заходів для поліпшення фінансового становища, повідомив регулятор на сайті.
“Від дня віднесення Укрбудінвестбанку до категорії проблемних 4 серпня його фінансове становище істотно погіршилося, а менеджмент і власники істотної участі не вжили належних заходів із запобігання настанню неплатоспроможності”, – заявив НБУ.
Він уточнив, що підставою для визнання банку проблемним стало невиконання ним без обґрунтованих причин рішення Нацбанку про обмеження здійснення окремих видів операцій.
Регулятор зазначив, що частка фінустанови становила 0,04% від активів платоспроможних банків країни станом на 1 вересня 2023 року, тож віднесення його до категорії неплатоспроможних не впливає на стабільність банківського сектору України.
НБУ нагадав: під час воєнного стану кожен вкладник Укрбудінвестбанку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками, нарахованими станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам цієї фінустанови станом на 1 вересня 2023 року становила 606 млн грн, ідеться в пресрелізі.
Уточнюється, що Укрбудінвестбанк віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до рішення правління НБУ від 7 вересня № 310-рш/БТ.
Укрбудінвестбанк був заснований у 2004 році. Згідно з даними НБУ, на 1 липня 2023 року за розміром загальних активів (2,47 млрд грн) він посідав 45-те місце серед 65 діючих українських банків. Його чистий прибуток за перше півріччя цього року – 19,07 млн грн.
Згідно з інформацією на сайті фінустанови, його найбільшими акціонерами є Світлана Дем’яненко (74,93%), Юлія Подгорниць і Людмила Миневич – по 9,90%, а також Наталія Шишова – 5,27%.
Наприкінці липня цього року посаду голови правління Укрбудінвестбанку залишив Вадим Качуровський, який обіймав її майже 11 років. Його заступницю Наталію Воробей було призначено тимчасово виконуючою обов’язки до 2 серпня включно.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни турецьку Şişecam Group, яка є найбільшим у РФ експортером у своїй галузі, повідомляє прес-служба НАЗК.
Основними сферами діяльності компанії є скляне та хімічне виробництво. Şişecam Group посідає друге місце у світі за обсягами виробництва скляного посуду, п’яте місце серед виробників скляної тари та листового скла, а також світовий лідер у виробництві кальцинованої соди та хімічних речовин на основі хрому.
Дохід компанії Şişecam за 2022 рік збільшився до $3,6 млрд, чистий прибуток – до $740 млн.
З початку російської агресії 2014 року Sisecam Flat Glass виробляє архітектурно-будівельне та автомобільне скло в РФ на ОЕЗ “Алабуга” в Республіці Татарстан. У Росії консолідовані обсяги виробництва листового скла, склотари та посуду зі скла компанії Şişecam перевищують 1,5 млн тонн на рік, а загальні обсяги інвестицій – $1,25 млрд. Компанія забезпечує робочі місця для 3 414 працівників на своїх заводах у РФ, у такий спосіб створюючи робочі місця і підтримуючи економіку держави-терориста.
Зокрема, дочірні компанії Şişecam Group, що виробляють листове скло, посуд зі скла та скляної тари, за 2022 рік сплатили податків у РФ більш ніж на $11,2 млн.
У релізі НАЗК зазначено, що жодних спроб засудити війну Росії проти України від керівництва компанії так і не було.
В Україні у Şişecam Group два активи – ТОВ “Пивоварня “Південна” і ТОВ “Мереф’янська Скляна Компанія”.
Київський міський центр зайнятості продовжує розгляд заяв від роботодавців на отримання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.
З березня 2022 року діє програма з надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Мета програми – пришвидшити адаптацію людей, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів, та підвищити рівень зайнятості серед населення.
Від початку 2023 року в м. Києві компенсацію отримали 331 роботодавець на оплату праці 1449 внутрішньо переміщеним особам на суму 17,5 млн грн.
Компенсація надається щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання такої компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування ВПО на умовах, передбачених законодавством.
Новостворений бізнес також може скористатись урядовою програмою підтримки роботодавців за працевлаштування ВПО та отримати компенсацію.
Відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні” від 06.06.2023 р. № 568.
Зокрема, змінами до Порядку надання компенсації передбачається, що:
Тож Київський МЦЗ закликає працедавців для надання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні звертатися до центрів зайнятості, або ж подавати документи через «Портал «Дія»:
https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo
Додаткову інформацію можна отримати:
Telegram-підтримка КМЦЗ: https://t.me/DCZKyivpidtrymka
Сайт КМЦЗ: https://kie.dcz.gov.ua/
Офіційнийінформаційний канал ДСЗ: https://t.me/SESofUkraine
Разом до перемоги!
