Президент України Володимир Зеленський на зустрічі в Києві з главою МЗС Словаччини Ростиславом Качером подякував йому, словацькому уряду і президенту за прийом і підтримку понад 100 тис. українських переселенців, а також сприяння Україні в отриманні статусу держави-кандидата в ЄС.
“Вдячні вам за те, що підтримуєте наших тимчасово переміщених осіб, яких у вас зараз понад 100 тисяч. Вдячні вам і з точки зору дипломатії за те, що на шляху до ЄС підтримали нас без вагань – у плані надання Україні статусу держави-кандидата в члени ЄС”, – заявив Зеленський.
Він також висловив подяку Словаччині за надання підтримки Україні з початку повномасштабного російського вторгнення.
“Дякую президенту Словаччини Зюзані Чапутовій і передаю їй тепле вітання, прем’єр-міністру і всьому Кабінету міністрів, які були і є поруч із нами”, – додав президент.
АТ “Житомиробленерго” 8 грудня оголосило конкурс на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість тендера становить 750 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних документів – 16 грудня.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у грудневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн порівняно з даними за листопад – до 17,5 млн тонн з 15,5 млн тонн, тоді як прогноз її врожаю знижено на 4,5 млн тонн, до 27 млн тонн з 31,5 млн тонн.
“Виробництво кукурудзи в Україні різко впало зі скороченням як площ під цією культурою, так і її врожайності, оскільки війна, яка триває, і рекордні осінні опади затримали збір урожаю в ключових областях-виробниках: Полтавській, Сумській та Черкаській областях”, – йдеться у звіті, оприлюдненому на сайті Мінсільгоспу США в п’ятницю.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР скорочено на 3 млн тонн, з 9,5 млн тонн до 6,5 млн тонн.
Також відомство в грудневому звіті збільшило прогноз експорту продовольчої пшениці в Україні в 2022/2023 МР на 1,5 млн тонн, до 12,5 млн тонн з 11 млн тонн, а оцінку її врожаю збережено на рівні 20,5 млн тонн, а внутрішнього споживання знижено на 1 млн тонн, до 4,5 млн тонн з 5,5 млн тонн.
Зі свого боку, прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР збільшено на 2 млн тонн, до 19,93 млн тонн, а його виробництво скорочено на 4 млн тонн, до 34,96 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії до 9 грудня зібрали 68,52 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 16,75 млн га, водночас за період 2-9 грудня зібрано 2,2 млн тонн із 0,47 млн га, зокрема кукурудзи – 17,2 млн тонн із 2,8 млн га (66% засіяних площ).
Україна з початку 2022/2023 МР і до 2 грудня експортувала 18,08 млн тонн зернових культур, з них 9,66 млн тонн кукурудзи (53,4% загального обсягу поставок), 6,87 млн тонн пшениці (38%) і 1,48 млн тонн ячменю (8,1%).
З початку 2022/2023 МР і до 2 грудня 2022 року Україна експортувала 6,87 млн тонн пшениці (у 2,12 раза менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 1,48 млн тонн ячменю (у 3,35 раза менше), 12 тис. тонн жита (у 6,9 раза менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 9,66 млн тонн, що в 1,62 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату, а експорт борошна склав 53,2 тис. тонн (+2,1%).
ПрАТ “Закарпаттяобленерго” 9 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг 605 тис. грн.
Документи приймаються до 17 грудня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Брокбізнес”.
Президент України Володимир Зеленський провів чергову бесіду з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
“Відзначив підтримку Туреччиною української ініціативи “Зерно з України”. Також обговорили подальшу роботу та можливе розширення зернового коридору”, – написав Зеленський у своєму телеграм-каналі в неділю.
“Подякував за притулок українських дітей і сотні генераторів для наших міст”, – зазначив президент України.
Як повідомлялося, раніше в неділю Ердоган говорив телефоном із президентом РФ Володимиром Путіним.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $161,59 млн чистого прибутку, що на 23,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії в ніч на суботу, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51,1% – до $654,56 млн.
Валовий прибуток впав на 47,6% – до $173,34 млн, операційний – на 42,5%, до $142,47 млн, а показник EBITDA – на 40,1%, до $168,38 млн.
“Кернел” пояснив зниження виручки низькими обсягами експорту зерна, а також негативним впливом зниження обсягів продажів соняшникового шроту та олії.
Крім того чистий збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів склав $2 млн порівняно з прибутком $85 млн у першому кварталі 2022 ФР.
“Витрати на доставку й обробку становили 28% собівартості продажів у липні-вересні 2022 року, збільшившись на 47% рік до року і втричі порівняно з попереднім кварталом, відображаючи різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України”, – зазначено у звіті.
“Кернел” уточнив, що внесок сегмента “Переробка олійних” в EBITDA склав $45 млн, що відображає сильну рентабельність переробки, тоді як EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” знизилася на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $60 млн. EBITDA сільського господарства в першому кварталі 2023ФР становила $82 млн, що на 61% менше, ніж у минулому році.
Чисті фінансові витрати в першому кварталі 2023ФГ збільшилися на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $35 млн, що зумовлено більш високою сумою боргу на балансі групи: “Кернел” відклав погашення основної суми кредиту через складну ситуацію з ліквідністю, спричинену війною в Україні, зазначається у звіті.
Згідно з ним, чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді становив $58 млн у зв’язку зі знеціненням гривні та переоцінкою внутрішньогрупових залишків.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, зріс за рік на 48% – до $1,496 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA зросло в 12,7 раза – до 13,9.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
