У Києві 14 лютого відбулась особлива подія для аграрної спільноти України – міжнародна Конференція: Сталий агробізнес: “Традиції. Ніші. Екопрактики. Технології.
Конференцію організувала та провела агромедіа-агенція Sapienza.media за підтримки профільних асоціацій: Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА і Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
Вже 5 років поспіль Sapienza проводить традиційні конференції з циклу «Збільшення прибутків у агробізнесі» в рамках масштабної агровиставки «АГРОВЕСНА». Цьогоріч на конференцію у столичному виставковому центрі зібралося понад 200 провідних українських аграріїв.
«Чому ми проводимо наші традиційні Відкриті міжнародні конференції? Щоб у дружній та невимушеній атмосфері люди спілкувалися, щоб обмінювалися ідеями, досвідом, знаходили нові контакти, які вас будуть підсилювати, які вас будуть заряджати та надихати на нові результати та здобутки! Особливо це важливо в такий важкий час – розвивати, працювати попри що! До нас приїхали сьогодні 20 спікерів, зареєструвалися понад 100 учасників, дехто з них був в окупації, дехто частково втратив бізнес, хтось відновився тільки на 30%! Але нас всіх об’єднує головне – тримаймося, не спиняємося, не здаємося, розвиваємо разом агробізнес!
Тут зібралися професіонали, невтомні трударі, які рухають Україну вперед, вносять свій внесок у продовольчу безпеку України! Завдячуючи ЗСУ ми можемо проводити такі заходи. І надихаємося вашою невтомністю, шановні виробники та фермери. І цю традицію конференцій будемо продовжувати, щоб попри що не тільки відновлювати, але й розвивати український агробізнес за найкращими стандартами якості та сталості, щоб зміцнювати продовольчу безпеку України попри що», зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.
«Ми не можемо ніяк обійти чинник війни в розвитку плодоовочевого виробництва України, і того, який вплив він має на плодоовочевий, та й на весь без перебільшення аграрний сектор. Можна констатувати, що за останні два роки, якраз, на плодоовочевий в меншій мірі, ніж на зерновий, однак цей вплив, звичайно, є.
Ми, сподіваюсь, тимчасово втратили практично найважливіші регіони виробництва і зберігання, особливо овочевої продукції, мова йде про південь України. Як площі, так і інфраструктуру для зберігання, переробки цієї продукції, так і джерело для поливу, йдеться про Каховське водосховище. Це не те, щоб суттєва – це непоправна втрата для даного регіону, природи та екології в цілому.
Однак можна констатувати, що Україна за 2022-2023 роки практично повністю встигла замістити з точки зору валового виробництва по плодоовочевим, особливо овочевим культурам, те, що було втрачено на півдні України досить швидко. І навіть баштанні культури, які крім як з Херсоном, не асоціювалися, досить швидко і успішно були заміщені іншими, практично всіма регіонами України», – розповів під час конференції Тарас Баштанник, директор Української плодоовочевої асоціації.
Пол Чібай, канадійський фахівець з розвитку кооперативів поділився під час свого виступу власним унікальним досвідом кооперативної моделі бізнесу та її стійкості у період криз.
«Українці були дуже активними у створенні кооперативів в кожному секторі економіки в Канаді. Кооперативи дають стабільність у часи криз. І це доводиться знову і знову в нашій історії. Це проста математика. Бути одиночним виробником – це небагато ефекту.
Але разом ми маємо набагато більше стабільності та впливу на ринок, на ті норми, які дає нам уряд, і на ті впливи, які уряд здійснює на бізнес.
І через те, що є багато виробників, – тисячі, і самі кооперативи між собою можуть бути пов’язані. Це дає стабільність моделі часи криз. Також є дуже багато проведених досліджень, коли кооперативи переживають кризи, зокрема 2008 року. Є багато свідчень про те, що кооперативи не лише витримували ці випробування кризами, але і переходили до нових моделей виробництва», – переконаний Пол Чібай.
Про державну підтримку сталого агробізнесу в Україні під час конференції розповів директор Департаменту аграрного розвитку МінАПК України Ігор Віштак.
