Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) та Національна асоціація страховиків України (НАСУ) підписали Меморандум про співпрацю та партнерство.
«ЛСОУ і НАСУ, залишаючись самостійними і незалежними об’єднаннями, відповідно до умов Меморандуму домовилися про створення Федерації страхових об’єднань України (ФСОУ), завдання якої: формування єдиної позиції професійних об’єднань страховиків заради розвитку ринку в синергії з регулятором», – повідомили в ЛСОУ.
При цьому уточнюється, що основними напрямками ФСОУ, зокрема, будуть: обмін інформацією та пропозиціями для формування єдиних позицій щодо розвитку страхового ринку, законодавства та змін до нього, захисту інтересів страхових компаній України на національному та міжнародному рівнях; формування позитивного іміджу страхування в українському суспільстві; розробка кодексів етики та стандартів професійної поведінки страховиків, зокрема у частині співробітництва зі страховими посередниками та іншими учасниками ринку страхових послуг, зокрема у сфері страхування; розробка кодексів етики та стандартів професійної поведінки страховиків, зокрема у сфері співпраці зі страховими посередниками та іншими учасниками ринку.
Крім того, передбачається: розробка та впровадження принципів і підходів до системи професійної освіти; розробка та прийняття кваліфікаційних вимог; організація освітніх програм, тренінгів для підвищення кваліфікації та сертифікація учасників страхового ринку; сприяння соціальній відповідальності страховиків, поліпшенню страхових продуктів і послуг.
Робочим органом ФСОУ визначено Координаційну раду, до складу якої ввійдуть по два представники-члени ЛСОУ та НАСУ, а також керівники двох зазначених об’єднань.
Раду ФСОУ очолить голова, якого обиратимуть щорічно зі складу коордради.
У повідомленні також уточнюється, що сторонами Меморандуму можуть бути винятково об’єднання, зареєстровані як юридичні особи, що здійснюють свою діяльність відповідно до вимог законодавства, до складу яких входять страховики, а також можуть входити особи, які провадять свою діяльність на ринку страхових послуг та/або у сфері страхування.
«ЛСОУ та НАЦУ відкриті до приєднання до ФСОУ інших професійних об’єднань страховиків і закликають рухатися одне до одного заради розвитку національного ринку страхування», – наголошується в повідомленні.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у грудні 2024 року підтримало 311,47 млн грн експорту, від початку року цей показник становив 7,5 млрд грн.
Як повідомляється на сайті ЕКА, найбільше кредитів для експортерів у грудні видали та застрахували Банк “Восток” (175 млн грн), Укрексімбанк (43,8 млн грн), ПриватБанк (40,7 млн грн).
Найактивніше користувалися послугами ЕКА підприємці Одеської області (174,8 млн грн), Дніпропетровської області (174,8 млн грн) і Закарпаття (43,8 млн грн).
Найбільше в грудні українські експортери планували торгувати з Латвією, Польщею, Узбекистаном: вони постачатимуть туди продукти із зернових культур і борошна, вироби з паперу та картону, іграшки.
У грудні ЕКА вперше застрахувало банківську гарантію експорту послуг. Її надав Укрексімбанк українській компанії “Ч.Е-Індастрі груп”, яка виграла тендер на ремонт гірничого обладнання польської державної компанії Polska Grupa Górnicza S.A. Сума контракту 43,78 млн грн (4,25 млн злотих), сума гарантії – 17 млн грн, термін дії – 13 місяців.
Експортно-кредитне агентство створено для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження та підтримки експортерів-резидентів України шляхом страхування, перестрахування, надання гарантій за забезпечувальними договорами розвиток експорту. Нацбанк України з 7 січня 2023 року отримав повноваження з регулювання діяльності ЕКА.
Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.
Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).
У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).
Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.
Влада Іспанії планує запровадити 100%-вий податок на купівлю нерухомості для осіб, які не є резидентами ЄС. Цей захід є частиною представленого прем’єр-міністром Педро Санчесом плану, спрямованого на подолання житлової кризи та забезпечення доступності житла для місцевих жителів, пише Financial Times.
Глава уряду заявив, що нерезиденти ЄС щорічно скуповують в Іспанії по 27 тис. об’єктів житлової нерухомості, в основному «з метою спекуляції».
Іспанія входить до числа європейських країн, де зростає суспільне невдоволення через труднощі з пошуком доступного житла для купівлі або оренди на тлі різкого зростання цін на нерухомість та суттєвого відставання нового будівництва від попиту.
За останні 10 років ціни на житло в Європі підскочили на 48%, що приблизно вдвічі перевищує зростання доходів домогосподарств за той самий період, сказав Санчес.
Іспанська нерухомість користується високим попитом серед людей, які купують житло для відпочинку або бажають переїхати в країну з більш теплим кліматом.
Такі покупки вже обкладаються низкою податків, розмір яких залежить від регіону, а також від того, чи відбувається угода на первинному або вторинному ринку. У сукупності ці податки становлять від 7% до 12%.
