Європейське регіональне бюро ВООЗ та Єврокомісія (ЄК) підтвердили свої спільні зусилля щодо профілактики віспи мавп, яка загрожує стати ендемічною у Європі, повідомляється в опублікованому у вівторок у Брюсселі комюніке.
“Ми є свідками безпрецедентного розповсюдження ортопоксвірусу, що викликає віспу мавп, у нашому регіоні та в усьому світі”, – йдеться у спільній заяві директора Європейського бюро ВООЗ Ханса Клюге та члена ЄК з охорони здоров’я Стелли Кіріакідіс з нагоди 72-ї.
“Цей зоонозний вірус, який раніше був пов’язаний лише з обмеженим поширенням від людини до людини в неендемічних країнах, тепер є глобальною транскордонною санітарною загрозою в Європі та надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я міжнародного масштабу”, – наголошується в документі.
У заяві повідомляється, що з початку травня 2022 року в європейському регіоні ВООЗ зареєстровано понад 23 тис. випадків віспи мавп, з яких понад 18 тис. припадає на ЄС та Європейську економічну зону.
“Скоординовані та спільні зусилля щодо реагування наших європейських національних та регіональних закладів охорони здоров’я та влади були дуже важливими, і тепер ми спостерігаємо зниження кількості випадків захворювання за останні тижні. Ми вважаємо, що спосіб запобігти перетворенню хвороби на ендемічну в нашому регіоні – це спочатку боротьба зі спалахами, а потім робота над стійким усуненням віспи мавп у Європі, що означає відсутність стійкої передачі від людини до людини”, – пояснюють Клюге та Кіріакідіс.
Вони пообіцяли, що Європейська комісія та ВООЗ продовжать спільну роботу, консультуючись із державами-членами з метою “визначити спільні терміни, критерії та індикатори для запобігання тому, щоб хвороба стала ендемічною в Європі”.
VIRUS, віспа мавп, ВООЗ, ЄС
Проект України, воюючої країни, на 2023 рік розроблено Міністерством фінансів та підтримано Кабінетом міністрів, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Держбюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, зміцнить свою обороноздатність, зможе відновлюватися після завданих збитків через російську збройну агресію, а також піклуватися про громадян, які потребують”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має внести проект держбюджету до Верховної Ради до 15 вересня.
Бронеплити четвертого класу «SAPI екстра мала» та «SAPI мала» передовсім призначені для жінок-військовослужбовців, медиків і добровольців через мінімальний розмір та вагу від 2,3 кг. Розробку бронеплит для жінок презентував український виробник сертифікованих бронеплит «Арсенал Патріота».
Наразі понад 5 000 жінок несуть службу на передовій. З-поміж різних елементів амуніції, бронеплити мають чимале значення, адже слугують основним захистом від пострілів ворога та додатковим захистом від потрапляння уламків. Утім, середня вага таких плит становить 3,5-5 кг. Враховуючи все екіпірування, військові чи медики постійно зіштовхуються з проблемами опорно-рухового апарату та втрачають динамічність при пересуванні.
Спираючись на дослідження американських виробників й удосконалюючи вітчизняні стандарти, «Арсенал Патріота» вперше в Україні створили легкі, але міцні плити з бронесталі. Серед їхніх основних характеристик — рекордно знижена вага від 2,3 кг і товщина, яка з повним покриттям становить всього 21 мм.
Бронеплити «SAPI екстра мала» та «SAPI мала» захищають від декількох пострілів бронебійно-запальними набоями й не потребують моментальної заміни, у порівнянні з керамічними плитами. Відтак, їх захист сміливо можна прирівняти до плит 5-го класу. Крім того, бронеплити мають протиуламкові властивості та пом’якшення заперешкодної травми (травми, отриманої внаслідок деформації плити через кульове влучення).
Кожна партія бронеплит, виготовлена «Арсеналом Патріота», проходить процедуру відстрілу. Зокрема, додатковими набоями — 7Н6М, які вказують на витримуючий потенціал плит. У сертифікованій лабораторії звіряють на відповідність ДСТУ 8782:2018 за нормальних умов. Крім протоколу випробувань, виробник також надає сертифікат на партію бронеплит терміном на 6 місяців.
Загалом, за пів року повномасштабної війни компанія виготовила 35 000 комплектів плит.
