25 серпня 2022 року. Мобільний оператор lifecell нараховує військовим, правоохоронцям, медикам і працівникам критичної інфраструктури мобільний інтернет, хвилини для дзвінків на будь-які номери в Україні та SMS.
На знак поваги і підтримки людей, які нас оберігають і забезпечують життя країни під час війни, lifecell нараховує по 10 тис. ГБ мобільного інтернету, 10 тис. хвилин на дзвінки на будь-які номери в Україні та 10 тис. SMS українським військовим, правоохоронцям, медикам і працівникам критичної інфраструктури. Нарахованими послугами можна буде скористатися до 30 листопада 2022 року включно.
Акція актуальна для військових, правоохоронців, медиків та працівників критичної інфраструктури, які працюють під час війни на території України. Щоб скористатися пропозицією, абонент має надати документ, який засвідчує, що він/вона належить до вказаної категорії. Або ж організація може звернутися до мобільного оператора централізовано.
Таке нарахування lifecell здійснює вже втретє. Станом на сьогодні 137 тис. людей отримують додаткові гігабайти, хвилини і SMS в межах цієї ініціативи від оператора.
Уся команда lifecell безмежно вдячна героям, які нас боронять, лікують і дбають про нашу безпеку під час війни. Лише підтримуючи одне одного, ми разом наближаємо день перемоги.
Оператор lifecell від початку повномасштабного вторгнення підтримує українців і допомагає їм залишатися на зв’язку з рідними та близькими, де б вони не перебували: в Україні чи за кордоном. Зокрема, в Україні оператор нараховує 2 ГБ на спілкування в месенджерах, навіть якщо на рахунку абонента 0. А у роумінгу продовжує діяти акція «Гігабайти без кордонів» – абоненти, які сплатили/перезамовили свій пакет послуг, можуть використовувати свої тарифні гігабайти в 34 країнах так само, як в Україні.
***
lifecell — український телекомунікаційний оператор, що надає послуги мобільного зв’язку та передачі даних на базі швидкісного інтернету. Компанія розвиває інноваційну екосистему телекомунікаційної галузі, втілюючи проєкти, спрямовані на розвиток «розумного міста», «розумного регіону», покращення безпеки громадян і розбудови мереж IoT (інтернету речей).
Діджитал-оператор lifecell пропонує зручні та вигідні тарифи та послуги для користувачів розумних пристроїв. До цифрового портфоліо компанії входять: багатофункціональний месенджер BiP, захищене хмарне сховище lifebox, мобільний платіжний сервіс, застосунки TV+, lifecell music тощо.
Станом на кінець 2 кв. 2022 року активна 3-місячна абонентська база lifecell склала 8.4 млн користувачів.
lifecell належить Turkcell — найбільшому турецькому постачальнику конвергентних телекомунікаційних і технологічних послуг. Акції Turkcell котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) та турецькій фондовій біржі Borsa Istanbul (BIST).
Сайт: www.lifecell.ua
Прем’єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід закликав західні країни не підписувати угоду з Іраном щодо відновлення Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо атома.
“Країни Заходу позначили червону лінію, а іранці її ігнорують. І тепер ця червона лінія зміщується”, – наводять ізраїльські ЗМІ слова прем’єра.
Лапід назвав нинішній проєкт угоди “поганою угодою”. За його словами, вона “не відповідає стандартам, установленим самим президентом Байденом: не допустити того, щоб Іран став ядерною країною”.
Раніше в серпні ЄС підтвердив отримання від Тегерана відповіді на запропонований Брюсселем проєкт угоди про відновлення дії СВПД.
Попередній президент США Дональд Трамп у 2018 році в односторонньому порядку вивів США зі СВПД та відновив дію антиіранських санкцій, зокрема щодо нафтового сектору, що спонукало Тегеран до поступової відмови від дотримання деяких умов угоди. Нинішній президент США Джо Байден заявляв про готовність за певних умов повернутися до угоди.
Іран, Велика Британія, Німеччина, Китай, Франція та Росія провели кілька раундів переговорів у Відні з метою відновлення СВПД. США безпосередньо не беруть у них участі.
Держава частково компенсуватиме експортерам нараховані та сплачені у поточному році відсотки за кредитами, застрахованими в Експортно-кредитному агентстві (ЕКА), повідомляється на сайті Міністерства економіки у середу.
Відповідне рішення ухвалено Кабміном на засіданні 23 серпня.
Вказується, що держава частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, які беруться від двох до 12 років і становлять не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту.
Такі кредити мають бути спрямовані на поповнення оборотних коштів, придбання обладнання, виконання умов зовнішньоекономічного контракту, будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів.
Зазначається, що позичальник має бути ФОП або юрособою, зареєстрованою на території України (крім тимчасово окупованих територій), не мати відкритих справ про банкрутство та не перебувати у стадії ліквідації.
Міністерство уточнило, що за порушення позичальником термінів виплати відсотків більш ніж на 15 днів компенсацію тимчасово призупинять.
Україна у січні-липні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 501,779 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період скоротився на 59,3% – до $955,049 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (21,68% поставок у грошовому вираженні), Італії (14,75%) та Туреччини (11,2%).
Крім того, Україна у січні-липні імпортувала 5,532 тис. тонн такої продукції, що на 56,8% менше, ніж у січні-липні-2021. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 55,2% – до $3,576 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,49% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,25%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 рази – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
Гірничорудні підприємства України у січні-липні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 28,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 571,940 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 49,8% – до $2 млрд 357,073 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,80% поставок у грошовому вираженні), Китаю (16,07%) та Польщі (15,6%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $14 тис. у сумарному обсязі 25 тонн, тоді як у січні-липні-2021 завезено ЗРЗ на $130 тис. у сумарному обсязі 1,134 тис. тонн. Імпорт за січень-липень-2022 здійснювався з Британії (78,57%), Італії (14,29%) та РФ (7,14%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” з початку повномасштабного вторгнення Росії збудував 230 нових базових станцій 4G, з них понад 130 – на заході країни, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
“З 24 лютого 2022 року “Київстар” встановив 30 базових станцій у Київській області, 21 – в Одеській та Миколаївській, по сім – у Житомирській та Харківській та по 10 – у Кіровоградській, Дніпропетровській та Вінницькій областях”, – повідомили у компанія.
За її даними, її витрати на розвиток та відновлення мережі у першому півріччі становили понад 1,7 млрд грн.
“Київстар” завдяки розширенню мережі може забезпечувати зв’язок у тих регіонах, де є зростання трафіку, зокрема, на заході України, куди мігрувало понад 5 млн. населення. Порівняно з “довоєнним” часом мобільний трафік у населених пунктах західного регіону зріс на 60%, а в окремих містах, як Мукачево чи Трускавець, він підскочив майже вдвічі.
За інформацією на сайті компанії, її мережа базових станцій на початок року становила 48,721 тис.
За підсумками перших п’яти місяців року “Київстар” повідомив про будівництво 108 нових базових станцій, зокрема, 53 на заході України, 27 – у центрі, 20 – на сході (з них найбільше у Харківській області) та вісім – на півдні.
Компанія нагадала, що за час війни також обладнала безкоштовним інтернетом понад 1260 укриттів у різних містах України та 360 модульних будинків для переселенців, а також виділила 300 млн. грн. для підтримки кібербезпеки та відновлення цифрової інфраструктури країни в рамках держплатформи United24.