Інші запропоновані урядом заходи включають передачу новій державній компанії понад 3,3 тис. будинків і приблизно 200 гектарів землі для будівництва соціального житла, посилення регулювання сезонної оренди, відновлення будівель, які стоять порожніми, а також надання пільг домовласникам, які здають житло за доступними цінами.
Мережа готельного оператора Optima (раніше – Reikartz) відкрила готель Optima Collection River Park поблизу замку Любарта в Луцьку 13 січня.
Як повідомила пресслужба мережі, у готелі 86 номерів наступних категорій: «Класик Single», «Класик Twin», «Класик Double», «Стандарт», «Суперіор», «Суперіор МГН», «Напівлюкс» і «Люкс». Також готель пропонує дві конференц-зали та переговорну кімнату. У готелі є притулок для персоналу та гостей на час тривоги.
Мережа Optima Hotels & Resorts об’єднує понад 60 готелів в Україні. До 2023 року мережа розвивалася під брендом Reikartz Hotels & Resorts, з 2020 року відкривши за допомогою турецьких акціонерів готелі також у Казахстані, Грузії та Узбекистані. Влітку 2023 року бренд Reikartz турецькі акціонери викупили в української компанії для розвитку в країнах Туреччини та Центральної Азії. В Україні з 2023 року проведено ребрендинг готельної мережі з новою назвою Optima Hotels & Resorts.
ТОВ «Оптима Хотел Менеджмент» створено 2008 року. Згідно з даними Opendatabot, учасниками компанії є Володимир Кашутін (Львів, 99,9%) і Андрій Дема (Київ, 0,1%). Кінцевим бенефіціаром вказано Кашутіна. При цьому до 2019 року бенефіціарами значилися громадяни РФ Юрій Васін, Леонід Лаврентьєв і Тимур Родіонов.
Згідно з фінрезультатом за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 7 млн грн проти збитку у 2022 році. Виручка зросла на 40,8%, до 445,8 млн грн.
Міністерство закордонних справ і Держпродспоживслужба 2024 року відкрили українським експортерам доступ до 16 нових іноземних ринків, українську систему контролю визнали ключові торговельні партнери – Китай, Канада, США, держави-члени ЄС, повідомила пресслужба Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Ми розуміємо, що у час повномасштабної війни критично важливою є підтримка економіки України, а в умовах викликів на внутрішньому ринку особливого значення набуває експорт. По суті це можливість залучати ресурси ззовні в національну економіку та створювати можливості для українських виробників. Тому для нас є стратегічним пріоритетом допомога нашим компаніям у виході на нові іноземні ринки. МЗС і Держпродспоживслужба виступають тим ключем, який відкриває двері для торгівлі. Ми домовляємося з урядами та партнерами про дозволи, сертифікати, лібералізацію торгівлі, допуск української продукції. Минулоріч завдяки цій роботі вдалося відкрити 16 нових ринків і ми плануємо досягати нових результатів у 2025 році”, – зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
” Спільна ціль Держпродспоживслужби та МЗС – це збільшити експортний потенціал України та її виробників. І результати 2024 року свідчать, що це вдалось. Наприклад, наш мед тепер може експортуватись до Китаю, а яєчні продукти до Канади”, – наголосив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Він додав, що наразі Україна працює з понад 60-ма країнами світу, щоб українські виробники могли експортувати свою продукцію рослинного та тваринного походження.
Держпродспоживслужба нагадала, що 2024 року українські виробники отримали доступ на іноземні ринки для 16 груп товарів у дев’яти країнах світу, зокрема, було відкрито ринок Ізраїлю для борошна з птиці та риби, а також олії та жирів для годівлі тварин, Китаю – для меду, Кувейту – для морських і річкових водних тварин (риба, молюски, ракоподібні, голкошкірі, зокрема вирощені у господарствах), Королівства Бахрейн – для м’яса птиці та продуктів із нього, Боснії і Герцеговини – для м’яса механічного обвалювання з птиці, Канади – для яєчних продуктів, Албанії – для м’ясних продуктів для споживання людьми та консервованих кормів і жувальних продуктів для хатніх тварин, Молдови – для непарнокопитних, що зареєстровані для племінних і призначених для користувача цілях, напівфабрикатів з м’яса птиці, м’ясних продуктів і композитних продуктів, Північної Македонії – для м’ясних продуктів. Крім того, було погоджено ветеринарний сертифікат здоров’я для супроводу рептилій до Ізраїлю.
У відомстві додали, що форми сертифікатів оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
Наразі триває робота з міжнародними партнерами щодо розширення збуту за різними товарними позиціями, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.
“Міністерство закордонних справ України та Держпродспоживслужба продовжать спільно працювати над відкриттям нових ринків для українського експорту, надаючи підтримку виробникам та усуваючи технічні перешкоди в торгівлі, а також забезпечуючи державні гарантії дотримання вимог країн-партнерів”, – запевнили у відомстві.
Як повідомлялося, Україна має право доступу для експорту продукції за 360 торговельними напрямами аграрної продукції. За останні десять років в Україні було проведено понад 30 відповідних міжнародних оцінок.
