Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передала передала бійцям Національної гвардії України три одиниці 3D-принтерів.
Згідно з пресрелізом, важлива партія допомоги передана військовослужбовцям НГУ: три 3D-принтери і 18 кілограмів спеціального пластику для друку комплектуючих.
“Зараз друк комплектуючих на таких принтерах дуже популярна технологія серед військових. Знайти техніку було непросто, у нас це зайняло приблизно 1,5 місяця. Однак 3D-принтери закуплені і вже зараз наші захисники використовують їх у власних майстернях”, – зазначив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко, якого цитує пресслужба.
За словами командира 23 бригади НГУ Андрія Бєляєва, 3D-принтери використовуватимуться для швидкого друку і заміни деяких запчастин, які можна виготовити тільки на такій сучасній техніці.
“Насамперед він буде використовуватися для автомобільної техніки. Також для ремонту розвідувальних дронів, задіяних для охорони особливо важливих державних об’єктів, що знаходяться в зоні відповідальності Нацгвардії України”, – сказав Бєляєв.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Угоду про розвиток електронних комунікацій, коридорів 5G і співробітництво у сфері цифровізації між Україною та Румунією підписали віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр досліджень, інновацій та оцифрування Богдан-Груя Іван.
“Це дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими та румунськими фахівцями, а також впроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту”, – йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри) України в четвер.
Згідно з пресрелізом, сторони домовилися про спільну розбудову 5G-коридорів між Україною та Румунією, хмарної інфраструктури для державних електронних сервісів, відновлення й модернізацію цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії, підвищення стійкості та захищеності інформаційно-комунікаційних технологій, а також про посилення кіберзахисту національних мереж і цифрової інфраструктури.
У Мінцифрі зазначили, що угода дасть змогу Україні брати участь у програмах фінансової підтримки Європейського Союзу.
Україна в першій половині 2023-2024 маркетингового року (МР, липень-грудень) встановила рекорд з експорту ріпакової олії – 356 тис. тонн, що в шість разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Істотному підвищенню темпів і збільшенню обсягів експорту цієї продукції в поточному сезоні сприяв, насамперед, високий попит на ріпакову олію на світовому ринку на тлі привабливих цін. Труднощі із закупівлею соняшнику в період міжсезоння теж стимулювали українські заводи до збільшення переробки ріпаку”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, основні обсяги відвантаження української ріпакової олії протягом шести місяців 2023-2024 МР припали на країни ЄС, куди було поставлено 54% української ріпакової олії, і Китай – 31%.
Міжнародні резерви України, за попередніми даними, у грудні після чотирьох місяців зниження зросли на $1 млрд 722,7 млн, або на 4,4% і сягнули рівня $40 млрд 507,9 млн, що є другим в історії показником після липня 2023 року, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті”, – пояснив центробанк таке стрімке зростання резервів.
Уточнюється, що загалом за 2023 рік міжнародні резерви України зросли на 42%, або $12,01 млрд.
Чисті міжнародні резерви в грудні збільшилися на $1 млрд 167,5 млн, або 4,3%, а загалом за минулий рік їхнє зростання становило 54,9%, або $10,05 млрд.
Нацбанк зазначив, що продав у грудні на валютному ринку $3 млрд 559,1 млн, а викупив у резерви $6,1 млн, отже, його чистий продаж становив $3,553 млрд, збільшившись у 1,4 раза до листопада і трохи перевищивши показник жовтня ($3,34 млрд).
“Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов’язано, насамперед, із сезонним фактором, зокрема, через активізацію бюджетних витрат наприкінці року”, – підкреслюють у релізі регулятора.
Водночас минулого місяця на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $5 млрд 546,4 млн, тоді як у рамках обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено $708,2 млн.
Крім того, вартість фінансових інструментів унаслідок переоцінки в грудні збільшилася на $426,7 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту”, – уточнив Нацбанк.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України в листопаді знизилися третій місяць поспіль – на 0,5%, до $38 млрд 785,2 млн.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшов новий зенітний артилерійський комплекс Skynex і боєприпаси до нього, повідомляє прес-служба уряду Німеччини.
Крім того, були передані боєприпаси для систем Patriot і IRIS-T SLM, а також для танків Leorard 2A6.
До пакета допомоги також увійшли 10 БМП Marder, 2 РЛС TRML-4D, 9080 боєприпасів калібру 155 мм, 2 танки для розмінування WISENT, 1 танк-мостоукладач Biber, 3350 бойових касок, 30 систем виявлення дронів, 10 наземних оглядових РЛС GO1, 10 вантажівок Zetros, 3 тягачі 8×8 HX81 і напівпричіп, 34 інших транспортних засоби, 305 штурмових гвинтівок МК 556, 0,75 млн набоїв і 1152 зимових маскувальних сіток.
У майбутньому планується передати також 4 зенітно-ракетні комплекси IRIS-T SLM, ще 1 систему ППО Skynex з боєприпасами до неї, 20 систем виявлення безпілотників, 26 850 бойових шоломів, 41 вантажівку Mercedes, 4 695 штурмових гвинтівок MK 556, 0,45 млн боєприпасів для вогнепальної зброї та 8 000 протитанкових мін.
Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у 2023 році становили 11,3 тис. од., що на 65% більше за аналогічний показник 2022 року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
При цьому в грудні цей ринок зріс на 26% до грудня-2022 – до 1160 авто, що також на 12% більше, ніж у листопаді минулого року.
Лідером грудневого ринку зі значним відривом залишився Renault – 259 од. На друге місце піднявся Volkswagen з реєстрацією 117 машин, на третє – MAN (111 од.).
Ford став четвертим у рейтингу найбільш продаваних комерційних автомобілів грудня (78 реєстрацій), а замикає п’ятірку FIAT – 71 од.
Як повідомлялося, за даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, у сегменті важких вантажівок (повною вагою понад 3,5 т) продажі у 2023 році зросли на 56,5% порівняно з 2022 роком – до 4,853 тис. од., а лідером стала Scania з продажем 710 автомобілів – удвічі більше, ніж у 2022 році.
У 2022 році, за даними “Укравтопрому”, ринок нових комерційних авто скоротився у 2,3 раза до 2021 року – до 6,9 тис. од., а п’ятірку лідерів року сформували Renault, Mercedes-Benz, Citroen, Fiat і MAN.
