Металургійні підприємства України у вересні поточного року знизили виробництво сталі у п’ять разів, або на 80%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 340 тис. тонн, посівши 32-е місце разом із Чехією у рейтингу 64 країн- Основні світові виробники цієї продукції складені Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у вівторок, у вересні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до вересня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (86,95 млн тонн, зростання на 17,6% до вересня-2021), Індія (9,873 млн тонн, зростання на 1,8%), Японія (7,140 млн тонн , “мінус” 12,3%), США (6,615 млн тонн, менше на 7,5%), РФ (5,690 млн тонн, “мінус” 6,8%), Південна Корея (4,605 млн тонн, “мінус” 15 ,4%), Німеччина (2,842 млн тонн, “мінус” 15,4%), Іран (2,744 млн тонн, зростання на 26,7%), Бразилія (2,743 млн тонн, “мінус” 11,7%) та Туреччина (2,685 млн. тонн, менше на 19,4%).
Україна за підсумками вересня, як і Чехія, перебуває на 32 позиції з 340 тис. тонн сталі (менше на 80% до вересня-2021). У серпні поточного року країна виробила 366 тис. тонн сталі, у липні – 281 тис. тонн сталі, у червні – 295 тис. тонн, у травні – 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн тонн, у січні – 1,851 млн тонн.
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі у світі зросла на 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,686 млн. тонн.
За дев’ять місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (780,830 млн тонн, зниження на 3,4%), Індія (93,275 млн тонн, зростання на 6,4%), Японія (67,817 млн тонн, зниження на 6%), США (61,469 млн. тонн, “мінус” 4,3%), РФ (54,6 млн. тонн, зниження на 6%), Південна Корея (50,543 млн. тонн, “мінус” 4,4%), Німеччина (28,246 млн. тонн, “мінус” 6%), Туреччина (27,298 млн. тонн, падіння на 9,3%), Бразилія (25,869 млн. тонн, зниження на 5,3%) та Іран (22,202 млн. тонн, зростання на 9 8%).
Україна за підсумками дев’яти місяців поточного року зберегла 22 місце з виплавкою 5,526 млн тонн сталі (“мінус” 66,1%).
Загалом за січень-вересень 2022 року 64 країни виробили 1 млрд. 405,185 млн. тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Як повідомлялося, за 2021 рік перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн, +) 14,9%), США (86,012 млн тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн тонн, +5,2%), Туреччина (40,360 млн тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі прямували Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 2021 рік 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови заборонила майнінг криптовалют у країні, а також імпорт обладнання для нього.
Згідно з ухваленим рішенням комісії з НС, це один із заходів, вжитих у зв’язку з енергетичною кризою.
Серед інших заходів – вимога до власників приміщень використовувати опалювальні прилади так, щоб температура у приміщенні у робочий час не перевищувала 19 градусів, а у позаробочий – 15 градусів. Також власники приміщень повинні будуть відмовитися від рекламного, декоративного та архітектурного підсвічування, а також відключити фонтани.
Крім того, має бути припинена робота ескалаторів у приміщеннях у період з 7 до 11 ранку та з 18 до 23 години.
Наприкінці жовтня Молдова зіткнулася з енергетичною кризою після того, як Україна перестала експортувати 30% необхідної країні електроенергії, а Молдавська ДРЕС не може поставити законтрактовані 70% через скорочення постачання газу до Молдови з боку “Газпрому”. Поки що екстрено у період дефіциту Молдова закуповує електроенергію у Румунії.
Німеччина підтверджує готовність підтримувати Україна так довго, як це буде необхідно, і готова провести щорічну конференцію щодо відновлення країни у 2024 році, повідомив канцлер Олаф Шольц.
“Наша мета – мирна Україна, яка житиме у добробуті”, – сказав він на завершення Міжнародної експертної конференції з відновлення України у Берліні у вівторок.
Шольц нагадав, що конференцію з відновлення України (URC) у 2022 році приймав швейцарський Лугано (а 2021 року – литовська Вільнюс), а наступного року вона пройде у Великій Британії.
Прем’єр-міністр Японії, до якої наступного року перейде головування у G7, Фуміо Кішида у своєму відеозверненні до конференції у Берліні підкреслив, що Україна залишиться в центрі уваги, і Японія докладе зусиль для визначення рамок прозорого та справедливого процесу відновлення країни, що ґрунтується на бажаннях та прагненнях її населення.
Також про важливу позицію України на порядку денному саміту G20, який відбудеться в листопаді в Індонезії, заявив президент цієї країни Джоко Відодо. За його словами, найвищий пріоритет має дипломатія заради миру та завершення війни.
Глава Індонезії закликав до конструктивного діалогу заради миру на майбутньому саміті, у тому числі й сторони, які “стоять по різні боки”, водночас нагадавши про виділену Україні військову допомогу та взяті Джакартою зобов’язання щодо відновлення українських лікарень.
Президенти України та Німеччини Володимир Зеленський та Франк-Вальтер Штайнмайєр схвалили спільну заяву, в якій, між іншим, домовилися про патронат над зв’язками між містами та громадами Німеччини та України».
«Сьогодні ми вперше в історії наших двосторонніх відносин схвалили спільну заяву президентів. Серед іншого воно закріплює особистий патронат президента Штайнмайєра над процесом відновлення Чернігівщини. Домовилися про спільну роботу на місцевому рівні, що особливо важливо у контексті нашої децентралізації. Мережа українсько-німецького муніципального партнерства отримає президентський патронат», – сказав Зеленський після зустрічі з німецьким президентом у вівторок у Києві.
Він назвав також внесок Німеччини у рух України до миру та відновлення нашої територіальної цілісності «вагомим та значущим».
«Я подякував Німеччині за надання сучасної системи ППО IRIS-T. Вона дуже добре показала себе у захисті нашого неба. Це пріоритет, ми це відчуваємо. Сподіваюся, найближчим часом ми можемо отримати ще кілька відповідних систем», – сказав Зеленський.
«Ми обговорили весь спектр загроз – продовження ракетного терору, залучення у спільники Росією Ірану та чергові прояви російського ядерного шантажу. Ми однаково розцінюємо з Німеччиною ці та подібні російські загрози», – наголосив Зеленський.
Котирування ф’ючерсів на американські фондові індекси знижуються під час торгів у вівторок.
Індекс S&P 500 виріс за підсумками чотирьох із шести останніх сесій і завершив понеділок на максимальному рівні більш ніж за місяць. На думку аналітиків, це може призвести до деякої корекції ринку донизу.
Крім того, за відсутності значної статистики інвестори оцінюють квартальну звітність компаній.
Котирування акцій 3M Co. (SPB: MMM) знижуються на 3,2%. Компанія, що випускає понад 50 тис. найменувань різних товарів, збільшила чистий прибуток у третьому кварталі в 2,7 раза, але скоротила виручку сильніше, ніж очікували аналітики. Крім того, вона погіршила річний прогноз.
Raytheon Technologies (SPB: RTX) у липні-вересні скоротила чистий прибуток на 1%, скоригований показник виявився вищим за прогноз, проте виручка не виправдала очікувань експертів. Папери постачальника рішень для аерокосмічного сектору та оборонної промисловості дешевшають на 0,4%.
Вартість акцій Warner Bros. Discovery (SPB: DISCA) знижується на 0,2%. Медіакомпанія, створена минулого року в результаті злиття WarnerMedia (медіапідрозділу AT&T) з Discovery Inc., має намір реструктурувати операції, щоб урізати витрати. Витрати на це до кінця 2024 року, як очікується, становитимуть близько $4,3 млрд.
Котирування акцій Tesla (SPB: TSLA) знижуються на 0,8%, Boeing Co. (SPB: BA) – на 0,3%, Salesforce Inc. (SPB: CRM) – на 0,2%, Apple Inc. (SPB: AAPL) – на 0,25%, Chevron Corp. (SPB: CVX) – на 0,8%.
Тим часом, вартість General Motors (SPB: GM) підвищується на 3,3%. Найбільший американський автовиробник наростив виторг у липні-вересні на 56%, до рекорду.
Акції Halliburton Co. (SPB: HAL) дорожчає на 1%. Нафтосервісна компанія збільшила чистий прибуток у третьому кварталі в 2,3 раза, виручку – в 1,4 раза, причому обидва показники перевершили прогнози.
Coca-Cola Co. (SPB: KO) збільшила чистий прибуток минулого кварталу на 14% і підвищила прогноз на поточний рік. Ціна паперів найбільшого у світі виробника безалкогольних напоїв підвищується на 2,5%.
General Electric Co. (SPB: GE) у липні-вересні отримала скоригований прибуток гірше за очікування експертів, виручку – краще. Вартість компанії зростає на 1,9%.
Найбільша у світі служба експрес-доставки United Parcel Service (SPB: UPS) у третьому кварталі зафіксувала виручку нижче за прогноз, проте скоригований прибуток і його прогноз на весь поточний рік виявилися оптимістичнішими, ніж передбачалося. Акції UPS подорожчали на 2,7%.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 на 15:10 кв знизилися на 0,47% і становили 3791,5 пункту, на індекс Dow Jones – на 0,6%, до 31355 пунктів. Ціна контрактів на грудень на індекс Nasdaq 100 на цей час опустилася на 0,24% – до 11451,5 пункту.
Трейдери оцінюють як сигнали послаблення глобального економічного зростання, і перспективи зниження пропозиції палива на світовому ринку. Зокрема, інвестори чекають деталей плану введення цінової стелі для російської нафти на тлі розв’язаної РФ повномасштабної війни проти України, пише агентство Bloomberg.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кск у вівторок становить $93,25 за барель, що на $0,01 (0,01%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подешевшали на $0,24 (0,3%), до $93,26 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на цей час на $0,03 (0,04%), до $84,61 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $0,47 (0,6%), до $84,58 за барель.
Опубліковані напередодні статдані з Китаю, який є найбільшим світовим імпортером нафти, були неоднозначними. Зростання ВВП країни у третьому кварталі перевищило прогнози, тоді як вересневе підвищення роздрібних продажів було мінімальним за 4 місяці, а збільшення імпорту не виправдало очікувань експертів.
Крім того, повідомлення про запровадження карантинних обмежень у великому китайському місті Гуанчжоу послабили апетит до ризику на світових ринках, включаючи нафтовий.
“Цілком можливо, що ризики рецесії, а також падіння попиту в Китаї перебільшені і вже закладені в ринок, – зазначає керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, думка якого наводить Bloomberg. – Зниження видобутку країнами ОПЕК+ у листопаді та набуття чинності ембарго ( у відповідь на військову агресію РФ проти України (ІФ) на постачання російської нафти до Євросоюзу в грудні – це головні фактори, які будуть каталізаторами зростання цін і призведуть до їхнього підйому до $100 за барель до кінця року”.
