Одеська обласна військова адміністрація спільно з українськими та молдовськими прикордонниками, митниками та представниками місії EUBAM продовжує підготовку до запуску першого аеротрансфера “Одеса – Кишинів”, повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
“Це має прискорити проїзд українців, які прямують у міжнародний аеропорт Кишинів, і розвантажити пункти пропуску через кордон (насамперед у районі МПП “Маяки – Паланка – Удобне”). Організоване перевезення пасажирів також зменшить навантаження на дороги області легковими авто і поліпшить рівень обслуговування населення у сфері міжнародних перевезень”, – написав Кіпер у телеграм-каналі.
Він зазначив, що трансфер здійснюватиметься в кілька етапів: реєстрація пасажирів в електронній системі з прикріпленням копії квитка на літак відправленням із Кишинева, формування груп пасажирів за 2-3 дні до відправлення авіарейсів, після чого автобуси з попередньо зареєстрованими пасажирами відправлятимуться з Одеси. Пасажири аеротрансфера проходитимуть митні та прикордонні процедури в прискореному режимі.
Загальний плановий час поїздки – 4 години.
“Будемо робити все для того, щоб запустити перші автобуси найближчим часом”, – додав Кіпер.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України у 2024 році продовжить трансформацію та планує створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО), йдеться у повідомленні агентства з презентації міжнародним партнерам результатів його роботи за 2023 рік та планів на 2024 рік.
“Мета – підвищити ефективність Агентства, його прозорість та підзвітність. Створення ЦЗО дозволить підвищити експертизу з публічних та міжнародних закупівель, запровадити експертну перевірку проєктної документації, забезпечити централізований моніторинг цін та конкурентноспроможні заробітні плати”, — підкреслив голова агентства Мустафа Найєм.
Захід було проведено за підтримки проєкту USAID/UKaid “Діяльність у рамках реформи державних підприємств України” SOERA за підтримки американського та британського народів через агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (UKaid). У ньому взяли участь посол США в Україні Бріджит Брінк, представники посольств іноземних держав, міжнародних фінансових організацій та міжнародних компаній.
Представляючи підсумки роботи за 2023 рік, Найєм наголосив, що Агентство відновлення – стійка та сильна інституція, що спроможна реалізовувати проєкти різних масштабів у сферах соціального та житлового будівництва, енергетичної безпеки, розвитку дорожньої інфраструктури, забезпечення експортної, військової та гуманітарної логістики.
За його словами, одним із найбільших проєктів Агентства відновлення у 2023 році став захист об’єктів енергетики за трьома рівнями, де допомогу надавали партнери зі США, Німеччини, Великої Британії та Японії.
Першим рівнем — біг-беги та габіони – було захищено 103 об’єкти у 21 області України за 2 млрд грн. Другий рівень – захист від дронів та шахедів – отримають вже до березня цього року 22 підстанції та 63 елементи підстанцій, вже профінансовано 9,4 млрд грн та готові 12 об’єктів.
Як додав Найєм, третій рівень – захист 22 підстанцій від ракет в 14 областях України – планується завершити до кінця 2024 року за умови сталого фінансування, яке оцінюється у 67,6 млрд грн.
Другим великим проєктом, який реалізує Агентство, за словами його голови, є будівництво магістрального водогону 145 км, який має забезпечити 1,5 млн людей питною водою після підриву Каховської ГЕС російськими військами. Роботи було розпочато у червні 2023 року, з 13,5 млрд грн вже профінансовано 8,5 млрд грн. Найєм зазначив, що на кожній з ділянок працюють інженери-консультанти та представники незалежного технагляду, а окремо за сприяння USAID ERA “Економічна підтримка України” буде проведено комплексний технічний аудит проєктної документації. Окрім того, усі звіти разом із результатами аудиту та експертизи, а також кошторисами будуть оприлюднені після проходження експертизи.
