АТ “Укрзалізниця” встановить на вокзалах отримані від Товариства Червоного Хреста України електрогенератори та нагрівачі.
Як повідомляється в “Телеграм-каналі” УЗ, генератори працюватимуть на вокзалах у Запоріжжі (два вокзали), Вінниці, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Бердичеві, Рівному, Кривому Розі (два вокзали), Ковелі, Коломиї, Мукачеві, Трускавці, Моршині. , Жмеринці, Івано-Франківську, Чернівцях, Чопі, Ужгороді, Житомирі, Миронівці, Чернігові, Тростянці, Сумах, Харкові, Одесі, Черкасах, Кропивницькому, Тернополі, Львові (два вокзали) та на станціях “Тараса Шевченка” та “Дарниця” у м. Києві.
Загальна вартість гуманітарної допомоги складає близько 12 млн. грн.
Крім того, минулого тижня “Укрзалізниця” отримала від Товариства Червоного Хреста України 154 водонагрівачі, які були розподілені серед 79 вокзалів.
У містечку Халф Мун Бей американського штату Каліфорнія пройшов чемпіонат із найбільших гарбузів. Цього року перемогу здобув житель штату Міннесота Тревіс Гінгер, він виростив гарбуз вагою 1160 кг.
Переможець дав ім’я “Маверік” своєму гігантському гарбузу. Разом із Маверіком Тревіс провів у дорозі 35 годин, щоб дістатися фестивалю фермерів.
І це не перша перемога Гінгера в цьому змаганні, в 2020 році він уже ставав найкращим, тоді він представив гарбуз вагою 1060 кг.
“Всі говорили, таке може відбуватися лише раз у житті, на щастя, це сталося двічі”, – сказав дворазовий переможець.
Однак, Маверік є найбільшим овочом у Штатах, а найбільший овоч світу важить 1226 кг, його виростив італійський фермер Стефано Кутріпі. Рекорд був зафіксований представниками книги рекордів Гіннеса у 2021 році на чемпіонаті у Німеччині. А попередній рекорд США встановив Скот Андрюс 2 жовтня на змаганні в Нью-Йорку, він виростив гарбуз вагою 1158 кг.
Ціни на нафту знижуються вранці в середу після помірного підйому напередодні, викликаного побоюваннями щодо пропозиції палива на світовому ринку та ослабленням долара.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:08 кв становить $92,79 за барель, що на $0,73 (0,78%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подорожчали на $0,26 (0,3%), до $93,52 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $84,84 за барель, що на $0,48 (0,56%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На день раніше контракт зріс у ціні на $0,74 (0,9%), до $85,32 за барель.
Індекс, що розраховується ICE, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), напередодні втратив близько 1%, що підтримало нафтові котирування.
Крім того, ринок у вівторок відреагував на заяви міністра енергетики Саудівської Аравії принца Абдулазіза бен Сальмана про те, що нестача стратегічних запасів сировини та вільних видобуткових потужностей може стати хворобливою для ринку найближчими місяцями.
Тим часом Американський інститут нафти (API) повідомив у ніч із вівторка на середу про те, що запаси в США минулого тижня зросли на 4,5 млн. барелів. Експерти в середньому розраховували на помірніше зростання, в районі 200 тис. барелів.
Офіційні дані Управління енергетичної інформації Міненерго США оприлюднять у середу о 17:30 кв, і опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що звіт вкаже на збільшення запасів нафти на 1,03 млн барелів і зниження резервів бензину на 0,8 млн барелів.
ДК “Прометей” (Миколаїв) січня 2022 року не отримувала відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), всього зернотрейдинговій групі не виплачено фіскальних компенсацій обсягом 112 млн грн, повідомила компанія в прес-релізі в понеділок.
При цьому вона вказує на те, що Державна податкова служба (ДПС) проводить вибіркове відшкодування ПДВ та звинувачує її у затягуванні його повернення шляхом проведення тривалих перевірок бізнесу.
“Як повідомляли і в самій податковій, так і за словами представників бізнесу, паралельно (з відсутністю відшкодування ПДВ – ІФ) було розпочато ретельні перевірки. Неформально мета цих ревізій полягає у затягуванні відшкодувань, оскільки частина підприємств не отримала виплати за січень і не має інформації , Коли цей процес де-факто буде запущено”, – заявила група компаній.
Відповідний перехід економіки в ручний режим залишає компаніям перехід у “тінь” як єдиний варіант продовження діяльності, наголошує зернотрейдер.
“Незрозумілим є той факт, що повернення вже отримує бізнес, втрати якого не можна порівняти з “військовими” витратами агроекспортерів – стратегічного спрямування для економіки України. Зокрема, про отримання виплат відшкодування заявляють члени Української асоціації меблярів. А більшість аграріїв, які й так перебувають” на межі рентабельності, все ще чекають на свою чергу для отримання повернень”, – зазначається в прес-релізі.
