Найбільший у світі інтернет-рітейлер Amazon.com Inc. вперше відправлятиме свої вантажі літаками компанії Airbus SE у співпраці з авіаперевізником Hawaiian Air, що належить Hawaiian Holdings Inc.
Усього Amazon візьме в лізинг 10 літаків Airbus A330 у Altavair LP, йдеться в повідомленні компанії. Літаки, які спочатку є пасажирськими, будуть переобладнані на вантажні. Ними керуватимуть пілоти Hawaiian.
Перші постачання очікуються наприкінці 2023 року.
Таким чином Amazon має намір скоротити свою залежність від авіалайнерів Boeing Co., яких у її флоті налічується понад 110. Компанія має намір почати замінювати наявні в її розпорядженні Boeing, в основному 767 моделі, на літаки Airbus протягом 1,5 років після отримання першої. партія літаків європейського виробника.
Hawaiian була одним із шести претендентів на укладення контракту з Amazon, зазначила віце-президент Amazon Global Air Сара Роадс. Авіакомпанія управляє 13 пасажирськими літаками Airbus A330.
Тим часом Amazon обрала A330, оскільки ці літаки легше переробити на пасажирські, ніж Boeing 767, додала Роадс. У той же час, незважаючи на те, що A330 більше за розміром, ніж 767, Amazon не буде використовувати їх для перевезення вантажів інших компаній.
Amazon іноді перевозить також посилки U.S. Postal Service на наявних у неї літаках.
ТОВ “Одеська обласна енергопостачальна компанія” та СК “Ультра альянс” (раніше – СК “Ультра”, Київ) уклали договір на добровільне медичне страхування та страхування від нечастого випадку.
За даними системи електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,3 млн. грн., цінова пропозиція компанії – 771,269 млн. грн.
У тендері також брали участь СК “ІнтерЕкспрес” – 711,270 тис. грн, СК “Місто” – 776,1 тис. грн, СК “Мотор-Гарант” – 804,3 тис. грн, “Європоліс” – 963,7 тис. грн. грн, “Провідна” – 1,095 млн грн, “Оранта” – 1,098 млн грн, “Країна” – 1,141 млн грн, СГ “ТАС” – 1,289 млн грн.
СК “Ультра” надає страхові послуги з 2004 року, має 17 ліцензій на обов’язкові та добровільні види страхування.
2021 року страховику було підтверджено рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaАА”.
В Одесі відкрилося представництво Медіацентру України, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики у п’ятницю.
“За підтримки Міністерства культури та інформаційної політики в Одесі розпочав роботу інформаційний майданчик Media Center Ukraine – Odesa. Він є частиною мережі Media Center Ukraine разом із київським, львівським та харківським підрозділами”, – йдеться у повідомленні.
Інформаційний майданчик знаходиться на стадіоні “Чорноморець” та працює щодня з 10:00 до 18:00 у режимі коворкінгу.
“Медіацентр, зокрема, надасть журналістам також сервісні функції: пошук спікерів, героїв, експертів та цікавих особистостей. У разі потреби Медіацентр зможе забезпечити журналістів бронежилетами та шоломами для поїздок у зону бойових дій (надається Інститутом масової інформації) та допомогти у пошуках фіксерів” , – йдеться у повідомленні.
Споживання металобрухту у світі впало в першій половині поточного року на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 248,789 млн тонн, слідуючи тенденції зниження випуску сталі, повідомило Бюро міжнародної переробки (BIR).
При цьому уточнюється, що найбільший споживач сталевого брухту – Китай – за цей період знизив споживання брухту на 13,8% – до 119,55 млн. тонн, частка використання брухту у виробництві сирої сталі знизилася до 22,7%.
У другому за величиною користувачі – ЄС – використання металобрухту впало на 3,2% до оціночних 43,856 млн тонн, тоді як використання металобрухту у першому півріччі у США знизилося на 3% у річному обчисленні, до 22,5 млн тонн.
Споживання металобрухту в Туреччині в першому півріччі знизилося на 3% – до 12,480 млн. тонн, частка використання сталевого брухту у виробництві сирої сталі склала 87,1%.
BIR зазначає, що Туреччина залишається найбільшим імпортером сталевого брухту у світі: вона імпортує 2,23 млн. тонн зі США, 1,16 млн. тонн з Нідерландів і 1,135 млн. тонн з Великобританії.
Другий за величиною імпортер – Південна Корея – імпортувала 2,72 млн. тонн брухту в першому півріччі, що на 29,1% більше, ніж у попередньому періоді, при цьому постачання з Японії склали 1,7 млн. тонн, США – 399 тис. тонн. та Росії – 226 тис. тонн.
