У четвер увечері парламентський комітет Швейцарії проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні, повідомляє Reuters.
«Швейцарський парламентський комітет у четвер пізно ввечері проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні в рамках ширшого пакета, спрямованого на підвищення обороноздатності нейтральної Швейцарії. Підтриманий законодавцями від ліво- і правоцентристських партій комітет із безпеки верхньої палати парламенту схвалив пакет, що передбачає виділення 10,1 мільярда франків додаткових коштів для армії, поряд із сумою для України”, – йдеться в повідомленні.
План ухвалили 8 голосами проти 5, при цьому праві партії виступили проти. Зазначається, що йому належить пройти низку парламентських перешкод, перш ніж план стане законом.
«У заяві парламенту йдеться про те, що багатомільярдний пакет був задуманий як надзвичайний внесок у забезпечення безпеки Швейцарії та “миру в Європі” у зв’язку з війною, яку Росія веде проти України», – наголошується в повідомленні.
У парламенті також заявили, що українська частина пакета спрямована на підтримку реконструкції і ремонту повсякденної інфраструктури, необхідної для життя в Україні.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер дозволив словенському виробнику птиці Perutnina Ptuj, що входить до агрохолдингу МХП, і Balfin – Balkan Finance Investment Group sh.p.k. (Тирана, Албанія) створити в Албанії спільне підприємство Perutnina Ptuj Albania sh.p.k., повідомляється на сайті відомства.
Крім того, повідомляється, що АМКУ погодив опосередковане придбання через Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. більше ніж 50% ще в чотирьох компаніях: Driza Sh.p.k, Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k., Industria Foragjere (VEAF) sh.a., EURO ALB 2009 SHPK (Фієрі, Албанія).
Новостворене спільне підприємство Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. також має намір придбати активи компаній Kompleksi Patos і Qendra Prinderore, які належать бізнесменові Гікмету Дрізі.
Антимонопольне відомство Албанії на засіданні 19 березня вже схвалило цю угоду.
“Пропонована угода не збільшить ринкової влади жодної зі сторін, що беруть участь в угоді, і, як очікується, не створить проблем для конкуренції з погляду горизонтальних і вертикальних ефектів”, – зазначалося в повідомленні албанського регулятора.
За його даними, партнерську угоду про майбутню угоду було підписано між Perutnina Ptuj d.o.o. і Balfin 8 грудня 2023 року. Згідно з документом, Perutnina Ptuj буде належати 81%, а Balfin 19% у СП Perutnina Ptuj Albania, яке буде спільно контролюватися обома компаніями.
Потім Perutnina Ptuj і Balfin 29 грудня підписали з Хікметом і Сулою Дріза договір про купівлю 100% акцій компаній Driza Sh.p.k., Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k. і Industria Foragjere (VEAF) sh.a.
Передача активів відбудеться в день виконання всіх попередніх умов договору, включно з усіма необхідними схваленнями та дозволами.
Вказується, що Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. спеціалізується на інвестуванні в птахівництво. Займатиметься розведенням птиці, виробництвом комбікормів, м’яса та продукції з птиці, торгівлею та послугами.
Наразі Perutnina діє в Албанії тільки через дистриб’ютора Kosmonte Foods Tirana.
Balfin SHPK – одне з провідних підприємств Албанії. Спеціалізується на інвестуванні у фінансові інструменти, у нерухомість, матеріальні та нематеріальні активи, надання консультаційних послуг і належить Саміру Мане. Підприємство працює у сфері роздрібної торгівлі, нерухомості, управління активами, банківського сектору, енергетичного сектору і раніше не було присутнім на албанському ринку птахівництва.
Driza Sh.p.k спеціалізується на вирощуванні, розведенні та виробництві м’яса птиці, продукції з нього та побічних продуктів, а також на закупівлі, обробці, пакуванні та зберіганні товарів сільськогосподарського та тваринницького призначення. Належить громадянам Албанії Хікмету, Суло і Беснік Дріза.
Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k. спеціалізується на забої птиці, закупівлі, переробці, пакуванні та холодильному зберіганні сільськогосподарської та тваринницької продукції, усіх видів напівфабрикатів і напівфабрикатів рослинного або тваринного походження. Підприємство є власністю Суло Дріза.
АТ “Industria Foragjere” (VEAF) займаються будівництвом комбікормових заводів, виробництвом і торгівлею (оптовою та роздрібною торгівлею) прикормами, концентратами, вітамінами та сировиною (рибне борошно, м’ясне борошно, крупи, висівки та інші подібні продукти). Належить Хікмету Дріза і компанії Driza.
EURO ALB 2009 sh.p.k. займається вирощуванням сільгоспкультур, закупівлею, переробкою та холодильним зберіганням сільськогосподарської та тваринницької продукції. Крім того, спеціалізується на виробництві м’яса птиці, продуктів і продуктів їхньої переробки гуртом і вроздріб на території країни та за кордоном тощо. Підприємство належить Беснику Дріза.
Агрохолдинг МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. Його акції обертаються на основному майданчику Лондонської фондової біржі. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП за дев’ять місяців 2023 року отримав чистий прибуток $122 млн порівняно зі збитком $269 млн за аналогічний період 2022 року, а його виручка зросла на 22% – до $2 млрд 294 млн, EBITDA – на 20%, до $329 млн.
Зокрема, європейський сегмент (Perutnina Ptuj) наростив виручку на 19% – до $411 млн, а її EBITDA – на 17%, до $68 млн.
Майже 226 тис. заявок на дозвіл отримати зброю оформили українці за 8 місяців, за даними МВС. З них понад 210 тис. було схвалено. Середня кількість заяв у місяць зросла у 1,8 рази порівняно з першими місяцями існування Єдиного реєстру зброї.
93% заявок, поданих до Реєстру у період з червня 2023 року по лютий 2024 рік, було схвалено – це понад 210 тис. дозволів.
За перші три місяці роботи українці подали понад 57 тис. заявок, з них 87% було схвалено. В подальшому попит на зброю зростав. Так, протягом наступних 5 місяців українці подали значно більше звернень – понад 168 тис. заявок. З них схвалили понад 160 тис. або 95%.
Найчастіше запити подають через Єдине вікно, але попри зростання бажаючих отримати дозвіл на зброю, його популярність знизилася. За 8 місяців існування сервісом скористалося понад 65 тис. людей. Більше половини заяв надійшло за перші три місяці роботи сайту.
Схожа ситуація й з зверненнями через чат-бот: за увесь час туди звернулося понад 14 тис. осіб. 62% заяв було подано у перші 3 місяці. Для наочності, протягом перших місяців існування проєкту кожна шоста заявка була подана через бот, тоді як у наступні 5 – уже кожна 30 заява.
З 23 червня в Україні запрацював електронний Єдиний реєстр вогнепальної зброї. Відтоді громадяни можуть залишити заявку на отримання дозволу на придбання, зберігання, носіння зброї, повідомити про зміну місця проживання у контексті місця зберігання зброї та податися на продовження дозволу онлайн. Крім того, за допомогою сервісу можна отримати інформацію про свою зареєстровану зброю.
Ціни на нафту еталонних марок помірно підвищуються вранці в п’ятницю після зростання в останні години торгів напередодні.
Ціна червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:01 кв становить $89,35 за барель, що на $0,34 (0,38%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти зросли в ціні на $0,99 (1,1%), до $89,01 за барель.
Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,29 (0,35%) і склали $83,86 за барель. За підсумками минулої сесії контракт подорожчав на $0,76 (0,9%), до $83,57 за барель.
