У найближчі дві доби, 19-20 лютого, на річці Боржава в районі села Верхні Ремети (Великоберезька громада Берегівського району Закарпатської області) продовжиться підвищення рівня води на 1,0-1,5 м, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
“Очікується вихід води на заплаву, початкове підтоплення сільськогосподарських угідь у Берегівському та Хустському районах сіл Заріччя, Сільце, Кам’янське, Великі Ком’яти, Боржавське, Лукове, Білки, Квасове та автодороги Шаланки – Великі Ком’яти (рівень небезпеки помаранчевий)”, – зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що станом на 12:00 18 лютого рівень води становив 427 см над нулем поста.
Ігрова майка (джерсі) американського баскетболіста Кобі Браянта (1978 – 2020) пішла з молотка на торгах аукціонного дому Sotheby’s за рекордні $5,8 млн.
Нині покійний Браянт одягав її на 25 ігор у сезоні 2007 – 2008 років. А тепер це найдорожча річ спортсмена, коли-небудь продана з аукціону. І ще друга за вартістю подібна майка, яку продавав дім Sotheby’s.
“Завдяки сьогоднішнім торгам Sotheby’s з гордістю став рекордсменом з продажу спортивної атрибутики, що належала трьом іконам баскетболу: Кобі Браянту, Майклу Джордану і Джеймсу Леброну”, – заявив Брам Вахтер, керівник відділу Sotheby’s з вуличного одягу і сучасних предметів колекціонування.
Раніше в аукціонному домі оцінювали вартісний діапазон лота в $5 млн – $7 млн.
Представник Sotheby’s не став розкривати інформацію, хто став покупцем джерсі.
Колишня рекордна за вартістю річ, що належала цьому баскетболістові й потім була продана, теж була джерсі, і з автографом: її Браянт носив у сезон 1996 – 1997 років. За неї віддали 2021 року $3,7 млн.
Браянт, якого вважають одним із найсильніших баскетболістів усіх часів, став всесвітньо відомим, виступаючи за команду Los Angeles Lakers. Він – п’ятиразовий переможець NBA, володар багатьох рекордів. Свою кар’єру він завершив 2016 року.
26 січня 2020 року Браянт загинув унаслідок аварії його особистого вертольота. Катастрофа сталася у штаті Каліфорнія, у катастрофі загинуло ще вісім осіб, включно з донькою Браянта.
Уряд Таїланду у вівторок ухвалив рішення про те, що з усіх іноземних туристів, які в’їжджають у країну, стягуватиметься збір у розмірі 150 300 бат – landing tax, повідомляють місцеві ЗМІ.
“Кабінет міністрів Таїланду затвердив рішення про стягнення туристичного збору під час в’їзду в країну. Збір становитиме від 150 бат з тих, хто прибуває через наземні кордони, до 300 бат 650 – з тих, хто прибуде через аеропорти”, – пишуть видання.
Попередня дата введення збору – 1 червня 2023 року.
Його не платитимуть ті, хто в’їжджає до Таїланду за дипломатичними паспортами та дозволами на роботу. Збір не буде також стягуватися з дітей віком до двох років і транзитних пасажирів, які проводять у країні менше доби.
Уряд також доручив Бюро з імміграції запровадити правило, відповідно до якого туристи зможуть використовувати квитанції про оплату туристичних зборів у попередню поїздку під час подання заяви на отримання дозволу на повторний в’їзд.
Міністр туризму і спорту Пхіпхат Ратчакітпракарн, виступаючи перед журналістами за підсумками засідання Кабміну, пояснив, що збір використовуватимуть для розвитку внутрішнього туризму і страхування на час перебування туристів у Таїланді.
Влада Таїланду не вперше заявляє про плани введення збору з іноземних туристів. У січні 2022 року вона повідомила про намір запровадити збір із квітня того ж року. Його розмір також мав становити 300 бат. Потім введення збору було перенесено на 1 січня 2023 року, але знову було відкладено, оскільки проти виступили представники туристичного бізнесу, які побоюються, що його введення сповільнить відновлення іноземного турпотоку після пандемії коронавірусу.
Процедура спрощеної реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, передбачена наказом МОЗ №1245 від 2016 року, не ефективна, вважають в Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA).
