Національний банк України (НБУ) 5 жовтня введе в обіг пам’ятну монету “Іван Піддубний” номіналом 2 гривні з нейзильберу на честь знаменитого українського борця, повідомляє прес-служба регулятора в п’ятницю.
Згідно з повідомленням на сайті Нацбанку, монету буде випущено тиражем 35 тис.
Зазначено, що на аверсі монет зверху розміщено логотип Банкнотно-монетного двору, написи “Український богатир” та “Чемпіон чемпіонів” навколо зображення земної кулі в центрі, з боків – стилізовані сцени боротьби, номінал монети, напис “Україна”, а збоку зазначено рік карбування – 2021.
Відповідно до опису, на реверсі розміщено портрет Івана Піддубного, роки життя спортсмена – 1871-1949, і напис “Український богатир”.
Прес-служба нагадала, що Піддубний народився в Полтавській губернії Російської імперії, був багаторазовим чемпіоном світу з класичної (греко-римської боротьби) у суперважкій вазі. 8 жовтня 2021 року спливає 150 років від дня його народження, йдеться в повідомленні.
Асоціація правників України відкрила X Щорічний судовий форум «Незалежна судова влада –фундамент держави в умовах турбулентності» разом з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя». Програмним координатором заходу виступила Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
В Києві, Україна, пройшов перший день Х ювілейного Щорічного судового форуму. Метою заходу стали обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні.
Захід відкрили та привітали учасників та спікерів Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, програмна координаторка форуму, Ліліт Данеґян-Босслер, Голова Відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, та Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи.
«Необхідно перестати грати у популізм, адже економити на судах під час проведення реформ, це все одно, що економити на армії в ході війни. Лише по-справжньому незалежна судова влада здатна забезпечити фундамент успішної правової держави в умовах турбулентності.
Сподіваюсь, що цей форум стане містком між суспільством та судовою гілкою влади. Адже в розвинутому суспільстві, громадяни мають бути обізнані в тих процесах, що відбуваються у судовій системі, а юридична спільнота повинна активно йти на контакт. Тому що лише разом ми здатні збудувати розвинену, європейську Україну», – зазначила Анна Огренчук.
Стен Нерлі доповів, що відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів є головним на поточному етапі судової реформи в Україні. За його словами, Рада Європи разом з донорами активно бере участь в просуванні судової реформи в Україні.
Сьогодні робота спрямована на формування Етичного ради при Вищій раді правосуддя, та Рада Європи не бере участь в призначенні окремих експертів в Етичну раду при ВРП, щоб зберегти об’єктивність процесу.
Ліліт Данеґян-Босслер впевнена, що основною метою судової реформи в Україні повинні стати суди першої та апеляційної інстанцій. За її словами, на цьому наполягає “Європейська комісія” За демократію через право “(“Венеціанська комісія”), як повідомили Українські Новини під час участі у форуму.
“… Основною метою реформ повинні бути судді першої та апеляційної інстанцій”, – повідомила Данегян-Босслер. Вона зазначила, що судові реформи в Україні важливі в першу чергу для країни.
Також Данегян-Босслер повідомила, що за останні роки українська судова система зазнала суттєвих змін, а деякі з них відбувалися дуже швидко.
Глава відділу Ради Європи при цьому вдавалася в питання, чи було під час реформи чітке стратегічне бачення?
Перша сесія «Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади» пройшла під модеруванням Сергія Притули, волонтера, громадського діяча та телеведучого.
Доповідачі та теми цієї панелі:
Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду «Розвиток суду у контексті змін соціуму. Хто є драйвером процесів?»
Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, – «Реалізація Концепції сталого розвитку та її залежність від стану судової системи» доповіла про Концепцію сталого розвитку, яка ґрунтується на п’яти головних принципах:
Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов’язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучніше життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Геннадій Друзенко, голова правління Центру конституційного моделювання, в свої доповіді «Neither the purse nor the sword: суспільна репутація як джерело судової влади» зазначив наступне:
“The judiciary, on the contrary, has no influence over either the sword or the purse; no direction either of the strength or of the wealth of the society; and can take no active resolution whatever. It may truly be said to have neither FORCE nor WILL, but merely judgment” – ця відома цитата авторства Александра Гамільтона з 78 числа «Записок Федераліста», мала б бути епіграфом до кожної судової реформи. В основі впливовості судової гілки влади лежить насамперед її бездоганна репутація. Якщо суспільство не довіряє служителям Феміди, усі намагання реформувати судову систему, приречені на фіаско. А суди залишатимуться критично залежними від інституцій, що контролюють бюджет та силовиків.»
