В Україні не зареєстровано випадків або підозри захворювання на холеру.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я в Телеграм-каналі, результати досліджень зразків, узятих як з об’єктів довкілля, так і від пацієнтів з ознаками гострої кишкової інфекції негативні.
Водночас відомство уточнило, що в постраждалих від затоплення регіонах сформовано 38 точок моніторингу води поверхневих водоймищ (річкової та морської) уздовж русла і морського узбережжя в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Ціни на нафту слабо піднімаються в середу після стрибка більш ніж на 3% за підсумками попередньої сесії.
Зростанню котирувань напередодні сприяло зниження однієї з ключових процентних ставок Народним банком Китаю (НБК), а також повідомлення про те, що Пекін готує додаткові заходи стимулювання економічної активності в країні.
Вартість серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. м у середу становить $74,45 за барель, що на $0,16 (0,22%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подорожчали на $2,45 (3,4%), до $74,29 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,08 (0,12%), до $69,5 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $2,3 (3,4%), до $69,42 за барель.
“Рух Китаю до нових стимулів забезпечує підтримку нафтовому ринку, – зазначає аналітик Schneider Electric Роббі Фрейзер, слова якого наводить Market Watch. – Зниження ключової відсоткової ставки китайським ЦБ дає надію на те, що пом’якшення політики може трансформуватися в потужніше економічне зростання цього року”.
Як повідомлялося, НБК у вівторок знизив ставку за семиденними операціями зворотного РЕПО до 1,9% з 2%.
Підтримку нафтовому ринку також надало повідомлення агентства Bloomberg про те, що влада США планує поповнити стратегічний нафтовий резерв (SPR) на 12 млн барелів цього року.
Увага трейдерів у середу спрямована на засідання Федеральної резервної системи. Інвестори розраховують, що істотне ослаблення інфляції дасть змогу ФРС зробити паузу в циклі посилення грошово-кредитної політики та зберегти базову відсоткову ставку незмінною (на рівні 5-5,25%) на засіданні 13-14 червня, зазначає Market Watch.
Мінветеранів неефективно керувало діяльністю підвідомчих центрів, унаслідок чого вони надавали допомогу переважно іншим категоріям громадян, у діяльності центрів виявлено численні порушення на 4,6 млн. грн.
Як повідомляє Рахункова палата на своєму сайті, про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції гідності, антитерористичної операції та відбиття збройної агресії проти України.
“Так, через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації постраждалих лікували в санаторіях фізкультурою, фіточаєм і мінеральною водою, витрачаючи в середньому 13,4 тис. грн на людину за курс”, – наводить палата слова заступника голови Рахункової палати Андрія Майснера.
Майснер зазначає, що послуги психологічної реабілітації надавали санаторії, які не відповідали встановленим критеріям: “психологи без вищої освіти за конкретними напрямами профпідготовки, приміщення закладів не розраховані для осіб з інвалідністю тощо”.
Загалом аудитори зазначають, що у 2019-2022 роках видатки на психологічну реабілітацію в скоротили у 2,7 раза (з 623 до 232 млн грн), при цьому в 1,8 раза збільшили суму коштів на санаторно-курортне лікування (з майже 338 млн грн до 624 млн гривень). При цьому протягом чотирьох років не використали і повернули до держбюджету 62,5 млн гривень.
“Це сталося через завищення середніх витрат при плануванні видатків і розподілі асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня. А також через зволікання Мінветеранів із затвердженням порядку формування, ведення та доступу до Реєстрів надавачів послуг психологічної реабілітації для ветеранів та членів їхніх сімей. Інша причина повернення коштів – участь цих осіб у широкомасштабній війні”, – підкреслюють аудитори.
Крім того, Рахункова палата наголошує, що Мінветеранів не розробило і не затвердило стандарти надання послуг психологічної реабілітації. Під час надання допомоги психологи не використовували міжнародні протоколи, оскільки жоден із них не імплементований в Україні. У результаті постраждалі отримували неякісні послуги, а з держбюджету нерезультативно використали 178 млн гривень.
