АТ “Укрзалізниця” повідомляє про призначення семи додаткових рейсів пасажирських поїздів напередодні Нового року, шість із яких у карпатському напрямку.
Поїзд №191/192 Київ-Львів 30 грудня. О 7:44 відправлення з Києва, о 15:28 прибуття до Львова. Зворотний рейс того ж дня: о 8:06 відправлення зі Львова, о 15:38 прибуття до Києва.
Поїзд №229/230 Київ-Ужгород через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 20:03 відправлення з Києва, 30 грудня о 13:23 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 22:21 відправлення з Ужгорода, 31 грудня о 13:40 прибуття до Києва.
Поїзд №238/237 Одеса-Ужгород через Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 17:00 відправлення з Одеси, 30 грудня о 12:02 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 17:00 відправлення з Ужгорода, 31 грудня об 11:06 прибуття до Одеси.
Поїзд №216/215 Запоріжжя – Івано-Франківськ. 28 і 30 грудня о 13:05 відправлення із Запоріжжя, о 4:58-5:50 проїзд через Львів і о 8:13 прибуття до Івано-Франківська. Зворотні рейси: 29 і 31 грудня о 15:42 відправлення з Івано-Франківська, о 18:35-19:10 проїзд через Львів і о 12:05 прибуття до Запоріжжя.
№255/256 Київ-Чернівці через Івано-Франківськ та Коломию. 28, 29 і 30 грудня відправлення з Києва, прибуття наступного дня о 5:50 до Чернівців. Зворотні рейси: 29, 30 грудня та 1 січня о 17:38 відправлення з Чернівців, наступного дня о 9:22 прибуття до Києва.
№211/212 Харків-Львів. 29 грудня о 13:43 відправлення з Харкова, 30 грудня о 8:27 прибуття до Львова. Зворотний рейс: о 17:50 зі Львова з прибуттям до Харкова о 12:13.
№176/175 Київ-Кривий Ріг через Миронівку, станцію ім.Шевченка, Олександрію 30 грудня. О 6:19 відправлення з Києва, о 15:07 прибуття до Кривого Рогу. Зворотний рейс того ж дня: о 8:09 відправлення з Кривого Рогу, о 16:26 прибуття до Києва.
Ціни на нафту піднімаються під час ранкових торгів у вівторок на інформації про подальше ослаблення антиковідних заходів у Китаї та закриття частини НПЗ у США через негоду.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:20 кв у вівторок становить $84,4 за барель, що на $0,48 (0,57%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів попередньої п’ятниці ці контракти подорожчали на $2,94 (3,6%), до $83,92 за барель. У понеділок торги нафтою не проводилися через католицьке Різдво.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,5 (0,63%), до $80,06 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $2,07 (2,6%), до $79,56 за барель.
Влада КНР скасує обов’язковий карантин для тих, хто приїжджає в країну із закордону з 8 січня, передає Bloomberg. Крім того, Пекін знизив рівень нагляду за COVID-19, відмовившись від юридичної основи для введення жорстких заходів боротьби з поширенням інфекції. “Наші пріоритети мають зміститися із запобігання і контролю (над коронавірусом – ІФ) до його лікування”, – сказав керівник групи експертів із боротьби з COVID-19 при Національній комісії охорони здоров’я КНР Лян Ваннянь в інтерв’ю для People’s Daily.
Учасники ринку також стежать за новинами зі США, де падає виробництво нафтопродуктів через складні погодні умови в ключових регіонах, які накрила снігова буря. Так, виробництво було зупинено на двох найбільших заводах Motiva Port Arthur і Marathon Galveston Bay в Техасі. За даними Bloomberg, їхня потужність становить понад 1,8 млн барелів на добу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що український уряд розраховує провести саміт щодо “формули миру” до кінця лютого, переважно в ООН із генеральним секретарем Антоніу Гутеррішем як можливим посередником.
Як розповів глава МЗС в інтерв’ю The Associated Press, український уряд хотів би провести саміт до кінця лютого, приблизно до річниці початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
“ООН могла б стати найкращим майданчиком для проведення цього саміту, тому що мова не йде про те, щоб зробити послугу якійсь країні. Йдеться про залучення до ініціативи всіх”, – сказав він.
На запитання, чи запросять вони РФ на саміт, він сказав, що спершу цю країну потрібно притягнути до відповідальності за воєнні злочини, наприклад, у міжнародному суді.
Про роль Гутерріша Кулеба сказав: “Він зарекомендував себе як ефективний посередник і ефективний парламентер, а головне, як принципова і чесна людина. Тому ми вітали б його активну участь”.
Пізніше AP опублікувало відповідь ООН, що Гутерріш може виступати посередником тільки в тому разі, якщо цього хочуть усі сторони.
“Як генеральний секретар неодноразово заявляв у минулому, він може виступати посередником тільки в тому разі, якщо всі сторони хочуть, щоб він виступив посередником”, – заявила в понеділок заступник офіційного представника ООН Флоренсія Сото Ніно-Мартінес.
Також глава МЗС України знову наголосив, що РФ насправді не готова до переговорів.
“Вони регулярно кажуть, що готові до переговорів, що не відповідає дійсності, тому що все, що вони роблять на полі бою, доводить зворотне”, – сказав він.