Дмитро Третьяков, юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи «Практика Європейського суду з прав людини у справах проти України: віддзеркалення розвитку суспільства та права» зазначив, що Європейський суд з прав людини захищає інтереси усіх громадян, а не тільки заявників.
Так рішення ЄСПЛ щодо примусової вакцинації у Чехії під час «Х Щорічного судового форуму» у Києві прокоментував юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков.
«Держава не хворіє вірусами. Вірусами хворіють люди. Ми (ЄСПЛ – ред.) захищаємо інтереси людей» – сказав Третьяков. Нагадаємо, ЄСПЛ підтримав рішення влади Чехії щодо примусової вакцинації дітей проти якого виступила група батьків.
Оксана Кобрин, партнерка ЮК MORIS «Відкритість судової системи – ключ до діалогу з суспільством» зауважила, що необхідність діалогу з суспільством– це питання не тільки цінностей, а прагматичного підходу до збереження у довгостроковій перспективі ролі та значення суду.
Судова реформа – це зміна правил, а не людей.
Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України «Захист Конституції України: місія судів здійсненна»
KEYNOTE SPEECH з темою «Роль судової влади у подоланні наслідків збройної агресії РФ проти України» відкрив Олексій Резніков, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Професійний підхід суддівського корпусу дозволяє вирішувати юридичні та гуманітарні проблеми громадян України, які опинились на тимчасово окупованих територіях, – заявив Олексій Рєзніков.
Олексій Рєзніков розповів, як вирішується проблема ставлення до документів, виданих окупаційними адміністраціями. За його словами, рішення знайшов суддя Попаснянського районного суду Луганської області Микола Мазур, який зараз є суддею Верховного суду. Саме він вперше застосував на практиці висновок Міжнародного суду ООН від 1974 року щодо так званих намібійських винятків, які визначають, що на документи, видані на окупованих територіях слід дивитись як на докази. І сьогодні українські судді використовують це у своїй практиці як юридичні докази, які дають можливість людині прийти до ЦНАП та зареєструвати факт народження дитини в окупованій Горлівці, як громадянина України.
«Велике значення сьогодні мають слова і терміни, – звернув увагу слухачів віце-прем’єр міністр. – В нас сьогодні не «лінія розмежування», а «лінія дотику», адже, якщо ми кажемо «лінія розмежування», то це означає, що ми розмежувалися зі своїми громадянами на тимчасово окупованих територіях. Саме тому ми створюємо ЦНАПи поблизу від КПВВ, де людина з окупованих територій може оформити будь які документи. Тобто, держава йде до своїх громадян», – наголосив віце-прем’єр-міністр (Mind). Такі ЦНАПи діють на усіх КВПП, якими може користуватися цивільне населення.
Спеціальним гостем заходу став Євгеній Чичваркін, власник Hedonism Wines. SPECIAL TALK модерувала Анна Огренчук.
На думку Чичваркіна в Україні досі не діють європейські стандарти правосуддя. Водночас, він додав, що в українське суспільство поділяє західні цінності, що дає сподівання на ефективне реформування судової системи у майбутньому. Свобода слова – це те, що відрязняє Україну сьогодні
Бізнесмен вважає, що сьогодні будь-які масштабні протести на території Росії неможливі. «Вся влада в Росії ґрунтується на одному – абсолютному тваринному страху», – вважає Чичваркін.
Зокрема, він також додав, що в Росії не відбулась судова реформа тому, що це дозволило саме суспільство.
Друга сесія «Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя – рекомендації Ради Європи та національний контекст» модерувалася Іриною Кушнір, менеджеркою проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя», та Сергієм Боярчуковим, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і партнери».
Доповідачі цієї сесії були Роман Бабій, народний депутат України, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, Сергій Чорнуцький, заступник Голови ДСА України, Микола Козлов, в.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України, та Оксана Літвінова, керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України.
