Група компаній “Нова пошта” за підсумками 2021 року доставила 372 млн відправлень, що на 14% більше, ніж у 2020 році.
Як повідомила пресслужба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”, 28 грудня 2021 року було встановлено рекорд відправлень – 1,8 млн посилок за добу.
За її даними, 875,4 тис. відправлень минулого року були посилками з ліками та медичними засобами.
За 2021 рік компанія відкрила 2 тис. нових відділень, їхня загальна кількість сягнула майже 10 тис., з яких 8 тис. розташовані в селах. Крім того, мережа налічує 13 тис. поштоматів у 403 населених пунктах.
Логістична інфраструктура компанії за підсумками 2021 року налічує 41 термінал та 91 депо.
Крім того, “Нова пошта” перерахувала до бюджету всіх рівнів понад 6,4 млрд грн податків та зборів, що на 26% більше, ніж 2020-го.
За підсумками року кількість працівників досягла 32 тис., кількість співробітників франчайзингових партнерів – 10 тис.
Згідно з результатами компанії “Нова пошта Глобал”, у 2021 році було здійснено 9,3 млн міжнародних відправлень, що на 32% більше за показник 2020 року, водночас 7 млн посилок – відправлення з Китаю. Крім того, 435 тис. посилок було відправлено через сервіс NP Shopping.
Кількість відправлень компанії Nova Poshta Moldova у 2021 році зросла на 16%, до 430 тис. посилок. Також минулого року було встановлено перші 90 поштоматів. Загальна кількість відділень становила 29 у 16 населених пунктах.
Група компаній “Нова пошта” включає, зокрема, компанії “Нова пошта”, “НП Логістик”, NovaPay та “Нова пошта Глобал”.
Україна до 2030 року наростить урожай та виробництво основних видів сільгоспсировини, що дасть змогу країні закріпити статус постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини, повідомила Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ).
Як повідомила УААЕ агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю, відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.
Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн тонн до 44,01 млн тонн (+29,4%), пшениці – з 26,01 млн тонн до 35,86 млн тонн (+37,8%), олійних культур – з 22,04 млн тонн до 26,29 млн тонн (+19,3%).
За зазначений період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн тонн до 8,4 млн тонн (+22,1%), м’яса птиці – з 1,15 млн тонн до 1,54 млн тонн (+33,9%), свинини – з 0,71 млн тонн до 0,82 млн тонн (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. тонн до 101 тис. тонн (+2%).
Водночас в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн тонн до 8,93 млн тонн (-9,1%), цукру – з 1,38 млн тонн до 1,24 млн тонн (-10,1%) та яловичини – з 0,37 млн тонн до 0,33 млн тонн (-10,8%)
“Наявні на сьогодні прогнози міжнародних організацій майже завжди розглядають Україну як постійно зростаючого виробника та експортера зернових, олійних культур та олії, тобто наш статус постачальника сировини на світовий ринок закріплюватиметься”, – підсумувала асоціація.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує виробництво кукурудзи в Україні у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 40 млн тонн при її експорті в 32,5 млн тонн, а врожай пшениці – 33 млн тонн при експорті 24 млн тонн.
Реалізація в Україні м’яса на забій (у живій вазі) у 2021 році знизилася на 2,4% порівняно з 2020 роком – до 3,38 млн тонн, виробництво молока – на 5,9%, до 8,72 млн тонн, яєць – на 13%, до 14,1 млрд шт.
Асоціація “Укроліяпром” у листопаді минулого року попередньо оцінила виробництво основних видів насіння олійних культур у 2021/2022 МР (вересень-серпень) у 22,3 млн тонн, що на 21% перевищить показники 2020/2021 МР (18,46 млн тонн). Зокрема, виробництво насіння соняшника у поточному МР прогнозується на рівні 16,0 млн тонн (+22% до 2020/2021 МР), соєвих бобів – 3,3 млн тонн (+29%), насіння ріпаку – 3,0 млн тонн (+7%).
Українці за перший місяць 2022 року зареєстрували 31,6 тис. уживаних легкових автомобілів, увезених із-за кордону, що майже на чверть перевищило показник січня минулого року, повідомила асоціація “Укравтопром”.
За її даними, цей показник також ушестеро більший за обсяг продажу нових легкових авто.
