Президент України Володимир Зеленський стежив у режимі онлайн за запуском на орбіту українського супутника “Січ-2-30”, що відбувся з пускового майданчика на мисі Канаверал у штаті Флорида (США), повідомила пресслужба глави держави.
“Я вважаю, що це початок нової фази космічної програми нашої держави. Завдяки українському супутнику “Січ-2-30″ ми отримуватимемо інформацію не тільки від наших партнерів, а й свою власну. Це дуже важливо”, – наголосив президент.
Разом із Володимиром Зеленським за запуском спостерігали керівник Офісу президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, перший віцепрезидент Національної академії наук України Володимир Горбулін, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Цей космічний апарат є модифікованим варіантом супутника “Січ-2”. Його доставила на орбіту Землі ракета-носій Falcon 9 виробництва компанії SpaceX. Останній запуск українського супутника відбувся понад десять років тому.
Головний конструктор – начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, систем вимірювань і телекомунікацій КБ “Південне” Костянтин Білоусов зазначив, що “Січ-2-30” забезпечить Україні доступ до інформації, якої вона не мала останні десять років.
За його словами, супутник призначений для отримання цифрових зображень поверхні нашої планети, що можуть застосовуватися в землекористуванні, сільському та лісовому господарстві, картографії, для контролю водних ресурсів та моніторингу надзвичайних ситуацій і стихійних лих, у сфері безпеки й оборони, при виявленні протиправної діяльності.
Український супутник також призначений для моніторингу основних параметрів нейтральних і заряджених частинок іоносфери Землі та вимірювання дози накопичувальної радіації космічного випромінювання.
Після запуску супутник буде залучено до участі у програмі Європейського Союзу зі спостереження за Землею Copernicus.
Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай наголосив, що на виконання завдання Зеленського щодо запуску цього супутника було проведено велику роботу.
“Ми не запускали наші супутники понад 11 років. І це фактично – нова ера в запуску супутників українського виробництва. Дуже сподіваюся, що це – перший з тих восьми супутників, що будуть виготовлені в межах стратегічної програми, яка чекає затвердження Верховною Радою України”, – сказав він.
Космічний апарат “Січ-2-30” розробило та виготовило ДП “Конструкторське бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля” разом із українськими підприємствами “Хартрон-Аркос ЛТД” (Харків), “НВП “Хартрон-Юком” (Запоріжжя), “Захист і автоматизація об’єктів НДІРВ” (Харків), КБ “Арсенал” (Київ), Державне науково-дослідне підприємство “Конекс” (Львів), Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, ДП ВО “Київприлад”.
Влада Чорногорії оновила вимоги до в’їзду іноземних туристів на територію країни, вони діятимуть до 19 січня з можливістю продовження, повідомляє чорногорське телерадіо RTCG.
“МОЗ Чорногорії оголосило про нові правила в’їзду до країни, згідно з якими з 13 січня іноземні мандрівники можуть в’їхати в разі виконання бодай однієї з чотирьох умов цифрового COVID-19-сертифіката ЄС. Вимоги змінилися у зв’язку з поліпшенням епідеміологічної обстановки”, – інформує RTCG.
За словами глави МОЗ Чорногорії Єлени Боровинич-Бойович, у найближчі 7 днів в’їхати можна буде за дотримання одного з пунктів COVID-сертифіката ЄС: турист повинен бути повністю вакцинований і з моменту введення другої дози має минути щонайбільше шість місяців.
“Як альтернатива підійдуть негативний ПЛР-тест, зроблений не раніше ніж за 72 години до поїздки, або експрес-тест, зроблений не раніше ніж за 48 годин. Також можна пред’явити довідку про коронавірус, перенесений не менше ніж 10 днів і не більше ніж півроку тому”, – сказала вона.
Нові вимоги скасовують попередні правила, згідно з якими Чорногорію не можна було відвідувати нещепленим і не перехворілим іноземним громадянам, а вакцинованим і перехворілим на COVID-19 потрібен був ПЛР-тест.
Як зазначає видання, влада дозволила відновити роботу фітнес-центрів і тренажерних залів із можливістю надання щонайменше 10 кв. метрів на одну людину за наявності у відвідувача сертифіката вакцинації від коронавірусу.
Мобільний оператор компанія “Vodafone Україна” з квітня 2022 року має намір розпочати продаж карток нового формату – half-sized SIM.