Фінансова, гуманітарна та технічна допомога Японії Україні вже перевищила 7,6 млрд дол. США, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
“Україна вдячна всім країнам “Групи семи”, особливо Японії, яка цього року головує в G7, за послідовну позицію на підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Ми вдячні Японії за її принципову позицію в структурах ООН, зокрема, на посаді непостійного члена Ради Безпеки. Україна вдячна Японії за безпрецедентні рішення щодо надання нелетальної військової допомоги, за прийом українських евакуйованих. Ми безмірно вдячні за фінансову, гуманітарну та технічну допомогу Японії, яка вже перевищила 7,6 млрд дол. США”, – сказав спікер українського парламенту у своїй заяві на прес-конференції в Національному прес-клубі Японії в четвер.
Стефанчук також висловив подяку японській стороні за послідовну співпрацю з українськими та іноземними партнерами щодо притягнення агресора до відповідальності.
“Розслідування Міжнародного суду ООН, Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, Міжнародний центр для покарання за злочин агресії в Гаазі, Реєстр шкоди, завданої агресією, та Компенсаційний фонд – основні інструменти на цьому шляху. Росія має бути зупинена. Злочинці мають усвідомлювати, що покарання – невідворотне”, – наголосив він.
Крім того, очільник ВР зауважив, що Україна розраховує на підтримку Японії не лише в часи війни, а й за часів миру, оскільки Україні буде необхідна допомога та інвестиції для післявоєнної відбудови зруйнованого господарства.
“Ми також хотіли б використати неймовірний досвід Японії з відновлення після воєн і стихійних лих. Тому радий вітати японські урядові структури та компанії в Україні для спільної роботи”, – додав спікер.
Як повідомлялося, 6-10 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває з робочим візитом у Японії. У Токіо спікер візьме участь у парламентському саміті країн “Великої сімки” (G7). Він запрошений як спеціальний гість саміту. Програма візиту передбачає низку двосторонніх зустрічей і виступ Стефанчука перед учасниками парламентського саміту G7.
Робочий візит спікера українського парламенту відбувається на тлі активного діалогу з Японією щодо підтримки України у протидії російському агресору (2023 року Японія головує в “Групі Семи”).
Серед головних цілей візиту – посилення допомоги Україні з боку країн “Великої сімки”, доповнення зусиль президента й уряду України та розширення співпраці з парламентами країн G7.
Крім того, метою є зміцнення двосторонніх відносин між Японією та Україною і розширення співпраці.
Структура населення України на 06.06.2023 (оціночні дані)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Області Західної України стали лідером за вартістю сільгоспземель влітку 2023 року, свідчать дані сервісу “Опендатабот”.
Згідно з інфографікою ресурсу, у червні поточного року найдорожчою була сільгоспземля у Львівській (139,4 тис. грн/га), Івано-Франківській (84,391 тис. грн/га) та Київській (61,611 тис. грн/га) областях. Мінімальна вартість була зафіксована в Харківській області – 26,3 тис. грн/га.
У липні регіонами-лідерами за ціною на землю стали Рівненська (144,2 тис. грн/га), Івано-Франківська (140,9 тис. грн/га) і Львівська (103,647 тис. грн/га) області. Найдешевше в цей період землю купували в Донецькій області – 19,08 тис. грн/га.
Івано-Франківська лідирувала за вартістю сільгоспземлі в серпні, хоча ціни на неї стали нижчими – 111,5 тис. грн/га. До ТОП-3 увійшли Львівська (91,987 тис. грн/га) і Хмельницька (53,019 тис. грн/га) області. Антилідером в останній місяць літа стала Запорізька область – 26,57 тис. грн/га.
Середня вартість сільгоспземель в Україні в червні становила 39,86 тис. грн/га, у липні – 44,9 тис. грн/га, серпні – 39,85 тис. грн/га.
Водночас площа проданої землі протягом літа знижувалася з 14,9 тис. га в червні, до 13,4 тис. га – у липні та 10,45 тис. га – у серпні.
Згідно з повідомленням, середня вартість гектара за весь час роботи на ринку землі становить близько 37 тис. грн/га. Перший місяць після відновлення роботи в травні 2022 року ціни сягали 43 тис. грн/га.
Як повідомлялося, Київська школа економіки (KSE) за підтримки Програми USAID АГРО проводить дослідження стану ринку земель в Україні. Під час останнього аналізу аналітики виявили дві системні проблеми: низький рівень реєстрації цін у Державному реєстрі прав і заниження ціни на землю під час проведення транзакцій.
“Від початку 2023 року частка транзакцій із зареєстрованою ціною становила лише 18,8% від усіх угод купівлі-продажу, тоді як 2022 року цей показник становив 34,4%, а 2021-го – 55,0%. Водночас у 60% випадків, коли ціна ділянки була вказана, вона перебувала на мінімально можливому рівні – тобто на рівні нормативної грошової оцінки (НГО). Співвідношення між цінами купівлі-продажу та вартістю оренди на електронних земельних аукціонах на рівні 1:4,5 свідчить, що зареєстровані ціни угод купівлі-продажу вдвічі нижчі за ринкові”, – ідеться в дослідженні.
Джерело: https://opendatabot.ua/open/land