У фокусі обговорювали теми:
Керівні принципи КМРЄ щодо механізмів он-лайн вирішення спорів в цивільному та адміністративному судочинстві
Суд в смартфоні – інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування. Законопроєкт № 5246
Впровадження ЄСІТС: досягнення, невдачі, перспективи
База правових позицій ВС: нові можливості для адвоката
Судові засідання on-line: виклик часу
Роман Бабій зауважив, що робота над впровадженням ЄСІТС протягом року дала певні результати (закріплення принципу поетапності у впровадженні; затвердження Положення про ЄСІТС; створення і функціонування майданчиків для спільного обговорення роботи, що сприяє прозорості і координації між різними органами; обов’язковість використання перших трьох модулів ЄСІТС), які в умовах обмеженого фінансування та певних проблем пов’язаних із недоліками у впровадженні протягом 2018-початком 2020 року, можна вважати значним кроком вперед. З огляду на позиції стейкхолдерів перспективи у подальшому розвитку і впровадженню є, навіть в умовах обмеженого державного фінансування.
Судові засідання і розгляд справ on-line – це той напрямок, який потрібно розвивати і по котрому треба рухатися. Особливо в умовах пандемії, в умовах утрудненості доступу до правосуддя у зв’язку із військовим конфліктом на Сході, та в умовах укрупнення районів та майбутнього укрупнення «судових округів».
Расім Бабанли наголосив, що база правових позицій Верховного Суду – перший в Україні ресурс підбору релевантної практики Верховного Суду за повнотекстовими документами. Технічний спосіб забезпечення єдності судової практики.
Микола Козлов проінформував, що системі судочинства щороку формується фізичних документів на майже 50 мільйонах аркушів паперу – і це лише безпосередньо в судах. Обсяг допоміжної і підготовчої документації не піддається обчисленню.
ЄСІТС — це сучасна інформаційна платформа, яка забезпечить потреби учасників судового процесу та громадян.
Особливості нової ЄСІТС:
– CloudFirst – єдиний дата центр замıсть 700+
– SaaS – судочинство як сервıс цифровıзацıя – вся ıнформацıя доступна в “цифрı”
– мобільнıсть – користуйся судом будь-де 24/7 швидкıсть роботи
– взаємодıя з Дıя – дієвий канал комунıкацıй
«У «ДІЇ» з’являться 3 нових сервіси» – про це під час «Х Щорічного судового форуму» розповіла керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України Оксана Літвінова.
«В ДІЇ можна буде отримувати повідомлення про судове засідання, у якому ви берете участь. Другий сервіс – це сплата штрафу за постановою про адміністративне правопорушення. Ключовий же сервіс, но мою думку, це отримання електронного судового рішення, яке можна буде валідувати або подавати до органів державної влади в електронному форматі», – розповіла Літвінова.
Остання третя сесія «Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною».
Сесія була присвячена наступним темам:
Рекомендації Ради Європи щодо інституту досудової медіації та практики держав-членів Ради Європи щодо мотивації сторін використовувати медіацію
Перспективи розвитку медіації в Україні : законодавчий та практичний аспект
Перспективи запровадження медіації як обов’язкового досудового порядку урегулювання спору
План пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (забезпечення та розвиток медіації) та анонсовані урядові законопроєкти (Міністерства Юстиції; Міністерства Фінансів)
Модератором сесії виступив Олег Горецький, член Асоціації правників України, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»
Доповідачами останньої сесії вситупили:
Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зупинитися на деяких питаннях перспективи розвитку медіації в Україні. Зокрема, це питання щодо практичного аспекту пов’язаного з різними категоріями справ. Мова йде про те, що специфіка цивільних та господарських справ дещо відрізняється з точки зору застосування медіації. Для цивільних справ медіація більш прийнятна.
Єдність і прогнозованість судової практики, як об’єктивна необхідність без якої неможлива медіація. Забезпечення єдності та прогнозованості зміцнить інститут медіація та надасть можливість учасникам більш прогнозовано дивитися на перспективи судового розгляду і, відповідно, спонукатиме до досягнення врегулювання спору саме шляхом медіації.
Роль судді при застосуванні медіація, яка нажаль досі не має широкого практичного застосування та розуміння сторонами, з огляду на обмежені можливості судді висловлювати свою думку щодо розгляду справи. Зокрема, виникає питання ролі судді та невідповідності принципами змагальності процесу.
Рімантас Сімайтіс, міжнародний експерт Ради Європи (Литва), підкреслив, що основними векторами розвитку системи досудової медіації будуть освіта та дослідження/розвиток, розширння кола основних зацікавлених сторін (судової системи, юристів, асоціацій користувачів, навчальних закладів тощо), забезпечення доступності посередництва, створення нормативно -правової бази, що буде сприяти посередництву.