Світові поставки персональних комп’ютерів (ПК) і планшетів у 2023 році скоротяться на 15,2% і становитимуть 384,8 млн штук, прогнозує дослідницька компанія International Data Corporation (IDC).
IDC істотно погіршила прогноз порівняно з березнем, коли вона очікувала зниження продажів на 11,2%, до 403,1 млн штук.
Попит на ПК і планшети продовжує послаблюватися, і багато макроекономічних індикаторів або погіршилися, або залишилися незмінними за останні кілька місяців, зазначає IDC, пояснюючи зниження прогнозу.
Аналітики організації, однак, очікують відновлення ринку в 2024 році, прогнозуючи збільшення поставок ПК і планшетів до 403,1 млн одиниць. До кінця 2027 року, згідно з прогнозом IDC, поставки досягнуть 425 млн штук.
“Ситуація у світовій економіці залишається складною, у зв’язку з чим, споживачі обмежують витрати, а компанії відкладають покупки”, – наголошується в огляді IDC.
Продажі ПК, згідно з прогнозом організації, у 2023 році зменшаться на 14,1%, до 250,8 млн одиниць, планшетів – на 17,1%, до 134 млн.
Напередодні конференції з відновлення України, посли G7 зустрілися з Асоціацією українських міст, представниками організацій Transparency International, DEJURE Foundation, Anti-Corruption Action Centre і RISE Network Ukraine, щоб обговорити важливість автономного місцевого самоврядування, посилення анти-корупційних інституцій та прозорість фінансування відновлення, ідеться в повідомленні Групи послів G7 з підтримки реформ в Україні.
“Децентралізація стала великим успіхом реформ для України, а автономне місцеве самоврядування стало ключовою частиною опору і стійкості України. Важливо, щоб місцеві органи влади мали повноваження і були рівними партнерами в плануванні реконструкції”, – підкреслюється в мікроблозі Twitter.
Зазначається, щоб отримати максимальну віддачу від фінансування відновлення, ключовими є прозорість і підзвітність. Громадяни, громадські організації, ЗМІ повинні мати доступ до даних про плани відновлення, виділення фінансування та реалізацію, а журналісти, громадські організації та антикорупційні установи повинні мати можливість розслідувати використання коштів.
“Уповноважені місцеві органи влади, прозорість і підзвітність фінансування, а також сильні антикорупційні інституції – всі ці елементи будуть потрібні для забезпечення того, щоб відбудова України відбувалася якнайшвидше та найефективніше”, – наголошується в повідомленні Групи послів G7.
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, якою запровадив порядок поширення дії закону “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані в майбутньому”, повідомила голова партії “Слуга народу”, народна депутатка Олена Шуляк.
“В Україні створено правовий механізм для гарантування державою прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості. Наш №5091 у дії! “, – написала Шуляк у фейсбук.
Імплементація цього закону дасть змогу захистити людей, які вкладають кошти в будівництво квартири, від неблагополучних забудовників (що, зокрема, вкрай важливо і під час відновлення країни після війни). Забудовник, який захоче продавати квартири, гаражні бокси, інші житлові та нежитлові приміщення або паркомісця, має обов’язково зареєструвати кожен із цих об’єктів як спеціальний об’єкт майнового права в розділі реєстру речових прав. Також забудовник має оприлюднити детальну інформацію про об’єкт будівництва, дані про себе та кінцевих бенефіціарів.
“Прозорий ринок первинної нерухомості та відновлення довіри до будівельних компаній – наша спільна маленька внутрішня перемога”, – повідомила Шуляк.
Агентству “Інтерфакс-Україна” вона уточнила, що запуск відповідного розділу реєстру очікується 16 червня.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 8 вересня 2022 року підписав закон “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть побудовані в майбутньому”, покликаний захистити права інвесторів у нове житло.
Відповідний законопроєкт №5091 Верховна Рада ухвалила 15 серпня.
