Президент України Володимир Зеленський під час розмови з новим прем’єр-міністром Великої Британії Ліз Трасс запросив відвідати Україну.
“Першим серед іноземних лідерів провів розмову з новообраним Прем’єр-міністром Великобританії Ліз Трасс. Запросив її до України. Подякував народу Британії за лідерську оборонну та економічну підтримку України. Важливо, що Великобританія готова до подальшого посилення. Приділили увагу гарантіям безпеки”, – написав він. у “Твіттер”.
Окрім цього, Зеленський та Трасс обговорили обговорили участь Великобританії у відновленні України.
“Скоординували подальший тиск на РФ. Мета – зупинити агресію та притягнути винних до відповідальності. Важливо визнати Росію державою-терористом. Продовжуватимемо активну взаємодію у всіх форматах”, – також написав Зеленський.
Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation, основна діяльність якого до початку воєнних дій в Україні була спрямована на реалізацію освітніх та спортивних програм для дітей, поступово відновлює їх для маленьких українців з різних регіонів країни. Основна мета Фонду в умовах сьогодення — підтримувати суспільство, залучаючи дітей до спорту, фізичної та рухової активності, спонукаючи їх до розвитку та самореалізації через спорт, комунікацію з однолітками та отримання нових навичок.
За підтримки Чернівецької ОВА, Департаменту освіти та науки Фонд продовжує реалізовувати свою діяльність у регіоні. Зокрема відтепер програма Фонду «Спортивний наставник» буде доступна для дітей Конятинської територіальної громади. Програма орієнтована на допомогу дітям, незалежно від їхніх життєвих обставин, розвивати впевненість, а також фізичні та соціальні навички завдяки спорту.
Конятинська територіальна громада не випадково була обрана для запуску тут програм Фонду. Команда Parimatch Foundation була вражена бажанням місцевих жителів займатися спортом, які самостійно побудували стадіон у скелі. Діти, що проживають у громаді, майже щодня за будь-якої погоди долають по 4 км в горах, аби тренуватися разом з улюбленим тренером, який у свою чергу приїздить сюди за 200 км.
Вчора, 6 вересня представники Parimatch Foundation разом з відомими спортсменами та тренерами завітали до села Семакова, Конятинської громади, де урочисто привітали дітей з початком нового навчального та спортивного року, оголосили про старт програми «Спортивний наставник» та занять з футболу, волейболу та дзюдо.
В спортивних програмах взяли участь 45 дітей громади віком від 6 до 16 років, серед них і діти соціально незахищених категорій, які до цього не мали можливості повноцінно займатися спортом та руховою активністю. Всі діти мали змогу одразу зануритися в тренувальну атмосферу. Повноцінне заняття з розминкою та ігровою практикою для них провели відомі в минулому українські футболісти, волейболісти, дзюдоїсти, а нині тренери Богдан Федірчик, Степан Мойсюк та Юрій Терновий.
На стадіоні, де проходили тренування, обладнали локації для проведення спортивних активностей за різними видами спорту. Також на зустріч та тренування з дітьми були запрошені видатні спортсмени Чернівецької області, а саме чемпіони світу, майстри спорту України:
Іван Штеф’юк — заслужений тренер України з рукопашного бою, головний тренер Національної збірної України з універсального бою, майстер спорту з панкратіону;
Олег Мандрик — майстер спорту України міжнародного класу з рукопашного бою, 2- кратний Чемпіон світу з рукопашного бою, 2-х кратний Чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України та володар кубка України;
Петро Раца — почесний суддя Національної категорії, майстер спорту, чемпіон світу;
Іван Вацкан — Президент Федерації волейболу, суддя І категорії;
Тарас Мандрик — майстер спорту України міжнародного класу з рукопашного бою, 2-х кратний чемпіон світу, 5 разовий чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон та володар кубків України, 3-х разовий чемпіон кубка президента України з рукопашного бою серед спецпідрозділів і військових формувань надважкій ваговій категорії;
Петро Стратейчук — Президент Федерації України з текволі, засновник даного спорту.
