Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні вказує на неправомірність відкликання однієї з ліцензій – на розвідку Галещинського (Кременчуцького) родовища залізистих кварцитів – після підпадання під санкції Біланівського гірничо-збагачувального комбінату, який входить до групи (БГЗК, Горішні Плавні, Полтавської обл.).
Згідно з річним звітом Ferrexpo, 24 червня 2021 року на офіційному сайті президента опубліковано указ, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів і санкцій.
БГЗК внесено до списку юридичних осіб, на яких поширюються санкції.
“Указ і рішення не містять правових підстав для застосування санкцій”, – вважають у групі.
При цьому уточнюється, що відповідно до санкцій анулюється ліцензія на розробку Галещинського родовища – одна з двох ліцензій, що належать БГЗК.
Компанія продовжує відстоювати свої інтереси в судах. Наступне судове засідання призначено на 3 квітня 2023 року.
Родовище Галещинське перебуває на стадії розвідки і розташоване на північ від активних гірничих робіт групи.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 24 червня 2021 року підписав указ, яким увів у дію рішення РНБОУ про безстрокове анулювання ліцензій дев’яти компаніям-надрокористувачам, серед яких БГЗК, який входить до групи Ferrexpo Костянтина Жеваго. Цим указом анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами на Галещинське (Кременчуцьке) родовище залізних руд з 2004 до 2036рр.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”. До судового рішення у вересні 2022 року Ferrexpo також належало 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Великий український виробник молочної продукції Terra Food 2022 року збільшив експортну виручку на 15% – до $41 млн, повідомив директор компанії з експорту Максим Войтович на “Саміті експортерів”, який організував “Форбс Україна”.
За його словами, збільшити продажі вдалося завдяки диверсифікованому експортному портфелю і гнучкості, з якою компанією реагує на зміни споживчих настроїв у Європі.
Він вказав, що хедлайнером продажів компанії в Польщі став веганський аналог вершкового масла ТМ NATURALE. Компанія також вивела цю торгову марку на ринки Балтії, Болгарії та Угорщини і планує налагодити поставки до Німеччини.
В експортному портфелі Terra Food зараз на сегмент B2C припадає 60%, решта – B2B.
Компанія також починає масштабну експансію на ринок Китаю, яку відклала через повномасштабну російську агресію.
“У березні 2022 року планували масштабну експансію в Китай. Через війну відклали цей кейс, але найближчим часом запустимо цей проєкт. Якщо ви хочете заходити в Китай, у телефоні цього не зробиш – ви маєте там бути присутніми, працювати з дистриб’юторами”, – сказав Войтович, зазначивши, що особливістю китайського ринку є “risk aversion”.
Terra Food (ТМ “Ферма”, Premialle, “Тульчинка”, “Біла лінія”) виробляє продукцію в Україні на п’яти підприємствах.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-лютому поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 70,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,2 тис. тонн з 520,4 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у п’ятницю, експорт металобрухту за вказаний період становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий-2022 (зростання в 3,5 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,04 тис. тонн, тоді як у перші два місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-лютому-2023 знизилися на 75,3% порівняно із січнем-лютим-2022 – до 120,2 тис. тонн із 488,5 тис. тонн.
Станом на 1 березня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 15-20 тис. тонн.
Як повідомляв раніше “УАВтормет”, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році зниження заготівлі брухту чорних металів до 850 – 880 тис. тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни скоротяться до 720-750 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 80-120 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 3,6-3,7 млн тонн.