Водночас міністр зазначив, що кожна війна закінчується дипломатичним шляхом.
“Кожна війна закінчується в результаті дій, вжитих на полі бою і за столом переговорів”, – додав він.
Україна за підсумками 2022 року стала дев’ятим найбільшим виробником пшениці з показником 20,5 млн тонн, що на третину нижче за минулорічні показники через розв’язану РФ повномасштабну військову агресію.
Як повідомляється на сайті Finance.yahoo, Україну в нинішньому сезоні обігнали за виробництвом пшениці Китай (138 млн тонн), ЄС (134,7 млн тонн), Індія (103 млн тонн), Росія (91 млн тонн), США (44,9 млн тонн), Канада (35 млн тонн), Австралія (33 млн тонн) і Пакистан (26,4 млн тонн).
Своєю чергою, Україна виробила більше пшениці, ніж Аргентина (17,5 млн тонн), Туреччина (17,25 млн тонн), Велика Британія (14,6 млн тонн), Іран (13,2 млн тонн), Казахстан (13 млн тонн), Єгипет (9,8 млн тонн), Бразилія (9,2 млн тонн) і Узбекистан (6,6 млн тонн).
За даними видання, загальна посівна площа пшениці у 2022 році перевищила 220 млн га в усьому світі. Пшеницю виробляють як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. При цьому на розвинені регіони припадає 50% усього світового виробництва пшениці, а загальна посівна площа становить 53%. Близько 70% виробленої у світі пшениці використовується в їжу, 20% – для тваринництва, а 2-3% – у промисловості.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Вітаємо наших читачів з Новим роком та Різдвом Христовим!
Щасливих зимових свят та удачі у прийдешньому році.
Нехай цей рік буде кращим за попередній, здійсняться мрії та вдасться досягти успіху в майбутніх починаннях.
Нехай не тільки в ці святкові дні, а й протягом усього прийдешнього року поруч будуть близькі та рідні люди.
Бажаю вам миру, впевненості та щастя!
Дякуємо, що залишаєтеся з нами!
Видавець Максим Уракін
16 грудня в режимі онлайн пройшла конференція UAFIN.TECH 2022.
Цьогорічне гасло події “reBuilding the Future” підкреслює основний напрямок роботи конференції — обговорення стратегій відновлення економіки після нашої перемоги. На думку експертів, покращення інфраструктури цифрових фінансів, запровадження відкритого банкінгу та розвиток цифрової інфраструктури для МСБ стануть каталізаторами післявоєнного відновлення України, позаяк найкраще протистоять викликам війни.
«Попри масований ракетний обстріл України УАФІК вже вп’яте проводить конференцію UAFIN.TECH 2022. Це підкреслює мужність та незламність українського народу, який продовжує працювати над відбудовою нашого майбутнього. Українська фінтех-екосистема доводить, що їй не страшні ні ракети, ні відключення світла. Вся цифрова інфраструктура працює. І як результат — допомагає українцям розв’язати проблеми, які виникають в результаті повномасштабного вторгнення», — наголосив Ростислав Дюк, Голова Правління УАФІК.
«Цифрові фінансові послуги повинні допомагати бізнесу у цих складних умовах, наприклад, є потенціал у розвитку онлайн рішень при кредитуванні МСБ. Ми будемо підтримувати ініціативи, які сприятимуть тому, щоб підприємець міг у онлайн режимі розібратися в кредитних пропозиціях, отримати попередню оцінку можливої суми та строків кредитування, і навіть отримати рішення про видачу кредиту на основі онлайн поданих документів. При цьому має відбуватися належна оцінка кредитного ризику, тому попереду ще багато роботи», — зазначила під час свого виступу Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору».
«Ця конференція проходить у вирішальний момент для України, державних і приватних зацікавлених сторін та міжнародної спільноти, на тлі війни в Україні та численних інших глобальних криз, які виникли після закінчення пандемії. Незважаючи на це, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Група Світового банку продовжують надавати підтримку Україні, зокрема, у впровадженні реформ цифрових фінансових послуг та підтримці більш динамічної фінтех-екосистеми», — підкреслив Ганс Конінг, Global Chief Industry Specialist Digital Finance, IFC
В рамках конференції пройшло 5 панельних дискусій на такі теми: «Майбутнє фінансової регуляції», «Майбутнє банкінгу», «Майбутнє платежів та електронної комерції», «Майбутнє технологій», «Диджиталізація економіки МСБ». А також виступи спікерів та Fireside chat з Альоною Шевцовою — CEO міжнародної платіжної системи LEO, акціонеркою IBOX BANK та Андрюсом Бичейкою — заступником CEO та членом правління Revolut Bank, які обговорили майбутнє необанкінгу та історію успіху Revolut.
Конференція об’єднала 30+ спікерів, які долучилися до події, аби за 10+ годин обговорити можливі шляхи повоєнного відновлення української економіки після перемоги.
Захід організований Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) за підтримки Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору» та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні (GGF). Медіапартнерами заходу стали профільне фінтех-медіа — FinTech Insider, PaySpace Magazine, Перший діловий біз та Finclub. Серед інфопартнерів: НАБУ та International Financial Club «Bankir».
