Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 28 листопада експортувала 17,19 млн тонн зернових культур, з них 9,13 млн тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 6,64 млн тонн пшениці (38,6%) і 1,36 млн тонн ячменю (7,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в понеділок, темпи експорту зернових від початку поточного МР на 31,9% нижчі від показників аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня 2020 року по 28 листопада 2021 року за кордон поставлено 25,26 млн тонн), хоча ще 14 листопада відставання становило мінімальні за останні кілька місяців 30,6%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 28 листопада 2022 року Україна експортувала 6,64 млн тонн пшениці (у 2,18 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,36 млн тонн ячменю (у 3,64 раза менше), 11,5 тис. тонн жита (у 6,7 раза менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 9,13 млн тонн, що в 1,67 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Крім того, вперше з початку 2022/2023 МР експорт борошна перевищив показники минулого періоду – до 28 листопада вивезено 52,5 тис. тонн борошна всіх видів, тоді як на аналогічну дату роком раніше цей показник становив 52,1 тис. тонн.
Уточнюється, що загалом із початку листопада з України експортовано 3,99 млн тонн зернових культур, серед яких 1,64 млн тонн пшениці, 2,07 млн тонн кукурудзи, 252 тис. тонн ячменю, 5 тис. тонн жита і 14,3 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за останній звітний період 18-28 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 124 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що йому передував, 14-18 листопада – 212,5 тис. тонн зернових на добу, за 7-14 листопада – 118,6 тис. тонн/добу, за 2-7 листопада – 178 тис. тонн/добу, а за 26 жовтня-2 листопада – 170 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 18-28 листопада скоротилися на 41,6% порівняно з попереднім періодом 14-18 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
Асоціація “Страховий бізнес” разом із Лігою страхових організацій України та Харківською спілкою страховиків підтримали проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” (№5655) з рекомендацією для його прийняття в другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Відповідну думку професійні об’єднання страховиків оприлюднили у відкритому листі, зазначено в повідомленні асоціації у Facebook у понеділок.
“Чинний текст законопроєкту передбачає страхування відповідальності уповноважених осіб з містобудівного контролю. З огляду на міжнародну страхову та перестрахувальну практику, вважаємо за доцільне надалі поширити таку практику на виконавців окремих видів архітектурних і будівельних робіт, які беруть участь у створенні об’єктів будівництва, а саме архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів з технічного нагляду тощо”, – наголошує генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 передбачає провадження діяльності з проведення експертизи проєктної документації на будівництво експертною організацією та здійснення містобудівного контролю за умови попереднього укладення договору страхування професійної відповідальності, без наявності якого неможливе провадження діяльності експертною організацією та уповноваженою особою з містобудівного контролю.
Грузія в січні-жовтні 2022 року збільшила експорт вина на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $200,8 млн, повідомила Національна служба статистики.
Згідно з опублікованою звітністю, за 10 місяців до Польщі було поставлено $12,3 млн, Китаю – $10,5 млн, України – $9,14 млн, Казахстану – $8,15 млн, Білорусі – $4,7 млн, США – $4,46 млн, Латвії – $3,8 млн, Німеччини – $2,9 млн, Литви – $1,8 млн. Водночас 64% усього обсягу експорту становило постачання до РФ, яке становило $128,9 млн.
Грузія 2021 року експортувала вина на $234 млн (107 млн пляшок), що є для країни історичним рекордом. У Національному агентстві вина вважають, що нинішнього року обсяги поставок на зовнішні ринки можуть бути не меншими. Як одне з досягнень галузі у відомстві відзначають нарощування поставок грузинської продукції в таку відому своїми винами країну, як Франція. Ця країна за 10 місяців 2022 року придбала грузинського вина майже на $985 тис. Цей результат має скромний вигляд порівняно з обсягами поставок на традиційні для Грузії ринки, але він удвічі перевершує рекордний показник поставок до Франції 2018 року.
Азіатські ринки акцій знижуються під час торгів у понеділок.
Негативний вплив на інвесторів справили протести проти політики “нульової терпимості” до COVID-19, що відбулися в Китаї, повідомляє MarketWatch.