Як наголошується в повідомленні оператора, поширеному в середу, такий формат тримача SIM-карток дасть змогу значно знизити споживання пластику та спростити логістику компанії.
Особливість новинки – вдвічі менший розмір тримача, ніж у стандартних SIM-карток.
“Використовуваний нині класичний тримач SIM-картки має стандартний розмір банківської картки (86 х 54 мм). Пропонований новий формат тримача – вдвічі менший (43 х 54 мм). Перехід на формат half-sized SIM дасть змогу “Vodafone Україна” знизити споживання пластику вдвічі, а також спростить логістичні процеси – для цих карток знадобиться вдвічі менше пакувальних матеріалів і місць для їх зберігання”, – наголошують у компанії.
З урахуванням поточного обсягу споживання SIM-карток за рік “Vodafone Україна” може заощадити планеті до 15 тонн пластику.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольну Bakcell, підписало угоду з ПАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan та RBI, ціна сягнула $734 млн, включно з відкладеним платежем на суму близько $84 млн.
Клуб Експертів продовжує серію передач, присвячених макроекономіці України. У новому випуску проаналізовано попередні підсумки 2021 року.
Як заявив засновник проекту “Клуб Експертів” Максим Уракін: “Ми створюємо такі аналітичні відео з метою підвищення рівня знань населення у сфері економіки та для зручної візуалізації величезної кількості цифр. Такий контент, звичайно, не “мас маркет”, але ми й не прагнемо до нього. Налаштовані на думаючу та шукаючу аудиторію”.
У випуску проаналізовано зміну кількості населення України, поточні показники безробіття, представлено ринок праці у регіональному розрізі. Крім того, наведено показники ВВП, названо основних торгових партнерів країни, проаналізовано тенденції та плани з виплат внутрішнього та зовнішнього боргу України, а також показники роздрібу та інфляції.
Відео містить велику кількість авторських діаграм, гістограм, які зручно ілюструють основні макроекономічні тенденції.
Клуб Експертів присвячений політології, економіці, науці, футурології, містить експертні думки та аналіз обговорюваних тем.
Дане відео доступне для перегляду за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gUs6fF–F-c
Підписатися на канал можна за посиланням Клуб експертів – YouTube
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 27,92 грн/літр та дизпалива (ДП) – 25,16 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на середину січня.
З урахуванням граничних торгових націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не має перевищувати 32,92 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 32,16 грн/літр.
Порівняно з початком січня середню ціну на бензин збільшено на 0,95 грн/літр, на ДП – на 1,34 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 березня 2022 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Державне бюро розслідувань (ДБР) здійснює розслідування у межах справи про можливі зловживання посадових осіб Фонду держмайна України під час приватизації АТ “Перший київський машинобудівний завод” (ПКМЗ, раніше – завод “Більшовик”) у Києві.
“11 січня 2022 року слідчий суддя за клопотанням сторони обвинувачення наклав арешт на 100% статутного капіталу Першого київського машинобудівного заводу з метою збереження зазначеного речового доказу”, – повідомляє пресслужба ДБР.
У бюро наголошують, що незаконне відчуження заводу з державної власності за заниженою вартістю завдало економічних збитків державним інтересам.
“Експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, використаний для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства. Це могло негативно вплинути на достовірність такої оцінки”, – зазначають у бюро.
У межах кримінального провадження за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України триває досудове розслідування. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Як повідомлялося, Фонд державного майна під час аукціону 27 жовтня продав АТ “ПКМЗ” за 1,429 млрд грн. Його викупив консорціум інвесторів, серед яких власник A Development Олексій Баранов та компанія UDP під керуванням Андрія Іванова.
Стартову ціну АТ “ПКМЗ” було встановлено на рівні 1,39 млрд грн. Згідно з приватизаційними умовами, новий власник має погасити заборгованості ПКМЗ перед трудовим колективом, держбюджетом та іншими кредиторами (на сьогодні борги налічують понад 500 млн грн), виконати чинний колективний договір і не допустити звільнення протягом визначеного строку.
Крім цього, покупцеві необхідно інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років, зберегти частину виробництва, що має потенціал, на майданчику в Києві або Жашкові, або інших виробничих потужностях в Україні.
29 грудня 2021 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій “ПКМЗ” ТОВ “Дженерал Комерс” (Київ).
