Програми спільного фінансування з міжнародними партнерами дозволяють у 10-кратному розмірі збільшувати обсяг коштів, до яких бізнес отримує доступ і завдяки яким може розвиватися. Про це розповів голова правління АТ «ОТП БАНК» Володимир Мудрий під час Бізнес-Саміту, організованому Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
«На гривню, надану в межах програми з Проєктом USAID, ми відкриваємо клієнтам доступ до 10 гривень кредитних коштів. Так, ми профінансували українські підприємства на майже 550 млн грн за компенсованою процентною ставкою у межах першої частини програми. ОТП БАНК її успішно завершив, і ми отримали другий транш від Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу». Зараз відбувається прийом заявок, щодня опрацьовуємо усе нові звернення від бізнесу», – відзначив В.Мудрий.
Він нагадав, що ОТП БАНК став першим банком в Україні, з яким Проєкт USAID розпочав співпрацю в Україні. З урахуванням двох траншів сума, надана Банку на пільгове кредитування ММСП, становить $4 млн.
«ОТП БАНК сповідує філософію партнерства, і ми завжди використовує усі можливості, щоб об’єднати найкраще, що є на ринку. Наприклад, у нас є команда агронапряму, де працюють спеціалісти високого рівня, які розкажуть не тільки про кредитний продукт, а й порадять партнера, у якого можна придбати добрива чи насіння за найкращою ціною. У Банку розвивається напрям OTP Energy, його фахівці надають консультації щодо альтернативних джерел енергії: які краще купити, як встановити, використовувати тощо», – підкреслив голова правління Банку.
Він додав, що бізнес, який звертається до Банку по фінансування розподіленої генерації, може отримати до 15% кешбеку за придбане обладнання. «Таким чином, наша мета – не тільки надання кредиту, а й сталий розвиток бізнесу, пропозиція найкращого клієнтського досвіду, коли ми також допомагаємо підприємцям фаховими консультаціями», – наголосив В.Мудрий.
Він також розповів, як і завдяки чому успішно розвивається співпраця ОТП БАНК з Проєктом USAID. «Щоб стати партнером такої міжнародної організації, потрібно відповідати трьом критеріям. Перший – бажання робити бізнес, інвестувати, створювати, розвивати. Другий – професійна команда, адже бізнес роблять люди. Третій – це репутація, спільні принципи і етичні норми. Співпраця з Проєктом USAID імпонує тим, що існує чіткий KPI на створення робочих місць у компаніях, які кредитує Банк. Це велика соціальна місія, яка важлива для нас і для країни», – резюмував В.Мудрий.
“Нова пошта” з групи Nova, провідний логістичний оператор України, відзначає досить значний попит до своїх облігацій широкого кола інвесторів: страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних фондів, банків, що дає змогу успішно їх розміщувати.
“Від пенсійних фондів у нас (вкладення) близько 60 млн грн. Можливо, хтось думає, що ринок пенсійних фондів в Україні не розвинений, але ми бачимо, що він є”, – сказав фінансовий директор NOVA Петро Фоков на Ukrainian CFO Forum, що відбувся в Києві 24-25 жовтня.
Він уточнив, що наразі “Нова пошта” проводить закриті розміщення облігацій серед заздалегідь визначеного в проспекті кола інституційних інвесторів, однак на вторинному ринку їх можуть купувати і фізичні особи.
“У нас є фізичні особи (власники облігацій), але їх не так багато порівняно з банками, страховими, пенсійними фондами”, – констатував Фоков.
Фіндиректор групи Nova зазначив, що “Нова пошта” є одним із провідних емітентів гривневих облігацій в Україні і в січні 2023 року стала першим після початку повномасштабного російського вторгнення емітентом, хто відновив випуски.
За його словами, перевагою гривневих облігацій для емітента є відсутність застави, з оцінкою якої для банківських кредитів зараз є складнощі.
“Але вони (облігації) дорожчі і вимагають трохи більшої певної прозорості, тобто потрібно трохи більше розкривати інформації на сайті, але вони дають свої плюси”, – додав Фоков.
