Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 28,4 грн/літр та дизпального – 24,9 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на початок листопада.
З урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не повинна перевищувати 33,4 грн/літр, на “звичайне” дизпальне – 31,9 грн/літр.
Порівняно з кінцем жовтня середня ціна на бензин збільшиться на 0,2 грн/літр, тоді як на ДП знизиться на 0,17 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 грудня 2021 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального – не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Українські сільгоспвиробники станом на 1 листопада провели сівбу основних озимих зернових культур на площі 7,1 млн га (90% від прогнозу в 7,84 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,61 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
За його даними, зокрема, пшеницею засіяно 6,09 млн га (91% від запланованих 6,66 млн га), ячменем – 844,2 тис. га (83% від 1,02 млн га), житом – 156,9 тис. га (98% від 160,6 тис. га).
Повністю завершили сівбу озимих культур аграрії десяти областей. Сівба озимої пшениці та ячменю закінчена в одинадцяти регіонах, а жита – у чотирнадцяти областях.
Відомство уточнило, що на зазначену дату також засіяно озимим ріпаком 1,02 млн га (99% від прогнозованих 1,03 млн га), повністю завершили сівбу цієї культури 19 областей.
Як повідомлялося з посиланням на Державну службу статистики, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становили 7,97 млн га, що на 4,9% більше за посівні площі під урожай 2020 року. У розрізі зернових культур озимою пшеницею було засіяно 6,71 млн га, озимим ячменем – 1,08 млн га, житом – 166,8 тис. га. Крім того, площі під озимим ріпаком під урожай 2021 року становили 1,01 млн га.
Україна до 2030 року має намір скоротити викиди парникових газів на 65%, після 2060 року – домогтися кліматичної нейтральності, завив президент України Володимир Зеленський.
“Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі… Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65%. І не пізніше ніж 2060 року домогтися кліматичної нейтральності”, – заявив Зеленський, виступаючи на Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 у Глазго (Велика Британія).
Він зазначив, що наразі за обсягом скорочення викидів Україна посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.
За словами Зеленського, Україна підтримує низку ініціатив кліматичної конференції, зокрема декларацію лісо- та землекористування.
“Важливим для нас є доступ до надійного та довгострокового кліматичного фінансування, особливо в рамках Зеленого кліматичного фонду”, – додав глава Української держави.
COP26 розпочався в Глазго 31 жовтня і триватиме до 12 листопада. Як очікується, у заході візьмуть участь представники з майже 200 країн.
Сбербанк Росії ухвалив змінити назву дочірнього АТ “Сбербанк” (Київ) на АТ “МР Банк” (АТ “Міжнародний резервний банк”), свідчить рішення Сбербанку Росії від 27 вересня, оприлюднене на його сайті.
Згідно з ним, акціонер також уповноважив правління банку самостійно ухвалювати рішення щодо порядку та умов використання нових знаків для товарів та послуг (ТМ).
Як повідомлялося з посиланням на матеріали Українського патентного відомства, Сбербанк ще у 2018-2019 роках подав до “Укрпатенту” заявки на реєстрацію назв “Міжнародний резервний банк” (МРБ) українською, російською та англійською мовами, а також пов’язані з цим торгові знаки.
Верховний Суд України у серпні 2021 року підтримав позицію державного Ощадбанку (Київ) та заборонив українській “дочці” найбільшого російського банку використовувати торгову марку “Сбербанк” в Україні.
Сбербанк Росії у третьому кварталі 2021 року класифікував активи дочірнього банку в Україні як заблоковані через законодавчі обмеження, які не дозволяють повноцінно розпоряджатися ними. У результаті материнський банк створив резерви під ці активи на 33,3 млрд рублів.
Сбербанк (раніше – дочірній банк Сбербанку Росії, до цього – банк “НРБ”) заснований у 2001 році. Його єдиним власником є Сбербанк Росії.
За даними НБУ, станом на 1 вересня 2021 року Сбербанк за розміром загальних активів посідав 10-те місце (61,88 млрд грн) серед 72 банків, що діяли в Україні.