“Укравтопром” зазначив, що більше ніж половина зареєстрованих машин (52%) була обладнана бензиновими двигунами, частка дизельних авто сягнула 37%, автомобілів із ГБО – 7%. На електромобілі та гібриди припало 4% уперше зареєстрованих у січні легковиків із пробігом.
Асоціація уточнила, що найпопулярнішим уживаним автомобілем став Renault Megane – 2174 автомобілі, за яким ішов Volkswagen Golf – 1917.
У п’ятірці також Volkswagen Passat – 1791, Skoda Octavia – 1460 та Ford Focus 1088 зареєстрованих у січні уживаних автомобілів.
Протягом 2021 року Ощадбанк реалізував чимало технологічних рішень. Усі вони покликані зробити обслуговування клієнтів більш зручним та комфортним. Нагадаємо найважливіші з них.
“Мобільний Ощад”
Запуск додатку “Мобільний Ощад” – ключовий проект банку. Він має повністю замінити попередню версію Ощад 24/7. За функціоналом і продуктовою лінійкою “Мобільний Ощад” має максимально наблизитись до поняття “діджитал-відділення”. Вже зараз він задовольняє ключові потреби клієнта: тут представлено 95% найбільш популярних операцій.
Новий сайт
З моменту запуску нової версії сайта кількість заявок на продукти безпосередньо з сайта збільшилась на 12%. Кількість відвідувачів та швидкість завантаження сторінок збільшились удвічі. Серед переваг зручна навігація, адаптивний дизайн, інклюзивність.
Оновлення ОщадPAY
У 2021 році було суттєво оновлено фунціонал додатку для торговців ОщадPAY, який дає можливість без додаткового обладнання використовувати смартфон, що має NFC-модуль на базі Android версії 8.0 або вище, як торговий POS-термінал. На початку 2022 року ОщадPAY став ще й касовим апаратом із функцією фіскалізації оплат через програмний РРО.
Ідентифікація та верифікація за допомогою “Дії” у відділеннях
Обслуговування у відділеннях стало зручнішим та більш швидким завдяки впровадженню ідентифікації та верифікації за допомогою застосунку “Дія”. Клієнту достатньо повідомити менеджеру банку або касиру номер штрих-коду свого документа з “Дії”.
Голосова помічниця Софія
Починаючи з липня 2021 року голосова помічниця Софія допомагає вирішити понад 60% звернень клієнтів до Контакт-центру Ощадбанку: консультує, надає 24 сервіси з підтримки платіжних карток (від перевірки стану рахунків та заборгованості до зняття лімітів, переказу коштів, поповнення мобільного), призначає зустріч у відділенні.
Грейс-період до 92 днів
У 2021 році Ощад уперше збільшив пільговий період за кредитними картками до 92 днів при розрахунках ними в торговельно-сервісній мережі та Інтернеті. Грейс-період можна використати за однією з п’яти категорій товарів або послуг, які переглядаються щомісяця.
Картка “єПідтримка”
Ощадбанк є учасником державної програми “єПідтримка” і дає можливість клієнтам, що мають у застосунку «Дія» зелений COVID-сертифікат про дві дози вакцинації, оформлювати в Ощад 24/7 картку «єПідтримка» для отримання 1000 грн державної допомоги.
Visa Token Service
Ощад розпочав використовувати новий стандарт безпеки та захисту клієнтських даних Visa Token Service (VTS). Реквізити платіжної картки замінюються на унікальний цифровий ідентифікатор – токен. Таким чином, оплата в інтернет-магазині здійснюється за допомогою цифрової копії картки.
Mi Smart Band 6 NFC
Клієнти Ощадбанку – держателі карток Mastercard отримали можливість безконтактно оплачувати покупки фітнес-браслетом Mi Smart Band 6 NFC.
Swatch Pay
Ощадбанк надав клієнтам – держателям карток Mastercard можливість здійснювати безконтактні оплати годинником SwatchPAY.
У 2022 році Ощад продовжить діджиталізацію послуг та сервісів.
“Якщо обрати одне слово, яке максимально характеризує 2022 рік, то це слово «реліз». У наших планах – активний розвиток нового інтернет-банкінгу: до грудня 2022 року в ньому з’являться основні «фішки». Окрім головного застосунку ми працюємо над суттєвим оновленням інших додатків банку, а також над запуском нових діджитал-продуктів”, – зауважив Антон Тютюн, член правління Ощадбанку.
