“Укрзалізниця” (УЗ) за п’ять місяців поточного року капітальним ремонтом відновила 14 секцій електропоїздів в умовах заводу і шість – в умовах депо, зазначається в повідомленні на сайті компанії у вівторок.
Згідно з ним, також розпочато капітальний ремонт дизель-поїзда.
Крім того, компанія уточнює, що для підтримки парку приміських поїздів у справному стані постійно виконуються в умовах депо роботи з діагностики, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. Так, з початку року поточними ремонтами відновлено понад 1,6 тис. секцій електричок і 92 дизель-поїзди.
У 2021 році “Укрзалізниця” планує в умовах заводу виконати капітально-відновлювальний ремонт 40 секцій електропоїздів та ще 11 секцій оновити капітальними ремонтами.
В умовах депо передбачено виконати капітальний ремонт 25 секцій електропоїздів та чотирьох дизель-поїздів.
Поточні ремонти буде виконано на 5 040 секціях електропоїздів та 292 дизель-поїздах.
Раніше “Укрзалізниця” завершила капітально-відновлювальний ремонт електропоїзда, обладнаного спеціальними утримувачами для перевезення велосипедів. Поїзд курсуватиме за маршрутами обслуговування регіональної філії “Південно-Західна залізниця”.
Урожай зернових і олійних культур у 2021/2020 маркетинговому році (МР) може перевищити 100 млн тонн, повідомив глава Міністерства аграрної політики та продовольства в понеділок.
“Ми маємо всі передумови до встановлення цього року абсолютного рекорду – врожаю зернових і олійних культур (на рівні – ІФ) 100 млн тонн”, – сказав він на прес-конференції в Києві.
Як повідомлялося, Українська зернова асоціація (УЗА) оцінила зростання потенційного врожаю зернових і олійних у 2021/2022 маркетинговому році (МР) на 14,5% порівняно з 2020/2021 МР – до 96,25 млн тонн у зв’язку з хорошою зимівлею озимих культур і сприятливими погодними умовами.
За даними асоціації зернотрейдерів, Україна отримає один із найкращих урожаїв, якщо погодні умови надалі будуть сприятливими. Експорт у 2021/2022 МР може сягнути 59,8 млн тонн зернових і олійних, тоді як поточного сезону УЗА прогнозує 46,8 млн тонн.
УЗА спрогнозувала в 2021/2022 МР зростання врожаю пшениці на 9,4% порівняно з 2020/2021 МР – до 27,7 млн тонн, її експорт становитиме 21 млн тонн. УЗА знизила прогноз експорту пшениці Україною нинішнього сезону на 1,5 млн тонн (з обумовлених у рамках Меморандуму між профільним міністерством і учасниками ринку 17,5 млн тонн) – до 16 млн тонн.
Урожай кукурудзи у 2021/2022 МР, за прогнозом, зросте на 18,3% порівняно з 2020/2021 МР – до 35,5 млн тонн за експорту в 30 млн тонн. Її експорт в поточному сезоні не перевищить 22 млн тонн, за обумовленого в Меморандумі граничного обсягу на рівні 24 млн тонн.
Зернотрейдери прогнозують зростання урожаю соняшнику за аналогічний період на 28,2% до 16,56 млн тонн (цей показник порівнянний з 16,3 млн тонн у 2019/2020 МР), з якого 98,5-99% переробляє на олію.
Єврокомісія виділила EUR50 млн грантів для підтримки українських фермерів упродовж двох років, повідомила заступник генерального директора Директорату з питань добросусідства і розширення Єврокомісії Катаріна Матернова.
“Ми виділили EUR50 млн у вигляді грантів, які видаватимемо впродовж двох років, для підтримки малих фермерів, щоб допомогти їм придбати землю”, – сказала вона під час форуму “Україна 30” в понеділок.
Міжнародний аеропорт “Київ” ім. Ігоря Сікорського (Жуляни) планує у разі наявності належного фінансування у 2023 році реконструкцію злітно-посадкової смуги з її подовженням на 460-500 м – до 2770 м, що потребуватиме закриття аеропорту для пасажирів на час робіт упродовж восьми-дев’яти місяців, повідомив голова ради директорів аеропорту Денис Костржевський.