Він зазначив, що групі Nova, серед компаній якої облігації випускає також “НоваПей Кредит”, подобається підтримувати облігаційний ринок цікавою пропозицією, і вона відчуває свою відповідальність за те, щоб це були надійні та стабільні інструменти. “І люди більше довіряли такому інструменту, як корпоративні облігації, а не тільки ОВДП”, – зазначив фіндиректор.
За його словами, загалом група, інвестиції якої цьогоріч удвічі перевищать інвестиції 2021 року і становитимуть 8,5 млрд грн, для боргового фінансування використовує також кредити міжнародних фінансових організацій і банків.
Фоков уточнив, що серед МФО насамперед це Європейський банк реконструкції та розвитку, з яким група цього року підписала кредит на 3 млрд грн.
“Ми беремо в ЄБРР кредитування в гривні, саме в гривні, тому що ми працюємо в гривні компанія, ми не беремо зайвих ризиків, ми хочемо бути впевнені, що ми можемо повернути кредит, тому ми це все прораховуємо”, – додав він.
Щодо банківського кредитування фіндиректор повідомив, що група співпрацює з 10 провідними українськими банками.
За його словами, маючи таку кількість банків-партнерів, у кожного з яких є свої вимоги, Nova дотримується стратегії повної уніфікації ковенантів, взявши за базу найбільш розвинену систему фінансових ковенантів ЄБРР.
“Вона охоплює всі питання, всі моменти. Тому ми пропонуємо всім нашим банкам-партнерам, з якими ми додатково починаємо співпрацювати, просто взяти і приєднатися до цієї системи ковенант або вибрати якісь вимоги з цього меню, так би мовити. Але не давати якихось екзотичних нових вимог. У нас поки що це виходить”, – зазначив Фоков.
Як повідомлялося, “Нова пошта” в серпні цього року повідомила про розміщення випуску відсоткових незабезпечених облігацій серії “F” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн. Дата погашення облігацій – 10 червня 2026 року, процентна ставка 16% річних, строк виплати відсотків – 5 червня 2026 року, номінальна вартість – 1 тис. грн.
Звіт про розміщення попереднього випуску серії “E” такого самого обсягу з терміном погашення 8 серпня 2025 року і відсотковою ставкою 17% річних “Нова пошта” зареєструвала в НКЦПФР 4 липня цього року. Більшу його частину на суму 650 млн грн придбав у травні Ощадбанк (Київ). Уточнювалося, що це вже третя угода з 2019 року з фінансування держбанком “Нової пошти” шляхом придбання корпоративних облігацій.
На середину цього року зобов’язання “Нової пошти” за облігаціями серії “E” становили 995,16 млн грн, серії “F” – 994,88 млн грн, а за раніше випущеними облігаціями серії “D” з терміном виплати наприкінці січня 2025 року – 818,51 млн грн.
Сумарно зобов’язання “Нової пошти” за облігаціями на кінець червня цього року дорівнювали 2 млрд 808,55 млн грн, тоді як зобов’язання перед банками – 3 млрд 136,12 млн грн, а всього сума зобов’язань і забезпечень становила 15 млрд 562,04 млрд грн.
У 2023 році “Нова пошта” здійснила два випуски облігацій – “C” і “D” – кожен номінальним обсягом по 800 млн грн. Облігації серії “C” було випущено на строк 12 місяців зі ставкою 24% річних, тоді як серії “D” – на 20 місяців зі ставкою 23% річних.
Раніше, у лютому 2023 року, компанія погасила випущені в березні 2020 року облігації серії “В” на 700 млн грн.
ТОВ “Нова пошта” збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, однак чистий прибуток компанії збільшився на 20,1%.
Сербія передасть Україні як гуманітарну допомогу генератори і трансформатори на суму 8,4 млн євро, заявив президент Сербії Олександр Вучич в інтерв’ю сербському телеканалу Prva TV.
“Для України ми зібрали генераторів і трансформаторів на 8,4 млн євро”, – сказав президент.
За його словами, передасть цю допомогу новий посол Сербії в Україні.
Раніше уряд Сербії передавав Україні гуманітарну допомогу у зв’язку з катастрофою в Херсонській області, що виникла після підриву Каховської ГЕС.