“Нафтогаз України” виграв тендер на постачання молдовській державній компанії Energocom 0,5 млн куб.м газу, повідомив журналістам директор з інтегрованих комунікацій української компанії Максим Білявський.
“Обсяг – 0,5 млн куб. м, період поставки – 29 жовтня”, – уточнив він.
Раніше Україна направила Молдові на поворотній основі 15 млн куб.м газу, щоб підтримати мінімальний тиск у газорозподільній мережі. Крім того, цього тижня Молдова почала закуповувати газ на міжнародному ринку. Уряд доручив держкомпанії Energocom оголошувати щоденні тендери.
Як повідомлялося, Молдова продовжує переговори з “Газпромом” щодо укладання довгострокового контракту. Згідно з нинішнім контрактом, укладеним на жовтень місяць, Молдова отримує газ за ціною $790 за тисячу кубічних метрів. Водночас контракт передбачає отримання республікою лише 67% необхідного обсягу. Російська сторона готова постачати Молдові газ за ринковою ціною зі знижкою 25%, якщо країна виплатить борг розміром понад $700 млн. У свою чергу влада Молдови стверджує, що запропонована “Газпромом” ціна вища за ринкову в регіоні, а для визначення розміру боргу необхідний незалежний аудит.
У зв’язку з цим уряд Молдови схвалив запровадження режиму надзвичайного стану строком на 30 днів – з 22 жовтня по 20 листопада. За словами прем’єра Молдови Наталії Гаврилиці, державній компанії Energocom доручено закупити необхідний обсяг природного газу з альтернативних джерел для забезпечення необхідного тиску в трубопроводах.
“Нафтогаз України” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни (100% “Укргазвидобування” і 50%+1 акція ПАТ “Укрнафта”). Група є монополістом зі зберігання природного газу в підземних сховищах (100% “Укртрансгаз”) і транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни (100% “Укртранснафта”), активно розвиває напрям постачання газу побутовим споживачам.
Україна і Туреччина розглядають засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів у лютому 2022 року як можливість укласти угоду про вільну торгівлю, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Наступного року Україна і Туреччина святкуватимуть 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. З цієї нагоди ми плануємо провести чергове засідання Стратегічної ради між Україною і Туреччиною під співголовуванням обох президентів. Наразі готується низка угод і документів до Стратегічної ради в наступному році. Обидві сторони розглядають зустріч у лютому 2022 року як можливість, нарешті, укласти довгоочікувану турецько-українську угоду про вільну торгівлю після багатьох років переговорів”, – написав Кулеба в статті для Atlantic Council, опублікованій у четвер.
За його словами, після набуття чинності ця угода про вільну торгівлю значно зміцнить і без того міцні торговельні зв’язки між двома чорноморськими країнами і сприятиме встановленню нових ділових зв’язків.
“В умовах стабільного зростання двосторонньої торгівлі ми також плануємо найближчим часом провести спільну міжурядову торговельно-економічну комісію”, – додав Кулеба.
Глава МЗС України також наголосив на тому, що Україна і Туреччина розвивають плани щодо об’єднання зусиль у виробництві українських літаків “Антонов”.
“Наші турецькі друзі були дуже вражені можливостями українських літаків “Антонов” для гасіння пожеж. Під час останньої зустрічі з моїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу у Львові в жовтні 2021 року він висловив інтерес Туреччини до літака “Антонов”. Україна схвалює цей інтерес і готова вивчити можливості спільного виробництва літаків “Антонов” і міжнародного експорту”, – запевнив міністр.
Кулеба пояснив, що із загостренням кліматичної кризи загроза лісових пожеж у Туреччині й десятках інших країн у всьому світу, мабуть, залишиться, поряд із підвищеним попитом на протипожежну авіацію.
“Це робить пропоновану співпрацю у сфері авіаційної промисловості між Туреччиною та Україною стратегічно привабливою. Ми плануємо обговорити цю тему більш детально під час нашої наступної зустрічі міністрів закордонних справ та оборони Квадриги, яка відбудеться в грудні 2021 року в Анкарі”, – наголосив він.