На прес-конференції в четвер він уточнив, що наразі аеропорт знову оголосить тендер із відбору компанії для розробки відповідного проекту реконструкції.
За його словами, оголошений комунальним підприємством, якому належить аеродром, перший тендер був призначений на листопад минулого року, другий – на травень цього року, але він також завершився безрезультатно, оскільки потенційні учасники, ймовірно, визнали недостатньою запропоновану оплату в 15 млн грн.
Костржевський зазначив, що аеропорт “Київ” розглядав можливість будівництва другої смуги, проте всі залучені для цього п’ять консалтингових компаній заявили про неможливість реалізації такого проекту через дефіцит вільних площ в аеропорту.
Голова ради директорів уточнив, що саму реконструкцію, головною метою якої є прийом більш важких повітряних суден, зокрема Airbus A321 і A330, планується виконати у два етапи. На першому – в 2022 році – заплановано реконструювати рульові доріжки та інші поверхні аеродрому без зупинення його роботи.
Говорячи про нову смугу, Костржевський зазначив, що фактично йдеться про будівництво нової повністю бетонної смуги міцністю PCN 72, оскільки нинішня асфальтобетонна не відповідає необхідним вимогам.
Він не зміг за відсутності проекту назвати вартість цих робіт, попередньо оцінивши їх у межах 2,5-5 млрд грн. За словами голови ради директорів, ці кошти планується залучити зі столичного або державного бюджету, можливо, використати змішане фінансування.
Передбачається також, що один із двох курсів смуги отримає інструментальну систему посадки ILS категорії II ICAO, що забезпечує посадку за видимості від 350 м, тоді як нинішня ILS категорії I ICAO дозволяє сідати за видимості від 800 м.
Міжнародний аеропорт “Київ” розташований за 7 км від центру столиці. За кількістю рейсів і пасажиропотоком обіймає друге місце в Україні. В аеропорту розміщені три термінали загальною площею 21 тис. кв. м. ЗПС аеропорту може приймати повітряні судна типу Boeing-737, Airbus A-320. Проте навіть у разі A-320 існують обмеження щодо завантаження під час виконання далеких рейсів.
За підсумками минулого у 2010 році інвестиційного тендера аеропортом управляє компанія “Мастер-Авіа”, яка уклала договір оренди майна аеропорту на 49 років. За даними компанії, за цей час вона інвестувала понад $50 млн у створення нової інфраструктури аеропорту й досі спрямовує всі наявні ресурси на погашення кредиту. Бенефіціарами ТОВ, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб і осіб-підприємців, є Василь Хмельницький і Костржевський.
“Мастер-Авіа” зазначала, що володіє терміналами й пероном, а на балансі комунального підприємства МА “Київ” (Жуляни) перебувають аеродром і злітна смуга.
Оператор мобільного зв’язку “Vodafone Україна” за підсумками січня-березня 2021 року вийшов на показник доходу в 4,728 млрд грн, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2020 року, повідомляється в його прес-релізі.
Згідно з ним, чистий прибуток компанії за І квартал становив 888 млн грн проти збитку 744 млн грн у січні-березні-2020, який був пов’язаний із курсовою різницею з переоцінки євробондів обсягом $500 млн, випущених “Vodafone Україна” в лютому 2020 року.
Показник OIBDA оператора (операційний дохід до вирахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів) збільшився на 9% порівняно з першим кварталом 2020 року і сягнув 2,558 млрд грн. При цьому маржа OIBDA зросла на 0,8 процентного пункту, до 51,1%.
“Основним чинником зростання стало збільшення споживання дата-послуг. Кількість дата-користувачів у мережі Vodafone на кінець березня 2021 року сягала 12,4 млн, або 66% дата-користувачів у базі”, – зазначається в повідомленні оператора.
На кінець першого кварталу 2021 року 81% українців могли користуватися 4G у мережі “Vodafone Україна”, зазначається в прес-релізі.
