Фонд держмайна (ФДМ) України у вівторок уперше продав морський порт на приватизаційному онлайн-аукціоні в “Прозорро.Продажі”: вартість “Усть-Дунайська” зросла більш ніж утричі – до 201 млн грн із 60,01 млн грн. Згідно з інформацією в системі, за об’єкт змагалися вісім учасників. Переможцем виступило ТОВ “Еліксир Україна”, пов’язане з групою “Вімексім”, що працює на зерновому ринку: воно обійшло ТОВ “Торгова компанія “Восток” і “Укрдонінвест”, які також готові були заплатити понад 200 млн грн.
ТОВ “Металлбуд Альянс”, “Сейнерстон”, “Тайбекс” і “Фінансова компанія Конкорд Факторинг” зупинилися на позначці трохи вище 150 млн грн, а ТОВ “Цитадель Девелопмент” – 110 млн грн.
Як зазначав ФДМ, з 1 квітня 2022 року порт “Усть-Дунайськ” відновив роботу і відтоді перевалив на експорт 153 тис. тонн зерна та 58,3 тис. тонн імпортних споживчих товарів за проєктної спроможності в 4,1 млн тонн.
“Це перший порт, приватизований у системі “Прозорро.Продажі”. Знакова подія, яка показує, що держава готова. Більш ніж удвічі вища конкуренція, ніж у середньому на приватизаційних аукціонах, і кратне зростання ціни – підтвердження готовності бізнесу змагатися за такі активи”, – наводяться в повідомленні ФДМ слова директора ДП “Прозорро.Продажі” Олексія Соболєва.
Фонд уточнив, що переможець має 20 робочих днів на сплату вартості лота після дня завершення аукціону. Тільки після надходження коштів до бюджету підписується договір купівлі-продажу.
Порт “Усть-Дунайськ” складається з трьох активів: порту у Вилковому (Одеська обл.), портопункту “Кілія” в однойменному місті та бази обслуговування спеціальних суден-ліхтеровозів на о. Шабаш. Безпосередньо вантажно-розвантажувальні роботи проводяться в портопункті “Кілія”, розташованому на 54 км р. Дунай. Дунай. Паспортні глибини біля причалу – 3 м, фактичні – 1,5 м.
ТОВ “Еліксир Україна”, згідно з інформацією на сайті, займається оптовою торгівлею хімічними продуктами. З 2016 року є офіційним представником сербського виробника комплексних мінеральних добрив Elixir Zorka.
Виручка компанії за дев’ять місяців 2021 року склала 666,87 млн грн, чистий прибуток – 50,06 млн грн.
Керує компанією Олександр Віхренко, бенефіціаром виступає власник “Вімексім” Валерій Віхренко.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2022 році збільшило обсяг виробництва на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно збільшила випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – до 7,04 тис. тонн, водночас наростивши випуск туалетного паперу в рулончиках на 43% – до 4,1 млн шт.
Випуск картонної продукції також зріс незначно (на 1,1%) – до 26,7 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на статистику “Укрпапір”, фабрика продовжувала працювати всі місяці від початку цього року, скоротивши випуск паперу та картону в березні (до березня-2021), однак у квітні вже перейшла до позитивної динаміки, яку зберегла і в наступні місяці.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (аркуші картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Власниками компанії є чотири фізособи, трьом із яких належать рівні частки майже по 27,78%, одній – 16,67%.
У 2021 році компанія виробила продукцію на 782,7 млн грн – на 47% більше, ніж роком раніше.
Сумарний добробут 81 найзабезпеченішої людини перевищує половину сукупного світового показника, свідчить доповідь благодійної організації Oxfam.
За останні два роки 1% найбагатших людей планети збільшили свої статки на $26 трлн, водночас загальносвітовий показник зріс на $42 трлн. Тобто на найзаможніших припало дві третини зростання, тоді як 99% населення, які залишилися, сукупно збільшили свої статки лише на $16 трлн, випливає зі звіту, представленого на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Це вказує на те, що темпи накопичення коштів найбагатшими людьми прискорилися, зазначає CNBC.
Виконавчий директор Oxfam International Габріела Бухер закликала підвищити податки для надбагатих, заявивши, що це “неодмінна умова для скорочення нерівності та відродження демократії”. На її думку, зміни в податковій політиці допоможуть впоратися з триваючими кризами в усьому світі.