Більшу частину минулої сесії нафта торгувалася в мінусі, зумівши вийти в плюс під самий кінець торгів. Такі коливання були викликані низьким обсягом торгів, сказав керуючий директор Velandera Energy Partners Маніш Радж в інтерв’ю MarketWatch. “Занадто багато інвесторів зіграли на зниження, і тепер вони намагаються закрити свої позиції”, – вважає він.
Днем раніше міністерство енергетики США повідомило, що комерційні запаси нафти в країні минулого тижня скоротилися на 6,368 млн барелів. Падіння стало максимальним із січня, причому зниження було зафіксовано вперше за п’ять тижнів. Незважаючи на це, ціни на нафту в середу слабо знизилися.
“Бики”, ймовірно, дуже засмучені реакцією ринку на більш значне, ніж очікувалося, падіння запасів нафти”, – зазначили аналітики брокерської компанії Zaner.
Рівень заробітної плати 2024 року планують підвищити 72% опитаних компаній, майже стільки ж компаній (74%) відчувають дефіцит кадрів, такі результати дослідження ринку праці України від Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Згідно з опублікованими даними, 39% мають намір збільшити зарплату на 11-15%, а 28% – на 6-10%, тоді як про плани підвищення її на 16-20% – повідомили 13%, а вище 21% – 2%.
Уточнюється також, що дефіцит кадрів істотно зріс з осіннього опитування, коли на нього скаржилися 55% респондентів, при цьому сьогодні зовсім не відчувають його лише 7% опитаних, тоді як 17% відчувають частково.
У межах опитування 79% респондентів повідомили про підвищення зарплати 2023 року, 46% – про збільшення функціоналу та наймання нових працівників, 36% – про збільшення бюджетів на розвиток, навчання та утримання персоналу.
Крім того, 27% поінформували про підвищення бонусів і преміальних виплат, 10% респондентів повідомили про скорочення персоналу.
Щодо 2024 року, то учасники дослідження зазначили, що в компаніях заплановано збільшення рівня заробітної плати (72% респондентів), збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%), збільшення кількості працівників (35%), а також вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32%).
54% учасників дослідження зазначили, що в їхніх компаніях є можливість працювати дистанційно, але не для всіх категорій працівників. 28% респондентів вказали, що дистанційна робота можлива для всіх працівників і лише 17% повідомили про неможливість працювати дистанційно.
«Відповідно, спостерігається поступова динаміка повернення працівників в офіси. Для порівняння, у січні 2023 року лише 4% компаній не мали можливості дистанційної роботи”, – констатують у ЄБА.
Також в асоціації додали, що 52% респондентів мають працівників за кордоном, але їхня частка не перевищує 5% від загального штату компанії, тоді як у 19% респондентів за кордоном перебувають 6-10% працівників.
Зазначається, що у 32% респондентів усі працівники компанії наразі проживають і працюють в Україні, що є вищим за показники попередніх періодів. Водночас, деякі компанії використовують формати тимчасових контрактів за кордоном, після завершення яких співробітники можуть повернутися в Україну.
Серед країн, де проживає найбільше співробітників компаній, було названо Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Велику Британію, Іспанію, Ізраїль, Нідерланди, Словенію, Австрію, Норвегію, Бельгію, США, Швейцарію, Канаду, Латвію, Італію, Люксембург.
Підкреслюється, що 41% респондентів не планує повертати працівників до офісу найближчим часом, 12% зазначили, що найближчим часом компанія планує повертати всіх працівників до офісу, і 20% респондентів повідомили, що компанія планує повертати не всі категорії працівників.
Відривати вакансії в компаніях мають намір 67% учасників дослідження, при цьому 48% респондентів не планує змінювати кількість працівників у 2024 році, 26% збільшать штат на ≥5%.
Також 7% зазначили, що кількість працівників збільшиться на 6-10% і 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топ-менеджмент, 3% молодший персонал), воно тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр.
Понад 60% учасників цього дослідження представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього бізнесу і 7% малого бізнесу.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 pln, період з 01.01.24 по 31.01.24)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