За результатами зазначеного звітного періоду, абонентська база компанії становила 18,8 млн, що на 3,6% менше за показник січня-березня минулого року, при цьому зберігається зростання в сегменті контрактних підключень, зокрема збільшення кількості IoT-користувачів.
“Певне скорочення абонентської бази зумовлене загальною тенденцією відмови від других SIM-карток, спричиненою зниженням доходів населення”, – зазначає оператор.
При цьому показник ARPU зріс на 16% до 79,8 грн.
Як повідомлялося, компанія “Vodafone Україна” (ПрАТ “ВФ Україна”) за підсумками 2020 року скоротила чистий прибуток у 2,1 разу порівняно з 2019 роком – до 1,2 млрд грн. Виручка компанії минулого року збільшилася на 14% і становила 18 млрд грн, а показник OIBDA (операційний дохід до вирахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів) – на 18% у річному обчисленні й сягнув 9,8 млрд грн.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
Як повідомлялося, у березні 2020 року британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group і український оператор “Vodafone Україна” уклали договір про розширене стратегічне партнерство терміном на п’ять років.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ Telco Solutions and Investments, підконтрольну Bakcell, уклало угоду з ПрАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan і RBI, ціна становила $734 млн, зокрема відкладений платіж на суму майже $84 млн.
Група компаній NEQSOL Holding, згідно з релізом, має більше ніж 25-річний досвід роботи в різних галузях і країнах. Її діяльність охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, високотехнологічну та будівельну галузі у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група ввійшла до телекомунікаційної галузі на початку 2000-х. Компанії, що входять до групи, надають послуги мобільного зв’язку, міжнародного транзиту та продажу оптового інтернету, послуги з виділених ліній, послуги дата-центру тощо.
Бізнесмен Гасанов є офіційним засновником і 100-відсотковим власником групи компаній NEQSOL Holding, зокрема компаній Nobel Oil Services (UK) Limited, Nobel Oil E&P (UK) Limited (торгове найменування Nobel Upstream), Bakcell ТОВ і Norm ВАТ.
Кабінет Міністрів України підписав рамкову угоду з урядом Франції про кредитне фінансування проектів з модернізації систем водопостачання в Києві та Луганській області на суму EUR70 млн кожен.
Згідно з проектом розпорядження Кабміну про підписання рамкового договору, концесійний казначейський кредит розміром EUR70 млн буде спрямований на реконструкцію об’єктів водопостачання Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій. Проект дасть змогу поліпшити якість води для чверті населення столиці, уточнює прес-служба уряду.
За рахунок другого кредиту на суму EUR70 млн грн буде профінансовано проект реконструкції інфраструктури видобутку та розподілу питної води КП “Попаснянський районний водоканал”. У результаті модернізації планується досягти об’ємів потоку води 135 тис. куб. м/добу, що дасть змогу забезпечити питною водою понад 20 населених пунктів.
За умовами договору кредит надається на 40 років, включно з 15-річним пільговим періодом. Ставка за кредитом становить 0,0092% річних. Умовою надання коштів є придбання у Франції товарів і послуг на суму не менше ніж 70% від суми кредиту для реалізації проекту.
Крім того, для отримання кредиту контракти між французькими постачальниками і виконавцем реалізації проекту мають бути прийняті до виконання до кінця 2022 року, а кредит вибраний до кінця 2026 року.
Як повідомила прес-служба Мінінтеграції, модернізація системи водопостачання дасть змогу забезпечити якісною водою понад 1 млн громадян. У результаті буде забезпечено безперебійне постачання якісної питної води для населення та підприємств на підконтрольній уряду території України (Попасна, Гірське, Золоте, Станиця Луганська, Нижнє, Тошківка, Врубівка, Малорязанцеве, Вовчоярівка, Новотошківське, Розквіт, Лоскутівка, Підлісне, Устинівка, села Верхня Вільхова, Нижня Вільхова, Плотина, Нижньотепле, Артема, Боброве, Золотарівка).