Ніна Бететто, Президентка Консультативної ради європейських суддів, Голова Верховного Суду Словенії, міжнародна експертка Ради Європи.
Світлана Сергєєва, координаторка Комітету АПУ з медіації, адвокатка, медіаторка Deutsche Anwalt Akademie, партнерка АО «Юридичне бюро Сергєєвих», Віце-президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Луіза Романадзе, адвокатка, медіаторка (DDA), Президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Світлана Сергєєва, та Луіза Романадзе у своїй спільній доповіді «Медіація як обов’язкова досудова процедура: перспектива запровадження у цивільних та господарських спорах» надали основні рекомендації щодо інформаційно-оціночної зустрічі з медіатором (ІОЗМ).
Зокрема вони виділили, що задля мінімізації можливих ризиків при запровадженні обов’язкових ІОЗМ потрібно завчасно подбати про:
– територіальну доступність ІОЗМ та медіації для громадян
– фінансову доступність ІОЗМ та медіації для вразливих верств населення (оплата послуг медіатора державою)
– наявність інформаційних матеріалів для сторін спору на інтернет-ресурсах та в приміщеннях органів влади
– навчання суддів, працівників суду та інших стейкхолдерів з питань інформування про медіацію
– наявність достатньої кількість медіаторів у всіх регіонах та населених пунктах України
– забезпечення якості послуги медіації
– запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися розробкою механізму забезпечення доступу до обов’язкових
інформаційно-оціночних зустрічей з медіатором (суди, БПД, соціальні служби), змінами до процесуальних кодексів та інших НПА.
Законодавством мають бути передбачені виключення з загальних вимог щодо обов’язкових ІОЗМ по певним категоріям спорів.
Запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися потужною інформаційною кампанією та навчанням для представників різних правових професій.
Потрібно передбачити фінансові стимули забезпечення участі сторін в ІОЗМ (наприклад, покладення судових витрат на сторону, що ухилилася від відвідування обов’язкової ІОЗМ).
Окрему увагу має бути приділено питанню ведення статистики (збір даних щодо примирення та звернення до процедури врегулювання спору за участю суді, а також знеособлений обліку щодо ІОЗМ (кількість рекомендацій від суду, кількість досягнутих домовленостей тощо).
Всі матеріали та презентації спікерів X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності» доступні по закінченню другого дня форуму.
Асоціація правників України висловлює щиру подяку всім доповідачам та учасникам форуму, а також генеральному партнеру заходу LCF Law Group, соорганізатору Проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», партнерам форуму Алєксєєв, Боярчуков та партнери, ЮК MORIS, VB PARTNERS, партнерам сесії AVELLUM, Baker McKenzie, CMS, Marchenko partners, “Goretskyy and Partners”, ESQUIRES.
Дякуємо постійним медіа партнерам АПУ та інформаційним партнерам заходу: Юридична Практика, Юридична Газета, Закон і Бізнес, Dead Lawyers Society, ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, Інтерфакс Україна, LegalHub.online, Поради юриста, Я і Закон, Час Перших, Судово – психологічна експертиза, Українські новини, Mind, Lucky Ukraine, US.-Ukraine Business Council, American Chamber of Commerce Ukraine та PR HOUSE.
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.
Майбутні заходи Асоціації правників України – за посиланням
Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.
Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.
«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.
Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.
Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.
Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.
Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.
Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.
Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.
Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.
Ми також започаткували розробку великих материкових нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.
Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.
Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.
Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.
Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.
Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.
Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.
Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.
Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.
Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.
Матч-реванш чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версією IBF, WBA Super, WBO, IBO, українця Олександра Усика з британцем Ентоні Джошуа відбудеться в лютому-березні наступного року, підтверджує промоутер Усика Олександр Красюк.
“…приблизний час… лютий-березень – це дійсно так. І в рамках цього періоду має відбутися реванш”, – сказав Красюк на спільній з Усиком прес-конференції в Києві у вівторок.
За словами промоутера, хотілося б, щоб реванш відбувся в Україні.
“У будь-якому разі ми працюємо над тим… ми хочемо, щоб в Україні відбувалися події такого масштабу. Є купа обставин, але ми все одно зробимо те, що від нас залежить, щоб максимально скористатися такими шансами для популяризації виду спорту”, – зазначив Красюк, представивши вголос майбутню подію: “Олімпійський”. Зима. Лютий…”.