Головою правління АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.), великого виробника техніки для сільського господарства, призначено Олександра Тищенка, який раніше обіймав посаду заступника голови правління з економіки та фінансів.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення ухвалила наглядова рада товариства 12 вересня, звільнивши з посади голови правління Андрія Купкова на підставі його заяви.
Купков очолював правління АТ протягом п’яти років, а Тищенка призначено строком на п’ять місяців.
Завод “Фрегат” пропонує комплексні рішення у галузі систем зрошення, дорожніх огорож, металоконструкцій різного призначення, а також виробів машинобудування.
Завод у 2020 році скоротив збиток до 0,47 млн грн порівняно з 26,5 млн грн роком раніше, чистий дохід зріс на 21,7% – до 479,23 млн грн.
Агентству “Інтерфакс-Україна” на підприємстві повідомили, що зараз воно працює в режимі триденного робочого тижня, потужності не релокувало.
Станом на четвертий квартал 2021 року 96,25% акцій АТ належить зареєстрованій на Кіпрі Fregat Engineering Limited, кінцевими бенефіціарами є сім’я Дементієнків.
Металургійні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд 724,478 млн із $8 млрд 917,510 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), на чорні метали за цей період припало 12,86% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,34% за січень-серпень-2021.
У серпні надходження від експорту чорних металів складали $234,658 млн.
При цьому Україна у січні-серпні поточного року скоротила імпорт аналогічної продукції на 37,8% – до $558,954 млн. У серпні її імпортовано на $85,439 млн.
Крім того, у зазначений період Україна скоротила експорт металовиробів на 8,9% – до 703,130 млн дол. У серпні їх поставлено на 70,961 млн дол.
Імпорт металовиробів за січень-серпень скоротився на 40,3% – до $413,181 млн. (у серпні – $61,941 млн.).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила валютний виторг від експорту чорних металів на 81,4% порівняно з 2020 роком – до $13 млрд 951,117 млн. На чорні метали за цей період припало 20,49% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 15 63% за 2020 рік.
При цьому Україна у 2021 році наростила імпорт аналогічної продукції на 48,8% – до $1 млрд 547,477 млн.
Крім того, Україна 2021 року наростила експорт металовиробів на 43% – до $1 млрд 293,199 млн.
Імпорт металовиробів минулого року зріс на 28% – до $1 млрд 125,908 млн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті збільшило порівняно із серпневим прогноз урожаю української кукурудзи у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1,5 млн тонн – до 31,5 млн тонн 30 млн. тонн, а оцінка її експорту підвищена на 0,5 млн. тонн – до 13 млн. тонн з 12,5 млн. тонн.
Згідно зі звітом на сайті Мінсільгоспу США у вівторок, на 1 млн. тонн збільшено оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні – з 10,5 млн. тонн до 11,5 млн. тонн.
Відомство в новому прогнозі також підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні в 2022/2023 МР на 1 млн. тонн – до 20,5 млн. тонн з 19,5 млн. тонн, тоді як оцінка її експорту збережена на колишньому рівні – 11 млн. тонн. При цьому прогноз її внутрішнього споживання в Україні також збільшено на 0,5 млн. тонн – до 5,5 млн. тонн з 5 млн. тонн.
“Прогноз виробництва (пшениці – ІФ) в Україні збільшився на 1 млн тонн, до 20,5 млн, оскільки збирання врожаю майже завершено, а статистичні дані уряду свідчать про більш високу підсумкову врожайність у лісовій та лісостеповій зонах”, – уточнюється у звіті Мінсільгоспу США.
Крім того, підвищений прогноз перехідних залишків пшениці на кінець поточного МР – з 4,24 млн. тонн до 4,71 млн. тонн в порівнянні з 5,84 млн. тонн на його початок.
Згідно з звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР підвищено на 1,5 млн. тонн – до 38,96 млн. тонн з 37,46 млн. тонн, а його експорту – на 0,5 млн. тонн, до 14 ,83 млн. тонн з 14,33 млн. тонн.
Як повідомлялося, Україна з початку 2022/2023 МР і по 9 вересня експортувала 5,29 млн тонн зернових і зернобобових культур, що в 1,94 разу менше від показників попереднього МР. Країна поставила на зовнішні ринки 3,17 млн тонн кукурудзи (у 2,37 рази більше за показники аналогічного періоду 2021/2022 МР), 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 разу менше), 447 тис. тонн ячменю (у 6 ,7 рази менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше).