Голова Агентства додав, що окремий фокус уваги спрямований на відбудову соціальних об’єктів. Триває відновлення населених пунктів, що постраждали внаслідок воєнних дій: м.Бородянка (Київська область), с.Ягідне (Чернігівська область), м.Тростянець (Сумська область), с.Циркуни (Харківська область), с.Посад-Покровське (Херсонська область). Загалом Агентство відбудовує 352 об’єкти, з яких 292 – житло, 31 – соціальна інфраструктура, 16 – вулично-дорожня інфраструктура, 8 – адміністративні будівлі, 5 – об’єкти житлово-комунального господарства. Укладено 75 договорів за результатами 87 тендерів на 3,8 млрд грн.
Найєм також повідомив, що протягом 2022-2023 рр Агентство відремонтувало 330 мостів, а окремим важливим напрямом його роботи є також забезпечення воєнної логістики, відбудова на деокупованих територіях. В 2023 році було відновлено проїзд на розчищено понад 1,2 тис км автошляхів та відновлено 89 мостів, що було пошкоджено внаслідок бойових дій. Чехія, США, Франція, Швеція, Норвегія надали штучні мости споруди, сказав голова Агентства.
Він нагадав, що після початку повномасштабної війни 70% експорту доставляється автошляхами. З метою розвитку експортних шляхів до сфери управління Агентства вже передано 23 контрольно-пропускні пункти на західному та південному кордоні, ще 6 знаходяться в процесі передачі. На 11 вже розпочато ремонтні роботи.
Найєм також акцентував на змінах, які були здійснені Агентством з метою зменшення зловживань при закупівлях, підвищення прозорості його діяльності, запобігання корупції. Впроваджено єдині методики закупівель з цивільного будівництва, моніторинг і аналіз закупівель служб, налагоджено ефективний діалог з ринком, запроваджено сертифікацію закупівель за стандартами Королівського інституту закупівель Британії (CIPS). Агентство отримало відзнаку Prozorro Awards за прозорі підходи до закупівель відновлення. Агентство підписало меморандум з НАБУ у сфері запобігання та протидії кримінальним корупційним правопорушенням. Створено Раду прозорості та підзвітності. Розпочато сертифікацію ISO 37001: система управління протидією корупційним правопорушенням.
Агентство є технічним адміністратором всеукраїнських систем, які були розроблені за підтримки міжнародних партнерів: DREAM – єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів реконструкції, Є-черга – електронна система перетину кордону, ГІС РР – геоінформаційна система регіонального розвитку.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Заступника голови Київської міськдержадміністрації Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення наглядова рада ухвалила 29 січня.
Своєю чергою, територіальна громада Києва, яка володіє 80% акцій ПрАТ “ХК “Київміськбуд” в особі Департаменту комунальної власності, 26 січня повідомила про відкликання і припинення повноважень голови наглядової ради Миколи Поворозника, який обіймав цю посаду з грудня 2022 року.
Андронов із червня 2022 року є заступником голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень. Раніше обіймав посаду державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства з 2017 по 2021 рік.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив, що йде з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій з доведення підприємства до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники – COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи “Київміськбуду”, серед яких здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів України щодо компенсації “Київміськбуду” сумарних запланованих збитків, пов’язаних із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
ХК “Київміськбуд” створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київська міськрада (80%).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова на сьогодні побудувала 35 сталевих штабів-бункерів для Збройних сил України (ЗСУ) і планує виробництво ще 90 опорних пунктів.
Як повідомив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко в інтерв’ю “Прямому каналу”, група долучилася до програми фортифікації, що триває фактично на всіх напрямках фронту – зараз активно будують другу-третю лінії оборони зі взводними опорними пунктами.
“У цих пунктах стандартно використовуються наші укриття, понад 330 одиниць яких ми вже передали нашій армії. І постало питання, що потрібно також зробити командні пункти, щоб забезпечувати безперервне управління військами біля лінії зіткнення. Після цього в нас була дуже змістовна дискусія з військовими, з командуванням на окремих напрямках. І ми розробили проєкт командного пункту – вони мають відповідати таким вимогам, щоб забезпечувати комфортне перебування керівного складу біля позицій і безперервне управління військами”, – пояснив Мироненко.