Українець Олександр Усик став володарем чемпіонських поясів за версіями IBF, WBO, WBA Super та IBO у важкій вазі (понад 90,718 кг), відібравши їх у британця Ентоні Джошуа.
Українець виграв бій, що відбувся в Лондоні на стадіоні Tottenham Hotspur, за очками одноголосним рішень всіх суддів (117-112, 116-112, 115-113).
Odesa Business Forum — постійно діюча платформа й щорічний захід, присвячений Економічної стратегії Великої Одеси — 2050.
OBF покликаний дати новий свіжий імпульс економічному та інвестиційному розвитку міста, розкрити приховані грані привабливості Одеси.
Організатором виступив Одеський діловий клуб — спільнота перших осіб середнього і великого бізнесу Одеси та Півдня України.
У події взяли участь провідні європейські експерти у сфері урбаністики, архітектури та економіки, лідери українського бізнесу, представники обласної та міської влади, а також представники інститутів розвитку й підтримання підприємців. Усього в заході взяли участь близько 500 осіб, частина з них були присутні на форумі онлайн.
Одеський діловий форум проходить уперше, надалі планується його масштабування.
Ключовими темами форуму стали: Економічна бізнес-візія міста, пошук і розширення горизонту можливостей, що дадуть змогу Одесі конкурувати за увагу, інвестиції та таланти в сучасному світі.
Ділову програму відкрила презентація Економічної бізнес-візії, яку учасникам форуму представили футуролог Андрій Длігач, співзасновник Odessa Business Club і «Охоронні пломби GST» Дмитро Казавчинський, співвласник банку «Восток» Вадим Мороховський.
Спікерами OBF, зокрема, виступили: заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан; заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков; кандидат наук, ад’юнкт-професор в галузі сталого міського розвитку, науковий співробітник Коледжу Святого Петра Оксфордського університету Влад Михненко; стратег, новатор із Гента (Бельгія), творець альтернативного бачення та концепції «Розумне місто», «Місто людей» Карл-Філіп Коенграхтс; засновник проєкту City as a LAB, один з ключових засновників Dutch Design Week, дизайнер міського середовища, головний урбаніст Ейндховена (Нідерланди) Кейс Донкерс; співзасновник шведсько-українських IT-компаній Beetroot і Beetroot Academy Андреас Фльодстром.
У рамках заходу пройшли панельні дискусії:
● «Одеса — місто-інновація. Кидаємо якір. Кейси успішної трансформації міст» (модератор панелі й голос форуму — засновник маркетингового агентства FEDORIV Андрій Федорів).
● «Місто IT і видовищ. Роль інноваційних кластерів у розвитку економіки Одеси» (модератор — засновник і глава Офісу трансформації, керуючий партнер UNIT.City Максим Бахматов). Серед спікерів — співзасновник компанії з постачання взуттєвого обладнання MSM GmbH, співзасновник Gallery Architect Group, будівельної компанії та студії дизайну Atmosphere, бренду SINOBI, голова ГО «Центр проєктних ініціатив» Олександр Верник.
● «Одеса — місто можливостей, які не бачать інші, але ми покажемо» (модератор — президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга).
Учасниками панелі стали:
― співвласник морського порту «ТІС», засновник Імпакт ХАБ Одеса, автор і інвестор концепції ревіталізації Зеленого театру, засновник Pro Bono Club Ukraine Єгор Гребенніков;
― співвласник і голова ради директорів будівельного холдингу «ЗАРС» Георгій Бочорішвілі;
― засновник групи компаній у сфері міжнародної логістики та торгівлі EnlivUA Олександр Яковенко;
― співзасновник Центру культури вина SHABO Гіоргі Іукурідзе;
― засновник і головний виконавчий директор Biosphere Corporation, власник компанії Charisma Fashion Group, співзасновник бізнес-клубу Inspira в Дніпрі Андрій Здесенко.
Як key-спікер виступив медіапідприємець Володимир Яковлєв, відомий своїми проєктами й однойменними книгами «Вік щастя».
Форум пройшов в атмосфері живого відкритого діалогу та завершився дегустацією українських вин від проєкту Odessa Wine Week і вечіркою в Mantra Beach Club.
Топменеджери українського бізнесу, державні діячі, лідери суспільної думки обговорили тему відповідальності на VII Форумі «Диригенти змін» у Києві.
