Гірничорудні підприємства України в січні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 3,36 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 115,839 тис. тонн із 927,433 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,7 раза – до $295,989 млн зі 110,857 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (48,05% поставок у грошовому виразі), Словаччини (13,65%) і Польщі (10,48%).
В Україну минулого місяця було імпортовано ЗРС на $7 тис. у сумарному обсязі 9 тонн, тоді як у січні-2023 ввезено на $1 тис. в обсязі 1 тис. тонн. Імпорт за січень-2024 здійснювався з Італії (100%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Українські підприємства в січні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $16,833 млн із $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 17,6% – до $5,279 млн із $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього в 11,5 раза порівняно із січнем-2023 року – до $3,573 млн із $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 26,3%, до $33,501 млн.
Водночас збільшила ввезення свинцю та виробів із нього в 4,2 раза – до $135 тис., імпорт олова та виробів із нього на 51,2%, до $260 тис., а також наростила цинку та цинкових виробів – на 82,9%, до $4,094 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2024 року зріс на 18% порівняно із січнем 2023 року – до $7,999 млн, свинцю та виробів із нього знизився на 46,5% – до $873 тис., нікелю та виробів становив $3 тис., на рівні січня-2023.
Експорт цинку минулого місяця становив $8 тис., тоді як у січні-2023 він був відсутній. Експорт олова та виробів у січні-2024 був відсутній, тоді як у січні-2023 він становив $17 тис.
У грудні-2023 було імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн. Україна в грудні минулого року ввезла на $1,025 млн нікелю і виробів, на $31,951 млн алюмінію, а також свинцю та виробів із нього на $70 тис., олова на $310 тис., цинку на $3,665 млн.
Водночас у грудні-2023 було експортовано алюмінію на $8,433 млн, свинцю та виробів із нього на $704 тис., нікелю та виробів на $24 тис., цинку на $13 тис., олова на $79 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 65,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $274,077 млн з $165,690 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 8,06% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 5,29% за січень-2023.
Водночас Україна в січні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 59,5% – до $109,414 млн із $68,593 млн.
Крім того, в січні Україна збільшила експорт металовиробів на 3,5% – до $64,327 млн з $62,127 млн. Імпорт металовиробів зріс на 41,7% – до $72,646 млн з $51,263 млн.
У грудні-2023 надходження від експорту чорних металів становили $214,531 млн, тоді як попереднього місяця – $174,380 млн. У грудні-2023 завезено цієї продукції на $107,367 млн.
У грудні експортовано металовиробів на $56,083 млн, імпортовано на $74,186 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Медична мережа “Добробут” у 2023 році збільшила кількість пацієнтів на 14% порівняно з 2022 роком – до 257 тис., кількість візитів пацієнтів до медцентрів і лікарень мережі становила понад 1,1 млн.
Як повідомляють у пресрелізі “Добробуту”, виручка мережі 2023 року становила 2,3 млрд грн.
Медмережа уточнює, що 2023 року найбільш затребуваними медичними напрямами, як і роком раніше, були терапія, отоларингологія, гінекологія, неврологія та гастроентерологія.
“Добробут” уточнює, що нова багатопрофільна клініка на проспекті Бажана в Києві, яку мережа відкрила 2023 року, прийняла вже приблизно 140 тис. пацієнтів, у клініці провели 930 операцій. У 2024 році мережа планує збільшити ці цифри щонайменше вдвічі.
У повідомленні також нагадують, що 2023 року медмережа відкрила офтальмологічну клініку на базі багатопрофільної клініки на проспекті Бажана, яка може приймати до 2,5 тис. пацієнтів на місяць. Крім того, минулого року відкрито центр онкодерматології та центр сомнології, також мережа збільшила кількість стоматологічних клінік до трьох.
Крім цього, 2023 року в “Добробуті” почало працювати відділення фізичної реабілітації, де наразі відновлюються військовослужбовці.
У 2024 році “Добробут” планує відкрити нову поліклініку в центрі Києва, розвивати мережу стоматологічних центрів, розширити хірургічний блок, стаціонар і відділення анестезіології та інтенсивної терапії в клініці на проспекті Бажана, а також розширити спектр послуг офтальмологічної клініки і виконувати в ній процедури лазерної корекції зору.
“Добробут” – одна з найбільших приватних медичних мереж в Україні. До неї входять 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба екстреної медичної допомоги, центри стоматології та аптеки. Мережеві медцентри надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щороку проводиться понад 9000 операцій. У мережі працюють понад 2900 співробітників.