“Спрощена процедура, передбачена для реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, останнім часом є неефективною, а заявники мають відмови за формальними ознаками”, – повідомили в IPMA.
За інформацією асоціації, зокрема, на підставі висновку Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ призначало засідання комісії з проблемних питань, де й ухвалювалося колегіальне рішення щодо реєстрації, але з лютого 2022 року комісії не було. Наприкінці 2022 року все ж було підписано накази про держреєстрацію ліків, зареєстрованих компетентними органами США, Швейцарії, Австралії, Канади, ЄС. Водночас 10 лютого 2023 року МОЗ підписало наказ про відмову в держреєстрації 34 лікарських засобів іноземного виробництва.
“Вважаємо, що більш ефективно спрощена процедура працювала б, якби робота комісії МОЗ України з проблемних питань відновилася. Відмова в реєстрації 34 препаратів провідних іноземних виробників через проблеми в тлумаченні законодавства та за формальною ознакою є дискримінаційною і завдає шкоди благополуччю та здоров’ю українського народу у воєнний час”, – зазначили в IPMA.
В асоціації вважають, що наказ від 10 лютого 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації 34 препаратів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, необхідно скасувати та надати можливість заявникам, які потрапили до цього наказу й отримали відмову, обґрунтувати наявність підстав для реєстрації та підтвердити відповідність нормам законодавства.
В IPMA зазначили, що причиною для відмови в реєстрації препаратів, заявниками яких виступають компанії-члени IPMA, могли стати невідповідності, частково зумовлені вимогами законодавства та особливостями реєстрації в Україні.
“Йдеться про першу реєстрацію лікарських засобів виробництва Індії, заявники яких є членами нашої Асоціації. Це нові високоякісні лікарські засоби, які вже пройшли експертну оцінку компетентних органів США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та за централізованою процедурою зареєстровані компетентним органом ЄС”, – повідомили в IPMA.
В асоціації зазначають, що не всі аналоги препаратів, у реєстрації яких було відмовлено, наразі представлені на ринку, однак у цьому списку є й нові ліки.
“Наприклад, лікарські засоби одного із заявників (“Зандра Лайф Сайєнсіз Прайвет Лімітед”), подані на реєстрацію за цією процедурою, є новими генеричними лікарськими засобами, які не мають аналогів в Україні, але вже успішно зареєстровані та застосовуються в США. Їх реєстрація в Україні дасть змогу українським пацієнтам застосовувати їх у лікуванні”, – зазначили в IPMA.
Раніше також компанія “Тева-Україна” заявила про те, що процедура спрощеної реєстрації ліків, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, не була досконалою від самого початку, але з початку збройної агресії її недоліки поглибилися. За її даними, з 2016-го до 2022 року компанія зареєструвала в Україні 10 лікарських засобів за спрощеною процедурою й отримала дві відмови, а остання така реєстрація 2022 року тривала 203 дні за 210 днів, передбачених за стандартною процедурою.
Як повідомлялося, Міністерство охорони здоров’я України 10 лютого відмовило в реєстрації за спрощеною процедурою 19 іноземних препаратів, які зареєстровані в країнах компетентними органами США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та компетентним органом ЄС. Зокрема, МОЗ відмовило в реєстрації п’яти препаратів компанії “Тева-Україна”, дев’яти препаратів індійського виробництва, зокрема, компаній “Гленмарк Фармасьютікалз”, “Маклеодс Фармасьютікалз”, “Зандра Лайф”, п’яти препаратів турецької компанії DEVA, а також препаратів компанії британської “Реккітт Бенкізер Хелскер” і Pfizer.
Спрощена процедура була затверджена наказом МОЗ №1245 у листопаді 2016 року. Згідно з яким лікарські засоби, зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною політикою – Японії, Швейцарії, США, Канади, Австралії, країнах ЄС, – можуть бути зареєстровані в Україні за скороченою процедурою протягом 10, 17 або 45 днів – залежно від категорії препаратів, що реєструються.
У травні 2018 року МОЗ ініціювало розширення переліку документів, які надаються з метою проведення експертизи автентичності реєстраційних матеріалів на препарати (зареєстровані в інших країнах), що подаються в Україні на державну реєстрацію з метою їх закупівлі міжнародними організаціями.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., вивело основне виробництво в Нікополі на повну потужність і має намір наприкінці лютого офіційно відкрити свою філію з випуску труб в Ужгороді.
