НАЕК “Енергоатом” і американська Westinghouse підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю у сфері впровадження малих модульних реакторів SMR 300 в Україні, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”.
За словами президента Westinghouse Патріка Фрагмана, SMR 300 зможе послужити хорошим доповненням до реакторів більшої потужності AP 1000.
Аналогічні меморандуми вже підписані Westinghouse зі Словаччиною та Фінляндією.
НАЕК і Westinghouse також підписали меморандум про подовження періоду ексклюзивності співпраці спорудження блоків AP1000 в Україні.
“Певне обладнання для будівництва AP1000 в Україні вже вироблено в США і тим самим ми прискоримо процес постачання і спорудження блоку”, – уточнив він.
У другій зустрічі у відборі Євро-2024 зі збірною Англії збірна України вперше зіграла внічию 1:1, повідомляє Суспільне Спорт у суботу.
Матч проходив у польському Вроцлаві. Під час першого тайму Україна завдала на 26-й хвилині результативного удару по воротах суперника, гол забив Олександр Зінченко з подачі Юхима Коноплі. Англійці продовжували пресинг на ворота Анатолія Трубіна, і на 41-й хвилині гол у відповідь забив Кайл Вокер. У другому таймі близьким до успіху був англієць Букайо Сака, проте його удар влучив у поперечину. Збірна України успішно стримувала суперника до кінця матчу і заробила залікове очко – 1:1.
Це вже друга зустріч команд від початку року, 26го березня домашню перемогу з рахунком 2:0 на лондонському “Вемблі” здобули англійці завдяки голам Гаррі Кейна та Букайо Сака.
У результаті збірна України перемістилася із сімома очками на друге місце в груповій турнірній таблиці. Лідирує збірна Англії (14 очок), на третьому місці Італія з трьома очками, замикають таблицю Північна Македонія, так само з трьома очками, і Мальта, яка очок не набрала.
Наступний матч збірна України проведе у вівторок, 12 вересня, в Мілані, де зустрінеться зі збірною Італії.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
У понеділок, 11 вересня, в Україні буде без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с, температура вночі 5-10°, на узбережжі морів до 13°; вдень 19-24°, на Закарпатті до 30°, повідомляє Укргідрометцентр.
У столиці 11 вересня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 22-24°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 11 вересня найвища температура повітря вдень була 33,6° у 1898 році, найнижча вночі 4,7° у 1935 і 1968 роках.
У вівторок, 12 вересня, в Україні буде здебільшого сухо, тільки в Карпатах удень місцями невеликий короткочасний дощ, гроза. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 9-14°; вдень 23-28°, на Одещині, Закарпатті та Прикарпатті до 30°, у східних областях 20-22°.
Прогноз погоди по Києву на 12 вересня – без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с, температура вночі 12-14°, вдень 25-27°.
Успішний експорт українського зерна в рамках “Чорноморської зернової ініціативи” допоміг знизити світові ціни і зміцнив продовольчу безпеку, повідомляють у звіті, опублікованому у Twitter Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в п’ятницю.
“Під час цієї ініціативи на світовий ринок надійшло понад 32 мільйони тонн продуктів харчування, а індекс цін на продовольство впав на 23% порівняно з піком у березні 2022 року. Країни, що розвиваються, особливо виграли від зниження цін, а також від прямого імпорту зерна з України”, – ідеться в повідомленні.
Водночас вихід РФ із “Чорноморської зернової ініціативи” призвів до скорочення експорту з України, що, як наголошують у британській розвідці, “є явною спробою призвести до деградації українську економіку та її здатність підтримувати свої військові спроможності”.
У повідомленні наголошується, що сільськогосподарський сектор до війни становив 40% українського експорту і залишається життєво важливим для економіки держави. Загалом експорт продуктів харчування з України 2021 року становив $28 млрд.
“Україна домоглася успіху, використовуючи альтернативні методи експорту зерна, як-от річковий, залізничний та автомобільний транспорт; однак малоймовірно, що це відповідатиме пропускній спроможності чорноморських експортних маршрутів”, – вважають у британській розвідці.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience збільшила у 2,6 раза – до 24 кількість гібридів насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що вирощуються на виробничих полях насіннєвого комплексу компанії на Полтавщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з повідомленням, до портфеля насіння кукурудзи українського виробництва у 2024 році, зокрема, увійдуть гібриди лінійки Pioneer Optimum AQUAmax.
Крім того, у 2023 році команда насіннєвого комплексу почала вирощувати гібриди кукурудзи, популярні на ринках Європейського Союзу, оскільки її довгостроковою стратегією виробництва в Україні є збільшення частки експорту до ЄС.
У компанії нагадали, що 2022 року Corteva збільшила обсяги експорту до ЄС у 16 разів.
У поточному сезоні, за її даними, 80% посівів насіння вирощували на зрошуваних полях, а на 15% впроваджено технологію StripTill, яка допомагає зберегти ґрунтову вологу та запобігти ерозії. Точне землеробство впроваджено більш ніж на 80% виробничих площ. Впроваджено систему диференціальної густоти посівів.
“Протягом 10 років роботи насіннєвого комплексу Corteva в Україні робиться все для забезпечення фермерів насінням високої якості українського виробництва. (…) Ми переконані: виробництво насіння в Україні має велике майбутнє і Corteva прагне бути тут лідером”, – зазначив цитований прес-службою керівник з виробництва в Україні Corteva Agriscience Олексій Турчинов.
Насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи і 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