23 вересня в Києві відбувся VII Форум «Диригенти змін», який об’єднав понад 300 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, суспільних та державних діячів, лідерів думок. Тема цьогорічного Форуму – «Відповідальність. Хто, як не я?», розкриттю якої було присвячено чотири панельні дискусії.
«Відповідальність безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Її можна певним чином виміряти показниками ефективності, залученості та фінансової успішності. Поняття «відповідальність бізнесу» розширюється з плином часу. І сьогодні фінансова відповідальність – те, що притаманно за своєю сутністю бізнесу – вже доповнюється соціальною та етичною», – зазначив керівний партнер «Делойт» в Україні Сергій Кулик, відкриваючи VII Форум «Диригенти змін».
Розпочався Форум дискусією «Лідерство через відповідальність», у якій взяли участь Вячеслав Климов, співзасновник компанії Нова пошта, Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, Ярослава Гресь, співзасновниця Gres Todorchuk, та Владислав Чечоткін, співзасновник та СЕО ROZETKA. Модерував панельну дискусію Сергій Кулик.
Панелісти поділилися баченням того, яким має бути лідер і що означає відповідальне лідерство сьогодні. «На відповідальне лідерство важливо подивитися раціонально. Я вважаю, що це має бути елемент капіталізації будь-якого бізнесу. Коли підприємці співпрацюють із суспільством, долучаються до соціальних проєктів, то капіталізація їхнього бізнесу зростає. А бізнес має бути прибутковим. До того ж, будь-яка компанія, котра хоче «грати у довгу» має піклуватися про людей, яким пропонує свій продукт, і про територію, на якій розвивається», – зазначив Вячеслав Климов.
Учасники заходу мали змогу взяти участь у голосуванні та висловити свою думку щодо того, чи існує сьогодні в суспільстві запит на відповідальне лідерство. Так, 55% аудиторії відповіли, що такий запит існує і він дуже гострий; 40% висловилися, що запит є, але він помірний; майже 4% упевнені, що на часі інші проблеми, а менше 1% вважають, що в Україні вже все гаразд з відповідальним лідерством.
На думку Владислава Чечоткіна, відповідальний лідер – це насамперед передбачуваний і послідовний бізнесмен та керівник. «Це людина, яка розуміє, навіщо вона створює організацію, яку мету прагне досягти, і бачить перспективу цього, а також є частиною суспільства та країни, в якій живе», – зазначив він.
«Відповідальне лідерство – це особиста відповідальність на базі своїх внутрішніх принципів», – підсумувала Олена Кошарна.
Другу панельну дискусію було присвячено відповідальності в бізнесі. А саме тому, як правильно ділитися відповідальністю з іншими. До обговорення долучилися Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP, Світлана Панаіотіді, членкиня Наглядової ради «Прозорро.Продажі», Філіпп Грушко, член Наглядової ради ТІС, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ. Модератором став партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні Єгор Григоренко. Презентуючи тему панельної дискусії, він зазначив, що, не дивлячись на традицію українських керівників бізнесу концентрувати всю відповідальність у своїх руках, за останні роки можна спостерігати тенденцію ділитися нею з командою. Чи є це ознакою дорослості?
З тим, що СЕО бізнесу мають делегувати відповідальність, погоджується і Філіпп Грушко. «Якщо люди розуміють, що вони ні за що не відповідають – це демотивує», – ділиться він. На його думку, на ефективність співробітників впливає не тільки лідерство на місці, але й усвідомлення глобальної мети існування компанії. «Будь-якому лідеру важливо пояснити співробітникам, чим важлива діяльність компанії з погляду сталого розвитку та приналежності до чогось більшого. Коли ти кажеш, що «якщо ми не доставимо, то не буде хліба в країні», то це працює краще, ніж KPI», – зазначив Філіпп Грушко.
Сергій Детюк, гендиректор Metinvest Digital, вважає, що зараз, як і раніше, керівник бізнесу відповідає за його культуру, цінності, стратегію, досягнення бізнес-цілей та цілей сталого розвитку. Проте сьогодні фокус керівників полягає в забезпеченні максимальної гнучкості й адаптивності бізнесу. «Керівники мають забезпечувати можливості проведення швидких змін на стратегічному рівні й водночас на операційному рівні надавати команді більших повноважень із «правом на помилку» для своєчасної та відповідної реакції на нові умови», – зазначив він.