Нові учасники програми «Спортивний наставник» поспілкувались з зірками спорту, взяли автографи та отримали настанови від своїх кумирів. Для юних спортсменів день видався незабутнім та надовго запамʼятається, як активний та насичений старт навчального року.
Директор представництва міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation в Україні Вадим Місюра привітав присутніх з початком запуску програми «Спортивний наставник».
— Коли ми перший раз потрапили до Конятинської громади, побачили бажання дітей займатися спортом, бажання тренерів приїжджати сюди з Чернівців — вони не могли залишити нас байдужими. Ми відразу почали обговорювати кількість створення спортивних груп, адже підтримка бажання навчатись та займатись спортом – місія нашої команди. І ми щиро раді, що разом нам це вдалось. Наша програма «Спортивний наставник» сьогодні діє в 15 регіонах України, і нам приємно, що в Чернівецькій області, саме з Конятинської громади починається ця робота. Наші воїни борються за майбутнє наших дітей, а наше з вами завдання зробити все, щоб допомогти тут і місцевим органам, і людям, які тут проживають, і дітям, і громаді. Ми будемо сильні і ми будемо перемагати.
«Спортивний наставник» — це комплексна програма, місія якої підвищити фізичну активність дітей, прищепити їм любов до здорового способу життя, зацікавити у високих результатах, подолати схильність до антигромадської поведінки та агресії та запобігти психологічним та емоційним розладам.
Окрім програми «Спортивний наставник» Parimatch Foundation Фонд також запустив освітній курс «Кризова психологічна допомога» для психологів ІРЦ, які працюють з сімʼями та дітьми, які мають травматичний досвід, спричинений наслідками війни. Проєкт на Буковині був реалізований з експертами Ізраїльської коаліції травм при підтримці Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА. Мета — поділитися з українськими психологами дієвими техніками кризової допомоги, що необхідні при роботі з особами різних вікових категорій під час війни. Відтак 32 психологи ІРЦ та закладів освіти Чернівецької області вже працюють з дітьми, в тому числі ВПО за новою методикою.
Верховна Рада призначила народного депутата Рустема Умерова на посаду керівника Фонду державного майна (ФДМ).
Ухвалення відповідного проекту постанови №8005 загалом підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у телеграм-каналі.
“Парламент призначив головою Фонду державного майна нашого колегу від “Голос” Рустема Умерова. За – 282 (голосів – ІФ). Проти – 0″, – написав він.
Як зазначив парламентар, за фракціями результати голосування за кандидатуру Умерова розподілилися таким чином: “Слуга народу” – 198 голосів, “Європейська солідарність” – 2 голоси, “Батьківщина” – 1 голос, група “Платформа за життя та мир” – 17, група “За майбутнє” – 9, “Голос” – 13, “Довіра” – 16, група “Відновлення України” – 14 та позафракційні депутати віддали 12 голосів.
Як повідомлялося, комітет ВР з питань економічної політики 7 вересня підтримав кандидатуру Умерова на посаду голови ФДМ.
Умеров – український політичний діяч, підприємець, інвестор та меценат, член української делегації на переговорах із Росією, делегат Курултаю кримськотатарського народу.
У 2019 році був обраний народним депутатом ІХ скликання від партії “Голос” (18-й номер у списку як безпартійний) та став членом однойменної фракції.
В українському парламенті обіймав посаду секретаря комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин, а також був заступником члена Постійної делегації у Раді Європи та співголовою депутатського міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”.
У вересні 2020 року Умеров увійшов до групи з розробки державної стратегії деокупації Криму та Севастополя при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО).
Військова агресія РФ і активні воєнні дії дали потужний поштовх для розвитку в Україні напряму реабілітації, але війна виявила необхідність у розробці підходів до реабілітації військових травм, вважають учасники круглого столу, присвяченого актуальним проблемам медичної та психологічної реабілітації, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” 5 вересня.
“Ми почали вибудовувати в Україні систему реабілітації з 2014 року, але сьогодні залишаються проблеми, які ще не вирішено. Система реабілітації залежить від багатьох речей, зокрема від грошей, адже реабілітація – це досить дорого”, – сказала виконавча директорка Української асоціації боротьби з інсультом (УАБІ), лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Марина Гуляєва.