“Зараз виробництво “Сентравіс” працює на повну потужність. Це дуже цінно, тому ми використовуємо цю можливість по максимуму. Усе обладнання працює, гарячий і холодний цехи діють. Ми виконали виробничий план на січень і маємо оптимістичний прогноз на поточний місяць”, – написав директор з продажу (chief sales officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам минулої п’ятниці.
За його словами, наприкінці лютого компанія офіційно відкриє нове виробництво в Ужгороді. “Ми фіксуємо інтерес до нашої продукції з боку клієнтів, тому розширення виробництва за цих умов є важливим і необхідним кроком”, – зазначив директор з продажу.
Як повідомлялося, холдинг Centravis Ltd. перереєстрував свою материнську компанію у Швейцарії, змінивши кіпрську дислокацію, що допоможе підвищити кредитний рейтинг і залучити довші та дешевші кошти на розвиток виробництва в Україні.
“Сентравіс” планує на початку 2023 року відкрити на Закарпатті спеціалізоване виробництво інструментальних труб для автомобілів.
“Сентравіс” входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Заснований у 2000 році “Сентравіс” – один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Його виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.).
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
На початку лютого 2023 року в базі даних Київського міського центру зайнятості налічувалося 4,4 тисячі актуальних вакансій, про які роботодавці повідомили столичну службу зайнятості. Під час війни найбільше пропозицій роботи у столиці для робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (360 вак.), вчителів (277 вак.) та водіїв (237 вак.).
Високі шанси на працевлаштування мають швачки (136 вак.) та медичні сестри і брати (112 вак.). Нескладно також знайти роботу в Києві продавцям продовольчих товарів (97 вак.), слюсарям-сантехнікам (95 вак.) фармацевтам (77 вак.) та прибиральникам службових приміщень (71 вак.). У попиті – електромонтери (66 вак.), двірники (64 вак.), кухарі (58 вак.) та вихователі закладів дошкільної освіти (50 вак.). Потрібні також слюсарі аварійно-відновлювальних робіт (49 вак.), монтажники радіоелектронної апаратури та приладів (48 вак.), лікарі загальної практики – сімейні лікарі (41 вак.), соціальні робітники (41 вак.), слюсарі-ремонтники (40 вак.), електрогазозварники (39 вак.), токарі (35 вак.), інженери (31 вак.), практичні психологи (30 вак.) та електромеханіки (30 вак.). Затребувані керівники гуртків (29 вак.), музичні керівники (28 вак.) та бухгалтери (28 вак.).
Але наявна робота – не завжди високооплачувана. Заробітна плата у вакансіях, які подають роботодавці, складає, в середньому, 11,5 тисячі гривень. Найвищі зарплати у працівників ІТ-сфери. Інженерам з програмного забезпечення комп’ютерів та фахівцеві з розроблення комп’ютерних програм обіцяють щомісячну зарплату 110 тис. грн. У фахівців з розроблення та тестування програмного забезпечення та інженерів-програмістів середньомісячний заробіток майже вдвічі менший – відповідно, 63 тис. та 57 тис. грн.
Наступні кілька позицій за керівниками середньої ланки: директор департаменту – 45 тис. грн., менеджер з персоналу – 35,5 тис. грн., начальник служби – 33 тис. грн.
В межах 25 тис. – 26 тис. грн. оплачується праця як представників робітничих професій: ковалів на молотах і пресах, стрільців, колористів, слюсарів-дизелістів, машиністів каротажної станції, мотористів, так і фахівців, зокрема: інженера з охорони природних екосистем, аналітика з питань фінансово-економічної безпеки та інженера з ремонту.
Від 20 тис. до 25 тис. грн. – середній заробіток у лікарів, менеджерів (управителів), лицювальників, техніків, завідувачів лабораторій.
Враховуючи, що за час війни ринок праці в Україні пережив кілька еволюційних етапів, служба зайнятості продовжує виступати посередником – допомагає працівникам з пошуком роботи, а роботодавцям – з комплектуванням штатів висококваліфікованими спеціалістами.