Третя панельна дискусія об’єднала спікерів темою «Відповідальність за власне життя». Про відповідальність за себе, рішення, що змінюють життя, та мотивацію до перемог говорили: Юрій Косюк, власник та голова правління МХП, Олександр Порхун, перший заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій Садовий, мер Львова, та Максим Крипак, український плавець, найтитулованіший учасник Паралімпіади-2020 у Токіо. Модерував дискусію Андрій Булах, заступник голови правління, директор департаменту з організаційної ефективності та управління персоналом МХП.
Учасники панельної дискусії міркували на тему того, що, зрештою, дозволяє бути успішним та максимально реалізовуватися в житті. «Усе в наших головах: і обмеження, і можливості. В бізнесі дорога складна – з вибоїнами. Але коли розумієш ціль, зупинитися неможливо. Мене, наприклад, складні речі рухають уперед, додаючи адреналіну. Знайдіть те, що вас робить щасливими, і з того живіть», – рефлексував на власне життя Юрій Косюк.
У свою чергу Андрій Садовий зазначив, що важливо не обмежуватися у власних мріях. «Бог дає кожному довжину життя, а ми вже визначаємо широту. Мрійте багато!», – підсумував він.
Четверта дискусійна панель була присвячена відповідальності перед наступними поколіннями. Подискутувати про цінності та соціальну відповідальність бізнесу прийшли Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Андрій Горохов, СЕО UMG Investments, Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України, та Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE). Модерував дискусію Роман Бондар, віцепрезидент Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA).
Так, Андрій Горохов зазначив, що усвідомлення бізнесом ризиків для суспільства та навколишнього середовища при плануванні нових проєктів – це необхідність у сучасному світі. «Коли інвестфонди чи великі компанії виходять на нові ринки, в них уже є певна репутація. І компанії, які ведуть бізнес цивілізовано, відповідають певним нормам та стандартам, – більш ніж бажані гості. Зараз бути цивілізованим бізнесом – це дбати про суспільство, ставитися відповідально до ресурсів та бути далекоглядним», – пояснив він.
Роман Бондар запропонував слухачам долучитися до обговорення й висловити свою думку шляхом голосування з питання «Хто повинен нести відповідальність за наступні покоління?». Так, 54% відповіли, що держава; 21% проголосували за бізнес; 13% вважають, що майбутні покоління попіклуються про себе самі, а ще 11% заявили, що не замислювалися над цим питанням.
У свою чергу Олександр Богуцький каже, що відповідальність за майбутнє лежить насамперед на кожному з нас. «Маєш бізнес – відповідай за себе, береш щось у природи – віддавай природі, а інакше – то хижацька експлуатація, і закінчиться тим, що майбутнього не буде. Ми у StarLightMedia автори слогану «Всі відповідальні за всіх» і вважаємо, що це ключ до всього», – заявив він.
Уже традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року 10% від вартості квитків і партнерських внесків спрямовані на користь освітньої ініціативи «Навчай для України». Таким способом організаторам вдалося зібрати 250 тисяч гривень, які сприятимуть розв’язанню проблеми освітньої нерівності в Україні.
Для «Делойт» підтримка освітніх проєктів є пріоритетним напрямом стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку. До 2030 року завдяки глобальній програмі Deloitte WorldClass компанія прагне змінити життя 100 млн людей у світі через підвищення якості навчання, формування професійних навичок та надання доступу до нових можливостей.
Форум «Диригенти змін» відзначався увагою до інклюзивності –простір заходу було сплановано відповідно концепції доступності, а усі панельні дискусії перекладалися жестовою мовою. Також організатори попіклувалися про безпеку – усіх учасників заходу було протестовано на COVID-19.
Партнерами VIІ Форуму «Диригенти змін» виступили:
Генеральний партнер: МХП
Офіційні партнери: Нова Пошта, SAP, Odgers Berndtson Ukraine, UMG Investments, АТІС ФАРМА
Телевізійний партнер: StarLightMedia
Інноваційний партнер: Metinvest Digital
Автомобільний партнер: Winner Group Ukraine
Алкогольний партнер: The Glen Grant
Водний партнер: Моршинська
Інклюзивний партнер: Inclusive Friendly
Головний новинний партнер – Інтерфакс-Україна
Інформаційний диригент змін – ЛІГА.net
Інформаційні партнери: Апостроф, ТОП100, Фокус, InVenture, ЛІГА:ЗАКОН, The Page
#ДиригентиЗмін2021
Про «Делойт»
«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.
Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua
