Агрофірма “Лист-Ручки” (с. Ручки Полтавської обл.) у 2022 році вперше посіяла органічний льон, оскільки цю культуру зараз вигідно вирощувати через загальне подорожчання органічної продукції в країні та високий попит у світі на лляну олію.
Цього року агрофірма вирощує органічні льон, гірчицю, соняшник, сою, просо та пшеницю на загальній площі 1,81 тис. га.
“Зараз у світі високий попит на лляну олію, тому вперше посіяли льон. Також збільшили обсяги вирощування гірчиці та пшона. Продукт переробки останнього також має попит у прихильників безглютенового харчування, і у нас вже є замовлення на великі партії проса”, – цитує “Лист-Ручки” свого директора Олександра Хоменка.
За даними компанії, незважаючи на російське воєнне вторгнення і складну економічну ситуацію в АПК країни, “органіка” має непогані перспективи для розвитку, особливо з урахуванням стрімкого зростання інтересу до цієї продукції у споживачів з країн ЄС.
Також фіксується тенденція до подорожчання органічної продукції через скорочення виробництва органічної продукції, спричиненої тимчасовою окупацією РФ частини південних регіонів країни та блокування роботи підприємств у Херсонській та Запорізькій областях.
“Стосовно ж інфляційних процесів у логістиці, зокрема, подорожчання пального, то вони нас стосуватимуться меншою мірою, ніж виробників зерна традиційного вирощування. Оскільки транспортування органіки – дуже тонкий процес, із високими ризиками, то щоб продукція не втратила якості, замовники здебільшого беруть забезпечення логістики на себе”, – цитує агрофірма спеціаліста свого комерційного відділу Юрія Солов’я.
Як повідомлялося, компанія “Лист-Ручки” у липні 2020 року отримала сертифікат виробника органічної продукції, у липні 2021 року вперше експортувала органічну сою до Німеччини.
Агрофірма “Лист-Ручки” обробляє 1,82 тис. га у Полтавській області. У 2017 році “Астарта” ухвалила рішення реалізувати на базі цього підприємства пілотний проєкт із органічного землеробства з відповідною сертифікацією вирощеної продукції.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів та біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2021 році збільшив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виторг зріс на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво та реалізація цукру.
Увага: у Луганській області зникла людина, просимо допомогти у пошуках:
Пропав безвісти Марковський Володимир Ярославович у селі Білогорівка поблизу Лисичанська.
47 років. Середнього зросту.
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Володимира Ярославовича, прохання повідомити:
Катерина Романівна Шандигаєва, телефон: +48 666 941 031
пошта: katrin18.06.28@gmail.com
viber 095 914 02 94
telegram 095 88 39 777
————
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Зразкове місце останнього перебування зниклого.
Проект «Знайди близьких» є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Запрошуємо колег зі ЗМІ приєднатися до ініціативи!
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте електронною поштою maksim.urakin@gmail.com
Увага! У Маріуполі зникли люди. Просимо допомогти у пошуках:
Семенко Геннадій Григорович, 1938 р.н., Семенко Тетяна Іванівна, 1938 р.н.. Знаходились за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів №102. Залишалися у квартирі за місцем проживання. Фото відсутні.
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження цих людей, прохання повідомити за тел: +380503852036, +380502741694, +380682917220 (Семенко Анатолій Іларіонович).
————
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Зразкове місце останнього перебування зниклого.
Проект «Знайди близьких» є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Запрошуємо колег зі ЗМІ приєднатися до ініціативи!
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте електронною поштою maksim.urakin@gmail.com
Війна завдала і продовжує завдавати значної шкоди економіці України. На сьогодні, мабуть, найбільше постраждав від бойових дій ринок будівництва та нерухомості. Так, у звіті Національного банку України «Про фінансову стабільність» від 17 червня 2022 року зазначається, що з початку війни ринок практично зупинився як щодо будівництва, так і продажу житла. При цьому, за даними НБУ, ситуація за останні тижні почала вирівнюватися, і перш за все в регіонах, які найменше зазнають руйнувань від війни.
Найбільш сприятлива ситуація складається в західних регіонах країни, при цьому Нацбанк зазначає, що і там зберігається низка суттєвих проблем. Насамперед це дисбаланс ринку, коли заявлені продавцями ціни не підкріплюються попитом та підтримуються штучно.
Що ж стосується будівництва, то тут, за даними регулятора, ситуація більш оптимістична. Забудовники поновили роботи майже на 50% об’єктів у країні. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у західних регіонах, у центрі та на Одещині.
Щодо ринку офісної нерухомості, то за даними НБУ, він постраждав переважно від масового переходу персоналу на віддалену роботу.
Портал Open4business попросив прокоментувати поточну ситуацію фінансового експерта Ігоря Стаковиченко. На його думку, тяжкість кризи на ринку нерухомості безпосередньо залежить насамперед від інтенсивності бойових дій у різних регіонах країни, а також від добробуту населення.
«Ми бачимо, що попит на житло у тих же Харкові та Дніпрі обвалився майже однаково. При цьому будівництво житла у Харкові стоїть, а у Дніпрі відновлюється. Це пов’язано з оцінкою ризиків забудовниками, оскільки Харківський регіон зараз зазнає постійних руйнівних обстрілів агресора», — вважає експерт.
На його думку, більша частина цін як на первинному, так і на вторинному ринку продиктована завищеними очікуваннями забудовників, які продовжують сподіватися знайти покупця на свій товар, незважаючи на зміни в економіці та зниження доходів частини населення.
«Забудовники мислять по-старому, і формують ціну виходячи із собівартості і тих націнок, які були справедливі у довоєнний період. Покупці ж стали набагато обережнішими та оцінюють ризики, зокрема, наявність бомбосховищ, шляхів евакуації тощо. Щодо вторинного ринку, то тут ціни часто взагалі малюють зі стелі, сподіваючись більше на удачу», — зазначив Стаковиченко.
За словами експерта, повноцінне відновлення ринку очікується вже після закінчення війни, коли зросте попит на житло і знизяться побоювання інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, РИНОК НЕРУХОМОСТІ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) за підсумками січня-березня поточного року збільшило чистий прибуток на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 424,405 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), за січень-березень поточного року чистий дохід підприємства зріс на 0,4% – до 4 млрд 175,886 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня-2022 сягнув 8 млрд 506,570 млн грн.
НЗФ за перший квартал виробив 4,965 тис. тонн феромарганцю та 143,479 тис. тонн феросилікомарганцю.
Компанія також оприлюднила звіт за підсумками минулого року. Згідно з ним, у 2021 році НЗФ збільшив чистий прибуток у 11,3 раза порівняно з 2020 роком – до 5 млрд 139,529 млн грн, чистий дохід – на 86,7% – до 23 млрд 385,002 млн грн. Нерозподілений прибуток до кінця грудня-2021 сягнув 8 млрд 7,507 млн грн.
Нікопольський завод феросплавів у 2021 році виробив 50,848 тис. тонн феромарганцю та 600,638 тис. тонн феросилікомарганцю.
Водночас у звіті зазначаються превентивні заходи, які деякі країни встановили для захисту внутрішнього ринку. Так, на українських виробників феросплавів діють обмежувальні мита, що ускладнюють експорт феросплавів на ринки. Зокрема, на феросилікомарганець Євразійський економічний союз (Росія, Білорусь, Казахстан) встановив мито на рівні 26,3%, США – 163%, Південна Корея – 19,06%; Мексика – 16,59%; Марокко – 7,5%, Туреччина – 3,7% на феросилікомарганець, а також по 5% – на феромарганець та на феросиліцій.
Також зазначається, що у зв’язку зі вступом України до асоціації з ЄС та відсутністю договору про вільну торгівлю з Туреччиною, у цій країні з 2021 році продовжували діяти мита на український феросилікомарганець у розмірі 3%, феросиліцій – 5%, що значно погіршило становище українських виробників феросплавів на одному з основних ринків для НЗФ.
НЗФ використовує марганцеву сировину з ПАР та Гани, а також вітчизняну сировину Марганецького та Покровського гірничо-збагачувальних комбінатів.
Як повідомлялося, НЗФ у 2020 році скоротив випуск продукції на 29,1% порівняно з попереднім роком – до 513,32 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- та феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
За даними НДУ на другий квартал 2021 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Медична мережа “Добробут” у січні-травні 2022 року перерахувала до держбюджету 111 млн грн податків, надала медичну допомогу понад 150 тис. пацієнтів.
Як повідомляється в пресрелізі компанії, зокрема, з початку року медмережа надала медичну допомогу 20 тис. пацієнтів безоплатно завдяки підтримці американських благодійних фондів та Фонду “Добробут”.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 20 медичних центрів у Києві та Київській області, Львові, Івано-Франківську, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги дітям та дорослим за понад 75 медичними напрямами. Щорічно її спеціалісти проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працюють 1,5 тис співробітників, з них понад 400 – лікарі вищої категорії.
Під час війни, завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також роботі благодійного фонду “Фонд Добробут”, клініки мережі, що продовжують свою роботу, частину медичних послуг надають безкоштовно, зазначено у повідомленні компанії.
