Канада виділить CAD33 млн ($24,5 млн) на спільну ініціативу, очолювану Великою Британією, в рамках якої буде закуплено додаткове обладнання протиповітряної оборони для України, повідомляє в неділю агентство Reuters із посиланням на міністра національної оборони Канади Вільяма Блера.
У своїй заяві Блер повідомив, що цей внесок є частиною військової допомоги Києву на суму CAD500 млн, про яку прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив у червні.
У повідомленні зазначається, що від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Оттава виділила допомогу на суму понад CAD8 млрд, включно з близько CAD1,8 млрд на військову допомогу. Партнерство, до якого також входять США, Нідерланди та Данія, спрямоване на закупівлю сотень ракет ППО малої та середньої дальності та пов’язаних із ними систем.
Експорт основних товарів у 2022-2023 році, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” починає пілотний проект із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro, повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
“Лісгоспи завжди закуповували послуги із заготівлі за прямими договорами. Ми плануємо повністю перевести їх на відкриті торги. Це кілька мільярдів гривень на рік. У четвертому кварталі стартує пілотний проєкт у кількох регіонах. Фахівці ДП “Ліси України” аналізують ринок і працюють над розробкою технічних вимог”, – зазначив Болоховець.
За його інформацією, від реформи очікують створення конкурентного ринку, залучення максимальної кількості гравців, інвестицій у сучасну техніку та нових технологій, додаткових робочих місць, збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, зменшення випадків незаконної заготівлі, підвищення якості виконання робіт.
“Це вже четвертий етап антикорупційної програми, яку ми реалізуємо. На першому ми заборонили прямі договори та передали реалізацію деревини на спеціалізовані біржі. На другому – перевели на Prozorro основні закупівлі ДП “Ліси України” – від палива до будівництва доріг. На третьому – відмовилися від нерентабельних переробних виробництв і почали передавати їх до Фонду держмайна”, – пояснив керівник підприємства.
Болоховець зазначив, що антикорупційна програма “Лісів України” передбачає також посилення інструментів контролю та діджиталізацію. Однак проблему корупції можна подолати лише інституційними реформами, створенням системи, що мінімізує “фактор чиновника”, запроваджує прозорі та відкриті правила гри для бізнесу, наголосив він.
Ціни на нафту продовжують зростати в понеділок після впевненого підйому за підсумками минулого тижня.
Увагу трейдерів спрямовано на Всесвітній нафтовий конгрес у Калгарі (Канада), одним з ключових спікерів на якому буде міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бен Сальман.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 кв становить $94,47 за барель, що на $0,54 (0,57%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів збільшилася на $0,23 (0,3%) до $93,93 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,54 (0,57%), до $94,47 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів піднялася на $0,61 (0,7%), до $90,77 за барель, максимуму з 7 листопада.
За підсумками минулого тижня вартість Brent збільшилася на 3,6%, WTI – на 3,7%.
З початку поточного року Brent подорожчала на 10%. Рішення Саудівської Аравії про продовження добровільного скорочення видобутку нафти на 1 млн б/д до кінця 2023 року створює побоювання щодо дефіциту пропозиції на ринку, тоді як перспективи попиту видаються дедалі сприятливішими, оскільки ймовірність рецесії у США зменшується.
“Фокус уваги трейдерів цього тижня зміститься на засідання Федеральної резервної системи, проте проблема браку пропозиції нафти і скорочення запасів, що посилюється, підтримує “бичачі” настрої на ринку”, – зазначає засновник Vanda Insights Вандана Харі.
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