«Міністерством аграрної політики спільно з міжнародними експертами було розроблено наказ про кращі сільськогосподарські практики на виконання європейських аквісів. Цей наказ був заюстований у січні 2022 року.
Він передбачає приклади і принципи внесення в першу чергу мінеральних добрив у місцях, які є вразливими для потрапляння нітратів у підземні води. Він є обов’язковим для використання. Наразі, в зв’язку з воєнним станом, відповідно, контрольні заходи не проводяться. Ми розуміємо, що умови для аграріїв і так нелегкі. Але цей наказ є, і після закінчення воєнного стану буде контроль за його дотриманням.
З одного боку, це певні обмеження, а з іншого – це турбота про довкілля і про всі живі організми, в тому числі здоров’я людини. Також нашим міністерством, спільно з Держпродспоживслужбою було розроблено законодавство про поводження із відходами під час органічного виробництва, теж прийнято ряд нормативних актів, які теж нас у цьому наближають до Європейського Союзу», – додав Ігор Віштак.
Крім того всі присутні мали змогу ознайомитись з унікальною та актуальною інформацією від українських науковців, експертів та практиків аграрного ринку.
Про цілющі властивості, комплексний підхід з вирощування та переробки амаранту в Україні, а також про широкий асортимент продукції, який виготовляється з амаранту та про нові перспективні розробки під час конференції розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.
Про синьо-жовту цукрову кукурудзу з України, яка спричинила справжній фурор на світовому ринку розповів гостям конференції автор нового унікального сорту, вінницький відомий селекціонер та директор компанії Мнагор, Михайло Нагорняк.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України розповів про нішеві ягідні культури і можливості кооперації виробників для збільшення прибутків.
Про новітні технології та рішення, які можуть допомогти виробникам покращити якість своєї продукції та збільшити її врожайність розповість Ельвіра Німчук, представниця групи компаній BioNorma.
В’ячеслав Поліщук, керівник садівничого напрямку Ukravit ознайомив присутніх з найкращими вітчизняними ЗЗР і сервісами для сталого виробництва.
Про приклад успішного використання в галузі часникарства інноваційних технологій на ринку меліорантів розповів Михайло Сорока, директор компанії АГРОМОММ (Дніпро).
Леонід Фадєєв, директор заводу Fadeev Agro та автор технології «Сильне насіння» поділився з присутніми секретами інноваційної технології виробництва насіння.
Владислав Разкевич, керівник компанії «Евкаліпт Р» поділився досвідом того, як отримувати щедрі врожаї, заощаджуючи виробничі ресурси.
Олександр Дойніков, керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) розповів про технічні коноплі – рослину надзвичайно корисну, яка має неймовірну кількість потрібних якостей, які можна успішно використовувати у багатьох сферах життя.
Софія Буртак, голова Правління Громадської Спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок» розповіла про успішний досвід українських кооперативів.
Про інновації у агровиробництві для сталого розвитку та практики сталого агробізнесу присутні почули від Анни Даниляк, фахівчині з екологізації сільського господарства ГО «Екодія».
Модератором та ведучою конференції виступила керівниця інформаційних проєктів агромедіа-агенції Sapienza Віра Чупія.
Конференція відбулась за підтримки Проєкту розвитку підприємництва для постраждалого від війни населення в Україні “We Prosper”, який реалізується ДОГО “Сільськогосподарська консультаційна служба” та ГС “Бізнес Мережа Сільських жінок” в партнерстві із неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом Канади.
Організатори конференції дякують за Інформаційну підтримку провідним аграрним ЗМІ, економічним та аналітичним агенціям: Agroexpert, East-Fruit.com, Інтерфакс-Україна, APK-Inform Agency,Agri-gator.com.ua, журналу «Ексклюзивні Технології» (Agrotimeteh.сom.ua), Агробізнес Сьогодні та Агрономія Сьогодні, Мультигалузева платформа «Здорове харчування по-українськи», Платформа «Місія – здоров’я: разом задля активного довголіття», Seeds.org.ua.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Виробник безшовних нержавіючих труб з Нікополя “Сентравіс” за підсумками 2023 року збільшив виробництво до 12,2 тис тонн, або на 12% порівняно з попереднім роком. Але ситуація з виробництвом може погіршитися, якщо держава не почне повертати заборгованість по ПДВ.
