Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.
Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.
Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.
“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.
Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.
МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.
Словосполучення “молдавська мова” буде замінено на “румунську мову” в текстах усіх молдавських законів і нормативних актів, зокрема в Конституції Молдови. Відповідний закон “Про виконання міркувань деяких постанов Конституційного суду (КС)” ухвалив у четвер у другому, остаточному читанні парламент Молдови.
Автори посилаються на три постанови КС, зокрема від 5 грудня 2013 року. З огляду на те, що “акти КС, якими дають тлумачення конституційним текстам, мають силу закону і є обов’язковими”, автори пропонують у тексті законів слова “молдавська мова” замінити словами “румунська мова”.
“З метою виконання цього закону в 30-денний термін із дня набрання ним чинності Агентству правових інформаційних ресурсів забезпечити в Державному реєстрі правових актів внесення змін, що випливають із цього закону, до всього законодавства Республіки Молдова, зокрема до Конституції”, – ідеться в документі.
За ухвалення закону проголосували депутати парламентської більшості партії “Дія і солідарність” (PAS), а також незалежний депутат Гаїк Вартанян, який вийшов із Партії соціалістів і приєднався до руху національної альтернативи (MAN), який очолює мер Кишинева Іон Чебан.
Законопроєкт викликав критику з боку опозиційного Блоку комуністів і соціалістів. Депутати БКС під час голосування в парламенті вивісили кілька банерів на своїй трибуні. Раніше вони заявили, що в разі ухвалення закону звернуться до Конституційного суду, щоб його оскаржити.
Згідно з Конституцією, поправки до Основного закону можуть бути затверджені “двома третинами голосів депутатів” “не раніше ніж через шість місяців після реєстрації відповідного законопроєкту і тільки з позитивним висновком КС”. Також згідно з Конституцією, “Конституція не може бути переглянута під час надзвичайного, облогового і воєнного стану”.
Зі свого боку автори законопроєкту в особі групи депутатів PAS вважають, що йдеться про “технічне виконання” рішень Конституційного суду, а не про поправку до Конституції.
До теперішнього часу, згідно зі статтею 13 Конституції Молдови, державною мовою Республіки Молдова була “молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки”. Тим часом Академія наук Молдови визнала, що правильною назвою мови є “румунська”. Румунську мову викладають у всіх школах і навчальних закладах Молдови з 1992 року.
Українські підприємства в січні-лютому поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $17,466 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 39,7% – до $14,150 млн.
У лютому імпортовано міді на $11,096 млн, експортовано – на $7,743 млн.
Крім того, Україна в січні-лютому 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 95,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $1,156 млн (у лютому – $844 тис.), алюмінію та виробів із нього – на 81,6%, до $14,373 млн (у лютому – $7,596 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,9% – до $204 тис. (у лютому – $173 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8,5%, до $544 тис. (у лютому – $371 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 72,6%, до $4,117 млн (у лютому – $1,879 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші два місяці 2023 року зріс у 2,4 раза порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $53,512 млн (у лютому – $26,983 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 50,4% – до $3,023 млн (у лютому – $1,391 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у лютому – $89 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за два місяці поточного року становив $24 тис. (у лютому – $23 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він становив $402 тис. Експорт олова та виробів становив $18 тис. (у лютому – $1 тис.) проти $33 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Деблокада українських портів дала б змогу наростити валютну виручку від експорту продукції, за мінімальними оцінками, на $20 млрд, вважає керівник проектного офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
“Ми збираємо крихти зі столу, але не бачимо великого пирога”, – сказав Водовіз на Саміті експортерів від Forbes.
Водовіз закликав ставити питання про деблокаду портів на зустрічах з ООН. “У цьому напрямку є певний рух, але цього недостатньо”, – додав він.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Дію Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень пролонговано до 30 червня 2024 року: документ, підписаний у червні 2022 року, скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС.
Як повідомив віцепрем’єр – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков у Facebook, відповідної домовленості було досягнуто на першому засіданні спільного комітету Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом.
“За перший рік домовленість довела свою практичну ефективність. За період її дії обсяги двосторонніх і транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли більш ніж на 50%”, – зазначив він.
Після підписання угоди 29 червня 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, а сама кількість перетинів – на 43%.
Віцепрем’єр наголосив на потенціалі подальшого зростання, зокрема, за рахунок спільного з європейськими партнерами розвитку необхідної логістичної інфраструктури на кордоні. Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення було відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю на тимчасовій інфраструктурі для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів на кордоні з Польщею. Крім того, розширено пропускну спроможність пункту “Краковець – Корчова” та впорядковано роботу пункту “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.
“Ефективна реалізація “транспортного безвізу” наближає нас до нашої головної зовнішньополітичної мети – набуття членства в ЄС”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр нагадав, що угода також спрощує процедуру визнання водійських документів: Україна та ЄС звільнили власників водійських прав, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне водійське посвідчення.
Зовнішній товарообіг України за січень-лютий 2023 року становив $16,6 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомила Державна митна служба. “У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, експортували – на суму $6,5 млрд”, – ідеться у пресрелізі Держмитслужби.
У січні відомство відзвітувало про імпорт на $4,8 млрд і експорт на $3,1 млрд. Таким чином, у лютому імпорт зріс до $5,1 млрд, тоді як експорт – до $3,4 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами залишилося на рівні $1,7 млрд.
Як зазначила Держмитслужба, оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,1 млрд, або 80% від усього імпорту товарів.
Згідно з опублікованою інформацією, податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту становило $0,44/кг, це на 53% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше товарів імпортували з Китаю – $1,7 млрд, Польщі – $1 млрд, Туреччини – $760 млн.
Як зазначається, за два місяці 2023 року найбільше товарів було експортовано до Польщі – на $953 млн, Румунії – на $609 млн, Китаю – на $605 млн.
У пресрелізі повідомляють, що основними категоріями імпорту були: машини, обладнання та транспорт – на $2,9 млрд, до бюджету сплачено 17,6 млрд грн, або 27% митних платежів; паливно-енергетичні товари – на $2,6 млрд, сплачено 16,2 млрд грн, або 25%; продукція хімічної промисловості – на $1,7 млрд, сплачено 11,5 млрд грн, або 18%.
До трійки категорій товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $4,3 млрд, метали та вироби з них – $568 млн, машини, обладнання та транспорт – $521 млн.
У Держмитслужбі підсумували, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.