Зернотрейдер наголосив, що для компаній українського АПК питання фактичного відшкодування ПДВ – не просто позитивна подія, а необхідна умова виживання на ринку.
За даними компанії, у зв’язку з нестабільною ситуацією в Миколаєві всі дані про виплати ПДВ експортеру знаходяться в юрисдикції податкової Волинської області, яка не демонструє зацікавленості у вирішенні питання з його відшкодуванням “Прометею”.
“Компанія одна з небагатьох, хто не закрив ту частину свого бізнесу, яка розташована в Миколаївському регіоні і знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту. Водночас дедалі більше платники податків у Миколаєві вже зупинилися чи закрилися. Можливо, це і є причиною, адже Негласно претенденти на відшкодування діляться на категорії, і “прифронтові” компанії явно не є фаворитами для фіскальних органів”, – констатував зернотрейдер.
“Звичайно, зараз пріоритетом для країни є фінансування оборони та безпеки, проте вибіркове невідшкодування ПДВ – це перехід економіки до ручного режиму, і чи не залишає влада такою практикою лише одну альтернативу агробізнесу – перехід у тінь?”, – додав він у прес-релізі. .
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 29 елеваторів у Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року знизили виробництво сталі у п’ять разів, або на 80%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 340 тис. тонн, посівши 32-е місце разом із Чехією у рейтингу 64 країн- Основні світові виробники цієї продукції складені Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у вівторок, у вересні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до вересня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (86,95 млн тонн, зростання на 17,6% до вересня-2021), Індія (9,873 млн тонн, зростання на 1,8%), Японія (7,140 млн тонн , “мінус” 12,3%), США (6,615 млн тонн, менше на 7,5%), РФ (5,690 млн тонн, “мінус” 6,8%), Південна Корея (4,605 млн тонн, “мінус” 15 ,4%), Німеччина (2,842 млн тонн, “мінус” 15,4%), Іран (2,744 млн тонн, зростання на 26,7%), Бразилія (2,743 млн тонн, “мінус” 11,7%) та Туреччина (2,685 млн. тонн, менше на 19,4%).
Україна за підсумками вересня, як і Чехія, перебуває на 32 позиції з 340 тис. тонн сталі (менше на 80% до вересня-2021). У серпні поточного року країна виробила 366 тис. тонн сталі, у липні – 281 тис. тонн сталі, у червні – 295 тис. тонн, у травні – 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн тонн, у січні – 1,851 млн тонн.
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі у світі зросла на 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,686 млн. тонн.
За дев’ять місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (780,830 млн тонн, зниження на 3,4%), Індія (93,275 млн тонн, зростання на 6,4%), Японія (67,817 млн тонн, зниження на 6%), США (61,469 млн. тонн, “мінус” 4,3%), РФ (54,6 млн. тонн, зниження на 6%), Південна Корея (50,543 млн. тонн, “мінус” 4,4%), Німеччина (28,246 млн. тонн, “мінус” 6%), Туреччина (27,298 млн. тонн, падіння на 9,3%), Бразилія (25,869 млн. тонн, зниження на 5,3%) та Іран (22,202 млн. тонн, зростання на 9 8%).
Україна за підсумками дев’яти місяців поточного року зберегла 22 місце з виплавкою 5,526 млн тонн сталі (“мінус” 66,1%).
Загалом за січень-вересень 2022 року 64 країни виробили 1 млрд. 405,185 млн. тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Як повідомлялося, за 2021 рік перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн, +) 14,9%), США (86,012 млн тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн тонн, +5,2%), Туреччина (40,360 млн тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі прямували Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 2021 рік 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови заборонила майнінг криптовалют у країні, а також імпорт обладнання для нього.
Згідно з ухваленим рішенням комісії з НС, це один із заходів, вжитих у зв’язку з енергетичною кризою.
Серед інших заходів – вимога до власників приміщень використовувати опалювальні прилади так, щоб температура у приміщенні у робочий час не перевищувала 19 градусів, а у позаробочий – 15 градусів. Також власники приміщень повинні будуть відмовитися від рекламного, декоративного та архітектурного підсвічування, а також відключити фонтани.
Крім того, має бути припинена робота ескалаторів у приміщеннях у період з 7 до 11 ранку та з 18 до 23 години.
Наприкінці жовтня Молдова зіткнулася з енергетичною кризою після того, як Україна перестала експортувати 30% необхідної країні електроенергії, а Молдавська ДРЕС не може поставити законтрактовані 70% через скорочення постачання газу до Молдови з боку “Газпрому”. Поки що екстрено у період дефіциту Молдова закуповує електроенергію у Румунії.