Майже вся продукція була відправлена на експорт. Всього у 2023 році компанія експортувала безшовні нержавіючі труби в 38 країн світу. Найбільше було відвантажено в Німеччину, Італію, США.
Більший попит був серед країн ЄС, на другому місці – американський ринок, далі – ринок Азії та Близького Сходу. Зокрема, “Сентравіс” виконав замовлення для компаній з Японії, Сингапуру, Тайваню, Малайзії, Південної Кореї, Оману, ОАЕ тощо.
“У 2023 році ми усвідомили, що війна може тривати довго і ми мусимо бути до цього готові. Немає сенсу відкладати на потім те, що вже сьогодні зробить ваш продукт кращим. Так само не варто відмовлятися від виходу на нові ринки, або ж перестати працювати з командою. Завмерти, спробувати якось просто пережити ці важкі дні не вийде, бо ми не маємо жодного уявлення про часові рамки війни. Тому ми йдемо вперед, вдосконалюємо свої продукти, працюємо з новими проектами та клієнтами. Вважаю, 2023 рік наша команда пройшла гідно”, – розповів головний виконавчий директор “Сентравіс” Юрій Атанасов.
Також важливим досягненням минулого року стало відкриття нового виробництва в Ужгороді. Воно спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet). Загальна сума інвестицій склала понад 50 млн грн. На новому заводі працює близько 100 працівників, а вже у 2024 році планується його розширення і будівництво другої черги.
Водночас є велика проблема, яка заважає підприємству не менше, ніж обстріли російських військ. Це повернення ПДВ.
“Заборгованість держави перед підприємством складає понад 10 млн євро. Такого як зараз не було ніколи за 30 років роботи. Ми виграли суди, але судовим рішенням не виплатиш зарплату і не купиш сировину. Сподіваюся, найближчим часом це питання буде врегульовано, тому що нам важко працювати під подвійним тиском війни та заборгованості по ПДВ”, – підкреслив Юрій Атанасов.
За словами представників “Сентравіс”, у 2023 році компанії взяла участь у низці помітних проектів. Серед них – проект з виробництва автомобілів з водневим двигуном в ЄС, будівництво міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER), розробка наземних нафтових і газових свердловин в США, а також будівництво нової електростанції в штаті Алабама (США). Також компанія з власною експозицією представляла українську промисловість на міжнародній виставці Adipec в Абу-Дабі.
Нагадаємо, наразі “Сентравіс” входить в десятку найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Компанія має виробничі потужності в містах Нікополь та Ужгород, а також офіси продажів у таких країнах як США, Німеччина, Італія, Швейцарія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та співпрацює з Benteler Automotive, Buhlmann Group, Webco тощо – з різними компаніями на різних континентах.
За підсумками минулого року “Сентравіс” увійшов в топ-200 лідерів української економіки.
Тютюновий концерн Philip Morris International у 2023 році збільшив відвантаження готової продукції в Україні на 8,4% порівняно з 2022 роком, повідомляють у пресрелізі компанії.
“За 2023 рік наші відвантаження готової продукції в Україні зросли на 8,4%. Ця цифра включає як імпортну, так і локально вироблену продукцію. Збільшення відвантажень відбулося в рамках нашої стратегії з відновлення частки на ринку, яку ми тимчасово втратили через війну і вимушену зупинку нашої фабрики в Харківській області”, – процитувала пресслужба компанії фінансового директора Philip Morris в Україні Сергія Кальнооченка.
Згідно з опублікованим фінансовим звітом компанії, у четвертому кварталі 2023 року PMI збільшила загальний обсяг відвантажень цигарок і тютюнових виробів для електричного нагріву в Україні на 14,9% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
Загалом у четвертому кварталі 2023 року загальний обсяг відвантажень готової продукції в європейському регіоні компанії, до якого входить Україна, відносно четвертого кварталу попереднього року зріс на 2,6% – до 53,6 млрд сигарет, переважно завдяки ринкам Польщі (на 10,6%), Італії (на 4,0%) та України (на 14,9%), що частково компенсувалося зниженням постачань у Франції (на 13,7%) і Німеччині (на 6,2%).