Гуляєва зазначила, що в “тих клініках, де немає мультидисциплінарних команд для реабілітації, реабілітація на низькому рівні, відсутність фахівців призводить до того, що гальмується процес і якість реабілітаційної допомоги”.
Коментуючи пакети з реабілітації, за якими Національна служба здоров’я України (НСЗУ) контактує клініки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ), експерт зазначила, що “більша частина пакета витрачається на пацієнта, який уже стабілізований, але питання гострої реабілітації зависло”.
“На жаль, буває так, що в інсультному блоці не передбачено наявність фізичного терапевта в штаті, але він є в реабілітаційному відділенні. Тому на гостру реабілітацію, де профілактуються основні ускладнення, персоналу не вистачає”, – сказала вона.
Гуляєва зазначила, що, зокрема, військових і пацієнтів із воєнними травмами також має оглянути спеціаліст із фізичної та реабілітаційної медицини, проте у військових шпиталях таких фахівців немає, тому цих пацієнтів консультують цивільні медики.
“Я думаю, що така медична допомога має розвиватися в рамках фінансування ЗСУ. Військові медики готові до співпраці, ми консультуємо військові шпиталі, приїжджаємо раз чи два на тиждень, приймаємо на реабілітаційний пакет, працюємо з ними”, – сказала вона.
При цьому Гуляєва зазначила, що підхід до реабілітації військових має враховувати мету реабілітації, яка залежить від тяжкості травм.
Гуляєва вважає, що для розвитку реабілітації військових необхідне рішення на державному рівні, “щоб запровадити у військових шпиталях ті посади (в напрямі реабілітації – ІФ), які було впроваджено у цивільній медицині”.
На думку Гуляєвої, окрім запровадження реабілітації у військову реабілітацію необхідно розвивати паліативну медицину, а також реабілітацію на амбулаторному рівні.
У свою чергу керівник реабілітаційного напряму медичної групи компаній ADONIS Вадим Керестей також зазначив, що старт для розвитку реабілітаційної медицини дала війна, але якщо “цивільна реабілітаційна медицина розвивається, то реабілітація у військових у шпиталях стоїть на місці”.
“На жаль, там катастрофічно бракує фахівців, не відкривають ставки для фізичних терапевтів, ерготерапевтів та інших фахівців, які входять до складу мультидисциплінарних команд. У військових шпиталях немає таких реабілітаційних команд, які могли б надавати якісну медичну допомогу саме для військових, котрі часто мають важкі політравми”, – сказав він.
Експерт наголосив, що “військові шпиталі переповнені пацієнтами з важкими травмами, але не вистачає фахівців”.
“Важливо, щоб військові впровадили посаду фізичних терапевтів у військових шпиталях. Можливо, ініціювати це міг би підкомітет ВР, який займається реабілітацією, щоб у військових структурах відкрили посади лікарів фізичної та реабілітаційної медицини”, – сказав Вадим Керестей.
Коментуючи розвиток реабілітації у військовій медицині, Керестей також наголосив на важливості цілей реабілітації.
“Терміни реабілітації – від кількох тижнів до кількох місяців, тому що в різних пацієнтів можуть бути різні цілі реабілітації. Для одних – це повернення до лав ЗСУ, для інших – бодай самообслуговування”, – сказав він.
Він також вважає, що нині в Україні “кваліфікованих лікарів фізичної та реабілітаційної медицини дуже мало, їх катастрофічно не вистачає”. Зокрема, за оцінкою Керестея, наразі в Києві є п’ять-шість реабілітаційних високоякісних реабілітаційних центрів, у яких можна надавати допомогу пацієнтам, починаючи з палат інтенсивної терапії, решта центрів у Києві можуть працювати тільки з уже стабілізованими пацієнтами, а в регіонах усе набагато гірше”.
“У реабілітації потрібне обладнання, але воно не головне. Важливо, щоб у відділенні були фахівці: психологи, ерготерапевти, фізичні терапевти, їхні помічники”, – сказав він.
Водночас завідувач відділення фізичної та медичної реабілітації КНП “Київська міська лікарня №6” Єгор Прокопович зазначив, що в цій клініці достатньо фахівців необхідного профілю. При цьому через війну лікарня приймає на лікування також військових.
“До березня 2022 року наша лікарня приймала (на реабілітацію – ІФ) лише пацієнтів з інсультом і на реабілітацію за ортопедичним пакетом. З березня лікарню внесено до переліку лікарень, які надають реабілітацію військовим, і нам довелося дещо перебудувати в нашій роботі. Наприклад, ми не знали, що в реабілітації можуть призначатися наркотичні анальгетики, що можуть бути пацієнти з колостомами, з поєднаними травмами, що вони можуть мати ускладнення, яких ми в реабілітації і не передбачали. Довелося навчитися лікувати в реабілітації і пневмонії, і цистити, й уретрити, й багато чого”, – сказав він.
Прокопович зазначив, що до війни у відділенні були переважно “пацієнти віком 50+, а зараз це молоді пацієнти з важкими травмами”.
Експерт також наголосив на відсутності “пакета НСЗУ щодо військової реабілітації”.
“Ми їх кодуємо як звичайних неврологічних пацієнтів, і від початку війни ми поки що від НСЗУ жодного роз’яснення не отримали стосовно військових”, – сказав він.
“Ми бачимо великий поштовх у сфері реабілітації, але є практичні проблеми. Наприклад, це переведення пацієнта від нас до іншого медзакладу, будівельних нормативів чи обладнання. Наприклад, зараз нам потрібно для реабілітації військових два апарати, один із них коштує близько EUR10 тис., другий – EUR14 тис.”, – сказав він.
Зі свого боку, коментуючи питання психологічної реабілітації у воєнний час, лікар-психіатр та психотерапевт Євген Воронков зазначив, що “не всі хворі на ПТСР, але ПТСР і комплексним ПТСР страждає багато людей”.
“Потрібно відрізняти ПТСР в учасників бойових дій і в цивільного населення, яке постраждало від наслідків окупації, насильства, бомбардувань. У багатьох випадках люди звертаються до загальної психіатричної служби, але це такий рівень розладів, до якого не пристосовані насправді ніякі психіатричні служби”, – сказав він.
При цьому, на думку Воронкова, психіатрична освіта наразі орієнтована на терапію важких психічних захворювань, а не терапію станів, “які потребують індивідуального та тривалого, але переважно психотерапевтичного ведення з певним медикаментозним компонентом і фармакологічною підтримкою”.
Воронков вважає, що в Україні є фахівці, які можуть кваліфіковано працювати з людиною в умовах війни у психітерапевтичному плані, зокрема в напрямі ПТСР, “але вони підготовлені не в держструктурах, вони готуються в рамках міжнародних проєктів, більшість із них працюють індивідуально або в маленьких командах”.
“Деякі з наших психотерапевтів працюють із тими, хто повернувся з полону, дістав тяжких травм. Але це одиниці з терапевтів, кого залучають до роботи. Є проблема у підготовці військових психологів чи лікарів-психологів”, – сказав він.
Експерт наголосив, що психологічна реабілітація пацієнтів у воєнний час потребує концептуальної розробки, оскільки “це нова ситуація в такому масовому плані, їй лише півроку”.
“Не зрозуміла ні структура, ні особливості цих пацієнтів. Є лише загальне розуміння, що з цим робити. І зрозуміло, що треба відрізняти пацієнтів: одна справа – ті, хто був в окупації, інша – військові, третя – діти, вимушені переселенці тощо. Це буде великий комплекс, до якого, я вважаю, психіатрична служба не готова”, – сказав він.
Крім того, Воронков зазначив, що “системних досліджень військових на ПТСР немає”.
“Для таких досліджень потрібен пул пацієнтів, до того ж ПТСР не виникає відразу, це відкладений синдром. Сплеск ПТСР може проявитися в найбільш реальних формах через кілька місяців після травматичних ситуацій. Іноді це тижні, але частіше через місяці ми можемо побачити сформований конкретний ПТСР. З такими пацієнтами працювати складно, це дуже важкий контингент не лише для реабілітації, а й для лікування у гострому стані”, – сказав він.
При цьому Воронков зазначив, що напрацювання, зроблені іноземними фахівцями під час локальних воєнних конфліктів минулих років, в Україні можуть виявитися неефективними, оскільки “треба враховувати величезні транскультуральні відмінності, у психології транскультуральний аспект дуже важливий”.
“Важкий ПТСР – це дуже серйозне захворювання. Лікарі не пристосовані до роботи в таких умовах, підготувати таких фахівців заздалегідь неможливо”, – сказав він.
У свою чергу завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я професор Дмитро Іванов зазначив, що Українська асоціація нефрологів, керуючись міжнародним досвідом, підготувала рекомендації щодо реабілітації за спеціальністю “нефрологія”.
“Вони спиралися на світовий досвід, тому що є воєнні конфлікти і є масив інформації для формування рекомендацій”, – сказав він.
При цьому, за словами Іванова, з майже 10 тис. українців, які на початок війни перебували на діалізі, близько 600 виїхали до країн ЄС.
АДОНИС, Воронков, Гуляєва, ИВАНОВ, КЕРЕСТЕЙ, МЕДИЦИНА, НСЗУ, Прокопович, РЕАБІЛІТАЦІЯ, уаби
Підміну фотографії, відомої як «Лев, що ричить», виявив працівник готелю Château Laurier, який знаходиться в столиці Канади Оттаві. Він зауважив, що рамка зображення не поєднувалася з тими, що були в інших робіт фотографа Юсуфа Карша, які були представлені в тій же кімнаті. Після внутрішнього розслідування готель встановив, що фотографію замінили копією оригіналу. При цьому неясно, як давно це сталося, і як довго на загальних оглядах знаходилася підробка.
«Ми глибоко засмучені цим безсоромним вчинком. Готель дуже пишається тим, що є домом для чудової колекції Карша», – заявила головний менеджер готелю Женев’єв Дюма.
Справу передали до поліції Оттави, яка розпочала розслідування.
«Ливу, що гарчить» Карш зняв відразу після виступу британського прем’єра перед парламентом Канади. Це одна з найзнаменитіших фотографій Черчілля. На ній він зображений на Парламентському пагорбі за кілька хвилин після того, як Карш, як відомо, вийняв сигару з його рота.
«Я тримав перед ним попільничку, але він не хотів її викидати… Я зачекав; він продовжував енергійно жувати сигару. Я зачекав. Потім я зробив крок уперед і без роздумів, але з надзвичайною повагою сказав: «Прошу вибачення, сер», і витягнув сигару в нього з рота», – згадував Карш. Коли він повернувся до фотоапарата, Черчілль дивився на фотографа «настільки войовничо, ніби міг роздерти мене». Саме в цей момент і було зроблено відоме фото.
Карш, який помер у 2002 році, вважається одним із найзнаменитіших портретних фотографів 20 століття. Героями його робіт ставали такі особи, як королева Єлизавета II, Нельсон Мандела, Мартін Лютер Кінг, Фідель Кастро, Мухаммед Алі, Енді Уорхол та інші.
Для деяких людей вживання вина – стиль життя, мистецтво, культура. Проте, варто визнати, гарне вино – зовсім не дешеве насолоду. Великий рітейлер вин з Великобританії Majestic Wine зробив своїм клієнтам привабливу пропозицію: компанія готова рік безкоштовно надавати вино тим покупцям, які знайдуть ідеальні локації для нових магазинів.
У Majestic Wine в даний час 201 магазин по всій Великій Британії. При цьому метою компанії на найближче майбутнє відкрити ще 76.
«Ми закликаємо любителів вина з Великобританії допомогти нам знайти місця, щоб ми могли запропонувати людям більше закладів, де вони можуть куштувати та відкривати для себе нові вина, пиво та інші спиртні напої з рекомендаціями від наших експертів», – заявив директор компанії Джон Коллі.
Majestic Wine у серпні відкрили нові магазини у містах Хейвордс-Хіт та Годалмінг.
Джон Коллі додав, що незважаючи на зростання популярності онлайн-покупок під час пандемії COVID-19, покупці люблять вибирати вино наживо, радячись з експертами та дегустуючи напої.
Відоме фото колишнього прем’єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчілля, зроблене в 1941 році, викрали з канадського готелю, залишивши на його місці підробку.