Демонстрації проти обмежувальних заходів, запроваджених владою країни через коронавірусну інфекцію, відбулися в ніч на неділю в низці китайських міст, повідомляє AP. Зокрема, у Шанхаї на акцію протесту опівночі зібралися приблизно 300 осіб. Поліція застосувала газові балончики, щоб розсіяти натовп.
У п’ятницю Народний банк Китаю (НБК) оголосив про зниження з 5 грудня норми резервування для банків на 0,25 відсоткового пункту, що, як очікується, вивільнить ліквідність на загальну суму 500 млрд юанів ($70 млрд) у фінансовій системі.
Норматив резервних вимог для великих банків опуститься до 11%, що є мінімумом із середини 2007 року. У середньому в банківському секторі країни він становитиме 7,8%.
“Метою зниження норми резервування є підтримання достатнього обсягу ліквідності у фінансовій системі та надання підтримки реальній економіці”, – йшлося в заяві НБК.
Китайський індекс Shanghai Composite до 7:31 кск знизився на 1,4%. Гонконгський Hang Seng до цього часу опустився на 2,4%, при цьому раніше під час торгів падіння сягало 4%.
Найсуттєвіше зниження на Гонконгській фондовій біржі показують акції девелоперів Country Garden Holdings Co. (-5,8%) і Longfor Group Holdings Ltd. (-5%), страховиків Pung An Insurance (-5%) і China Life Insurance Co. (-3,9%), ритейлера JD.com Inc. (-4,7%), а також банків China Merchants Bank Co. (-4,3%) і Hang Seng Bank Ltd. (-4%).
Водночас зростають котирування паперів власника мережі ресторанів Haidilao International Holding Ltd. (+4,6%), пивоварних компаній China Resources Beer (Holdings) Co. (+2,1%) і Budweiser Brewing Co. APAC (+1,5%).
Значення японського Nikkei 225 до 7:26 кск зменшилося на 0,5%.
Лідерами падіння вартості серед компонентів індексу виступають акції медіакомпанії CyberAgent Inc. (-7,6%), виробників металів Nippon Steel Corp. (-3,5%), JFE Holdings (-2,8%) і Sumitomo Metal Mining Co. (-2,8%).
Крім того, знижується ціна паперів таких великих компаній, як SoftBank Group (-0,6%), Toyota Motor (-0,9%), Nintendo (-0,8%).
Значення південнокорейського індексу Kospi до 7:25 кск зменшилося на 1,1%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. знизилися на 1,6%, тоді як автовиробника Hyundai Motor зросли на 1,5%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 втратив за день 0,4%.
Котирування акцій найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилися на 0,7% і 1,4% відповідно.
Роздрібні продажі в Австралії в жовтні несподівано скоротилися на 0,2% відносно попереднього місяця, згідно з попередніми даними. Це стало несподіванкою для аналітиків, які прогнозували в середньому підвищення на 0,5%, повідомляє Trading Economics.
Зниження показника було зафіксовано вперше з грудня 2021 року.
Ощадбанк запускає кредитний продукт, метою якого є купівля та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистеми бізнесу, в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Підприємці можуть придбати за ставкою від 0% генератори для виробництва електроенергії, сонячні панелі, електронакопичувачі, акумулятори, вітрові генератори, біопаливо від будь-яких постачальників, в тому числі й партнерів банку.
В умовах енергетичної кризи продукт стане у нагоді широкому колу підприємців, адже призначений для магазинів біля дому, аптек, кафе, торгівельних приміщень, зокрема квіткарень, книгарень, магазинів напівфабрикатів, цехів з виробничими лініями, офісних приміщень тощо.
Залежно від обсягів проєкту кредит надається на суму від 100 тис до 60 млн грн. Строк кредиту – від 6 до 60 місяців.
«З початку війни ми як державний банк не на мить не припиняли кредитування бізнес-клієнтів. В фокусі нашої уваги аграрії, релоковані та переробні підприємства, експортери. Наразі в умовах постійних атак на енергосистему України Ощадбанк зосереджується на максимальній підтримці працюючого бізнесу з точки зору забезпечення безперебійної роботи енергосистеми підприємств. Разом ми маємо вистояти!», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малого та середнього бізнесу.