Загалом виручка Philip Morris International за 2023 рік зросла на 10,7%, до $35,2 млрд порівняно з 2022 роком.
Згідно зі звітом, загальна кількість повнолітніх користувачів IQOS у світі на кінець 2023 року оцінювалася приблизно в 28,6 млн, що на 3,7 млн більше, ніж у грудні 2022 року.
Philip Morris International (PMI) – провідна міжнародна тютюнова компанія, яка працює на українському ринку з 1994 року. За 30 років роботи компанія інвестувала в економіку України понад $700 млн.
Philip Morris в Україні з 24 лютого 2022 року призупинила роботу своєї фабрики в Харківській області. Від початку повномасштабної війни в Україні компанія забезпечила постійне постачання своєї продукції в Україну завдяки імпорту з 8-ми фабрик PMI і тимчасовому партнерству з іншим міжнародним виробником в Україні.
У другому кварталі 2024 року Philip Morris планує запустити нову фабрику у Львівській області, обсяг інвестицій в яку становить $30 млн.
Компанія 2023 року сплатила в Україні понад 30 млрд грн податків до бюджетів різних рівнів.
Україна в січні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 5,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 222,2 тис. тонн з 38,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс у 5 разів – до $105,491 млн з $20,897 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (37,07% поставок у грошовому виразі), Польщі (11,91%) і Колумбії (11,15%).
У січні-2024 Україна не імпортувала напівфабрикати, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що Україна та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення підписали 56 міжурядових угод, меморандумів, домовленостей між бізнесами та представниками місцевої влади.
“56 документів підписали представники України та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення в Токіо! Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Зокрема, підписано міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування; понад десяток домовленостей щодо підтримки відновлення України з потужними японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитною агенцією NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва); грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України і японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки і обладнання; міжурядовий меморандум щодо підтримки відновлення України з японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитна агенція NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва); міжурядова меморандум
“Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики; оператор газотранспортної системи України підписав меморандум про підготовку до модернізації газокомпресорних станцій. Також, за словами прем’єра, підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.
“Японія вже показала лідерство з фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним із лідерів українського відновлення та інвестицій у нашу економіку”, – підсумував Шмигаль.
Скільки грошей зібрали 3 найбільші фонди минулого року
18,75 млрд грн задонатили люди у три найбільших фонди протягом минулого року. Ця сума майже удвічі менша, ніж у 2022 році. Донатів побільшало у другій половині року. Саме на кінець року припадають рекордні суми зборів одразу кількох платформ. Про це свідчать дані з United 24, Повернись живим та Фонду Притули.
Для порівняння, у 2022 році загальна сума донатів сягнула рекордних 34,38 млрд грн. З них 2/3 було зібрано за перших півроку – 24 млрд грн, а решту 10,5 млрд грн, люди задонатили вже у другому півріччі.
Куди люди скинули найбільше грошей?
United 24 став лідером серед благодійних організацій у 2023 році. Фонду вдалося залучити майже 2/3 із загальної суми – 12,07 млрд грн. Пік донатів припав на грудень минулого року – 3,55 млрд грн або ж 29%. Це рекордна сума за місяць від початку існування фонду.
United 24 працює на 5 напрямках:
● потреби ЗСУ – 10,81 млрд грн (90%);
● охорона здоров’я – 0,76 млрд грн (6%);
● відновлення зруйнованого майна та інфраструктури – 0,25 млрд грн (2%);
● гуманітарне розмінування – 0,13 млрд грн (1%);
● потреби освіти та науки – 0,12 млрд грн (1%).
Для Повернись живим грудень теж став вагомим, адже саме тоді фонд зібрав 20% від усіх накопичень за рік – 0,9 млрд грн. Натомість частка фонду від усіх зібраних разом з колегами пожертв становить 24% – 4,53 млрд грн.
Всього 11% від усієї накопиченої суми припадає на Фонд Притули. Організація зібрала 2,14 млрд грн торік, з яких найбільше надійшло у жовтні – 0,31 млрд грн.
https://opendatabot.ua/analytics/donation-2023
UNITED 24, благодійні організації, Повернись живим, сума донатів, фонд Притули
