Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за 2021 рік обслужив 9,433 млн пасажирів (з них 8,798 млн – пасажири регулярних рейсів, 635,2 тис. – нерегулярних), відновивши пасажиропотік на 62% до рівня 2019 року.
Як повідомляється на сайті підприємства, за 2021 рік аеропорт прийняв і відправив 75,8 тис. рейсів (з них 64,5 тис. – міжнародних і 11,3 тис. – внутрішніх), що становить 68,5% від показників 2019 року.
“У 2021 році пасажиропотік аеропорту “Бориспіль” порівняно з 2020 роком відновився на 83%, або більше ніж на 4,2 млн пасажирів. Авіакомпанії та аеропорти навчилися працювати в умовах пандемії та управляти кризовими ситуаціями. Незважаючи на активізацію штаму “омікрон”, який змусив низку країн зачинити свої повітряні ворота, експерти вважають 2022 рік періодом відновлення авіаційного ринку. Зі свого боку ми як аеропорт у 2021 році зосередили свою увагу на залученні нових авіакомпаній і запуску нових напрямків і рейсів. Сьогодні 38 авіакомпаній працюють з аеропортом, з них дев’ять авіакомпаній вийшли на ринок уперше, зі 117 наявних напрямків – 12 нових”, – наводяться слова генерального директора “Борисполя” Олексія Дубревського.
Згідно з оприлюдненими даними на сайті, у 2021 році найбільше подорожан із Борисполя було в Туреччину – 24% і Єгипет – 18%. До десятка напрямків із найбільшим пасажиропотоком увійшли Анталія, Шарм-еш-Шейх, Хургада, Стамбул, Дубай, Тель-Авів, Амстердам, Даламан, Анкара й Одеса. Сумарно частка мандрівників до цих країн становить склала 52%.
Обсяги обслуговуваного вантажу в 2021 році сягнули рекордних за останні чотири роки 45,67 тис. тонн, що на 8,7% більше за вантажопотік у 2019 році. Обсяги пошти становили 6,8 тис. тонн, або 69,5% від показників 2019 року.
“Вантажний сегмент залишається стабільним і показує позитивну динаміку зростання. Сьогодні карго-термінал аеропорту “Бориспіль” працює на межі пікової спроможності, тож у 2022 році ми плануємо розпочати будівництво нового вантажного термінала з пропускною спроможністю 120 тисяч тонн на рік. Реалізація цього проєкту дасть нам змогу перетворитися на вантажний авіахаб за європейськими стандартами”, – зазначив Дубревський.
У грудні 2021 року обсяги пасажиропотоку аеропорту становили 707,5 тис. пасажирів, було обслуговано 6,26 тис. рейсів, 5,4 тис. тонн вантажу і 644 тонни пошти.
Як повідомлялося, аеропорт “Бориспіль” у 2020 році знизив пасажиропотік на 66,2% порівняно з 2019 роком – до 5,158 млн осіб.
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” є найбільшим в Україні з загальною площею близько 1 тис. га. Має дві злітно-посадкові смуги: одну завдовжки 4 тис. м, завширшки 60 м, другу – завдовжки 3,500 тис. м, завширшки 63 м. На його території розташовані чотири пасажирські термінали та поштово-вантажний комплекс.
Мобільний оператор “Київстар” пройшов сертифікацію на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013, повідомила компанія в понеділок.
Згідно з її пресрелізом, “Київстар” підтвердив ефективність системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ) при реалізації нових напрямів бізнесу.
“Впроваджуючи нові напрями бізнесу, ми орієнтуємось на вимоги як національних, так і міжнародних стандартів. Наявність сертифіката підтверджує надійність та захищеність інформаційних систем, даних у системах і бізнес-процесах компанії, а також відповідність системи інформаційної безпеки найкращим світовим практикам”, – наведено в повідомленні слова директора з розвитку нових напрямів бізнесу “Київстару” Іллі Польшакова.
Зазначено також, що стандарт ISO/IEC 27001:2013 є моделлю для розроблення, впровадження, функціонування, моніторингу, аналізу, підтримання та покращення СМІБ.
У випадку “Київстару” це стосується таких напрямів, як послуги центру обробки даних (ЦОД), зокрема хмарного, на базі технології Azure Stack Hub; товари та послуги на основі технології інтернету речей (IoT); аналітичні продукти та сервіси на основі BigData; мобільні фінансові продукти та послуги (MFS).
“Сертифікація системи менеджменту інформаційної безпеки говорить також про захищеність ІТ-інфраструктури, що підтверджено і незалежним аудитом. Це важливо для клієнтів компанії, до яких висувають галузеві вимоги щодо інформаційної безпеки: банків, компаній держсектора, об’єктів критичної інфраструктури та інших”, – пояснює телеком-оператор.
