АТ “Укргазвидобування” в березні 2023 року запустило дві свердловини добовим дебітом 300-400 тис. куб. м, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
“Ми не тільки забезпечуємо роботу наших об’єктів, а й працюємо над бурінням нових свердловин. Тільки за березень ми запустили дві нові потужні свердловини, які дають 300-400 тис. куб. м на добу. Значного результату на цих свердловинах вдалося досягти завдяки застосуванню сучасних підходів до розроблення родовищ вуглеводнів”, – цитує його слова прес-служба НАК.
Як повідомлялося, у середині березня “Укргазвидобування” оголосило про запуск нової оціночно-експлуатаційної свердловини глибиною 5950 м, яка дає 340 тис. куб. м на добу.
Під час її проєктування за допомогою 3D-моделі родовища фахівці змогли визначити перспективну ділянку продуктивного пласта родовища, яка досі не розроблялася.
Раніше глава “Нафтогаз” Чернишов зазначав, що компанія ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м у 2023 році – до 13,5 млрд куб. м, що відповідає добовому виробництву 37 млн куб. м.
“Укргазвидобування”, 100% акцій якого належать НАК “Нафтогаз України”, 2022 року видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021 року.
АТ “Оператор газотранспортної системи “Дніпрогаз” 23 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна – 376 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 31 березня.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” 22 березня заявило про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” (Київ) договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 249,472 тис. грн за очікуваної вартості закупівлі послуг за тендером 1,007 млн грн.
У тендері брали участь п’ять страхових компаній. У фінал, крім СК “ЕСА”, вийшла СК “Країна” з ціновою пропозицією 444,648 тис. грн і СК “Гардіан” з 294,473 тис. грн.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” засновано 22 вересня 1994 року.
Статутний капітал становить 55 млн грн.
Компанія є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу України.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік зі значним чистим збитком через війну і роботу підприємства на 25% від потужності, проте отримав від корпорації ArcelorMittal фінансову допомогу в розмірі $600 млн.
Як повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час спілкування з трудовим колективом і керівниками підрозділів, виклад якого опублікувала корпоративна газета “Металург”, за всіма показниками минулий рік був складним для підприємства.
“Фінансова ситуація була дуже складна, маємо значний чистий збиток, але ми отримали значну фінансову допомогу від корпорації ArcelorMittal. Вона склала понад $600 млн. Ці кошти були необхідні для того, щоб продовжувати виплачувати працівникам зарплату і далі працювати, незважаючи на складнощі із закупівлею сировини, її високу вартість та інші проблеми”, – пояснив топ-менеджер.
За його словами, додаткових втрат підприємство зазнало і через логістику.
“У цьому питанні нам потрібно і зараз бути максимально гнучкими. Щотижня ми приймаємо рішення, який вид продукції нам слід продавати, щоб мінімізувати витрати. Сподіваємося, що в поточному році ситуація виправиться”, – сказав керівник меткомбінату, висловивши надію на зведення збитків до нуля.
Лонгобардо також повідомив, що наразі підприємство планує збільшувати виробництво, щоб у підсумку вийти хоча б на довоєнний рівень.
Торкаючись теми охорони довкілля, гендиректор наголосив, що перед підприємством до кінця 2023 року стоїть завдання і далі скорочувати застарілі активи.
“Україна працює над тим, щоб з багатьох питань відповідати умовам ЄС. І вже зараз зрозуміло, що цей шлях вона пройде набагато швидше, ніж передбачалося. Наше підприємство теж прискорюється за багатьма напрямками. Після війни і виходу виробництва на довоєнні потужності компанія планує інвестувати в модернізацію підприємства, реалізовувати і впроваджувати новітні технології виробництва”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, на 2023 рік підприємство запланувало спрямувати $130 млн на капітальні інвестиції. Основним проєктом оновлення стане будівництво хвостосховища “Третя карта”. Триватимуть роботи й над іншими не менш важливими проєктами: завершення робіт з будівництва хвостосховищ “Четверта карта” і “Миролюбівське”. Окрему увагу буде приділено проєкту з будівництва фабрики огрудкування, робота над яким призупинилася через війну.
У металургійному виробництві планується перефутерування доменної печі №9, а також продовжиться робота з її модернізації – фактично це буде будівництво нової десятої доменної печі. Також планується зростання виробництва в конвертерному цеху, поліпшення роботи МБЛЗ, на коксохімічному виробництві, в агломераційному цеху №2 тощо.
“Зараз у нас є час добре підготуватися до цього, щоб потім наполегливо працювати над підвищенням і стабілізацією виробництва та здійсненням усіх планів капінвестицій із застосуванням найсучасніших технологій”, – резюмував СЕО.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Трансплантологи клінічної лікарні “Феофанія” в Києві провели пересадку легенів, яка стала третьою трансплантацією цього органу в Україні.
Як повідомляють на сайті Міністерства охорони здоров’я, пересадку провела безпосередньо команда лікарні, фахівці якої пройшли тримісячне навчання з трансплантації серця і легенів у клініці Massachusetts General Hospital (США).
Новий донорський орган отримав 51-річний чоловік, який мав складне захворювання легень і за два тижні до пересадки переніс коронавірусну хворобу, що дуже ускладнило його стан.
“Пацієнт перебував на постійній кисневій підтримці. Операція тривала 12 годин, наразі чоловік перебуває в реанімації, його стан задовільний”, – повідомило МОЗ.
Донором стала 60-річна жінка, якій медики констатували смерть мозку через геморагічний інсульт. Прийняте її рідними рішення дало змогу після смерті пацієнтки врятувати життя ще трьом людям: трансплантологи “Феофанії” пересадили її печінку 62-річному чоловікові, а фахівці Інституту нефрології НАМН України та Інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова – нирки двом жінкам.
“Усі пацієнти, яким пересадили органи, почуваються задовільно. Пересаджені органи працюють. Для пацієнтів увесь процес трансплантації та довічне отримання ліків-імуносупресантів безоплатний, за це платить держава”, – наголосив МОЗ.
Лідери Європейського союзу заявляють, що продовжуватимуть повністю підтримувати Україну, надаючи політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу стільки, скільки буде потрібно.
Про це йдеться у висновках щодо України, ухвалених у рамках засідання Європейської ради, яке проходить у четвер у Брюсселі.
“Європейський Союз твердо і повністю підтримує Україну і продовжуватиме надавати сильну політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні та її народу стільки, скільки буде потрібно. Європейський Союз і держави-члени активізують свої зусилля, щоб допомогти задовольнити нагальні військові та оборонні потреби України”, – сказано в документі.
Крім того, у висновках ідеться про те, що Європейський Союз, як і раніше, відданий підтримці відновлення і реконструкції України в координації з міжнародними партнерами. “У цьому контексті Європейська рада знову заявляє про повну підтримку ЄС створення міжнародного механізму для реєстрації шкоди, завданої Росією. Разом із партнерами Європейський Союз продовжить нарощувати роботу з використання заморожених і знерухомлених активів Росії для відбудови України та з метою відшкодування шкоди відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права”, – наголошується в тексті.
Лідери ЄС також привітали прихильність і зусилля України щодо проведення реформ і наголосили на важливості процесу вступу України до ЄС відповідно до його більш ранніх висновків, зокрема висновків від 23-24 червня 2022 року.