“Оподаткування надбагатих людей і великих корпорацій – це вихід із сьогоднішніх криз, що накладаються одна на одну. Настав час зруйнувати зручний міф про те, що зниження податків для найбагатших призводить до того, що їхнє багатство якимось чином “просочується” до всіх інших”, – сказав Бухер.
На 1% найбагатших людей припадає 45,6% загальносвітових статків, на 50% з найменшими доходами – всього 0,75%, згідно з розрахунками Oxfam. За останні два роки багатство мільярдерів у середньому збільшувалося на $2,7 млрд на добу.
Серед 1 тис. найбагатших людей всього 124 жінки і п’ять чорношкірих.
Верхні рівні ставок на доходи фізосіб стали нижчими і менш прогресивними, зазначається в доповіді. При цьому середня ставка податку на найбагатших в ОЕСР (охоплює 38 держав) знизилася з 58% у 1980 році до 42% останнім часом. Для 100 країн середній показник знаходиться ще нижче – близько 31%.
У результаті багато хто з найбагатших людей на планеті майже не платять податки. Наприклад, реальна податкова ставка в одного з найбагатших людей в історії Ілона Маска, голови виробника електромобілів Tesla, становить 3,2%. Інша найбагатша людина – керівник Amazon.com Inc. Джефф Безос – платить податки за ставкою менше 1%. Тим часом один із ринкових трейдерів, з яким працює Oxfam в Уганді, Абер Крістін виплачує 40% від доходів у вигляді податків.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
Україна планує поставити Кенії зерно в рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine, також країни домовилися посилювати співробітництво у сфері сільського господарства.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, відповідні питання обговорювали під час зустрічі заступника міністра відомства Маркіяна Дмитрасевича з міністром з питань сільського господарства та розвитку тваринництва Республіки Кенія Франкліном Мітхікою Лінтурі.
За даними міністерства, Дмитрасевич наголосив, що Україна розуміє всю гостроту продовольчої кризи в Кенії, де небувала посуха 2022 року призвела до того, що майже 3 млн жителів країни гостро потребують гуманітарної продовольчої допомоги.
Зі свого боку, представник Кенії зазначив, що місцевим фермерам із кожним роком дедалі складніше займатися землеробством через кліматичні зміни. Кенія намагається вживати заходів щодо забезпечення стійкості сільгоспвиробництва, зокрема, країна зацікавлена в обміні з Україною досвідом застосування рослинницьких технологій.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики відвідала Сенегал, Нігерію та Гану, де підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, всі три країни заявили про бажання розвивати співробітництво з Україною та готовність до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження та зберігання українського зерна.
За результатами візиту Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Станом на кінець листопада 2022 року до Grain from Ukraine долучилося понад 30 країн і міжнародних організацій, які сумарно зібрали понад $180 млн на закупівлю українського продовольства.
Про надання фіндопомоги повідомили Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція та Японія, а також НАТО і ООН.
Долар незначно знижується щодо євро і слабо дорожчає в парі з японською ієною на торгах у вівторок.
Пара євро/долар на 8:52 мск торгується на рівні $1,0825 проти $1,0821 на закриття попередньої сесії.
Курс долара до ієни зріс на 0,07% і становить 128,66 ієни порівняно зі 128,57 ієни на кінець минулої сесії.
Фунт стерлінгів торгується на позначці $1,2195 проти $1,2196 за підсумками попередніх торгів.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), піднімається на 0,18%.
Доларовий індекс перебуває поблизу мінімального значення за сім місяців на тлі даних, що вказали на сповільнення інфляції в США в грудні.
Ослаблення інфляційного тиску в Сполучених Штатах може стати вирішальним аргументом на користь подальшого уповільнення темпів посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою.
Тим часом курс юаня, торги яким проходять на території материкового Китаю, становить 6,7676/$1 порівняно з 6,7336/$1 на закриття попередньої сесії.
Економіка Китаю в четвертому кварталі 2022 року збільшилася на 2,9% відносно аналогічного періоду минулого року, свідчать дані Державного статистичного управління.
Таким чином, темпи зростання істотно сповільнилися порівняно з 3,9% у третьому кварталі.
Аналітики в середньому очікували підвищення китайського ВВП у жовтні-грудні на 1,8%, повідомляє Trading Economics.