Сертифікаційний аудит “Київстару” проводила компанія “Бюро Верітас Сертіфікейшн Україна”.
Оператор наголошує, що “Київстар” – перша компанія у групі VEON, яка отримала сертифікат ISO/IEC 27001:2013.
Як повідомлялося, раніше “Київстар” дозволив віддалене підключення eSIM для контрактних абонентів.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передавання даних на основі широкого спектра мобільних та фіксованих технологій, зокрема 3G та 4G. Його послугами на кінець третього кварталу 2021 року користувалися близько 26,3 млн абонентів мобільного зв’язку та близько 1,2 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Різдво вважається сімейним святом, проте відзначити його у подорожі — це приємні спогади на весь наступний рік. Особливо, якщо у дорозі ви не забудете про народні святкові звичаї.
Авіакомпанія WINDROSE подарувала своїм пасажирам атмосферу справжнього українського Різдва.
06 січня на внутрішніх рейсах компанії український музичний гурт “Шпилясті кобзарі” виконував традиційні колядки. Народні інструменти, етнічні вбрання та відомі пісні створили гарний настрій пасажирам.
Відео події за посиланням:
Сума задекларованих у межах податкової амністії активів наразі становить 1,136 млрд грн, збір до держбюджету – 68,6 млн грн, повідомила Державна податкова служба.
“З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб уже задекларовано активи вартістю 1,136 млрд грн, сума задекларованого до сплати збору становила 68,6 млн грн”, – зазначила податкова у повідомленні на сайті.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня 2021 року розпочалася кампанія з добровільного одноразового декларування активів фізосіб, яка триватиме рік, до 1 вересня 2022-го. 1 березня 2022 року завершиться період для декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7%, після чого такі активи можна буде задекларувати за ставкою 9%.
Міністерство фінансів України у січні підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році на 57,11 млрд грн порівняно з грудневим прогнозом – до 550,71 млрд грн, свідчить прогноз за січень на сайті міністерства.
Згідно з ним, у січні-березні цього року Мінфін очікує виплат у розмірі 281,69 млрд грн, у квітні-червні – 293,35 млрд грн, у липні-вересні – 285,79 млрд грн, у жовтні-грудні – 240,58 млрд грн.
Виплати за внутрішнім боргом Мінфін у 2022 році оцінює у 423,97 млрд грн, за зовнішнім – 126,74 млрд грн, свідчать його дані.
При цьому міністерство на 10,48 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році – до 364,08 млрд грн.
У 2024 році міністерство очікує виплат у розмірі 341,21 млрд грн.
Припинення або скорочення постачання скрапленого газу з Казахстану в Україну призведе до дефіциту і як результат – до зростання цін. Це є наслідком високої залежності України у сфері постачання імпортного автогазу.
За підсумком 2021 р. на частку казахстанських постачальників припало близько 27% українського споживання скрапленого газу, а в останні кілька місяців цей показник досягав 33%.
«Казахстан завжди був основною альтернативою Росії й Білорусі, а сьогодні саме казахстанський канал потрапив під загрозу перекриття, що може порушити крихкий баланс українського ринку скрапленого газу», – каже аналітик «А-95» Артем Куюн.
Поки що немає достовірної інформації про найближче майбутнє експорту газу з Казахстану, та українським трейдерам слід розпочати відпрацювання з можливих сценаріїв, включаючи повне припинення відвантажень газу через збої в роботі банків або бюрократичних систем.
Ситуацію ускладнює обмежений обсяг газу, який Україна могла імпортувати з інших напрямків. Так, імпорт із РФ з жовтня 2021 р. обмежено російською владою, а білоруські виробники вичерпали потенціал збільшення виробництва.
Морські постачання газу здебільшого мали казахстанське походження, тому очевидно, що ускладниться пошук нових партій і на морі.
Збій постачання з Казахстану змусить Україну задіяти дорожчі джерела забезпечення.
«Зараз сформувався потенціал для зниження цін на газ у роздробі, але тепер трейдери займуть вичікувальну позицію, а у разі припинення або скорочення відвантажень газу з Казахстану зростання цін буде практично неминучим», – вважає А.Куюн.
Ситуація, що склалася, також несе ризики скорочення постачань газу з РФ, яка активно використовує експорт енергоресурсів для політичного тиску.
«Перехід України на ринкові рейки, що давно відбувся, виключає трагічні сценарії зростання цін, як це сталося в Казахстані. Більш дорога альтернатива додасть цінам не більше 1 грн/л, а за нестачі продукту у споживачів завжди залишиться альтернатива у вигляді бензину», – заявив А.Куюн.
Експерти Консалтингової групи «А-95» вкотре змушені наголосити на потребі зниження імпортозалежності України у паливній сфері шляхом нарощування внутрішньої переробки й імпорту ресурсу через морські порти й зміни структури споживання моторних палив.