Кредобанк (Львів) підписав угоду про залучення гарантій для кредитів малому і середньому бізнесу в Україні на загальну суму $40 млн доларів із Фінансовою корпорацією розвитку США (Development Finance Corporation, DFC).
Як ідеться в повідомленні банку в п’ятницю, підписання відбулося у Вашингтоні під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, гарантія покриватиме 80% від суми кредиту, тобто угода надасть змогу Кредобанку видати кредити для бізнесу на $50 млн.
Уточнено, що кредити на обіговий капітал, інвестиційні кредити та лізинг під гарантії DFC зможуть отримати підприємства, які провадять свою діяльність на всій підконтрольній території України, мають не більше ніж 300 працівників і не більше ніж $15 млн. Максимальна сума кредиту для клієнта – $1,5 млн в еквіваленті. У рамках програми щонайменше 25% усіх кредитів під гарантії DFC мають отримати підприємства агросектору.
Перший заступник голови правління Кредобанку Якуб Карновський зазначив, що завдяки програмам розподілу ризиків, які працюють у банку вже понад два роки, йому вдалося виділити українським підприємцям загалом понад EUR155 млн кредитного фінансування.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (57,93 млрд грн) серед 63 банків у країні.
Голова ЦВК Грузії Гіоргій Каландарішвілі оголосив підсумки парламентських виборів, що відбулися в суботу.
За його словами, опрацьовано дані з 3100 виборчих дільниць із загальної кількості 3111.
Він повідомив, що перемогу на виборах здобула керівна партія «Грузинська мрія», яка отримала підтримку 54,08% виборців. Далі йдуть чотири партії, які подолали 5% (прохідний бар’єр): «Коаліція за зміни» – 10,92%, “Єдиний національний рух” – 10,12%, “Сильна Грузія” – 8,72% і “За Грузію” – 7,76%.
Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні в розмірі SEK110 млн ($10,4 млн), які будуть використані для задоволення збільшених потреб напередодні зимового періоду, повідомляється на сайті шведського уряду в неділю.
«Росія націлилася на цивільну інфраструктуру і позбавила Україну значної частини тепло- та електропостачання. Звичайно, чим холодніше, тим серйозніші наслідки. Тому значна частина населення зазнає труднощів з опаленням своїх будинків і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив виділити 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні», – сказав міністр іноземного розвитку та зовнішньої торгівлі Беньямін Дуса.
Гуманітарний пакет розподіляється між чотирма організаціями. Український Червоний Хрест отримав SEK50 млн; у центрі уваги підтримки, серед іншого, гарантований доступ до тепла та електрики, роздача продуктів харчування, засобів гігієни, ліків і води. УВКБ ООН отримало SEK20 млн, Швеція зробить свій внесок у надання допомоги внутрішньо переміщеним особам у підготовці та захисті до і під час майбутньої зими. ПРООН отримала SEK30 млн на розмінування. ЮНФПА отримає SEK10 млн на задоволення потреб жінок у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, запобігання сексуальному та гендерному насильству та надання підтримки тим, хто став жертвою насильства.
Раніше, 17 жовтня, країни Північної Європи та Балтії презентували новий пакет підтримки України для ремонту пошкоджених і заміни зруйнованих енергетичних систем новими до настання зими. Внесок Швеції склав SEK320 млн ($30 млн).
«Цей пакет підтримки важливий для підтримки українського енергетичного сектору і допомагає підтримувати працездатність українського суспільства і тепло в українських будинках», – зазначив Дуса.
За даними уряду, до цього з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила загалом SEK57,4 млрд ($5,4 млрд) на підтримку України: гуманітарну, військову та фінансову підтримку, а також підтримку робіт із відновлення та реформ. З урахуванням нових пакетів підтримки загальний внесок Швеції становитиме понад SEK57,8 млрд.
Зокрема, в одному тільки 2024 році шведський уряд ухвалив рішення виділити загалом SEK1,8 млрд на додаткову підтримку української енергетики. Після двох пакетів допомоги в жовтні ця сума перевищила SEK2,2 млрд (понад $210 млн).