Індія імпортувала 2,67 млн тонн металобрухту у першому півріччі, що на 0,3% більше, з них 711 тис. тонн – з ОАЕ, 208 тис. тонн – із США та 170 тис. тонн – із Сінгапуру.
Імпорт металобрухту у першому півріччі також збільшився до Таїланду, Індонезії та Норвегії, але впав у США, ЄС та Тайвань, повідомляє BIR.
Найбільший експортер брухту в першому півріччі – США, постачання склали 8,87 млн. тонн. Його основними покупцями були Мексика (2,005 млн. тонн), Туреччина (2 млн. тонн), Бангладеш (900 тис. тонн) та Південна Корея (357 тис. тонн).
Експорт металобрухту з ЄС впав на 23,9%, до 8,5 млн. тонн, при цьому його основним пунктом призначення є Туреччина (5,8 млн. тонн), Єгипет (625 тис. тонн) та Швейцарія (318 тис. тонн).
Конгрес США напередодні виборів у листопаді планує затвердити новий пакет допомоги Україні на суму близько $50 млрд, повідомляє NBC News з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що рішення може бути ухвалене у зв’язку з побоюваннями щодо урізання допомоги Україні у разі, якщо більшість у парламенті отримають представники Республіканської партії.
Новий пакет допомоги, найімовірніше, буде частиною зведеного законопроекту про витрати.
Водночас, адміністрація президента США Джозефа Байдена ще не робила офіційного запиту на нове фінансування.
Як зазначає видання, лідер республіканців у Палаті представників Кевін Маккарті, кандидат на посаду спікера у разі перемоги Республіканської партії на виборах, уже заявив, що його партія “не збирається виписувати Україні нескінченний чек”. Крім того, багато кандидатів-республіканців заявляють, що США слід зосередитися на власних внутрішніх проблемах, а війна в Україні не пов’язана з національними інтересами США.
Водночас, багато республіканців заявляють про необхідність продовження підтримки України в її боротьбі проти російської агресії.
“Я проголосував за перший законопроект про фінансування і готовий обговорити додаткове фінансування. Якщо ми не зробимо необхідних кроків для України, щоб захистити її націю та суверенітет від Росії, я думаю, що хвильові ефекти зрештою обійдуться не лише Сполученим Штатам, а й усьому світу набагато дорожче”, – заявив член Комітету з асигнувань Чак Флейшманн.
Представники олійно-жирової галузі України просять Міністерство економіки України про збільшення мита на експорт насіння соняшнику до 10% з 3,5%, це дозволить переробляти їх усередині країни в більш високомаржинальну олію, особливо в умовах скорочення врожаю олійних у 2022 році. -за агресії РФ.
Пропозицію створити робочу групу між міністерством та профільною асоціацією “Укроліяпром” для вирішення відповідного питання висловив її представник Станіслав Таршин, бенефіціар компанії “ГрадОлія”.
“Ми розуміємо, що валовий збір соняшнику цього року буде на 30% меншим порівняно з минулим роком, не 16 млн тонн, а 9-10 млн тонн. Можете вважати, що з початку війни вже експортували 1,7 млн тонн, і не менше ще вивезуть у майбутньому. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти та іншого”, – наголосив він у ході панельної дискусії з міністром економіки Юлією Свириденко на бізнес-форумі “Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу” у Києві у п’ятницю.
Він підкреслив, що олійно-жирова галузь країни може зіткнутися з нестачею сировини для виробництва соняшникової олії внаслідок меншого врожаю соняшнику в Україні в 2022 році через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини її території. Це може призвести до недозавантаженості підприємств галузі, скорочення надходження валюти від продажу олії за кордон, а також закриття підприємств та зростання безробіття в країні.
Для недопущення такого розвитку подій Таршин запропонував встановити мито на вивіз із країни насіння соняшнику у розмірі 10% замість нинішніх 3,5%.
Крім того, представник “Укроліяпрому” закликав міністра економіки стимулювати в Україні глибоку переробку соняшникової олії, що включає її очищення та фасування перед продажем за кордон.
“Нам би слід скоротити експорт сирої соняшникової олії (на користь переробленої – ІФ-У). Багатьом здається, що якщо ми експортуємо не соняшник, а сиру олію, то це кінцева продукція. Це велика помилка – така олія є сировиною, яка згодом переробляється багатьма країнами світу. Ми експортуємо 6-6,5 млн. тонн щорічно, а у нас тільки 0,5 млн. тонн з’їдається в країні”, – уточнив Таршин.
За його словами, щоб наростити глибоку переробку соняшникової олії на 50% нинішнього рівня, в Україні потрібно побудувати близько 20 підприємств цього профілю, це додатково створить у країні десятки тисяч робочих місць.