Прес-служба Ощадбанк
Україна має намір у лютому імпортувати з Угорщини 130 млн куб. м газу, загалом має гарантовані потужності для імпорту з урахуванням зі Словаччини обсягом 50 млн куб. м газу на добу.
“На лютий заплановано імпорт з Угорщини близько 130 млн куб.м газу. Ці обсяги можуть бути збільшені. Отже, цей маршрут уже працює”, – повідомив Галущенко на брифінгу в п’ятницю.
При цьому він назвав дуже важливим, що збільшилися гарантовані потужності для імпорту в Україну, зокрема, зі Словаччини до 42 млн куб. м на добу, а гарантований обсяг імпорту з Угорщини було встановлено розміром 8 млн куб. м на добу.
“Україна має наразі гарантовані потужності для імпорту газу 50 млн куб. м на добу, що достатньо, щоб наповнити сховища до наступного опалювального сезону”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, глава ТОВ “Оператор ГТС України” Сергій Макогон 1 лютого повідомив, що Україна вперше у своїй історії розпочала фізичний імпорт газу з Угорщини.
За його словами, раніше ГТС України могла працювати тільки в напрямку Угорщини, але після здійснених технічних заходів було створено можливість транспортування газу в обох напрямках.
Комерційний директор ПАТ «Донбасенерго» Олег Ларіонов 3 лютого 2022 р. під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля наголосив на критичності ситуації, що склалася на ринку електроенергії, а також на необхідності негайного втручання з боку органів державної влади.
«Два роки теплова генерація України працює у збиток. Ми вже звикли до постійних маніпуляцій певних учасників ринку, які систематично обвалюють ціни на електроенергію і на дії яких не звертає уваги регулятор. Заходи, що вживає НКРЕКП для стабілізації ситуації, як правило, мають тимчасовий характер.
Ми кажемо, що Україна має ринок електроенергії, але теплова генерація, що виробляє 30 % електроенергії в країні, не може продати її за собівартістю!» — повідомив топ-менеджер енергетичної компанії.
За його словами, низька ціна на спотовому ринку виключає можливість генерації продавати електроенергію на біржі за обґрунтованими цінами. «Вчора «Енергоатом» не зміг продати електроенергію навіть по 2,2 грн/кВт*год. Враховуючи те, що собівартість ТЕС сьогодні становить близько 3 грн/кВт*год, необґрунтоване зниження ціни веде до неможливості подальшої закупівлі палива, неплатоспроможності теплової генерації та неможливості сплачувати податки і виплачувати заробітну плату працівникам», — акцентував увагу присутніх О. Ларіонов.
Комерційний директор «Донбасенерго» повідомив про збиток компанії за 2021 рік, а також про збиткову роботу підприємства у січні 2022 року.
О. Ларіонов додав, що НЕК «Укренерго» не обмежує імпорту з Білорусі в години профіциту електроенергії в ОЕС України, а дефіцит попиту покривається за рахунок ТЕЦ на газу за ціною 6,5 грн/кВт*год при price caps 4,0 грн/кВт*год.
«Ми вимагаємо вжити довгострокові заходи з метою стабілізації ситуації на ринку електроенергії. В іншому випадку вже у березні − квітні «Донбасенерго» не зможе генерувати електроенергії. А це означає, що 15 тис. мешканців соціально напруженого міста Миколаївки в Донецькій області залишаться без тепла, робочих місць та засобів до існування», — підкреслив О. Ларіонов.
«Донбасенерго» пропонує вжити конкретних негайних заходів:
встановити мінімальні ціни продажу електроенергії на ВДР на рівні не нижче 105 % від ціни РДН;
встановити ціну купівлі небалансу на рівні цінових обмежень на РДН (price caps) +;
запровадити обмеження продажів на РДН для електропостачальників та трейдерів в обсягах не більше 10 % від обсягу купівлі електроенергії у виробників;
встановити максимальні цінові обмеження на РДН на рівні 6,5 грн/кВт*год, що відповідає собівартості виробництва електроенергії на газу ТЕЦ.
«Донбасенерго» наголошує на необхідності запровадження ринку потужності не пізніше квітня 2022 р.
Ще 31 січня цього року компанія направила в усі органи влади детальний опис ситуації на ринку електроенергії та пропозиції щодо стабілізації ситуації на ньому.
Довідково: станом на 01.02.2022 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція — державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
