Роздрібні продажі препарату екстреної контрацепції “Постинор” за 1,5 року війни зросли на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії “Бізнес Кредит”.
Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавали приблизно 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року – 17,163 тис. упаковок на місяць.
Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232, 49 грн за упаковку, на кінець 2022-го – 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року – 360 грн.
Загалом, за даними аналітиків “Бізнес Кредит”, 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок “Постинора” (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).
Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.
“Постинор” – препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція – це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.
Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Водночас 30 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров’я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.
“МОЗ не заперечує перегляд правового статусу (категорії відпуску), а саме переведення препаратів, що застосовуються для екстреної контрацепції, до групи лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, із запровадженням певних обмежень їхнього відпуску за віком пацієнтів шляхом внесення відповідних змін до реєстраційних матеріалів”, – ідеться у відповіді Шмигаля на петицію.
Раніше низка експертів виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.
Зокрема, онкогінекологиня медичної мережі “Добробут” Альона Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона зазначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.
Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру “Лелека” Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.
У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального і гендерного насильства як засобу ведення війни і наголосив, що це являє собою воєнний злочин. Водночас він закликав ЄС і країни, що приймають жінок і дівчаток, які втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, зокрема до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.
Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНСК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовців РФ, щодо п’яти матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок щодо одного російського військового.
Дохід компанії “Auchan Україна” у 2022 році з урахуванням трьох закритих гіпермаркетів становив 10,737 млрд грн, що на 26,3% нижче за результати за 2021 рік (14,573 млрд грн), повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі компанії.
Згідно з фінансовою звітністю, збитки “Auchan Україна” за 2022 рік становили 1,236 млрд грн, водночас у 2021 році прибуток мережі становив 296,7 млн грн.
До держбюджету торік компанією було сплачено 994,5 млн грн, що на 14% нижче за показники за 2021 рік, коли мережа поповнила державну скарбницю на 1,156 млрд грн.
Як повідомлялося, 2022 року український підрозділ отримав $25 млн від материнської компанії. У лютому в Україну приїжджав генеральний директор Auchan Retail International Ів Клод, який висловив підтримку українському офісу і заявив про готовність вкладати в розвиток мережі в Україні.
Як повідомляє пресслужба, отримані від материнської компанії кошти було витрачено, зокрема, на відновлення постраждалого від ракетних обстрілів магазину в Одесі, погашення заборгованості перед постачальниками та фінансову підтримку співробітників у складний час. 15 років роботи в Україні компанія демонструвала зразкову репутацію в розрахунках із партнерами. Незважаючи на те, що початок 2022-го був складним для “Auchan Україна” в цьому плані, до кінця минулого року і на даний час у компанії немає заборгованостей перед постачальниками.
Цього року “Auchan Україна” чекає від головного офісу ще один транш.
З початку повномасштабного вторгнення “Auchan Україна” активно підтримує цивільне населення і захисників. Зокрема, як гуманітарну допомогу було передано близько 360 тонн товарів на суму понад 53 млн грн.
Навесні 2022 року компанія заснувала фонд підтримки співробітників, які постраждали внаслідок війни, – “Auchan з Тобою”, в рамках якого було надано допомогу півсотні співробітників на більш ніж 12 млн грн. Також мережа продовжує щотижня готувати та роздавати безплатні обіди в постраждалих регіонах, зокрема, в Київській області. Загалом від початку дії проєкту було роздано близько 290 тисяч обідів.
Auchan Retail – міжнародна компанія роздрібної торгівлі. Перший магазин відкрито у Франції 1961 року.
ТОВ “Ашан Україна Гіпермаркет” працює в Україні з 2008 року. За даними сайту “Ашан”, до російського вторгнення в Україну мережа ритейлера налічувала понад 30 магазинів різних форматів (гіпермаркети, супермаркети, pick up point) у дев’яти містах, а також розвиває e-commerce.
У мікрорайоні Умані, де проживатимуть прочани-хасиди на Рош га-Шана, введуть кілька обмежень, зокрема, заборонять продавати алкоголь, повідомляє Уманська міська рада.
Як повідомляють на сторінці міськради у Фейсбук, у період із 9 до 22 вересня в мікрорайоні заборонять продаж алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртовій основі (крім лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів і дезінфекційних засобів); продаж і використання піротехнічних засобів, зокрема салютів, феєрверків, інших вибухових речовин, які створюють шумовий ефект; а також продаж пневматичної зброї та іграшок, що імітують зброю.
У міськраді зазначають, що обмеження вводять для безпечного святкування Рош га-Шана в умовах воєнного стану.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) святкуватимуть із 15 до 17 вересня.
У розпочате будівництво компанією Bayer заводу Monsanto в с. Почуйки (Попільнянський р-н Житомирської обл.) з виробництва насіння кукурудзи буде інвестовано EUR60 млн, повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
“Сьогодні разом із директором ТОВ “Монсанто-насіння” Володимиром Онищенком заклали символічну “капсулу часу” на місці будівництва нових потужностей цього підприємства. Понад EUR60 млн додаткових інвестицій під час війни – це найкраще свідчення не тільки міжнародної підтримки України, а й того, що великі інвестори вірять у нашу перемогу”, – написав він у Telegram.
Бунечко підкреслив, що “Монсанто-насіння” вже є одним із найбільших насіннєвих заводів у Східній Європі. Він забезпечує гібридами кукурудзи не тільки українських фермерів, а й аграріїв Румунії, Угорщини та Франції. Після будівництва додаткових потужностей ще більше зросте його потенціал.
“Розширення виробництва – це одночасно створення нових робочих місць у Житомирській області, збільшення податкових надходжень до бюджету, а також валютної виручки, що дуже важливо для української економіки в умовах війни”, – зазначив він.
При цьому очільник Житомирської ОВА відзначив відповідальну позицію Bayer, яка 2022 року через два місяці після початку повномасштабного вторгнення задля підтримки фермерів, які проводили посівну в надскладних умовах, передала їм безоплатно 140 тонн насіння кукурудзи селекції Monsanto.
Як повідомлялося, інвестиції спрямують на будівництво нової сушарки для насіння, закупівлю сучасного сільгоспобладнання, будівництво складських приміщень і двох бомбосховищ для співробітників. На підприємстві працює близько 100 штатних співробітників і від 250 до 300 сезонних робітників. Завод є одним із найбільших у регіоні.
Bayer – транснаціональна компанія, яка працює в галузі медицини та сільського господарства. Штаб-офіс компанії розташований у Леверкузені, Німеччина. У 2022 році в групі компаній Bayer працювало близько 101 тис. осіб, а обсяг продажів склав EUR50,7 млрд.
В Україні компанія працює з 1992 року і представлена фармацевтичним підрозділом, відділом безрецептурних препаратів, а також аграрним напрямком. Загальна чисельність співробітників – 700 осіб.
Надзвичайний рівень пожежної небезпеки оголошено в Києві та Київській області 4-8 вересня, повідомляють у Телеграм-каналі Укргідрометцентру.
У вівторок, 5 вересня, у Київській області хмарно з проясненнями, без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 10-15°, вдень 21-26°. У Києві вночі 13-15°, вдень 23-25°.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року збільшив відвантаження прокату на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 240,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в понеділок, виплавка сталі за цей період зросла на 35,5% – до 1 млн 499,4 тис. тонн, чавуну – на 17,5%, до 1 млн 665,7 тис. тонн.
У серпні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 257,9 тис. тонн чавуну, 239,7 тис. тонн сталі, відвантажено 200,4 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 262 тис. тонн чавуну, 240,7 тис. тонн сталі, відвантажено 196,1 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в серпні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється в пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
