Кількість перевезених пасажирів в Україні в січні-червні 2023 року зросла до першого півріччя минулого на 28,3% – до 946,4 млн, а пасажирооборот збільшився на 15,5% – до 17,697 млрд пас. км, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Як і у випадку з вантажами, з плином місяців динаміка перевезення пасажирів зростає: за підсумками січня спад становив 34,1% за числом і 45,3% – за пасажиропотоком, тоді як за підсумками чотирьох місяців уже було зафіксовано зростання відповідно на 17,7% і 0,1%, а за підсумками п’яти місяців – 27,5% і 11,1%.
Обсяг перевезених вантажів в Україні в січні-червні 2023 року становив 149,7 млн тонн, що на 12% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними відомства, вантажообіг за цей період становив 79,182 млрд ткм, що на 14,3% менше за показник першого півріччя минулого року.
Водночас, як випливає з інформації, у зв’язку з ефектом бази порівняння щомісяця відставання від торішніх показників скорочується: у січні воно становило 52,2% за обсягом вантажів і 33,4% – за вантажообігом, тоді як за підсумками чотирьох місяців – відповідно 22,8% і 22,6%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Росією територій і частини територій, на яких тривають бойові дії.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-серпні 2023 року становив 4 млрд 941,4 млн грн, що на 9% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 25,2% зросло виробництво гофроящиків – до 148,7 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 10,4% – до 111 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 16,6% – до 91 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 11,2%, до 20 тис. тонн.
Водночас, за даними “УкрПапір”, випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення, зберігає негативну динаміку: у січні-серпні він знизився майже на 27%, до 29 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулончиках скоротилося на 25,6% – до 194,95 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за вісім місяців 2023 року основними підприємствами галузі в країні випущено 393,84 млн рулончиків (на 2% менше).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-серпні поточного року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 10,2% (до 361,56 тис. тонн), картонних ящиків – на 18,3% (335,19 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 602 тис. тонн із 366 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 63 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у серпні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до серпня-2022 у половині країн першої десятки, окрім Японії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (86,41 млн тонн, зростання на 3,2% до серпня-2022), Індія (11,904 млн тонн, “плюс” 17,4%), Японія (7,146 млн тонн, “мінус” 2,9%), США (6,980 млн тонн, “плюс” 1,1%), РФ (6,4 млн тонн, “плюс” 8,9%), Південна Корея (5,583 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (2,844 млн тонн, “мінус” 1%), Туреччина (2,756 млн тонн, “мінус” 2,9%), Бразилія (2,719 млн тонн, “мінус” 5,9%) і В’єтнам (1,6 млн тонн, “мінус” 0,1%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 2,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,619 млн тонн.
За вісім місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (712,930 млн тонн, зростання на 2,6%), Індія (92,209 млн тонн, більше на 10,5%), Японія (58,366 млн тонн, падіння на 3,8%), США (53,830 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (50,796 млн тонн, “плюс” 3,9%), Південна Корея (44,969 млн тонн, “мінус” 2,3%), Німеччина (24,328 млн тонн, “мінус” 4,2%), Туреччина (21,599 млн тонн, “мінус” 12,1%), Бразилія (21,335 млн тонн, менше на 8,3%) та Іран (19,672 млн тонн, “мінус” 1,1%).
Загалом у січні-серпні 63 країни виробили 1 млрд 256,378 млн тонн сталі, що на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за вісім місяців 2023 року виробила 4,032 млн тонн сталі, що на 22,3% нижче за обсяги за січень-серпень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками восьми місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-серпні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,655 тис. тонн.
За даними підприємства, у серпні шахта “Покровська” виробила 70 тис. тонн руди, “Криворізька” – 60 тис. тонн, “Козацька” – 50 тис. тонн і “Тернівська” – 45 тис. тонн, загалом по комбінату в серпні виробництво становило 225 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-серпні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 27,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 764,37 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,3% – до 27,97 тис. тонн. Зокрема, у серпні його випуск зріс на 2,7% до липня-2023 і до серпня-2022 – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 3,7% – до 90,38 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (164,95 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Нещодавно фабрика повідомила у Facebook про початок випуску нових торгових марок санітарно-гігієнічної продукції зі 100%-ї целюлози.
Раніше повідомлялося, 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн для створення виробництва паперової продукції на основі целюлози.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн, тоді як дохід зріс на 46,5% – до 978,9 млн грн.
