Згідно з галузевими прогнозами та дослідженням аналітичного центру Experts Club, ринок будівельних матеріалів в Україні, включаючи покрівельні системи, демонструє легке відновлення після кризових 2022–2023 років. За даними 6Wresearch, цей сегмент буде зростати із середньорічним темпом 6,9% у період 2025–2031 рр. Основний попит забезпечують приватне житлобудівництво та проекти відновлення зруйнованого житла і складських приміщень.
Найбільшими українськими виробниками покрівельних матеріалів є:
За оцінками галузевих експертів, українське виробництво покриває до 70% внутрішнього українського попиту.
За даними митної статистики України, у 2024 році імпорт покрівельних матеріалів склав близько 14 тис. тонн на суму $26 млн. А основними постачальниками стали:
Країна Обсяг (тонн) Відомі бренди
Польща 4 700 Braas, Creaton, Roben
Німеччина 3 800 Braas Monier, Erlus
Італія 1 500 Tegola Canadese, Wierer
Франція 1 200 Imerys, Terreal
Іспанія 900 Cobert, Tejas Borja
Угорщина 650 Mediterran
Покрівельні матеріали — це будівельні вироби та покриття, призначені для облаштування верхнього шару даху, який захищає будівлю від атмосферних опадів, вітру, перепадів температур, сонячного випромінювання та механічних впливів.
Покрівельні покриття виробляються з різних матеріалів, включаючи:
Основні види покрівельних матеріалів
Світовими лідерами виробництва покрівельних матеріалів різних категорій є:
Кількість страхових компаній України в липні 2025 року скоротилася на одну і станом на кінець місяця на ринку працював 51 ризиковий страховик, 10 – з страхування життя, а також ще один зі спеціальним статусом – «Експортно-кредитна агенція» (ЕКА). Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), кількість банків не змінилася і становить 60. Кількість страхових та/або перестрахових брокерів також не змінилася і склала 44.
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку країни за минулий місяць скоротилася до 799 з 812 на початок місяця.
НБУ повідомляє, що в липні він анулював ліцензії за ініціативою заявника однієї фінансової компанії, примусово – восьми фінансовим компаніям, одному ризиковому страховику, трьом кредитним спілкам.
Станом на 1 серпня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг також працювали 423 фінансові компанії (було 432), 90 кредитних спілок (було 93), 105 ломбардів, один лізингодавець, 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).
Кількість банківських груп збільшилася на одну – до 16, небанківських фінансових груп як і було – 40, платіжних систем, створених резидентами, враховуючи державні – 15 і 10 міжнародних (було 12), платіжних установ – 17 (було 18), фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг – 12, один банк-емітент електронних грошей і один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів і 31 технологічний оператор платіжних послуг (кількість не змінилася).
У липні до Нацбанку надійшло 280 запитів від учасників ринку щодо реєстраційних та ліцензійних дій. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів та лізингодавців склала 149, страховиків – 54, кредитних спілок та колекторських компаній – 32, банків – 45.
Наглядова рада ПрВТ СК «Велес» (Одеса) 8 серпня продовжила термін повноважень голови правління Оксани Шерстневої до 1 вересня 2025 року включно, повідомляється в інформаційній системі
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення загальних зборів.
Як повідомлялося, Національний банк України 17 липня 2025 року застосував до ПрАТ СК «Велес» заходи впливу у вигляді письмового застереження у зв’язку з тим, що розмір статутного капіталу страховика не відповідає вимогам закону «Про страхування» щодо його мінімального розміру. Крім того, до СК «Велес» також застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження у зв’язку з невідповідністю ділової репутації та власників істотної участі страховика вимогам законодавства.
Акціонери компанії на загальних зборах 14 серпня 2025 року планують розглянути питання про збільшення статутного капіталу на 61,5%, або на 24 млн грн.
СК «Велес» працює на ринку з 1998 року. Має 15 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування. Є членом асоціації «Страховий бізнес». Статутний капітал становить 39 млн грн.
Глава Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що країна має намір створити армію чисельністю понад 500 тисяч осіб.
Це значно перевищує раніше озвучені президентом Каролем Навроцьким плани щодо доведення армії до 300 тис.
«Ми створимо армію чисельністю більше тієї, про яку говорив президент Навроцький — не 300 тис., а понад 500 тис. осіб», — зазначив міністр в інтерв’ю Rzeczpospolita.
За його словами, президент вже схвалив плани розширення армії.
Зараз у польській армії понад 210 тис. військовослужбовців, до кінця 2025 року планують довести цю цифру до 230 тис.
Раніше прем’єр Дональд Туск заявляв, що польська армія вже є найбільшою в ЄС, а через кілька років стане і «найсильнішою в регіоні».
Ринок криптовалют демонструє стійке зростання: загальна ринкова капіталізація перевищила $4,1 трлн, при цьому денний приріст склав близько 2–2,6 %.
Біткоїн зараз торгується близько $122 000–123 000, перебуваючи поблизу свого історичного максимуму, досягнутого в липні 2025 року. А Ethereum зміцнився до рівня $4 300, що є максимумом з кінця 2021 року.
Зростанню криптовалютного ринку сприяють:
На тлі цього крипторинок переживає сезон «crypto summer» — хвилю IPO і публічних лістингу компаній з галузі, включаючи такі бренди, як Galaxy Digital, Coinbase і Kraken.
Ринок досяг нових висот: капіталізація стабільно перевищує $4 трлн, а Bitcoin і Ethereum зміцнюються, підтримувані інституційними вливаннями і сприятливим регулюванням. Регламентуючі ініціативи стимулюють інтерес і довіру інвесторів: створення криптовалютних ETF, дозвіл на включення digital-assets в пенсійні фонди, просування законів про стабільні монети (Genius Act в США). Зростаюча інституціоналізація галузі: компанії активно розміщують IPO, а великі фонди входять на ринок і накопичують активи.
Підсумкова загальна динаміка — позитивна: триває активне зростання, але зберігаються ризики волатильності, особливо в разі погіршення макроекономічної ситуації або зміни політики основних регуляторів.
Рада Європейського Союзу схвалила четвертий транш за програмою Ukraine Facility у розмірі понад EUR3,2 млрд, тоді як попередньо його розмір було визначено в розмірі близько EUR3,05 млрд.
«Метою є підтримка макрофінансової стабільності України, а також її відновлення, реконструкція та модернізація», – наголошується в повідомленні Ради ЄС.
Як повідомлялося, розмір траншу було скорочено з планових EUR4,5 млрд через затримку з виконанням 3 із 16 індикаторів, які Київ мав виконати згідно з Планом України, покладеним в основу Ukraine Facility: закони про територіальну організацію виконавчої влади (так звана «реформа децентралізації») та про реформу АРМА, а також відбір на конкурсі 25 суддів до Вищого антикорупційного суду, в якому до фінішу дійшли лише 2 кандидати.
Водночас очільник Мінекономіки Олексій Соболєв зазначив, що Україна ще до вересня виконає два з трьох індикаторів (йдеться про закони), що дасть змогу отримати EUR1,1 млрд орієнтовно на початку листопада.
Як нагадав Мінфін України, загалом до держбюджету вже надійшло EUR19,6 млрд у рамках програми Ukraine Facility, загальний обсяг якої становить EUR50 млрд. Лише у 2025 році передбачено близько EUR12,5 млрд фінансової підтримки для України, з яких EUR3,5 млрд уже залучено.
Європейський Союз залишається найбільшим донором бюджетної підтримки України – EUR53,5 млрд за понад три роки, також зазначив Мінфін.
