“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні створять Державний офіс розвитку індустріальних парків.
“Підвищуємо нашу самодостатність, посилюємо виробничий і промисловий потенціал. Одним із ключових інструментів у цьому напрямку стануть індустріальні парки. Цього року виділяємо 1 млрд грн на їхній розвиток”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, Кабмін у п’ятницю затвердив порядок використання цих коштів: на будівництво інфраструктури індустріальних парків, на компенсації за під’єднання до мереж, на компенсації ставки за кредитами, узятими для розвитку та інвестицій.
“Також буде створено Державний офіс розвитку індустріальних парків. Використовуємо досвід Сінгапуру, Туреччини, Польщі, щоб індустріальні парки були точками зростання нашої промисловості та економіки”, – заявив він.
Крім того, у п’ятницю Кабмін ухвалив рішення про створення двох індустріальних парків.
Зокрема, один із парків буде створено у Вінницькій області (інвестиції в його створення становитимуть понад 50 млн грн), а другий індустріальний парк – в Івано-Франківській області, (інвестиції в його створення та розвиток можуть становити 1,5 млрд грн).
“Завдяки створенню цих двох промислових парків буде створено понад 1000 робочих місць у переробній промисловості”, – заявив прем’єр.
Денис Шмигаль, індустріальні парки, прем'єр-міністр, УКРАЇНА
КП “Міські дороги” (Одеса) 29 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг – 617,799 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь у тендері – 7 квітня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Країна”.
У неділю, 31 березня, в Україні без опадів, вітер переважно південний, 7-12 м/с, у західних областях вдень подекуди пориви 15-20 м/с.
Як повідомляє Укргідрометцентр, температура вночі 6-11°; на Лівобережжі країни 3-8° тепла; вдень 18-23, у західних областях до 26, на узбережжі морів 13-18.
У Києві 31 березня без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 8-10° тепла, вдень 21-23°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 31 березня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 22,4° тепла в 1968 р., найнижчу вночі – на позначці 8,8° морозу в 1929 р.
Таким чином, синоптики допускають встановлення нового температурного рекорду в українській столиці найближчої неділі.
У понеділок, 1 квітня, в Україні без опадів. Вітер південний із переходом на південно-західний, 7-12 м/с, у західних областях місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі 6-11°; вдень 19-24°.
У Києві 1 квітня без опадів. Вітер південний із переходом на південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 21-23°.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 –
I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, зазначаючи уповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту до Індії вказав на позитивні зміни, які відбуваються у двосторонніх відносинах України та Індії, повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на пресслужбу МЗС.
Кулеба підкреслив, що Індія поступово змінює своє розуміння війни Росії проти України і чітко усвідомлює, що українсько-індійські відносини мають велике майбутнє.
“Якщо порівняти стан наших відносин у перший рік війни і зараз, то можна спостерігати важливі позитивні зрушення. Нью-Делі побачив Україну як важливого партнера”, – наголосив він.
Міністр наголосив, що Україна цінує прагнення Індії до встановлення сталого миру в нашій країні та її всеосяжну участь у зустрічах щодо реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського. За його словами, Україна проводить спільну роботу з Індією та іншими країнами щодо їхнього залучення до участі в Глобальному саміті миру, який відбудеться у Швейцарії.
Резюмуючи, Кулеба назвав три ключові завдання щодо розвитку відносин між Україною та Індією.
“Завдання номер один – повернути рівень співпраці в торгівлі та політичній сфері до довоєнного рівня. Довоєнний рівень – це багатомільярдна торгівля між нашими країнами, що означає насамперед залучення грошей в економіку України, створення робочих місць, продаж українських товарів у світі; це означає перспективні спільні розробки у високотехнологічних галузях; це прихід індійських компаній на український ринок”, – пояснив міністр.
Друге завдання – робота над новими проєктами і програмами, які мають вивести українсько-індійські відносини на новий рівень, вказав він.
“Завдання номер три – Формула миру. Подальша участь Індії у втіленні Формули миру стане важливим сигналом для багатьох країн регіону, що орієнтуються на Нью-Делі, переконуючи їх приєднатися до цієї ініціативи президента Зеленського”, – наголосив міністр.
Кулеба також повідомив, що українська дипломатія працює над організацією візитів прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України та президента України Володимира Зеленського до Індії.