Наразі мобілізовано і служать у ЗСУ і ТРО 119 співробітників “Добробуту”, компанія виплатила мобілізованим співробітникам 21,6 млн грн.
При впровадженні диджитальних сервісів, розробці цифрових продуктів та роботі з клієнтським досвідом команда ОТП Банку корелює свої підходи з 4 аспектами клієнтських цінностей. Про це розповів член правління ОТП Банку, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу, Олег Клименко, під час конференції DIGITALIZATION BANKING: the next stage – 2024, організованої International Financial Club BANKIR.
«ОТП Банк працює над підвищенням рівня задоволеності клієнтів за чотирма аспектами: функціональним, емоційним, life-change, соціальним. Переважна частина конкуренції в банківських диджитальних послугах відбувається саме на першому рівні – функціональному. Але коли вже є операційна база, можна переходити до роботи з емоціями», – розповів він.
За словами банкіра, Інформаційний центр Банку використовує технології ШІ, щоб аналізувати емоції клієнтів. «Ми виділяємо 8 різних емоцій, і коли клієнт телефонує, ми по тембру голосу «трекаємо» його настрій. Це необхідно для того, щоб менеджер максимально коректно розумів співрозмовника, адже там, де є взаємодія «людина-людина», інколи може виникати хибна комунікація. Натомість штучний інтелект дозволяє оператору найкраще орієнтуватися в ситуації», – наголосив О.Клименко.
Life-change, на думку банкіра, допомагає клієнтам вчитися користуватися новими продуктами, що підвищують рівень життя. «Один із таких прикладів – купівля ОВДП онлайн у застосунку OTP Bank UA. Це найзручніший та найкомфортніший спосіб, щоб познайомитися з цим інструментом інвестування у державні облігації», – підкреслив О.Клименко.
Відповідно, рівень life-change дозволяє перевести клієнтів у соціальний рівень. «ОТП Банк співпрацює з центром протезування Superhumans Center. Для залучення допомоги ми провели два благодійних аукціони, один з яких повністю реалізували в застосунку. Це схоже на гру, адже кожен аукціон містить елемент гри, поєднану із соціальною місією», – розповів він.
Згідно з внутрішніми дослідженнями, рівень NPS в ОТП Банку протягом 2023 року виріс на 8% і складає 58%. Роботою операторів Інформаційного центру задоволені 93% опитаних клієнтів, роботою працівників відділень – 97%.
Нагадаємо, за підсумками благодійного Різдвяного аукціону, який проходив у застосунку OTP Bank UA, було зібрано 5,8 млн грн. Усі кошти було перераховано на допомогу Superhumans Center – на протезування українців.
Торгово-промислова група Fozzy Group відкрила перший медичний центр під торговою маркою Doctor Sam, повідомляє прес-служба групи.
Уточнюється, що перший медцентр розташований у ТРЦ Respublika Park (Київ, вул. Кільцева дорога, 1).
“Fozzy Group продовжує розвиватися і відкриває новий бізнес, щоб ділитися своїми кращими рисами, а саме гостинністю і турботою про працівників і гостей в галузі охорони здоров’я. Doctor Sam – це не просто ваш лікар, це ваш надійний партнер з підтримки здоров’я”, – так окреслив основну місію медичного центру його засновник, генеральний директор медичного центру “Doctor Sam” Сем Аганов.
Doctor Sam – це багатопрофільна клініка з міжнародними стандартами якості медичних послуг і сервісу. Напрямами роботи є амбулаторно-поліклінічний консультативний прийом лікарів, діагностика, супровід вагітності, денний стаціонар, профілактичні щеплення тощо.
Fozzy Group – одна з найбільших торгово-промислових груп України. Бізнес-інтереси групи охоплюють ритейл (понад 690 торгових точок), виробництво харчових продуктів, банківську справу, ІТ, логістичний, туристичний і ресторанний бізнес.
Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash & Carry, магазини біля будинку “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини персональної електроніки Ringoo, ресторани “Буланжері”, Escobar, Positano, Who&Why Drinkery. Агробізнес спеціалізується на рослинництві, тваринництві та овочівництві. Інші бізнеси: банк “Восток”, IT-розробник TemaBit Fozzy Group, логістичний оператор “УВК”, мережа турагентств Silpo Voyage, мережа спортклубів APOLLO NEXT.
За даними Opendatabot, засновником ТОВ “Сільпо-Фуд” є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
