Важливою частиною Конференції з відновлення України 2024 (URC2024) у Берліні 11-12 червня цього року стане професійний форум відновлення, спрямований на досягнення конкретного результату у встановленні контактів між українськими, німецькими та міжнародними зацікавленими сторонами, повідомила міністерка розвитку Німеччини Свенья Шульце (Svenja Schulze).
“Це не пуста конференція, ми хотіли б створити фонд розвитку бізнесу із системними фінансовими інструментами для підтримки, наприклад, малого та середнього бізнесу або підтримки реконструкції на місцях”, – сказала вона на Мюнхенській конференції з безпеки на круглому столі, присвяченому відновленню України.
Шульце зазначила також намір створити центр для надання муніципалітетам необхідної їм інформації, фінансування та послуг навчання.
За її словами, роль муніципалітетів стане однією з чотирьох основних тем, що будуть у центрі уваги URC2024 разом із роллю приватного сектору та приватних інвесторів, процесом вступу до ЄС та необхідними для цього реформами, а також темою людського капіталу та соціального відновлення.
“Нам необхідно мобілізувати приватний сектор. Це дійсно важливо. Бракує державних грошей? – Нам також потрібні приватні гроші. У нас є місцеві та регіональні вимоги: муніципалітети та регіони мають бути частиною цього процесу, і вони мають допомогти в його просуванні”, – пояснила міністр розвитку Німеччини.
За її словами, всі ці теми на Конференції з відновлення також будуть пронизані загальною темою цифровізації, в якій Україна вже досягла вражаючих результатів.
НІМЕЧЧИНА, фонд розвитку бізнесу, центр допомоги муніципалітетам
ТОВ “Мар’янський кар’єр” із групи Concorde Capital бізнесмена Ігоря Мазепи отримало право викупу спецдозволу на використання Мар’янського вапнякового кар’єру (Дніпропетровська обл.) після втрати такого права компанією-переможцем конкурсу за рішенням Держслужби геології та надр України.
Як повідомив портал Nadra.info, ТОВ “Форсаж” було позбавлене права отримання спецдозволу, оскільки не уклало договір купівлі-продажу за підсумками конкурсу, на якому запропонувало 151,2 млн грн. Відповідне рішення було закріплено наказом голови Держгеонадр від 15 лютого.
Таким чином, право викупу спецдозволу перейшло до ТОВ “Мар’янський кар’єр”, яке запропонувало на конкурсі 52,2 млн грн.
За даними Держгеонадр, запаси Мар’янського родовища становлять близько 132 млн тонн вапняків.
За даними Opendatabot, власниками ТОВ “Мар’янський кар’єр” виступають ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” (90,1%) і Наталя Куркова (9,9%), кінцевими бенефіціарами значаться Ігор Мазепа та Віталій Антонов.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні у 8,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 42,885 тис. тонн із 5,289 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у сім разів – до $16,620 млн.
У першому місяці року країна не експортувала кокс, як і в січні-2023.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (95,64% поставок у грошовому вираженні), Чехії (2,77%) та Угорщини (1,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Великий український виробник гофрокартону – “Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКБФ-Україна”, Хмельницька обл.) у січні збільшила випуск гофротари на 20% порівняно із січнем-2023 – до 6,85 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За минулий місяць на фабриці також зросло виробництво тарного картону на 19,1%, до 7,5 тис. тонн, а паперу випущено 0,08 тис. тонн проти 0,04 тис. тонн роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі (оскільки Держстат перестав надавати такі дані з 2019 року), за січень-2024 в Україні випуск паперу та картону скоротився на 7,8% до січня-2023 – до 53,9 тис. тонн, тоді як картонних ящиків – зріс на 11,3%, до 43,4 млн кв. м.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” в січні випустила продукції на 233,75 млн грн – на 6% більше.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила в січні (за даними “Укрпапір”) 5,4 тис. тонн різного картону (на 7,5% більше) та 3,2 млн кв. м. гофроящиків.
Як повідомлялося, 2023 року “ПКБФ-Україна” випустила майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше.
Група “Нафтогаз” 2023 року на 20% збільшила видобуток із “відремонтованих” свердловин порівняно з довоєнним 2021-м роком, що стало рекордним показником за останні чотири роки.
“Цей показник на 20% перевищив видобуток у довоєнному 2021 році. Я щиро вдячний фахівцям “Укргазвидобування” і всій команді, завдяки якій цей результат став можливим”, – повідомила група на своєму сайті з посиланням на главу “Нафтогазу” Олексія Чернишова в четвер.
Нещодавно АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”), що є частиною групи “Нафтогаз”, провело капітальний ремонт і відновило стару свердловину, яка нині додатково дає понад 340 тис. куб. м газу на добу.
Ця свердловина тривалий час перебувала в очікуванні на ліквідацію, проте 2023 року фахівці провели детальний аналіз, переглянули технічні та геологічні ризики й вирішили відновити свердловину за допомогою капітального ремонту.
“Нашими фахівцями постійно ведеться робота з перегляду та аналізу старих свердловин, які можна повернути в експлуатацію завдяки кращим технічним можливостям, ніж десятки років тому”, – прокоментував в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачов.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” 2022 року видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За оперативними даними, компанія за підсумками 2023 року наростила видобуток більш ніж на 0,7 млрд куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