Він уточнив, що пункти мають бути забезпечені безперервним зв’язком, тому вони обладнані інтернет-зв’язком, телефонним зв’язком і всіма іншими засобами, які використовують військові. Крім того, мають бути обладнані місця, де оператори онлайн спостерігають, що відбувається на лінії зіткнення. Там є люди, які слідкують за відео з дронів-розвідників, що курсують лінією фронту. Є люди, які стежать за тим, як змінюються позиції ворога і наші позиції, які бойові дії тривають на даний момент на лінії зіткнення. Це все робиться з використанням великих екранів і комп’ютерної техніки, яку “Метінвест” також забезпечує.
Пункти розташовуються глибоко під землею для безпеки військових, вони електрифіковані й обладнані стаціонарними місцями для обігріву, а також сучасною системою вентиляції, яка не дає змоги повітрю застоюватися.
Встановлення пунктів проводиться здебільшого в нічний час – їх треба потайки доставити, підготувати місце – викопати яму, розмістити їх там, зробити ходи сполучення, засипати, вкрити в кілька шарів лісом. Це все потребує досить суттєвих заходів безпеки, які компанія вживає разом із військовими: “Вони готували інфраструктуру, а ми приїжджали, встановлювали “криївки” і допомагали з облаштуванням”.
“Про виробництво: підготовка 5-6 “криївок” займає 4-5 тижнів, включно з виробництвом сталі, складанням конструкції та внутрішнім облаштуванням. Щоб готову конструкцію можна було занурити на машину, доставити, розвантажити і закопувати. (…) Основна мета цих пунктів – безперервне управління військами в безпечних умовах. Якщо вони належним чином встановлені (…), то забезпечують захист від влучень артилерії до 152-го калібру”, – пояснив топ-менеджер.
І наголосив, що ці пункти управління зараз дуже потрібні, і компанія продовжує їхнє виробництво – наразі ще близько п’яти пунктів у процесі складання, які розподілятимуть за напрямками і бригадами на передовій. Зараз обговорюються наступні етапи виробництва.
“Усі майданчики, на яких виробляється продукція – і мінні трали, і командні пункти, і “криївки”, – розташовані за межами наших підприємств. Ми дбаємо про безпеку людей, які працюють на цих об’єктах. Загалом десь до 400-500 співробітників “Метінвесту” постійно залучені у виробництво продукції оборонного характеру. Можливості розширення є майже за всіма видами виробленої продукції, але зараз ми обмежені в людях, яких можемо залучати до цього виробництва. (…) Намагаємося тісно співпрацювати з Мінекономіки та Міноборони”, – зазначив операційний директор.
Наразі основні напрями – розмінування територій (мінні трали) та забезпечення укриттів і фортифікацій, їх модифікація. Наразі обговорюється виробництво “криївок” для операторів дронів, також розробляється ще один напрямок, який стосується стабілізаційних медичних пунктів.
“Думаю, десь за місяць ми зможемо більш предметно показати, що це таке і як ним зможуть користуватися наші медики – медпункти зараз у розробці, скоро ми зробимо перший екземпляр”, – резюмував Мироненко.
Група компаній “АТБ” за результатами 2023 року сплатила до бюджетів усіх рівнів податки та збори, включно з митними платежами та ЄСВ, на загальну суму 25,06 млрд грн, що на 4,62 млрд грн перевищує показник 2022 року, повідомляє пресслужба компанії.
Як зазначається в повідомленні, зокрема до державного бюджету надійшло 16,49 млрд грн, до місцевих бюджетів – 6,02 млрд грн, до цільових фондів спрямовано 2,55 млрд грн.
Флагманське підприємство корпорації – ТОВ “АТБ-Маркет” протягом минулого року сплатило податки і збори на загальну суму 19,45 млрд грн (у 2022-му – 15,63 млрд грн). Минулого року держбюджет отримав від ТОВ “АТБ-Маркет” 12,41 млрд грн, до місцевих бюджетів було сплачено 5,12 млрд грн податків і зборів, до цільових фондів – 1,92 млрд грн.
Корпорація “АТБ” – об’єднання великих українських підприємств, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво та продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту та відпочинку. На підприємствах корпорації працює понад 70 тис. осіб.
Ритейлерська мережа корпорації станом на 1 червня 2023 року налічувала 1188 магазинів проти 1316 магазинів у січні-2022. За підсумками минулого року товарообіг мережі становив 176,9 млрд грн, що на 2% нижче за результати 2021 року (179,8 млрд грн).
